UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩо таке етика? (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8764
Скачало2073
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Що таке етика?

 

ЕТОС І МОРАЛЬ

 

Насамперед декілька слів про термінологію. Термін "етика" -походить від

давньогрецького «ethos», яке ще в Гомера означало місце перебування,

спільне житло. Згодом, однак, у слові етос почало переважати інше

значення: звичай, вдача, характер. Античні філософи використовували його

для позначення усталеного характеру того або іншого явища. Зокрема,

йдеться про етос першоелементів дійсності (Емпедокл), людини (Шфагор,

Демокріт, Геракліт, Крітій) тощо.

 

У творах давньогрецького філософа Арістотеля (384— 322 до н. е.)

знаходимо два терміни, похідні від слова етос. 'ethikos (етичний) і

'ethika (етика). Термін етичний потрібний був мислителю для позначення

чеснот, що стосуються людської вдачі, характеру, на відміну від чеснот

діаноетич-них, тобто пов'язаних з мисленням, розумом людини. Що ж до

науки — галузі пізнання, котра вивчає власне етичні чесноти, досліджує,

яка людська вдача є найдосконалішою, — то таку науку Арістотель або його

найближчі учні й назвали етикою. (Дещо раніше виникає, щоправда, слово

'ethikon, множиною від якого власне й є ethika.) Філософ залишив праці,

до назв яких уперше входить це слово: «Нікомахова етика» (найімовірніше,

відредагована сином Арістотеля Нікомахом), «Євдемова етика» (пов'язана з

його учнем Євдемом) і так звана «Велика етика», що являє собою стислий

конспект двох перших.

 

Таким чином, під власною назвою наука етика існує вже понад 23

століття. Це, до речі, не означає, що фактично, як частини людського

пізнання, її не існувало раніше. По суті, з етичною проблематикою ми

стикаємося всюди, де тільки має місце цілісне духовне, зокрема

філософське, осмислення людини — як у доарістотелівських грецьких

філософів і мудреців, так і в інших осередках давньої культури — Китаї,

Індії тощо. Водночас закріплення за даною галуззю людського пізнання

особливої назви «етика» цілком очевидним чином сприяло її

самоусвідомленню, відокремленню.

 

Цікаво, що первинне значення етосу, як спільного житла або

місцеперебування теж не втрачає своєї філософської актуальності. Відомі

приклади взаємонакладання і взаємозбагачення обох наведених значень

слова етос. Так, афоризм Геракліта «Ethos anthropoi daimon» звичайно

перекладають як «вдача — божество для людини»; однак один з найзначніших

філософів XX ст. М. Гайдеггер (1889—1976) обґрунтовує думку, що більш

ав-тентично було б тлумачити названий афоризм таким чином: місце

перебування людини і є для неї простір присутності Бога, тобто Божество

може відкритися їй за найзвичайніших умов ії побутування і мешкання . В

усякому разі ця давня етимологічна вказівка на місце перебування, на

просторовість загалом не є для етики зайвою: вона звертає думку до

зв'язку вдачі людини з її соціальним, культурним та природним оточенням,

спонукає до роздумів про внутрішній простір, внутрішнє «місце

перебування» людської волі й духовності. Неважко зрозуміти, що сама

наявність у людини власної вдачі, власного характеру вже передбачає її

здатність обирати для себе ті чи інші рухи, жести, поведінку, позицію в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ