UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛімфаденопатії. (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2280
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лімфаденопатії.

 

Визначення: збільшення лімфатичних вузлів (ЛВ) (локальне, регіональне,

генералізоване), яке може спостерігатись при бактеріальних, вірусних,

алергічних, пухлинних та багатьох інших захворюваннях, прийнято

визначати терміном лімфаденопатії (ЛА).

 

Етіологія, патогенез. Лімфоїдна тканина дорослої людини складає 1% маси

тіла, кількість лімфовузлів варіює від 500 до 700, а їх величина

коливається в межах від 0,3 до 15 мм в довжину. ЛВ виконують

бар’єрно-фільтраційну функцію, в них затримуються і знешкоджуються

чужерідні елементи, бактерії, віруси, пухлинні клітини і т.д., що

надходять з потоком лімфи. Всі вказані антигенні субстанції, можуть

розглядатися в якості етіологічних факторів ЛА. Патогенетична сутність

ЛА, не дивлячись на надзвичайно широкий перелік захворювань, об’єднаних

цим синдромом, може бути зведена до трьох механізмів:

 

І – антигенної стимуляції імунокомпетентних клітин, що знаходяться в ЛВ,

з наступним розвитком реактивної гіперплазії та порушеннями лімфовідтоку

(збільшення ЛВ можливо в 10-15 разів).

 

ІІ – пухлинного ураження: первинного (вихідного з лімфоїдних,

макрофагальних або судинних елементів), вторинного – метастатичного та

внаслідок виникнення екстрамедулярного кровотворення при лейкемічних

гемобластозах. Слід також відмітити, що на ранніх стадіях пухлинних

захворювань ЛА може бути викликана гіперплазією внаслідок стимуляції

лімфоїдних клітин пухлинними антигенами, а не інфільтрацією лімфовузлів

клітинами новоутворення, що обумовлює від’ємний результат пошуку при

пункції та біопсії.

 

ІІІ локального гострого або хронічного запального процесу: лімфаденіту.

 

Класифікація. Найбільш прийнятий в літературі поділ ЛА за етіологічним

принципом. У зв’язку з надзвичайною обширністю він не зовсім задовільняє

потреби клініки. Враховуючи дані літератури (Л.Г. Ковальова та ін.,

1987), досвід власних спостережень (Н.М. Коваль та ін., 1997),

пропонується класифікація ЛА, що ґрунтується на патогенетичному підході

(табл. 7.22).

 

Кодування захворювань, які перебігають із синдромом ЛА проводиться у

відповідності з нозологічними формами по МКХ – Х. При неуточненій

етіології ЛА використовують наступні коди:

 

І88 – Неспецифічний лімфаденіт

 

І88.9 – Неспецифічний лімфаденіт, не уточнений

 

R59 – Збільшення лімфатичних вузлів

 

R59.0 - локалізоване

 

R59.1 - генералізоване

 

R59.9 – не уточнене

 

Приклади формулювання діагнозу.

 

Неспецифічний одонтогенний лімфаденіт підщелепних ЛВ зліва з

трансформацією в абсцес (на фоні періодонтиту)

 

Генералізоване збільшення ЛВ на фоні стрептодермії (синдром

Pautrier-Woringer)

 

Туберкульозний лімфаденіт шийних лімфовузлів, продуктивна фаза

 

ВІЛ-інфекція з генералізованою лімфаденопатією

 

Реактивна лімфаденопатія шийних лімфовузлів на фоні хронічного тонзиліту

(синдром Piringer-Kuchinka).

 

Методи діагностики, діагностичні критерії. Діагностика при синдромі ЛА

повинна починатися з повного клінічного обстеження хворого зі зверненням

особливої уваги на дані огляду та пальпації периферичних ЛВ.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ