UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНова субстанціалізація зла та її антигуманный зміст (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2625
Скачало225
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нова субстанціалізація зла та її антигуманный зміст

 

Відомо, що на становлення внутрішнього ядра фашистської ідеології

певний вплив справили замкнені, таємні товариства, поширені в Європі ще

з другої половини XIX ст. Член такого товариства, що йменувалося

«Золотий світанок», валлійський письменник Артур Мейчен (1863—1947)

виклав в одній із своїх книг теорію Зла, надзвичайно тісно пов'язану, як

зазначають французькі дослідники Л. Повель і Ж. Берж'є, з «таємною

історією нацизму». Сутність цієї теорії полягає в утвердженні

принципової рівноцінності добра і зла в абсолютних їх вимірах. Як

існують великі святі, подвижники Добра, так само є і великі грішники,

свідомі чи несвідомі носії Зла з великої літери. Великий грішник —

персонаж навіть більш рідкісний, ніж великий святий, адже якщо святість

надприродна, то Зло — протиприродне, це «замах на екстаз», не властивий

природі людини як такій. (Варто згадати в цьому зв'язку, що ще Нінше

писав про рідкісність зла й конечну потребу його берегти.) При цьому між

Злом і Гріхом з великої літери та їхніми повсякденними двійниками

різниця, як зауважує Мейчен, не менша, ніж між геніальною поемою і

абеткою. Щонайбільший грішник, котрий псує буття як таке й порушує

духовний порядок у світі, не тільки може не бути вбивцею, крадієм тощо,

а й здатний відчувати відразу до всіх цих проявів тривіального,

повсякденного зла, навіть за все своє життя не зробити жодного

непорядного вчинку. І що, мабуть, найважливіше: оскільки велике Зло

являє собою духовне напруження, непосильне для людської свідомості, воно

здатне «вислизати» з поля цієї свідомості: людина може бути нескінченно,

страхітливо злою, навіть не підозрюючи цього5. Немає сумніву, що Гітлер

у той або інший спосіб зазнав впливу подібної гіперромантичної

абсолютизації зла, до того ж і в самому собі він явно відчував

схильність чинити зле заради самого ж злого. На цьому психологічному й

екзистенційному тлі амбіції національного фюрера, підсилені непомірною

конфронта-ційністю, очевидно, й породжували в нього особливий,

споріднений із самоподоланням, пафос боротьби зі Злом, нищення Зла —

точніше, того, що йому здавалося Злом, мало не всемогутнім. Як

зауважував із цього

 

приводу один дослідник, Гітлер у XX ст. нав'язує світові маніхейську

війну, війну на винищення. Звичайно, на скрутні ситуації, подібні до

тієї, в якій опинився німецький народ після першої світової війни, або ж

тієї, котру ми переживаємо нині, можна реагувати по-різному. Можна

прокладати нелегкі шляхи підйому економіки, налагоджувати шляхом

взаємних поступок відносини із сусідами, відмовляти собі в чомусь

сьогодні заради очікуваних у майбутньому надбань. Усе це, однак, не дає

миттєвих результатів, не «запалює» маси, не утворює ореолу загальної

любові навколо народного фюрера. А можна поставитися до справи простіше

— знайти видимого ворога, «винного» в тому, що досі справи йшли так

кепсько, і впевнено вказати на нього збудженому, знавіснілому від

нетерплячки натовпу: «Ось він!» І тим самим кардинально «розв'язати» для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ