UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКомп’ютерна інформація як об’єкт права власності і захисту (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2200
Скачало453
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Комп’ютерна інформація як об’єкт права власності і захисту

 

У сучасному світі є дуже небагато речей, які можна зробити, не

збираючи, узагальнюючи, генеруючи або не маючи доступу до інформації.

М.Вінер визначав інформацію як “позначення змісту, отриманого із

зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і

пристосування до нього наших почуттів. Процес отримання і використання

інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього

середовища і нашої життєдіяльності в цьому середовищі”[1]. Іншими

словами, під інформацією розумівся засіб, що дозволяє зняти

невизначеність у пізнанні того чи іншого об’єкта.

 

Відштовхуючись від засобу зберігання і передачі, можна казати про те, що

комп’ютерна інформація – це інформація, яка передається, обробляється і

зберігається з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Комп’ютерна інформація може бути перенесена у просторі, збережена у

часі, передана іншому суб’єктові або технічному пристрою (наприклад,

іншому комп’ютерові), піддана іншим операціям.

 

Як нам здається, найбільш вдале визначення комп’ютерної інформації

сформульоване В.В.Криловим. Він пише: “Комп’ютерна інформація є

відомості, знання або набір команд (програм), призначені для

використання в ЕОМ або управління нею, що знаходяться в ЕОМ або на

машинних носіях, - елемент інформаційної системи, котрий може бути

ідентифікованим і має власника, який встановив правила її використання”

[2].

 

У юридичній літературі загальне визначення інформації, в основу якого

покладено відображення як загальну властивість матерії, було подано

О.І.Трусовим, який вважав, що “...інформація охоплює відображення

предметів і явищ у людській свідомості, явищ і процесів один в одному,

поза зв’язком із свідомістю» [3]. У такій інтерпретації, бажає того

автор чи ні, інформація подається як певна “річ у собі”. Ще ширше

розуміє інформацію Р.М. Ланцман. На його думку, інформація — це все те,

«що відрізняє одне явище від іншого або характеризує різноманітні стани

одного явища» [4].

 

Наведені позиції свідчать про те, що навіть посилання у визначенні

поняття інформації на категорію відображення, без зв’язку інформації з

її споживачем, не рятує таке визначення від серйозних методологічних

помилок. Мабуть тому, й досі в юридичній літературі має місце

ототожнення інформації з відображенням [5] або відкидання його зв’язку

зі споживачем [6], з чим категорично погодитися не можна.

 

Викладене дозволяє простежити гносеологічні корені та закономірності

виникнення і використання терміна “інформація” у правовій сфері,

зокрема, в криміналістиці. Так, уточнюючи дещо спрощену тезу Р.С.

Бєлкіна про те, що стосовно процесу доказування зміни в середовищі, як

наслідок відображення у цьому середовищі події, є інформація про цю

подію [7], в свою чергу, зауважимо, що зміни в середовищі — це,

насамперед, відображення і воно, як властивість (ознака), що закладена у

відображаючому об’єкті внаслідок його взаємодії з іншими об’єктами, може

бути й не затребуване споживачем і не стати власне інформацією. Тому в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ