UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетика класицизму (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5349
Скачало1778
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Естетика класицизму

 

Естетика класицизму сформувалася у XVII ст. у Франції і пізніше була

поширена в Німеччині, Англії, Росії. Найвідомішим представником естетики

класицизму вважають французького поета і критика ШКОЛУ БУАЛО-ДЕПРЕО

(1636–1711), який у віршованому трактаті «Мистецтво поетичне»

 

РАСІН ЖАН

 

(1639–1699) –

 

французький драматург, народився у Ферте-Мілопс. Здобувши освіту в

Пор-Гаялі, жив у Парижі, де познайомився і творчо зблизився з Н. Буало,

Мольером, Лафонтепом. Автор пєс «Британнік» (1669), «Баязет» (1672),

«Мітрідат» (1673) та ін.

 

аналізує основні принципи поезії, стверджує обов'язковість ієрархії

поетичних жанрів, чітко розмежовує комічне і трагічне. Знаходячись під

значним впливом раціоналістичної філософії Рене Декарта, Н. Буало

намагається застосувати принципи математичного підходу до аналізу краси,

визначення досконалого в мистецтві. Теоретик передусім використовує

поняття «смисл» і розглядає його як своєрідний еквівалент декартівського

раціоналізму.

 

ДЕКАРТ РЕНЕ (1596–1650) – славетний французький філософ, математик,

фізик, засновник раціоналізму і прихильник вчення про природжені ідеї.

Людину розглядав як єдність тілесного «механізму» з душею, яка володіє

мисленням і волею. Автор праць «Геометрія», «Розміркування про методи»,

«Начала філософії».

 

Наукові праці Декарта набули особливої популярності у Франції в останній

третині XVII ст.

 

Позицію Н. Буало досить переконливо підтверджують такі рядки:

 

«Будь то в трагедии, в эклоге, иль в балладе, Но рифма не должна со

смыслом жить в разладе; Меж ними ссоры нет и не идет борьба; Он –

властелин ее, она – его раба».

 

Естетика Н. Буало формувалася на тлі творчості видатних французьких

письменників Ж. Расіна і Ж. Б. Мольєра. Особливий інтерес викликає

теорія трагічного, запропонована Буало. Його позиція щодо розуміння

трагічного конфлікту, художнього втілення образу

 

МОЛЬЄР ЖАН БАТІСТ

 

(справжнє прізвище Поклеп) (1622–1673) народився у Парижі, здобув

юридичну освіту, але з 1643 р. став професійним актором. З 1645 по 1658

р. їздив провінцією з бродячою трупою акторів. Повернувшись до Парижа,

став придворним драматургом Людовіка XIV. Автор п'єс «Кумедні манірниці»

(1660), «Сганарель» (1660), «Школа дружин» (1663), «Тартюф» (1667), «Дон

Жуан, або Камінний гість» (1665), «Скупий» (1669) та ін.

 

трагічного героя відрізнялася і від концепції Арістотеля, який уперше в

історії обгрунтував теорію трагічного, і від розуміння трагічного

видатним драматургом цього періоду П'єром Корнелем. Останній був

прихильником «суворої трагедії» і наголошував на зовнішніх виявах

трагічного конфлікту.

 

На відміну від Арістотеля, який вважав, що трагічні твори мають

викликати почуття жаху й страждання, Буало намагався обгрунтувати

концепцію трагедії як співстраждання. Таке розуміння трагедії посилювало

її значення в моральному вихованні людини. Нікола Буало твердив, що саме

Расін близький у власній творчості до створення трагедій такого плану.

Водночас Жан Расін прислухався до порад Буало, теоретичну позицію якого

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ