.

Автоматизація обліку, аналізу та управління реалізацією і доходами (дипломна робота)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
1682 16179
Скачать документ

Диплом на тему:

Автоматизація обліку, аналізу та управління реалізацією і доходами

Підприємства (КП “Казка”)

З М І С Т

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………..4

РОЗДІЛ 1. ОБЛІК, АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВ
ЛІННЯ ДОХОДАМИ, ВИТРАТАМИ ВІД
РЕАЛІЗАЦІЇ……………………….8

Фінансово-економічні результати і ефективність діяльності
підприємства……………………………………………………
…………………………….8

Моніторинг нормативно-правової бази та спеціальної

літератури……………………………………………………..
………………11

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КП
“КАЗКА”…………………..18

2.1. Мета та основні показники фінансово-господарської діяльності

КП
“Казка”………………………………………………………..
…………18

2.2. Облікова
політика……………………………………………………….
.24

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ

І ВИТРАТ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАСНОЇ ПРОДУКЦІЇ

ТА ПОКУПНИХ ТОВАРІВ…………….26

3.1. Організація обліку доходів, витрат та результатів
діяльності……..26 3.2. Документальне оформлення
продажу власної продукції та товарів.35

3.3. Облік виробництва і реалізації власної продукції та покупних
това- рів .42

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ….52

4.1. Система аналітичних показників, інформаційна база та основні

методи
аналізу………………………………………………………52

4.2. Загальний аналіз доходу і витрат підприємства громадського
хар-

чування КП
“Казка”………………………………………………………..
.53

4.3. Аудит доходів і витрат від
реалізації…………………………………59

РОЗДІЛ 5. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ
РЕАЛІЗАЦІЄЮ І ДОХОДАМИ

КП
“КАЗКА”………………………………………………………..
……….64

5.1. Вибір програмного забезпечення для автоматизації обліку реалізації
КП
“Казка”………………………………………………………..
……………………………64

5.2. Принципи організації обліку доходів в програмі
“1С:Підприємство»67

5.3. Постановка комплексу задач, інформаційна модель автоматизації
аналізу реалізації продукції власного
виробництва………………………….75

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
……………………….82

ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА……………………………..87

Розділ 1.Облік, аналіз і контроль в системі управління доходами,
витратами від реалізації.

Фінансово-економічні результати і ефективність діяльності

підприємства

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово
протягом звітного періоду, розмір і характер прибутків і збитків за
кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими
показниками його роботи.

Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку
(збитку)звітного періоду. Так, згідно з П(С)БОЗ “Звіт про фінансові
результати”: прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними
витрати; збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для
отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових
результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне
зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від
усіх видів діяльності.

Під видом діяльності розуміють сукупність подібних за економічним
змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності.
/ПСБО 3/.

Діяльність підприємства

основна

Інша операційна

фінансова

інвестиційна

Рис.1.1. Класифікація видів діяльності /34, 304/

Дохід є основним джерелом покриття здійсненим підприємством витрат та
формування прибуток, одним із основних показників, що відбиває
фінансовий стан підприємства. Підприємство отримує дохід при здійсненні
не тільки операційної, а й фінансової та інвестиційної діяльності. При
цьому, формування доходу від кожного виду діяльності має певні
особливості.

Дохід підприємства від операційної діяльності складається з доходу від
його основної діяльності та інших операційних доходів.

Основна діяльність підприємства пов’язана з виробництвом та збутом
продукції (наданням послуг, виконанням робіт)) і повинна забезпечувати
отримання доходів, достатніх для відшкодування витрат виробництва й
обігу, а також отримання певного прибутку.

Дохід підприємства від операційної діяльності визначається двома
методами: касовим і нарахувань. При касовому методі доходом, або
виручкою, підприємства вважаються грошові кошти, що надійшли від
покупців протягом певного періоду на поточний рахунок або в касу
підприємства за фактично відвантажену продукцію (надані послуги,
виконані роботи). При методі нарахувань доходом, або виручкою,
підприємства за певний період є вартість відвантаженої в цей період
покупцям продукції(наданих послуг, виконаних робіт), незалежно від того,
чи оплачена вона покупцями протягом цього періоду. В Україна для
визначення виручки підприємства застосовується метод нарахувань [50,
257].

Дохід, або виручка, підприємства від реалізації продукції при інших
однакових умовах залежить від кількості, асортименту та якості
реалізованої продукції, рівня реалізаційних цін і розрахункової
дисципліни.

Крім доходу від операційної та фінансово-інвестиційної діяльності
підприємство між отримувати й інші доходи:

від реалізації необоротних активів і цілісних майнових комплексів,
фінансових інвестицій;

від підвищення курсу валюти, яку має підприємство на банківських
рахунках ( якщо валютні операції не пов’язані з основною діяльністю
підприємства);

від безоплатно отриманих матеріалів і нематеріальних цінностей;

від до оцінки балансової вартості основних фондів.

В інший спосіб формуються доходи від фінансово-інвестиційної діяльності
підприємства. Їх поділяють на дві групи: доходи від участі в капіталі та
інші фінансові доходи.

До доходів від участі в капіталі належить прибуток, отриманих
підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або
спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в
капіталі. Згідно з цим методом отриманий такими підприємствами чистий
прибуток не розподіляється між отриманими підприємствами-інвесторами, а
пропорційно до їх часток у капіталі цих підприємств збільшує балансову
вартість їхніх інвестицій.

Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого прибутку,
отриманого асоційованим, дочірнім або спільним підприємством, на частку
у статутному капіталі підприємства-інвестора. /50, 258/

Якщо асоційоване (дочірнє, спільне) підприємство зазнало збитків, вони
пропорційно розподіляються між інвесторами і в цьому разі здійснені ними
інвестиції в таке підприємство зменшаться на суму, необхідну для
покриття цих збитків. При цьому, підприємство-інвестор зазнає втрат від
участі в капіталі.

Якщо ж інвестиції підприємства у статутний капітал іншого підприємства
не перевищують 25% його загального обсягу, то отримані від таких
інвестицій доходи належать до інших фінансових доходів. До інших
фінансових доходів належать також отримані дивіденди, відсотки, доходи
від фінансової оренди (наданих в оренду майнових об’єктів з правом їх
викупу орендаторами) та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій
(крім доходів, отриманих за методом участі в капіталі).

В умовах ринкових відносин велике значення має спроможність підприємства
працювати прибутково. Саме прибуток стає основним чинником, який впливає
на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства.,
пов’язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції,
зміцненням конкурентної позиції, виходом на нові ринки тощо.

В Україні діють дві різних систем обліку фінансових результатів:
бухгалтерська і податкова, тому існують два підходи до визначення
отриманого підприємством прибутку.

Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку прибуток
підприємства формується за фінансовими результатами його операційної та
фінансова і інвестиційна діяльності.

У розрізі таких видів діяльності досліджуються показники доходів, витрат
і фінансових результатів:

дохід, витрати і фінансові результати від основної діяльності;

дохід, витрати і фінансові результати від іншої операційної діяльності;

дохід, витрати і фінансові результати від іншої звичайної діяльності;

дохід, витрати і фінансові результати від звичайної діяльності;

дохід, витрати і фінансові результати від надзвичайної діяльності.

1.2 Моніторинг нормативно-правової бази та
спеціальної

літератури

Донедавна весь комплекс питань, що стосуються планування, обліку
доходів, витрат і фінансових результатів в громадському харчуванні,
було дуже ретельно досліджено у загальнотеоретичному і методологічному
плані, опубліковано серйозні дослідження з теорії і практики, зокрема
обліку доходів.

У зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку і прийняттям Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, внесено докорінні
зміни до складу і формування витрат підприємств торгівлі та громадського
харчування.

Порядок формування чистого прибутку (збитку) згідно П(С)БО З наведено на
рис.1.2.

Дохід від реалізаці продукції (товарів, робіт,

послуг)

– ПДВ , акцизний збір, інші вирахування з доходу =

Адміністративні витрати,

витрати на збут

Інші витрати

Фінансовий результат

від операційної діяльності

Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності

Надзвичайні доходи

Податок на прибуток

Фінансовий результат від звичайної діяльності

Надзвичайні витрати

Фінансовий результат від надзвичайної діяльності

Податки з надзвичайного прибутку

Чистий прибуток

1.2. Модель формування фінансових результатів за П(С)БО 3.

Огляд нормативної бази з теми дослідження наведено в табл..1.1., а
літературних джерел у табл.. 1.2.

Таблиця 1.1.

Економіко-правовий аналіз чинної нормативної бази з обліку,
аналізу

та аудиту реалізації та доходів

№ Нормативний документ Короткий зміст Використання в обліку, аналізі та
аудиті

1 2 3 4

1 Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон
України №996-XIV від 16.07.99 р., із змінами і доповненнями // Галицькі
контракти. – 1999. – №36. Законом визначено організаційні засади обліку
і фінансової звітності в Україні, зокрема:

мету фінансової звітності;

склад та елементи фінансової звітності;

якісні характеристики фінансової звітності;

принципи підготовки фінансової звітності;

розкриття інформації у фінансовій звітності При складанні звітності
дотримуються основних вимог та принципів визначених законом

2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до
фінансової звітності”: Наказ Мінфіну України №87 від 31.03.99 р.//
Бухгалтерський облік і аудит, №12. – с.16-18. Цим Положенням
(стандартом) визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової
звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів
Використовується для формування елементів звітності, згідно вимог
стандарту

3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Наказ Мінфіну
України №87 від 31.03.99 р. // Бухгалтерський облік і аудит, №12. –
с.19-22. Положенням визначається зміст і форма балансу та загальні
вимоги до розкриття його статей Використовується для формування статей
балансу відповідно до вимог стандарту

4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові
результати”: Наказ Мінфіну України №87 від 31.03.99 р. //
Бухгалтерський облік і аудит, №12. – с.23-26. Стандартом визначено зміст
і форма звіту, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
Визначена методика формування фінансових результатів за видами
діяльності Використовується для формування статей звіту відповідно до
вимог стандарту для надання користувачам інформації про доходи, витрати,
збитки, прибутки від діяльності підприємства

Продовження табл. 1.1.

5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах”: Наказ Мінфіну України

№137 від 28.05.99 р. // Бухгалтерський облік і аудит, №12. – с.31-32.
Цим Положенням визначаються порядок виправлення помилок, внесення та
розкриття інших змін у фінансовій звітності,

зокрема:

зміни в облікових оцінках;

зміни в обліковій політиці;

розкриття інформації у примітках до фінансової звітності
Використовується для виправлення помилок, внесення та розкриття інших
змін у фінансовій звітності

6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Наказ Мінфіну
України №246 від 20.10.99 р. // Бухгалтерський облік та звітність в
Україні: Збірник нормативно-правових актів, с. 51-55 Це Положення
визначає методологічні засади обліку запасів та розкриття інформації у
фінансовій звітності Використовується для оцінки та обліку реалізації
запасів та відображення їх у звітності

7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська
заборгованість”: Наказ Мінфіну України №237 від 08.11.99 р.
Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових
актів, с. 56-57 Це положення визначає методологічні засади формування у
бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її
розкриття у фінансовій звітності

Використовується для організації обліку реалізації товарів та
відображення їх у звітності

8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”: Наказ Мінфіну
України №87 від 29.11.99р. // Бухгалтерський облік і аудит, №12. –
с.49-51. Положення визначає методологічні засади формування у
бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності
підприємства та її розкриття у фінансовій звітності Використовується для
організації обліку доходів та відображення їх у звітності

9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Наказ
Мінфіну України №318 від 31.12.99р.// Бухгалтерський облік і аудит,
№12. – с.51-55. Визначає методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформацією про витрати підприємства та розкриття
її у звітності, зокрема: визнання витрат, склад витрат, розкриття
інформації про витрати у примітках до фінансової звітності
Використовується для організації обліку витрат та відображення їх у
звітності

Продовження табл. 1.1.

8 Зміни до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затв.
Наказом МФУ від 25.11.2002 №989 // Бухгалтерія. – 2003, №1-2. – с.19-30.
В статті висвітлено та акцентовано увагу на основні (найбільш вагомі)
зміни в стандартах бухгалтерського обліку Використано для написання 3
розділу роботи

Таблиця 1.2.

Літературні джерела, використані при написанні дипломної роботи

роф… Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. Розкриваються суттєві
питання організації обліку на підприємствах громадського харчування:
патентування та ліцензування діяльності, особливості обліку і
документування операцій, порядок ціноутворення та ін. На числових
прикладах проілюстровано порядок заповнення калькуляційних карток і
розрахунків цін на готову продукцію та товари. Використано для обліку
доходів і витрат від реалізації власної продукції покупних товарів

Продовження табл. 1.2

5 Габрук О. Коментарі до Закону України “Про внесення змін до Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.02 №349 //
Бухгалтерський облік і аудит. – 2003, №2. – с. 36-42. У роботі автор
коментує зміни прийняті до Закону “Про оподаткування прибутку
підприємств”, зокрема, зміни складових об’єкту оподаткування
Використовується при написанні 3 розділу дипломної роботи

6 Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства. – К.:
Компас, 2000 р. У роботі автор розкриває структуру та принципи
формування фінансової звітності, на умовному прикладі показує порядок
застосування методики аналізу показників фінансової звітності для оцінки
діяльності підприємства Використовується в аналізі доходу

7 Гордієнко Н.Г. Автоматизоване робоче місце ревізора: Навч. Посіб. –
К.: Киїф. Нац. Торг-економ. Ун-т, 2002. – 132 с.

Економічний аналіз: Навчальний посібник // За ред. Проф.Ф.Ф. Бутинця. –
Житомир ПП “Рута”, 2003.-680с. Висвітлено теоретичні та практичні
питання основних задач контролю в умовах комп’ютеризації і застосування
ПЕОМ

Автор розглядає питання інформаційного забезпечення та організацію і
методику аналізу діяльності підприємств Використано для написання
розділу 5 дипломної роботи

У посібнику подається система методичних і прикладних відомостей з
фінансового аналізу як складової сучасного менеджменту Використовується
для написання розділу 1 і 4 дипломної роботи, зокрема для аналізу
доходів і витрат від реалізації

Продовження табл. 1.2

12 Информационные системы бухгалтерского учета: Учебник для вузов/ под
ред. Подольского В.И. – М.: 1998, изд. «Аудит», Розглянуто актуальні
проблеми автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві. Особлива
увага приділена загальній методології створення

комп’ютерних бухгалтерських інформаційних систем, технології обробки
облікової інформації Використовується для написання розділу 5 дипломної
роботи

15 Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: навч. Посібник:/ за ред. Проф.
Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Автором розглядається цілий
комплекс питань, пов’язаних з управлінням фінансами підприємства в
ринкових умовах господарювання Використано при написанні 1 розділу

Дипломної роботи

16 Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности
предприятия. – М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000. – 424 с. Автори
розглядають предмет і методи аналізу господарської діяльності
підприємства (економічного аналізу). Використано для аналізу основних
показників діяльності та фінансового стану

17 Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия.
– Изд. 4-е, исправл., доп. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. –
208 с. В книзі розглядаються сучасні методи фінансового аналізу
підприємств, зокрема способи оцінки і аналізу фінансової стійкості,
платоспроможності і кредитоспроможності на основі нових форм
бухгалтерської звітності Використовується для розробки методики аналізу
фінансового стану на досліджуваному підприємстві

18 Сопко В. Бухгалтерський облік: навч. Посібник. – 3-тє вид., перероб.
і допов. – К.: КНЕУ, 2000р. – 578 с. В книзі розкриваються теоретичні і
методичні основи бухгалтерського обліку в Україні на основі національних
стандартів Використовується в обліку затрат, доходів і фінансових
результатів

19 Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового
підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000 р. Розглядаються теоретичні основи
економічного аналізу як системи знань про предмет, зміст, роль та
завдання в умовах ринкової економіки, його види, мета і технічні
прийоми.

Висвітлена методика аналізу господарсько-фінансової діяльності
промислового підприємства, зокрема ринку продукції, виробничої програми,
використання виробничих ресурсів, затрат на виробництво, фінансового
стану підприємства Використовується для аналізу фінансового стану та
доходів

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА кп “кАЗКА”

2.1. Мета та основні показники фінансово-господарської

діяльності КП ”Казка”

Колективне підприємство “Казка” створено на основі колективної форми
власності у відповідності із Законом України “Про підприємства в
Україні” шляхом перетворення МП “Казка” і є правонаступником всіх
майнових прав та обов’язків даного підприємства.

Основною метою підприємства є здійснення виробничої та торгівельної
діяльності, спрямованої на отримання прибутку та задоволення на його
основі соціально-економічних інтересів членів трудового колективу
підприємства.

Предметом діяльності підприємства є:

виготовлення та реалізація продукції громадського харчування;

торгово-закупівельна та посередницька діяльність;

комісійна торгівля;

закупка сільськогосподарської продукції та її продаж населенню в т.ч. за
готівку у населення;

виїзна торгівля та обслуговування на дому;

ресторанне обслуговування населення;

приготування та реалізація гарячих та холодних закусок. Різноманітних
мучних та кондитерських виробів;

закупка та реалізація фруктів, соків, кон”ячно-винно-горілчаних виробів
та безалкогольних напоїв;

реалізація морозива, ягід, фруктів, коктейлів;

зовнішньо-економічна діяльність;

прокат та продаж аудіо-візуальних творів та фонограм;

прокат та продаж CD-ROM, ігрових компакт дисків, картриджів (ігрових);

продаж чистих CD-audio, CD-ROM, CD-R, CD-RW,касет;

організація та проведення дискотек, вечорів відпочинку, розважальних
програм;

надання послуг по отриманню інформації по товарах, послугах та ін.
(нерухомість, оренда, автомобілі);

послуги по запису інформації, аудіо-візуальних творів та фонограм на
різні типи носіїв;

торгівля супутніми товарами;

автотранспортні послуги.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні засоби, а також
інші цінності, вартість яких відображена в його самостійному балансі і
майно підприємства у відповідності з чинним законодавством України та
даним Статутом є спільною частковою власністю працівників-співвласників
підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

майно, викуплене у держави;

грошові та майнові внески працівників-співвласників підприємства;

доходи, одержані в результаті господарської діяльності підприємства;

кредити банків та інших кредиторів;

придбане майно інших підприємств, організацій;

доходи від аукціонів, ярмарок;

безоплатні та благочинні пожертвування фізичних та юридичних осіб;

інші джерела, що не заборонені чинним законодавством України.

Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків
працівників-співвласників підприємства та за рахунок основних та
оборотних засобів. Викуплених Товариством покупців створено Статутний
фонд в розмірі 54 600 гривень.

Узагальнюючим показником результатів фінансової діяльності підприємства
є прибуток.

Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності,
веде статистичну звітність і представляє її органам державної
статистики.

Відповідальність за стан обліку та своєчасність подання звітності
покладається на директора та бухгалтера КП “Казка”.

Матеріально-технічне постачання всіх видів своєї діяльності
досліджуваного підприємства здійснює самостійно через систему прямих
угод через посередницькі структури.

Органами управління підприємства є:

загальні збори працівників-співвласників підприємства;

вищим органом управління підприємства є загальні збори
правників-співвласників КП “Казка”.

Загальні збори правомочні прийняти рішення по всіх питаннях діяльності
підприємства.

Виконавчим органом підприємства є директор, який обирається та
відкликається Загальними зборами працівників – співвласників строком на
3 роки.

Директор підприємства здійснює:

– керівництво поточною діяльністю КП “Казка” на основі єдиновладдя в
межах його компетенції та прав, визначених статутом;

– виконання рішень Загальних зборів працівників-співвласників;

– діє від імені підприємства в стосунках з іншими юридичними та
фізичними особами;

від імені підприємства укладає угоди, видає доручення, вирішує питання
щодо відкриття рахунків в банках;

приймає і звільняє з роботи найманих працівників підприємства, вирішує ж
питання про їх притягнення до дисциплінарної відповідальності та про їх
заохочення;

вирішує всі питання кадрової політики;

в межах своєї компетенції видає накази, дає вказівки, які є
обов’язковими для всіх працівників підприємства;

виконує інші функції, що випливають з даного Статуту.

Контроль за фінансово-господарської діяльністю підприємства здійснює
ревізійна комісія, яка обирається Загальними зборами з числа працівників
– співвласників в складі 3 чоловік, строком на три роки.

Ревізійна зі свого складу обирає голову комісії та:

перевіряє правильність ведення обліку і звітності;

вимагає від посадових осіб підприємства надання їй всіх необхідних
документів;

направляє на розгляд Загальних зборів результати проведених нею
перевірок.

Організаційна структура КП “Казка” наведена на рис.2.1

Керівник

Бухгалтер Менеджер Менеджер в ЗЕД

Структурні підрозділи

Виробництво

Бар

Кухня

Кондитерський цех

Завідуючий виробництвом

Рис.2.1 Організаційна структура КП “Казка”

Основні показники виробничо-господарської діяльності КП “Казка” за 2001
– 2002 роки наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні показники виробничо-господарської діяльності

КП “Казка” за 2001-2002 роки

тис. грн.

Показники Роки Відхилення

2001 2002 2001-2000

Абсолютне Відносне

1 2 3 4 5

Обсяг реалізованої продукції громадського харчування 99,6 124,0 24,4 124

Власна продукція громадського харчування 80,7 102,1 +21,4 127

Питома вага власної продукції в товарообороті 0,81 0,82 +0,01 101

Собівартість реалізованої продукції 101,4 95,3 -6,1 94

Інші витрати (адміністративні витрати та витрати на збут) 9,0 30,7 +21,7
341

Фінансовий результат від звичайної діяльності (27,4) (14,7) -12,7 53,6

Середня вартість ОЗ виробничого призначення 1,3 1,3 – –

Витрати на оплату праці 18,8 16,6 -2,2 88,3

Як бачимо з даних табл.. 2.1. в КП “Казка” обсяг роздрібного
товарообороту в 2002 році зріс на 24,4 тис. грн. в порівнянні з 2001
роком, що склало 25 % росту товарообороту. Обсяг товарообороту зріс за
даний період завдяки росту власної продукції КП “Казка”. Ріст обсягів
власної продукції склав за 2002 рік 26%, що дорівнює 21,4 тис. грн.
Відповідно обсяг продажу купівельної продукції знизився на 1%.

Собівартість реалізованої продукції за 2002 рік у порівнянні з 2001
роком знизилась на 6,1 тис. грн. Це зниження, можливо пов’язано з тим,
що бухгалтер відніс деякі витрати звітного періоду не на собівартість
реалізованої продукції, а на інші витрати. Так як, інші витрати
непомірно зросли за 2002 рік у відношенні до 2001 року. Цей ріст склав
341%, або 21,7 тис. грн. (9,0 тис. грн. – у 2001 році, і 30,7 тис. грн.
– у 2002 році).

Отже, згідно до даних описаних вище, збиток за 2002 рік дещо знизився у
відношенні до 2001 року і склав 14,7 тис. грн., тоді як у 2001 році він
складав 27,4 тис. грн. На отримані збитки досліджуваного підприємства не
вплинули навіть скорочення штату підприємства та відповідно зниження
фонду оплати праці. Витрати на оплату праці за 2002 рік знизились на 2,2
тис. грн. або на 12%.Основні аналітичні показники фінансового стану КП
“Казка” наведено в табл..2.2.

Таблиця 2.2.

Оцінка основних аналітичних показників фінансового стану КП “Казка” за
2001-2002 роки.

0,13 0,08

Коефіцієнт оборотності запасів Збільшення 3,3 2,9

Коефіцієнт оборотності обігових коштів Збільшення 1,6 2,2

Отже, основні аналітичні показники табл. 2.2. твердять, що в загальному
фінансовий стан підприємства в 2002 році погіршився у порівнянні з 2001
роком.

Так, з 8 коефіцієнтів приведених в табл. 2.2., лише 3 відповідають
нормативам (частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах та
коефіцієнт маневреності власних обігових коштів, коефіцієнт оборотності
обігових коштів), який збільшився на 0,11.

Значення ж інших показників погіршились по різних причинах.

Так, частка основних виробничих фондів в активах збільшилась на 0,02,
при оптимальному постійному зменшенні цього показника. Але не дивлячись
на збільшення частки основних засобів в активах їх частка залишається
досить малою. Але цей показник вказує на те, що КП “Казка” працює на
орендованих основних засобах або на таких, які майже вичерпали свій
робочий ресурс.

дорівнює (–2,1) та (–2,6), що свідчить про велику ступінь
залежності підприємства від позичкових коштів.

Коефіцієнт маневреності власних обігових коштів свідчить про високу
частку обігових коштів у власному капіталі. Так, при граничному значенні
даного коефіцієнта в 0,1, а також його збільшенні при покращенні
маневреності, цей показник складає 1,01 та 1,02 відповідно в 2001 та
2002 році. Це говорить про те, що досить велика частка власного капіталу
використовується в якості обігових коштів.

Коефіцієнт ліквідності абсолютної характеризує підприємство як таке, що
не готове негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Про це
свідчить відхилення даного показника від його критичного значення на 0,2
як в 2001 році, так і в 2002 р.

2.2. Облікова політика

На підставі Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні”, який вступив в дію з 01.01.2000 р. на КП “Казка”
затверджено наказ про облікову політику.

Наказом визначено:

Господарські операції підприємства відображати в бухгалтерському обліку,
базуючись на вимогах Закону України “Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні”. Забезпечити дотримання на підприємстві
встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку,
упорядкування і надання у встановленні терміни фінансової звітності на
основі бухгалтерського обліку, облік здійснювати за допомогою спрощеної
форми обліку.

Проводити інвентаризацію всіх рахунків бухгалтерського обліку і
перенести залишки на рахунки згідно з Планом рахунків та вести
бухгалтерський облік відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського
обліку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві створити
постійно діючу інвентаризаційну комісію в складі:

Керівника

Головного бухгалтера

Менеджера

Інвентаризацію по запасах здійснювати один раз на квартал.

Надати право підпису бухгалтерських документів із повною
відповідальністю головному бухгалтеру.

Призначити відповідальних:

за видачу дозволу на реалізацію продукції, майна і цінностей
підприємства Остафійчука Анатолія Миколайовича – менеджер, Остафійчука
Андрія Миколайовича – головний бухгалтер;

за видачу доручень на одержання ТМЦ Остафійчука Андрія Миколайовича –
головний бухгалтер;

за облік і збереження бланків суворої звітності Остафійчука Андрія
Миколайовича – головний бухгалтер;

за здійснення виробничого контролю Остафійчука Анатолія Миколайовича –
менеджер.

Призначити матеріально відповідальних осіб:

за грошові цінності, бланки суворої звітності Остафійчука Андрія
Миколайовича – головний бухгалтер;

за товарні цінності Маркевич Лілію Юріївну – зав. Виробництвом;

за виробничі запаси Маркевич лілію Юріївну – зав. Виробництвом.

Недоліком цього наказу є те, що по підприємству не визначено:

систему обліку доходів і витрат;

методи нарахування амортизації;

методи оцінки вибуття запасів;

робочий план рахунків.

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ВІД
РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАСНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОКУПНИХ ТОВАРІВ

3.1. Організація обліку доходів, витрат та результатів діяльності.

Процес визначення прибутку в новій системі обліку включає два основні
кроки:

Правильне визнання доходів, що відносяться до звітного періоду;

Визнання витрат, що пов’язані з отриманням визнаних доходів.

Облік доходів та витрат здійснюється з дотриманням принципу нарахуваня
та відносності доходів та витрат.

Відносно цього принципу, для визначення фінансового результату звітного
періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були
здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати
відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення, незалежно
від часу надходження і сплати грошей.

Відповідно до П(С)БО 15 “Дохід”, дохід визнається під час збільшення
активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного
капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників
підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно
визначена.

Відображення в обліку виручки є збільшенням активу (дебіторська
заборгованість — актив, який свідчить про отримання грошей у
майбутньому). Списання простроченої кредиторської заборгованості є
зменшенням зобов’язань і одночасно збільшує дохід.

Для обліку доходів та витрат новим Планом рахунків передбачені 7, 8, 9
класи. Ці рахунки є «операційними», тобто такими, які сальдо мати не
повинні.

Доходи обліковуються на класі 7 «Доходи і результати діяльності». Доходи
від основної операційної діяльності обліковуються на рахунку 70 «Доходи
від реалізації», доходи від іншої операційної діяльності — на рахунку 71
«Інший операційний дохід», доходи від інвестиційної діяльності — на
рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі»; доходи від фінансової
діяльності — на рахунку 73 «Інші фінансові доходи», доходи від іншої
діяльності — на рахунку 74 «Інші доходи». За кожним з окремих підвидів
доходів відкривається окремий субрахунок у відповідності до нового
рахунків.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням
активів або збільшенням зобов’язань. Списання собівартості реалізованих
товарів є зменшенням активів; нарахування заробітної плати, внесків на
соціальне страхування, податків — це збільшення зобов’язань.

Принцип відповідності доходів та витрат передбачає, що для отримання
певних доходів необхідні певні витрати. Наприклад, для отримання доходу
від реалізації власної продукції та товарів необхідно здійснити витрати
на її виготовлення та реалізацію— тобто сформувати собівартість готової
продукції та покупних товарів. Доходу від реалізації товарів
відповідають витрати з їх придбання (балансова вартість).

Основні методи і положення по відображенню в обліку доходів регулюється
П(С)БО 15 “Дохід”, витрат діяльності – Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 16 “Витрати” та Інструкцією про застосування
Плану paxунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань
і господарських операцій підприємств і організації, затверджених наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 (далі Інструкція
№ 291).

Кожен вид діяльності характеризується отриманими доходами та витратами,
що необхідні для його отримання.

До операційної діяльності відносяться всі операції, що пов’язані з
виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг),
управління підприємством та виробництвом інші операції, наприклад,
уцінка товарних запасів, реалізація власної продукції та покупних
товарів, утримання соціальної сфери, і т.д. Стандарт № 16 “Витрати”
виділяє такі види операційних витрат:

• витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

• загальновиробничі витрати;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати.

Планом рахунків виділяються такі поняття, як витрати виробництва та
витрати діяльності.

Якщо охарактеризувати ці два поняття найбільш загальними словами, то це
означає:

витрати виробництва – це витрати, що пов’язані з виробництвом продукції,
робіт, послуг, а витрати діяльності – це витрати, що приймають участь у
формуванні фінансових результатів підприємства, наприклад, собівартість
реалізованої продукції (робіт, послуг), сплачені штрафи, утримання
соціальної сфери і т.д.

Для обліку витрат призначені два класи рахунків: 8 «Витрати по елемента»
та 9 «Витрати діяльності» та деякі рахунки класу 2.

Для обліку виробничої діяльності призначений рахунок 23 “Виробництво”,
на якому узагальнюється інформація про витрати на виробництво продукції,
робіт, послуг та вихід продукції за звітний період.

Для обліку загальновиробничих витрат призначений рахунок 91
“Загальновиробничі витрати”, облік загальногосподарських витрат
здійснюється на рахунку 92 “Адміністративні витрати”, витрати на
утримання житлово-комунальної сфери, дитсадків, інших об’єктів
соціальної сфери тепер обліковуються на рахунку 94 “Інші операційні
витрати”.

Bci загальновиробничі витрати (їх перелік наведений у стандарті 16
«Витрати») спочатку обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі
витрати», а потім розподілені витрати списуються на рахунок 23 та
входять до собівартості готової продукції. Нерозподілені витрати
списуються на фінансові результати в дебет рахунку 79 “Фінансові
результати”.

Відповідно до П(С)БО 16 витрати бувають прямі, тобто такі, які можна
віднести на одиницю продукції (матеріальні, заробітна плата основних
робочих) та які не можна віднести на одиницю продукції. З іншого боку,
витрати можна класифікувати як постійні (тобто розмір яких не залежить
від обсягу виробництва) та змінні (розмір яких залежить від обсягу
виробництва).

Всі змінні Загальновиробничі витрати підлягають включенню до
собівартості готової продукції. Розподілу піддягають тільки постійні
Загальновиробничі витрати (це витрати на обслуговування та управління
виробництвом). Для того щоб визначити, як відбувається розподіл, слід
з’ясувати, що є базою розподілу.

Базою розподілу є нормальна потужність — очікуваний середній обсяг
діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності.

Це економічний показник, одиницями виміру якого можуть бути
нормо-години, машино-години, штуки, інші показники.

За своєю економічною сутністю мета цього розподілу така: визначити, чи є
у підприємства понаднормативні витрати на утримання апарату управління
цехів. Адже при недосягненні підприємством нормальної потужності витрат
на утримання управління цехом, які залишаються постійним (розрахованим
на нормативну потужність), призводять до виникнення збитків. І саме цей
розподіл дозволить визначити розмір витрат на утримання управління
цехом, які є для підприємства «зайвим». Отже, цей метод дозволив
керівництву підприємства ефективно управляти витратами і вживати заходів
для запобігання понаднормативним витратам.

Відповідно до П(С)БО 16 з іншого боку, всі витрати підприємства можна
класифікувати за такими елементами:

— матеріальні витрати;

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші.

Для обліку витрат за елементами призначені рахунки класу 8, які
необхідні для складання форми 2, третього розділу. Крім того, це елемент
управлінського обліку, який дає змогу контролювати витрати підприємства.

Ведення рахунків класу 8 є необов’язковим для всіх підприємств, крім
малих. Для малих підприємств, навпаки, необов’язковим є ведення рахунків
класу 9.

З одного боку, витрати можна класифікувати за елементами, з іншого — за
видами.

Звідси випливає висновок, що якщо використовувати і 8 і 9 класи
рахунків, вони є взаємо-кореспондуючими.

До собівартості готової продукції входить і оплата праці, і нарахування,
і амортизація, і матеріальні витрати тощо.

Взаємозв’язок між цими рахунками наведено на рис. 3.1.

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

інші;

собівартість готової продукції;

адміністративні витрати;

витрати на збут

Рис. 3.1. Взаємозв’язок між рахунками 8 і 9 класу

При обліку витрат від іншої неопераційної діяльності, фінансової та
інвестиційної діяльності підприємствами, які зобов’язані використовувати
рахунки класу 9, рахунки класу 8 не використовують. Облік таких витрат
здійснюється на рахунках 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95
«Фінансові витрати», 96 «Втрати і участі в капіталі», 97 “Інші витрати”.

При здійсненні вищевказаних витрат підприємства, які зобов’язані
використовувати рахунки класу 8 (малі підприємства), використовують
рахунок 85 «Інші затрати».

Для відображення прибутку в обліку потрібно дотримуватись вимог
стандартів бухгалтерського обліку, якими передбачені найсуттєвіші
принципи формування витрат і доходів.

Відповідно до класифікації доходів і витрат бухгалтерський облік
фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи
збитків на рахунку 79 “Фінансові результати”, у якому виділяються такі
субрахунки:

791 “Результат операційної діяльності”;

792 “Результат фінансових операцій”;

793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

794 “Результат надзвичайних подій”.

В справі вишукування резервів збільшення прибутку і підвищення
рентабельності важливе значення має раціонально організований
бухгалтерський облік доходів і витрат, який дозволяє своєчасно визначати
реальний кінцевий фінансовий результат колективного підприємства
“Казка”.

Бухгалтерський облік по КП “Казка” здійснюється вручну за спрощеною
системою обліку з використанням облікових реєстрів розграфлених довільно
, в кожному з яких систематизуються і накопичуються дані первинних
документів безпосередньо в розрізі кореспондуючих рахунків як по дебету,
так і по кредит

В умовах ринкової економіки ціна є одним із найважливіших показників, що
істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежать
розмір доходу та прибутку підприємства, конкурентоспроможність
підприємства і його продукції. А також фінансова стійкість підприємства.

Як економічна категорія ціна виконує кілька важливих функцій.

Облікова функція ціни відбиває суспільно необхідні витрати праці на
випуск і реалізацію продукції. Ціна визначає, скільки витрачено праці,
сировини і матеріалів на виготовлення продукції. А в кінцевому підсумку
ціна відбиває розмір прибутку підприємства. На обліковій функції ціни
базуються засоби обчислення вартісних показників – як кількісних
(валовий внутрішній продукт – ВВП, національний дохід, обсяг
капіталовкладень, обсяг товарообороту та ін.), так і якісних
(рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача та ін.). Отже ціна
використовується для визначення ефективності виробництва, є важливим
знаряддям планування діяльності підприємства і орієнтиром для
обґрунтування його господарських рішень.(50, с. 241)

Собівартість, як відомо, характеризує витрати підприємства на
виготовлення та реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається
повністю компенсувати втрати, що пов”язані з виробництвом продукції і
отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом
фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.( 50, с. 243)

Важливе місце у структурі ціни належить також податкам. Акцизи. Мито і
податок на додану вартість (ПДВ) є непрямими податками,Є який сплачує
кінцевий споживач.

Серед додаткових надходжень і обов”язкових платежів у бюджет основними є
податок на додану вартість (=50% надходжень), податок на прибуток (30%
надходжень) і акцизний збір.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну
товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях
виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до
Державного бюджету.

Податок на прибуток об”єктом оподаткування є прибуток, який визначають
шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу звітного періоду на
суму:

валових витрат платника податку;

амортизаційних відрахувань.

Прибуток платників податку, включаючи засновані на власності окремої
фізичної особи підприємства 31 січня 2004 року оподатковується за
ставкою 25% до об”єкта оподаткування..(50, с.244)

Ставка ПДВ на 01.01.04 становила 20%. Націнки посередницьких і
торговельних організацій компенсують витрати, пов”язані з просуванням
товару від виробника до споживача, і забезпечують отримання певного
прибутку. В підприємствах торгівлі і в громадськом ухарчуванні розмір
націнки не обмежується.(50, с.245).

Порядок формування цін у торгово-виробничих підприємствах врегульовано
Законом про ціни. Відповідно до цього Закону, підприємства громадського
харчування самостійно встановлюють ціни на продукцію власного
виробництва на підставі калькуляції.

КП “Казка” при калькулюванні страв і виробів власного виробництва при
визначенні ціни продажу керуються чинними збірниками рецептур страв,
кулінарних, кондитерських та інших виробів і включають сировину і
продукти до калькуляції продукції власного виробництва за вільними
роздрібними цінами. Реалізація власної продукції здійснюється за цінами
калькуляції.

В об’єктах громадського харчування, що одержують напівфабрикати з м’яса,
птиці, риби, борошна тощо, включають їх до калькуляції страв та виробів
за нормами нетто за відповідними цінами з встановленими на них
націнками.

Ціна страви визначається з вартості набору сировини на 100 порцій
(страв) або 10 кг продукції (соуси, гарніри тощо) з подальшим діленням
кінцевої вартості набору на 100 і округленням ціни згідно з чинним
порядком. Ціни на основні і додаткові гарніри та соуси обчислюються
окремо.

Вартість солі, спецій, які використовуються для приготування страв або
подаються до столу, включається в калькуляцію вартості перших, других
страв і холодних закусок, виходячи з норми їх закладки на 100 страв за
ціною продажу.

Якщо в рецептурах окремих блюд витрачання спецій, солі та зелені не
вказується, їх витрачають згідно з рекомендаціями у вступній частині
відповідного розділу Збірника рецептур.

Ціни на страви, що відпускаються зменшеними порціями, визначаються
виходячи з норм закладки продуктів і відпуску страв, передбачених
Збірниками рецептур, при цьому в калькуляції окремо вказується вихід
півпорції та її вартість.

При визначенні кінцевих цін продажу на кондитерські або інші вироби в
упаковці (торти, тістечка, рулети тощо) в калькуляцію після визначення
ціни виробів додатково включається вартість пакувальних матеріалів.

При використанні в об’єктах громадського харчування одноразового посуду
та інших виробів, їх вартість включається до складу вартості продукції
додатково.

Якщо облік сировини ведеться у виробництві за продажними цінами, то
сировина та продукти включаються до калькуляції за продажними цінами (з
урахуванням торговельної націнки).

Якщо облік сировини ведеться у виробництві за покупними цінами, то
сировина та продукти включаються до калькуляції за обліковими цінами, а
продажна ціна визначається для готової страви шляхом нарахування єдиної
націнки.

Ціна на гарніри та соуси калькулюється окремо.

Розрахована в калькуляційній картці ціна реалізації діє до зміни
компонентів у сировинному наборі або ціни на той чи інший вид сировини
та продуктів.

Калькуляційні картки підписує особа, відповідальна за складання картки
(бухгалтер-калькулятор), зав. виробництвом (або старший повар) та
керівник підприємства.

У калькуляційній карті обов’язково

назву підприємства;

порядковий номер карти;

найменування страви;

номер рецептури страви відповідно до Збірника рецептур;

найменування продуктів;

норми закладення продуктів;

вихід страви;

загальну вартість сировинного набору;

продажну ціну однієї порції.

Оскільки блюда складаються з компонентів (продуктів), то з метою обліку
руху продуктів на підставі калькуляційних карток здійснюють обернену
калькуляцію блюд, реалізованих покупцям за їх складовими і тим самим
визначають кількість продуктів і суму, що підлягають списанню з
виробництва (кухні) на реалізацію.

Ціна реалізації страви зберігається до зміни сировинного набору страви,
вартості сировини або величини націнки. При зміні сировинного набору
(вартості сировини) нова продажна ціна обчислюється в наступній вільній
графі калькуляційної картки. Калькуляційні картки реєструються в
спеціальному реєстрі. Правильність визначення ціни продажу страви
(виробу) підтверджується підписами завідуючого виробництвом та особи,
яка складає калькуляцію і затверджується керівником підприємством.
Визначені у такий спосіб ціни продажу переносяться до реєстру роздрібних
цін, а у подальшому фіксуються на цінниках. Розмір націнки підприємство
встановлює самостійно (у відсотках або в абсолютних величинах)
відповідно до вимог Закону України “Про ціни і ціноутворення” від
03.12.90 р. № 507-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про
удосконалення порядку формування цін” від 18.12.98 р. № 1998. При цьому
можна застосовувати як єдине значення, такі різні величини націнки для
всіх страв. Звичайно, величину націнки встановлюють так, щоб покрити всі
витрати підприємства.

Визначення ціни реалізації на товари, що продаються поштучно (фрукти,
цукерки, кондитерські вироби тощо), здійснюється у такій послідовності:

1. Визначається середня кількість штук покупних товарів в одному
кілограмі.

Здійснюється шляхом фактичного перерахування у присутності комісії та
оформлюється актом. До складу комісії повинні входити: працівник
бухгалтерії, матеріально-відповідальна особа, директор підприємства.

2. Визначається покупна ціна однієї штуки шляхом ділення вартості 1 кг
на середню кількість штук у кілограмі.

3. Нараховується торговельна націнка та податок на додану вартість.

3.2. Документальне оформлення продажу власної продукції та товарів.

Відпуск готової продукції з виробництва на реалізацію на КП “Казка” на
підставі наступних первинних документів: денних забірних листів,
меню-накладних, замовлень-рахунків, актів про реалізацію і відпуск
виробів кухні, накладних, накладних на внутрішнє переміщення, а у
випадку відпуску готової продукції стороннім організаціям – накладних на
відпуск на сторону.

Документи на відпуск виписуються у двох примірниках. Перший примірник
залишається у завідувача виробництвом, а другий у покупця, який одержав
продукцію.

Денний забірний лист застосовується для оформлення відпуску виробів з
кухні в буфети і дрібно роздрібну мережу, що підпорядковується
підприємству (їдальні, ресторани), а також у роздаточну в тих випадках,
коли роздача відокремлена від кухні.

Він складається в двох примірниках. Як правило, бланки денних забірних
листів видаються бухгалтерсією завідувачу виробництвом (бригадиру) щодня
(напередодні дня торгівлі) під розписку, нумеруються і реєструються в
спеціальному журналі. При видачі бланків денних забірних листів
працівників бухгалтерії вказує в журналі дату видачі, прізвище та
ініціали матеріально відповідальної особи, яка отримала бланки
документів, їх найменування, кількість і номери. На кожному примірнику
забірного листа бухгалтерією вказується сума ліміту денного відпуску
продуктів матеріально відповідальній особі.

У денному забірному листі вказуються найменування виробів (страв),
продажна ціна виробів, кількість виробів по годинах відпуску. Готові
вироби, реалізовані до кінця дня не в повному обсязі, підлягають
поверненню у виробництво і вказуються в графі “Повернено”.

Перший примірник забірного листа передається особі, яка одержала
продукцію і разом з товарним звітом здає його в бухгалтерію
підприємства. Другий примірник разом зі звітом про рух продуктів і тари
на кухні надходить у бухгалтерію від завідувача виробництвом.

товарів

З відпуску готової продукції з

виробництва

З продажу товарів і готової

Фіскальний (касовий) чек на товари (послуги)

Меню-накладна

Розрахункова квитанція

Замовлення-рахунок

Прибутковий касовий ордер

Накладна на внутрішнє переміщення

Супровідна відомість

Нкладна

Довідка касира-операціоніста про

днну виручку

Рис 3.2 Документальне оформлення операцій, пов’язаних з продажем
готової продукції і товарів.

При наявності декількох денних забірних листів (накладних) на відпуск із
кухні страв рекомендується складати опис денних забірних листів чи
накладних.

Денні забірні листи виписуються, якщо відпуск готової продукції протігом
дня відбувається неодноразово. Якщо готова продукція відпускається один
раз на день, її відпуск, як правило, оформляється не денними забірними
листами, а накладними на внутрішнє переміщення.

Завідувач виробництвом або особа, ним на це уповноважена, під час
відпуску з кухні заповнює відповідні графи першого примірника забірного
листа під копіювальний папір. Перший1 примірник надається особі, що
отримала вироби з кухні, а другий залишається у завідувача виробництвом.

Після закінчення роботи перший примірник забірного листа матеріально
відповідальні особи (бармени, буфетники, продавці) здають із товарним
звітом до бухгалтерії підприємства. Інші примірники цих документів
надходять до бухгалтерії від завідувача виробництвом разом зі звітом про
рух продуктів і тари на кухні.

Повернення нереалізованої продукції з буфетів, дрібно роздрібної мережі
на виробництво (кухню) відображається на окремій графі зібраного листа.

Після закінчення робочого дня (зміни) визначаються підсумки натуральних
показників і вартість відпущеної продукції за забірним листом, які
взаємно звіряються.

Меню-накладна застосовується при відпуску страв співробітникам
підприємства та виготовленої продукції за безготівковим розрахунком.
Підставою для складання документів є дані роздавальної відомості на
відпуск страв, дані про кількість прийнятих талонів (абонементів) і
вартість кожного виду харчування.

Замовлення-рахунок застосовується при відпуску виготовленої продукції
при доставці обідів додому, обслуговуванні банкетів, урочистостей,
прийомів тощо. Підставою для складання документа є дані про відпуск
продукції, виготовленої у виробництві.

Накладна або товарно-транспортна накладна (за необхідності перевезення
вантажу автомобілем) застосовується при відпуску виготовленої продукції
структурним підрозділам; стороннім підприємствам, організаціям,
установам; роздрібним торговельним підприємствам; та при повернення
сировини і товарів у комору. Підставою для складання документу є дані
про відпуск виготовленої продукції, найменування і кількість повернутої
продукції.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні застосовується у всіх
ресторанах, кафе, інших підприємствах громадського харчування, де
застосовується така форма розрахунку зі споживачами, яка дозволяє
отримати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю
та їх вартістю.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні складає щодня завідувач
виробництвом на підставі касових чеків, абонементів, талонів та інших
документів.

Реалізовані й відпущені вироби групуються в акті за видами готової
продукції. Порційні страви виділяються в окрему групу. Акт є додатком до
звіту завідувача виробництвом про рух продуктів на кухні.

Для кращого обслуговування населення підприємства громадського
харчування мають у своєму складі роздрібну торгову мережу (буфети,
кіоски, лотки тощо), а великі підприємства і магазини кулінарії,
напівфабрикатів тощо. Буфети організують у залах їдалень, ресторанів, у
навчальних закладах, школах, у цехах заводів, фабрик, у театрах тощо.
Буфети виконують ті ж функції, що і підприємства роздрібної торгівлі.
Вони реалізують продукцію кухні, кулінарні вироби і покупні товари
безпосередньо покупцям за готівку, як з використанням РРО, так і без
них, що обумовлює відмінність в документальному оформленні і
відображенні в обліку таких операцій. КП “Казка” у своєму складі має
бар.

Документальне оформлення продажу товарів та готових виробів здійснюється
на підставі наступних первинних документів:

фіскального (касового) чеку на товари (послуги), коли продаж
здійснюється за готівку з використанням РРО;

розрахункової квитанції, коли продаж за готівку здійснюється без
використання РРО;

прибуткового касового ордеру – при здачі виручки з операційної каси
підприємства до головної;

довідки касира-операціоніста про денну виручку при здачі виручки з
операційної каси підприємства до головної;

супровідної відомості – при здачі виручки з операційної каси
безпосереднього інкасатору.

На КП “Казка” сума виручки проходить через головну касу підприємств,
вона відображається в прибутковій частині звіту касира головної каси на
підставі прибуткових касових ордерів. Сума реалізованих товарів
відображається у видатковій частині товарного звіту на підставі
квитанцій до прибуткових касових ордерів. Ці суми повинні бути
тотожними.

Інформація про обсяг реалізованих покупцям кулінарних виробів власного
виробництва і покупних товарів за місяць накопичується в реєстрі
товарообігу, у який щодня заноситься загальна сума виручки від
реалізації із Z-звіту РРО. Причому сума виручки розбивається на виручку
від реалізацію товарів власного виробництва (виробів кухні) і виручку
від реалізації покупних товарів.

З метою оперативного аналітичного обліку на КП “Казка” додатково до
реєстру товарообігу складаються реєстри:

реалізованих страв (виробів кухні);

обліку продуктів на кухні;

обліку десерту;

обліку спиртних напоїв і т.д.

Реєстр реалізованих страв являє собою перелік виробів власного
виробництва, реалізованих підприємством громадського харчування протігом
визначеного періоду часу. У реєстрі по кожній страві вказуються:

найменування страви;

ціна продажу однієї страви;

кількість страв даного найменування, реалізованого покупцям;

сума виручки від реалізації страви даного найменування.

Щоденно завідувач виробництвом складає Звіт про рух продуктів за
обліковими цінами.

Дані про надходження продуктів, товарів і тари заносяться до звіту на
підставі документів комори, постачальників тощо. Витрата продуктів
визначається на підставі актів про реалізацію готової продукції,
накладних, денних забірних листів. Звіт складається у двох примірниках,
перший разом з доданими документами надходить до бухгалтерії.

Залишок продуктів на початок дня переноситься із попереднього звіту.
Надходження продуктів встановлюється за накладними. Вартість продуктів,
що витрачені на реалізовані та відпущені вироби визначають на підставі
акту про реалізацію або за первинними видатковими документами.
Витрачання, пов’язане зі списанням і поверненням продуктів у комору,
визначають за актами на бій, лом, псування товару і накладними на
повернення продуктів.

Облік сировини та готових виробів у таких цехах і в підприємствах
громадського харчування ведуть матеріально відповідальні особи, що
несуть відповідальність за таку продукцію. В склад виробництва КП
“Казка” входить кондитерський цех.

Завідувач кондитерського цеху виходячи з наявної сировини, можливостей
виробництва та умов реалізації складає наряд-замовлення на виготовлення
кондитерських виробів. Замовлення складається для розрахунку наявної в
коморі підприємства сировини, потрібної для випуску того чи іншого
виробу. У замовленні зазначається найменування виробів в асортименті і
необхідна кількість випуску кожного виду. Замовлення затверджує директор
підприємства або його заступник. На підставі замовлення бухгалтерія
розраховує потребу в сировині і визначає кількість сировини, що підлягає
відпуску з комори в цех.

За необхідність заміни одного виду сировини рівноцінним іншим у наряді
–замовленні наводиться відповідна довідка про заміну.

Наряд-замовлення одночасно є документом для встановлення виробничого
завдання на виготовлення кондитерських виробів. Зворотний бік
наряду-замовлення можна використати для розрахунку заробітної плати
кондитерам. Наряд-замовлення складається в трьох примірниках. Перший
передають завідувачу кондитерського цеху для виконання замовлення,
другий залишається в бухгалтерії, третій є підставою для розрахунку
заробітної плати.

У кондитерських цехах, що мають кілька бригад або змін, кількість
сировини для цеху визначають на підставі зведеного наряду-замовлення.
Приймання-передачу від однієї зміни в іншу відображають у
наряді-замовленні за відповідними графами “Фактичний випуск”. Здачу
готових виробів з цеху в комору або експедицією оформляють денним
забірним листом або накладною, в яких зазначають номар
наряду-замовлення, за яким виготовлено кондитерські вироби.

Готові вироби до комори здає особисто начальник цеху або заступник у
присутності матеріально відповідальної особи, що виготовила цю
продукцію.

Приймання і здача виробів повинна супроводжуватися перевіркою виробів
шляхом перерахунку і зважування, як в цілому всієї партії, так і ваги
окремих виробів, реалізованих поштучного.

В усіх документах на прийом і передачу кондитерських виробів повинні
бути зазначені повне найменування виробів, а по штучних – ще й вага
одного виробу (наприклад: тістечко “Бісквітне” 1/80г, тістечко “Слойка”
1/75г).

Матеріальн відповідальні особи щодня складають звіт про рух готових
виробів у двох примірниках. Перший з доданими прибутковими і видатковими
документами передають до бухгалтерії під розписку на другому примірнику
звіту, що залишається у матеріально відповідальної особи.

Незавершеного виробництва, як правило, на кінець дня (зміни) не повинно
бути. Залишок може бути тільки за напівфабрикатами, на виготовлення яких
за технологією потрібно більше ніж один робочий день (зміну). Якщо
незавершене виробництво існує, то його слід завершити на другий день
(зміну), і його закриття в обліку необхідно оформити окремою накладною
із зазначенням причин, які призвели до наявності залишку по рахунку
виробництва.

Для оформлення передачі готових виробів з кондитерського та інших цехів
до комори (експедиції) підприємства громадського харчування оформлюється
звіт про рух готових виробів. У звіті має бути зазначене повне і точне
найменування виробів, а щодо штучних – вага одного виробу.

Звіт складають у двох примірниках. Один примірник з доданими документами
здають до бухгалтерії, другий залишається у матеріально відповідальної
особи.

3.3. Облік виробництва і реалізації власної продукції та покупних
товарів

Підприємства громадського харчування згідно методичних рекомендацій з
формування складу витрат та порядку їх планування (Наказ Міністерства
економіки та з питань інтеграції України від 22.05.02 №145) відносяться
до сфери торгівлі, однак вивчення літературних джерел показало, що
різні автори пропонують різні методики відображення в обліку
виробництва і реалізації продукції громадського харчування.

Найбільш поширеними є два методи:

Облік виробництва здійснювати на рахунку 23 “Виробництво” за аналогією
обліку в роздрібній торгівлі (46, 58). Облік витрат на випуск продукції
при цьому методі ведеться винятково в частині вартості сировини, тобто
облік виробництва може бути організований як на рахунку 23
“Виробництво”, так і в окремому субрахунку другого порядку, що
відкривається до субрахунку 282 “Товари в торгівлі”, наприклад, на
субрахунку 282/2 “Кухня”. При цьому методі рахунок 23 використовується
тільки для обліку руху сировини на виробництві. Облік інших витрат
пов’язаних з виробництвом і реалізацією здійснюється на рахунку 93
“Витрати на збут”.

Облік виробництва здійснюється у відповідності з вимогами П(С)БО 16
“Витрати” з формуванням виробничої собівартості виготовленої продукції.
При використанні цих методів по різному формується такий показник
звітності як собівартість реалізованої продукції з використання рахунків
23 “Виробничі витрати” і 91 “Загально-виробничі витрати”. При першому
методі собівартість реалізованої продукції визначається як первісна
вартість сировини використаної для виготовлення власної продукції.(30,
31, 45, 49, 52)

При другому методі виробнича собівартість продукції, складається з:

• прямих витрат (тобто таких, які можна віднести до конкретного об’єкта
витрат);

• змінних загально-виробничих витрат;

• постійних розподілених загально виробничих витрат.

Для обліку цих витрат необхідно використовувати рахунки 23
“Виробництво”, 91 “Загально-виробничі витрати”.

З огляду на особливості діяльності підприємств громадського харчування,
на дебеті рахунку 23 «Виробництво» протягом звітного місяця
підприємствам громадського харчування пропонується відображати прямі
матеріальні витрати, а готову продукцію списувати в реалізацію,
використовуючи метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами.

агально сировини, праці та інших елементів майбутньої виробничої
собівартості.

Після закінчення звітного місяця і формування інших (крім вартості
сировини) елементів виробничої собівартості готової продукції необхідно
буде провести коригування собівартості готової продукції з урахуванням
фактичних (а не нормативних) витрат на її виробництво і відповідно
відкоригувати собівартість реалізованої продукції.

Крім виробничої собівартості, до складу собівартості реалізованої
готової продукції, яка формує результат від реалізації, відповідно до
П(С)БО-16 повинні включатися нерозподілені постійні загально виробничі
витрати і наднормативні виробничі витрати.

Схематично елементи собівартості реалізованої готової продукції на
підприємствах громадського харчування подано на рис. 3.3

Розглянемо економічне значення використовуваних термінів.

Щодо терміна «прямі витрати» питань, як правило, не виникає. А ось зміст
категорій «розподілені постійні загально виробничо витрати» і «змінні
загально виробничо витрати» потребує деякого пояснення. Так, у П(С)БО-16
всі загально виробничо витрати поділено на змінні та постійні. Сума
змінних витрат коливає залежно від обсягів продажу готової продукції
(наприклад, витрати, пов’язані з нарахованою виробничим методом
амортизацією основних засобів, які використовуються для приготування
конкретних блюд тощо). Сума понесених змінних загально виробничих витрат
відноситься в дебет рахунку 23, тобто збільшує виробничу собівартість
виготовленої продукції.

Постійні витрати включають витрати на обслуговування і управління
виробництвом, що не змінюються через зміну обсягів діяльності
(наприклад, розмір орендної плати за приміщення тощо).

Звертаємо увагу, що залежно від умов діяльності конкретного підприємства
один і той самий вид витрат може бути як змінним, так і постійним.
Наприклад, амортизаційні витрати можуть бути постійними, якщо
підприємство вибрало такі методи нарахування амортизації: прямолінійний,
зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової
вартості, кумулятивний або податковий. А якщо підприємство амортизує
духову шафу, наприклад, за допомогою виробничого методу, то витрати,
пов’язані з амортизацією, будуть змінними.

Згідно з П(С)БО 16 постійні загально виробничо витрати також підлягають
розподілу на кожний об’єкт витрат. При цьому базою розподілу можуть бути
години роботи, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо за
умови нормальної потужності.

Під нормальною потужністю обладнання розуміється очікуваний середній
обсяг діяльності, якого можна досягти в умовах звичайної діяльності
підприємства протягом декількох років або операційних циклів з
урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Інакше кажучи,
підприємство громадського харчування самостійно планує на декілька років
уперед середній обсяг діяльності обладнання, яке використовується під
час приготування продукції. Маючи показник нормальної потужності, для
визначення собівартості реалізованої продукції підприємство громадського
харчування повинно розрахунковим шляхом визначити, яку частину
постійних загально виробничих витрат здійснено в межах нормальної
потужності, а яка — перевищує запланований рівень. Отже, відбувається
певне розрахункове регулювання ефективності витратної частини діяльності
підприємства.

Однак у цій ситуації, на нашу думку, є деякі некоректні аспекти, а саме:
нерозподілені постійні загально виробничі витрати згідно з п.16
П(С)БО-16 включаються до складу собівартості реалізованої продукції в
період їх виникнення незалежно від факту реалізації продукції, до якої
вони належать, тобто принцип нарахування і відповідності доходів і
витрат не дотримується.

А розподілені загально виробничі витрати включаються до складу
виробничої собівартості виготовленої продукції та відображаються на
дебеті рахунку 23 «Виробництво».

На КП “Казка” для обліку виробництва використовуються такі рахунки:
2300 “Виробництво” – на якому обліковують прямі витрати, 2310
“Виробництво” – на якому обліковують непрямі витрати. Непрямі витрати
повністю включаються в собівартість виготовленої продукції.

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції,
товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про
суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться
на рахунок 70 “Доходи від реалізації”.

Рахунок 70 “Доходи від реалізації” – тимчасовий, має ознаки пасивного
рахунку, призначений для обліку господарських процесів.

По кредиту рахунку 70 “Доходи від реалізації” на підставі довідок та
розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, по
дебету – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на
додану вартість та ін., передбачених законодавством); суми. Які
отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті
перестраховниками частки страхових платежів (страхових внесків,
страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій ( у
страхових організаціях); та списаннях у порядку закриття на рахунок 79
“Фінансові результати”.

Бухгалтерський облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного
об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається оеремий
субрахунок. Рахунок 70 “Доходи від реалізації” має такі субрахунки
(табл.3.1)

Таблиця.3.2

Субрахунки до рахунку 70 “Доходи від реалізації”

Субрахунку Назва
Характеристика

1 2
3

701 Дохід від реалізації готової продукції Використовують для
узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції

702 Дохід від реалізації товарів Використовують підприємства
торгівлі та інші організації для узагальнення інформації про доходи від
реалізації товарів

703 Дохід від реалізації робіт і послуг Використовують
підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги для
узагальнення інформації про доходи від реалізації робіт і послуг, про
результати зміни резервів незароблених премій

704 Вирахування з доходу По дебету відображається сума наданих
після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем
продуктів та товарів та ін. Суми , що підлягають вирахуванню з доходів.
По кредиту субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на
рахунок 79 “Фінансові результати”.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами)
продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та або іншими
напрямками, визначеними підприємством.

У фінансовому обліку процес реалізації відображається наступним чином:
при методі нарахування і відповідності доходів і витрат – в момент
відпуску готової продукції, товарів, наданих послуг, які в громадському
харчуванні співпадають з моменту одержання грошових коштів.

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків з обліку доходів від
реалізації

п/п Зміст господарських операцій Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Відображено суму, на яку покупцю (замовнику)прод”явленні розрахункові
документи за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги 36
“Розрахунки з покупцями та замовниками” 70”Доходи від реалізації”

2 Одержано готівку від продажу товарів, робіт, послуг 30 “Каса” 70
“Доходи від реалізації”

Виробничі і комерційні підприємства можуть бути платниками податку з
валового доходу, його обліковують:

у твердій сумі на одиницю облікованої продукції (акциз);

у процентному відношенні до відпускної ціни (ПДВ).

Податок з валового доходу є одним з джерел з доходу бюджету, що
сплачується підприємствами з грошової виручки від реалізації продукції.
Тому на підставі розрахунку податку з доходу в обліку відображають
виникнення заборгованості перед фінансовими органами за платежами до
бюджету, з одного боку, і збільшення витрат за рахунок реалізації – з
іншого.

Кореспонденція рахунків з обліку виробництва і реалізації продукції
громадського харчування наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Кореспонденція рахунків з обліку виробництва та реалізації власної
продукції

№ з/п Зміст запису Кореспонденція рахунків

За планом рахунків На КП “Казка”

Дебет Кредит Дебет Кредит

1 2 3 4 5 6

1 Відображено операції з придбання запасів:

оприбутковано товари за купівельною вартістю:

в комору

на кухню

281

23

631

631

2300

6310

оприбутковано сировину

в комору

на кухню

201

23

631

631

2300

6310

– податковий кредит з ПДВ 641 631 6410 6310

погашено заборгованість перед постачальником

631 311 6310 3110

оприбутковано сировину на виробництво від підзвітної особи 23 372 2300
3720

2 Відпущено з комори: товари

Сировину 23

23 281

201 –

– –

3 Відображено отримання баром готової продукції за нормативними цінами
282 23 2820 2300

4. Відображено реалізацію готової продукції та товарів:

— дохід від реалізації готової продукції 301 701 3010 7030

товарів 301 702 3010 7030

податкове зобов’язання з ПДВ

готової продукції

701

641

7030

6410

товарів 702 641

7030

6410

— собівартість готової продукції (в сумі сировини) 901 23 9010 2300

— собівартість товарів (в сумі товарів) 902 282 9010 2820

5.

Відображено загально виробничі витрати:

— заробітна плата персоналу загально виробничого призначення 91 66 (65)
2310 6610 (6500)

— амортизація виробничого обладнання (у разі використання виробничого
методу) 91 131 2310 1310

— орендна плата за виробниче приміщення 91 685 2310 6850

податковий кредит 641 685 6410 6850

6.

Відображено адміністративні витрати:

– заробітна плата адміністративного персоналу 92 66(65) 9200 6610
(6500)

– оплата телефонних переговорів 92 685 9200 6850

641 685 6410 6850

– амортизація основних засобів, що використовуються в адміністративних
цілях 92 131 9200 1310

комунальний податок 92 641 9200 6410

Продовження табл. 3.3.

7.

Після закінчення звітного періоду списано загальновиробничі витрати
згідно з розподілом і остаточно сформовано собівартість готової
продукції

— змінні 23 91

7910 2310

— постійні розподілені 23 91

7910 2310

— постійні нерозподілені 901 91 7910 2310

8.

Здійснено коригування собівартості готової продукції:

на суму перевищення нормативних цін над фактичними витратами на
виробництво (методом червоного сторно)

26

23

збільшено торгову націнку для досягнення облікових роздрібних цін

26 285 – –

11

Списано реалізовані торгові націнки (методом червоного сторно): — на
готову продукцію

901

285

— на куповані товари 902 285 – –

12 Відображено фінансові результати діяльності підприємства:

– доходи по реалізації товарів

702

791

7030

7910

– доходи по реалізації готової продукції 701 791 7030 7910

Витрати:

собівартість реалізованої продукції

собівартість реалізованих товарів

адміністративні витрати

витрати на збут

791

901

7910

9010

791 902 7910 9010

791 92 7910 9200

791 93 – –

Бутинець Ф.Ф. пропонує для обліку виробництва використовувати рахунок 23
“Виробництво” з виділенням таких його субрахунків 231 “Прямі виробничі
витрати”, 232 “Непрямі виробничі витрати (або рахунок 91 “Загально
виробничі витрати”). Пропонується відображати нараховану заробітну плату
кухарям та інші непрямі виробничі витрати. Свістунова І. Пропонує всі
непрямі витрати відображати на рахунку 901 “Собівартість готової
продукції”.

Згідно з Інструкцією № 291 підприємства громадського харчування у
бухгалтерському обліку та звітності мають відображати окремо доходи і
витрати від реалізації готової продукції (відповідно 901 «Собівартість
реалізованої готової продукції» і 701 «Дохід від реалізації готової
продукції») і доходи (витрати) від реалізації купованих товарів
(відповідно 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 702 «Дохід від
реалізації товарів»). Проте, як показують дослідження на практиці, буде
досить складно чітко дотримуватись зазначеного розмежування.

КП “Казка” розробило свою методику відображення в обліку виробництва і
реалізації готової продукції. Для обліку доходів від реалізації
підприємство використовує тільки рахунок 701 “Дохід від реалізації
готової продукції”. На цьому рахунку відображається як дохід від
реалізації готової продукції, так і дохід від реалізації товарів, що є
не правильним.

Для обліку непрямих витрат на виробництво використовується рахунок 2310.
У зв’язку з тим, що незавершеного виробництва на підприємстві немає, всі
непрямі витрати відносяться до виготовленої продукції. В кінці звітного
періоду всі непрямі витрати списуються на рахунок 7910 “Фінансові
результати”, тобто на рахунку 9010 формується собівартість витраченої
на виробництво сировини. Було б більш доцільно непрямі витрати зібрані
на рахунку 2310 списувати на рахунок 9010, що дасть можливість
сформувати виробничу собівартість випущеної продукції. Для того, щоб цей
показник відповідав П(С)БО 16 “Витрати” головному бухгалтеру КП “Казка”
необхідно розробити методику відображення в обліку загальновиробничих
витрат.

В зв’язку з тим, що підприємство займається організацією споживання
продукції воно несе певні витрати на збут, однак в обліку вони не
відображаються.

Розділ 4. Аналіз доходів і витрат від операційної

діяльності

4.1. Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи
аналізу

Реалізація фінансової стратегії підприємства значеною мірою залежить
від рівня управління його доходами та витратами, метою якого є отримання
прибутку.

Фінансові результати розглядаються залежно від характеру операцій, які
призводять до їх утворення, та з точки зору впливу на їх формування
відповідних видів доходів і витрат. Загальний аналіз прибутку передбачає
попередній розподіл доходів за джерелами їх утворення, а витрат – за
напрямами коштів відповідно до змісту операційної, інвестиційної або
фінансової діяльності, наслідком якої є утворення тієї чи іншої
складової прибутку. Основою такого групування є звіт про фінансові
результати.

Аналіз доходів і витрат підприємства проводиться по таких напрямках:

загальна оцінка динаміки доходу від реалізації продукції (робіт,
послуг), аналіз впливу окремих факторів на обсяг доходу від реалізації
продукції (робіт, послуг), аналіз витрат, зміна обсягу реалізації, зміна
структури реалізованої продукції (робіт, послуг), зміна собівартості
реалізованої продукції (робіт, послуг), зміна цін.

Інформаційну базу аналізу доходів витрат наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Інформаційна база аналізу доходів та витрат з реалізації

Баланс (ф. №1) Аналіз фінансового стану:

вертикальний і горизонтальний аналіз активів і пасивів;

аналіз ліквідності

аналіз платоспроможності

аналіз фінансової стійкості;

Звіт про фінансові результати (ф. №2) Аналіз доходів;

Аналіз витрат;

Аналіз ділової активності;

Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства

Раніше аналіз здійснювався шляхом порівняння фактичних показників
звітного періоду з запланованими. Нестабільність економічної ситуації
при формуванні ринкових відносин в економіці України, велика інфляція
призводять до такого стану, коли перспективи діяльності підприємства
важко прогнозувати. В таких умовах в багатьох підприємствах планові
завдання визначаються формально і, як правило, далекі від реальності,
або зовсім не визначаються. Тому в даній роботі оцінка доходів і витрат
підприємства здійснена шляхом порівняння показників діяльності за 2001і
2002 рр.

Для проведення аналізу доходів і витрат прибутку досліджуваного
підприємства в роботі поставлені такі основні завдання:

1. Вивчити обсяг, характер і склад фінансових результатів дослідженого
об’єкту;

2. Встановити динаміку формування всіх складових частин фінансових
результатів ;

3. Розрахувати фактори, що впливають на доходи і витрати;

4. Виявити резерви збільшення доходу та зменшення витрат.

Загальний аналіз прибутку підприємства групується на використанні
методик вертикального та горизонтального аналізу, які дозволяють оцінити
структуру об’єкта аналізу та визначити його динаміку в цілому і за
кожною складовою.

4.2. Загальний аналіз доходу і витрат підприємства громадського

харчувння КП “Казка”

Основними етапами аналізу доходу в підприємствах громадського харчування
є :

– вивчення показників, що характеризують динаміку доходу;

– оцінка показників динаміки доходу по кварталах;

– обчислення середньорічних темпів росту і приросту;

– аналіз ритмічності і рівномірності реалізації.

Для проведення аналізу структури доходів КП “Казка” за 2001-2002 рр.
побудуємо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Аналіз структури доходів КП “Казка” за 2001-2002 рр.,( тис. грн. )

Показник 2001 р. 2002 р. Відхилення

Сума Питома вага, % Сума Питома вага, % В сумі В %

Дохід (виручка) від реалізації продукції 99,6 100 124,0
100 24,4 –

Операційні доходи – – – – – –

Дохід від участі в капіталі – – – – – –

Інші фінансові доходи – – – – – –

Інші доходи від звичайної діяльності – – –
– – –

Надзвичайні доходи – – – – – –

Усього доходів 99,6 100,0 124,0 100,0 24,4 –

Дані таблиці свідчать, що підприємство отримує тільки дохід від
реалізації продукції: як в 2001 році, так і 8 % за 2002 рік. Доходи від
реалізації за досліджуваний період збільшилися на 24,4 тис.грн. або на
24,7%.

Зробимо аналіз динаміки доходу КП “Казка” за 2002 р. поквартально (табл.
4.2).

Таблиця 4.2

Динаміка доходу КП “Казка” по кварталах за 2001 р.

Квартал 2001 року Обсяг доходу, тис. грн. Ланцюгові показники

Абсолютний приріст, тис. грн. Темп росту, % (зниження) Темп приросту,%

1

2

3

4 37,0

32,2

23,7

31,1 –

-4,8

-8,5

+7,4 –

87,0

73,6

131,2 –

-13,0

-26,4

+31,2

За рік 124,0 -20,7 – –

Як бачимо з даних табл.. 4.2, на протязі звітного 2002 року обсяг
доходу по КП “Казка” зменшився на 20,7 тис. грн.. дохід 2 кварталу
зменшився на 13% у порівняні з першим кварталом, в 3 кварталі зменшення
склало 26,4% в порівнянні з 2 кварталом і тільки в 4 кварталі
підприємству вдалось виправити ситуацію – обсяг доходу збільшився на
31,2% порівняно з 3 кварталом. Таким чином, обсяг доходу розподілявся на
протязі кварталів року нерівномірно. Для оцінки ступеня рівномірності
отримання доходу по кварталах 2001 року складаємо табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Питома вага (в %) окремих кварталів в річному обсязі доходу 2002 року

КП “Казка”

Квартал 2002 року Обсяг доходу, тис. грн.. Питома вага доходів окремих
кварталів в річному обсязі доходів, %

1

2

3

4 37,0

32,2

23,7

31,1 29,8

26,0

19,1

25,1

За рік 124,0 100,0

Як бачимо з даних табл.. 4.3 розподіл річного доходу на протязі
кварталів здійснювався нерівномірно і найбільша питома вага припадає на
1 квартал (29,8%), на 2 квартал – 26%, найменша питома вага – 19% у 3
кварталі і на долю 4 кварталу припадає – 25,1%. Зробимо аналіз
рівномірності отримання доходів по КП “Казка” за 2002 р. за допомогою
показників варіації:

(4.2.)

(4.3.)

де,

( – середнє квадратичне відхилення;

х – (%) – питома вага кожного кварталу;

– (%) – середній % питомої ваги кварталу за рік;

n – кількість періодів;

V – коефіцієнт варіації;

Кр – коефіцієнт рівномірності.

Таким чином, рівномірність отримання доходів продукції КП “Казка” за
2002 р. склала 84,64%.

Проаналізуємо склад доходу підприємства. Складовими доходу є продаж
продукції власного виробництва та покупних виробів. Головною функцією
громадського харчування є виробництво власної продукції. Але продаж
супутніх покупних виробів є важливою функцією, яка сприяє успішному
виконанню задач громадського харчування (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Склад доходу КП “Казка” за 2002 р. в розрізі кварталів (тис. грн.)

Склад доходу 1 квартал 2квартал 3 квартал 4 квартал

Сума % Сума % Сума % Сума %

Від реалізації продукції власного виробництва

Від реалізації покупних виробів 26,1

10,9 70,5

29,5 25,8

6,4 80,1

19,9 18,1

5,6 76,4

23,6 23,4

7,7 75,2

24,8

Всього 37,0 100,0 32,2 100,0 23,7 100,0 31,1 100,0

Як бачимо, з даних табл. 4.4. питома вага доходів від реалізації власної
продукції на протязі 2002 року складала від 70,5% (в 1 кварталі) до
80,1% в 2 кварталі. Найменшу питому вагу дохід від випуску власної
продукції займав в 1 кварталі. Питома вага доходу від реалізованої
покупної продукції складала 19,9% в 2 кварталі, 23,6% – в 2 кварталі,
24,8% – в 3 кварталі, 29,5% – в 4 кварталі.

Таблиця 4.5

Структура витрат і відрахувань по КП “Казка” за 2001-2002,

Показник 2001 р. 2002 р. Відхилення

Сума Питома вага, % Сума Питома вага, % В сумі В %

1 2 3 4 5 6 7

1. Дохід 99,6 – 124,0 – 24,0 24,49

1. Податок на додану вартість 16,6 13,98 20,7 13,22 +4,1 -0,76

2.Сума визнаного доходу 83 – 103,3 – +20,3 –

3. Витрати: – – – – – –

4. Собівартість реалізованої продукції 101,4 91,85 95,3 80,76 -6,1
-14,54

5. Адміністративні витрати 9,0 8,15 11,0 9,32 +2 +1,17

6. Витрати на збут – – – – – –

7. Інші операційні витрати – – 11,7 9,92 +11,7 –

8. Фінансові витрати – – – – – –

9. Втрати від участі в капіталі – – – – – –

10. Інші втрати – – – – – –

11. Податок на прибуток від звичайної діяльності – – – – – –

12. Надзвичайні відрахування – – – – – –

Усього витрат і відрахувань 110,4 100,0 118,0 100,0 7,6 –

Дані табл. 4.5. показують, що найбільшу частку витрат становлять
собівартість реалізованої продукції в 2001 році 91,85% і 2002 80,76%
Тобто спостерігається тенденція її зниження (на 6,1 тис.грн. з 101,4
тис.грн. до 95,3 тис.грн.).

Однак, адміністративні витрати по підприємству за досліджуваний період
збільшились в сумі на 2 тис.грн. (з 9,0 тис.грн. до 11Ю0 тис.грн.) або
22,22%.

В результаті питома вага цих витрат збільшилася на 1,17%.

Значно збільшили суму витрат у 2002 році інші операційні витрати – 11,7
тис.грн. Їх питома вага склала 9,92% від суми всіх витрат. Ці витрати
виникли у зв”язку з тим, що підприємству були представлені штрафні
санкції\ за порушення умов господарювання. Порівняння сум визначеного
доходу і понесених витрат показало, що підприємство отримало збиток.

Виходячи з наявних доходів і витрат фінансовий результат КП “Казка” має
склад, показаний в табл..4.3. Дані табл. 4.3. показують, що найбільшу
абсолютну суму має прибуток від реалізації продукції (валовий): він зріс
проти минулого року на 237,8 тис. грн., або на 11%. Прибуток до
оподаткування знизився на 941,3 тис. грн. У результаті підприємство у
2001 році отримало чистий прибуток у сумі 9,8 тис. грн., а у 2002 році
– чистий збиток у сумі 927,3 тис. грн.

Аналіз виконання прибутку від реалізації продукції проводиться за даними
форми № 2 “Звіт про фінансові результати” і за обліковими даними
підприємств.

Вхідні дані для аналізу подано в табл. 4.6

Таблиця 4.6

Валовий прибуток від реалізації продукції по КП “Казка” за 2002 р.,

/тис. грн./

Показник

2001

2002

Виручка від реалізації продукції 99,6 124,0

Собівартість реалізованої продукції 101,4 95,3

Прибуток

Валовий прибуток

8

Валовий збиток -18,4

За даними табл. 4.4. в 2002 році отримано валовий прибуток в сумі 8
тис.грн. В 2001 році підприємство мало валовий збиток в сумі 18,4
тис.грн.

Порівнюючи суму валового прибутку планову і суму валового прибутку,
розраховану за плановими цінами і плановою собівартістю, але за
фактичним обсягом і асортиментом продукції, обчислимо, наскільки вона
змінилась унаслідок зміни обсягу й структури реалізованої продукції:

8 – (-18,4)= 26,4тис. грн.

Але щоб визначити вплив тільки обсягу реалізації, треба валовий прибуток
помножити на відсоток збільшення обсягу реалізації. Цей відсоток
становить 124,49 (124/96,6х100).

Вплив зміни обсягу реалізації обчислюється:

99,6 х 24,49

= 24,39 тис.грн.

100

Отже, за рахунок збільшення обсягу реалізації ми одержали 212,9 тис.
грн. прибутку. Потім визначаємо вплив структурного фактора: від першого
результату віднімаємо другий:

26,4 – 24,39 = + 2,01 тис. грн.

Щоб поглибити аналіз фінансового результату від реалізації продукції,
треба детально вивчити зміни обсягу реалізації, ціни, структури та
собівартості для кожного виду продукції. Однак, по підприємствах
громадського харчування такої інформації в системі обліку не формують
тому провести його неможливо.

4.3. Аудит доходів і витрат від реалізації

Найбільш важливим і узагальнюючим показником фінансового результату
реалізованої продукції громадського харчування є валовий прибуток.

Тому найвідповідальнішими ділянками аудиту є перевірка його складових
доходів і витрат від реалізації.

Перевірка доходів і витрат починається з перевірки відповідності
показників звітності про доходи і витрати фінансово-господарської
діяльності даним регістрів синтетичного й аналітичного обліку.

Основними завданнями такої перевірки є:

— вивчення правильності правильності обчислення й відображення у
звітності доходу і витрат;

— реальності кожного запису на аналітичних рахунках до рахунків 70
“Доходи від реалізації товару”, “Собівартість від реалізації товарів”
902 і 79 “Фінансові результати”;

Джерелами перевірки є:

— баланс, звіт про фінансові результати; податкова звітність;

регістри аналітичного й синтетичного обліку результатів
фінансово-господарської діяльності (Головна книга, журнали-ордери й
відомості до них за рахунками 70 “Доходи від реалізації”, 902,92,93;

первинні документи, розрахунки тощо.

Під час аудиту аудитор керується Законом України “Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні”, законодавством про
фінансово-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, іншими
нормативно-правовими актами з обліку і звітності, бізнес-планом і
розрахунками до його обґрунтування, а також Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку запасів, Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, та Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Головна мета аудиту – перевірити правильність відображення у фінансовій
звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та
своєчасності й повноти перерахування податків.

Насамперед аудитор встановлює правильність визначення підприємством
передбачуваного доходу від реалізації товарів (продукції,робіт, послуг).

Інформаційною базою при цьому можуть бути калькуляції продажних цін на
власну продукцію та покупні товари.

Аудитору слід врахувати, що норми Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 3 “Звіт про фінансові результати” стосуються звітів підприємств
усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. У статті звіту про
фінансові результати “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг)” показується загальна сума доходу без вирахування наданих
знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість,
акцизного збору.

Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи
наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати
податки, збори, знижки тощо. Аудитор перевіряє правильність визначення
результату операційної діяльності.

Для визначення валового прибутку чи збитку від операційної діяльності
береться до уваги сума доходу, податку на додану вартість та
собівартість реалізованого товару (готової продукції).

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” передбачено,
що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення
зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

— сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що
підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

— сума попередньої оплати продукції;

— сума авансу в рахунок оплати продукції;

— сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передбачено
договором;

— надходження, що належать іншим особам тощо. Дохід не визнається, якщо
здійснюється обмін продукцією. Особливій перевірці підлягає правильність
відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована
в бюджет внаслідок застосування до підприємства економічних санкцій за
вуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне
перерахування податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок
прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величину
оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.

Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід встановити
насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки
(доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього
ревізор використовує такі джерела інформації:

— звіт про фінансові результати;

— журнали-ордери по рахунках 23,28,301;

— первинні документи на реалізацію власної готової продукції і покупних
товарів, книгу обліку РРО;

— виписки з рахунків у банках;

— прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за оплачену
продукцію;

— платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату реалізації за
безготівковими розрахунками.

По-перше, на підставі вищевказаних документів аудитор зіставляє дані
Звіту про фінансові результати за статтею “Дохід (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” з даними Головної книги з
рахунка 70 “Доходи від реалізації”. Сума розбіжностей повинна
дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших
вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові
результати). Якщо встановлено невідповідність суми, відображеної в
Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту
рахунка 70 “Доходи від реалізації”, сумі, одержаній після зменшення суми
виручки у Звіті про фінансові результати на суму ПДВ, акцизного збору та
інших вирахувань з доходу, то ревізор з’ясовує причину такої
невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її
виправлення відповідно до чинного законодавства.

По-друге, аудитор перевіряє правильність відображення у звітності
собівартості реалізованої продукції та товарів. З цією метою слід
зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними
рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахунками 90 “Собівартість
реалізації”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні
витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної
діяльності”.

По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення операцій щодо
відпуску продукції з обслуговування банкетіву первинних документах:
слід зіставити за накладними, рахунками-фактурами, відповідність дат.
При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції щодо
обслуговування банкетів в обліковому регістрі з датою їх оплати за
випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.

У ринкових умовах господарювання, коли фінансово-господарська діяльність
підприємства здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів, а в
разі їх нестачі — за допомогою позичкових коштів, постає необхідність
аналізу фінансового стану, зокрема в оцінці фінансової незалежності
підприємства від зовнішніх джерел.

Фінансова сталість встановлюється шляхом співвідношення власного
капіталу до валюти банку, а також до забезпечення майбутніх витрат і
платежів, довгострокових, поточних зобов’язань і доходів майбутніх
періодів.

Крім того, слід зіставити залучені та власні кошти й визначити
коефіцієнт їх співвідношення. Коефіцієнт маневрування власних коштів
вказує на ступінь їх мобільності й визначається діленням суми власних
оборотних засобів на всю суму їх джерел.

У регістрах синтетичного й аналітичного обліку, у Звіті про фінансові
результати показники прибутку (доходу) і витрат показано лише в
абсолютній сумі. Однак разом з абсолютною оцінкою розраховують також і
відносні показники ефективності фінансової діяльності, тобто показники
рентабельності.

Рентабельність — відносний показник прибутковості, виражений у
відсотках, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом
або ефективність виробництва окремих видів продукції. Рентабельність
виробництва — економічний показник, що обчислюється як відношення
балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих
фондів і нормативних обігових коштів у відсотках. На цей показник
впливають зміни рівнів фондовіддачі й оборотності матеріальних обігових
коштів і рентабельності обсягу реалізованої продукції.

Рентабельність виробництва продукції обчислюється як відношення прибутку
від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції.

Показники рентабельності відображають відносну прибутковість, яка
вимірюється у відсотках до затрат коштів чи капіталу.

Розділ 5. Автоматизація обліку, аналізу та управління реалізацією і
доходами КП “Казка”

5.1. Вибір програмного забезпечення для автоматизації

обліку реалізації КП “Казка”

Більшість факторів, що заважають розвитку та процвітанню підприємства,
так чи інакше пов’язані з проблемами в організації управління: це
прорахунки в плануванні, помилки управлінського та бухгалтерського
обліку, робота з дебіторсько-кредиторською заборгованістю та ряд інших.
Тому задача оптимізації управління завжди є актуальною. Але, як відомо,
оптимізації неможливо досягнути без автоматизації. Сучасний стан
інформаційних технологій обумовив достатньо швидкий розвиток систем
автоматизації управління підприємством, яких на сьогодні існує багато як
від закордонних, так і вітчизняних розробників програмного забезпечення.

На вітчизняному ринку вже з’явилися потужні програмні продукти, які
можна використовувати в якості управлінських систем. Але, слід
зауважити, що дані продукти мають наступні недоліки з точки зору
вітчизняних користувачів:

висока вартість;

середні та крупні підприємства за закордонними мірками не відповідають
таким за вітчизняними мірками;

ядром цих систем є бухгалтерський облік, а вітчизняний бухгалтерський
облік щойно переходить на зарубіжні стандарти;

складність з адаптацією систем до наших умов;

висока вартість “гарячої лінії”.

Вітчизняні продукти набагато дешевші і при цьому за функціональними
можливостями не набагато поступаються закордонним аналогам.

Оскільки в КП “Казка” облік ведеться вручну, при написанні дипломної
роботи виникла необхідність обґрунтування вибору програмного
забезпечення, яке б найбільш враховувало специфіку діяльності
підприємства та дозволило з найменшими доопрацюваннями автоматизувати
облік.

Для автоматизації діяльності КП “Казка” розглядалося програмне
забезпечення автоматизації обліку, оскільки комплексні інформаційні
системи, які мають як облікові модулі, так і модулі автоматизації
аналізу господарської діяльності, планування тощо, набагато дорожчі і КП
“Казка” на даному етапі не має можливості їх придбання.

З метою вибору програми були враховані наступні фактори:

рейтинги програмного забезпечення, що друкуються в періодичних виданнях;

розповсюдженість в регіоні;

розповсюдженість в галузі громадського харчування;

наявність програмістів та досвідчених користувачів програми в КП
“Казка”.

Результатом дослідження стало звуження вибору до трьох програм, які може
придбати КП “Казка”: “1С:Підприємство”, “Парус”, “Акцент”. При цьому
було виявлено, що в програмі “Акцент” закладене підґрунтя для реалізації
облікових задач в галузі громадського харчування, але програмне рішення
знаходиться в стадії розробки і на ринку поки що відсутнє. Програма
“Парус” обслуговується лише представниками корпорації в регіоні,
відсутні спеціалісти, які б могли безпосередньо на підприємстві
обслуговувати дану програму. В той же час на даний момент існує багато
спеціалістів, які мають навички програмування в системі
“1С:Підприємство”, більшість бухгалтерів, особливо серед молодих
спеціалістів мають навички роботи з даною програмою, існує специфічна
конфігурація для підприємств громадського харчування, розроблена фірмою
“Лабораторія “Форт” – “Форт: Шинок”.

Дане галузеве рішення призначено для обліку бухгалтерських і торгових
операцій у громадських їдальнях, ресторанах і кафе.

Конфігурація “Форт: Шинок” реалізує в собі найбільш стандартну
методологію бухгалтерського обліку для підприємств громадського
харчування згідно із сучасним законодавством України. Конфігурація
враховує вимоги до організації бухгалтерського обліку на Україні
викладені в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та інші
вимоги податкового законодавства України.

Система призначена для підготовки та обліку фінансово-господарських
документів, накопичення інформації про здійснені господарські операції
на бухгалтерських рахунках, отримання внутрішньої і зовнішньої звітності
підприємства.

“Форт: Шинок” дозволяє :

вести облік типових бухгалтерських і торгових операцій;

вести облік продуктів, напівфабрикатів і блюд у розрізі найменувань і
місць зберігань;

вести порційний облік і можливість декількох методів списання (FIFO,
LIFO, по мінімальній чи максимальній ціні, за середньозваженою ціною, по
терміну придатності);

складання і формування калькуляційних і технологічних карток;

формування поточного меню;

виготовлення блюд і списання продуктів по калькуляційних картках;

взаємозамінність інгредієнтів;

зворотна калькуляція блюд;

спеціалізовані звіти: прейскурант, виготовлені блюда й ін.

В основу побудови програми закладений облік господарських операцій в
хронологічному порядку. Для ведення обліку кожної господарської операції
необхідно занести: короткий зміст господарської операції, назву, номер
та дату документу, який підтверджує здійснення операції, прізвища
матеріально-відповідальних осіб, найменування отриманих і відпущених
матеріальних цінностей. Бухгалтерські проводки формуються автоматично з
використанням типових бухгалтерських операцій або документів.

Дана конфігурація включає в себе такі елементи:

– план рахунків, який враховує типові настройки аналітичного, валютного
та кількісного обліку підприємств громадського харчування;

– набір довідників для формування первинних документів та ведення
переліку первинних об’єктів аналітичного обліку;

– набір документів, передбачених для вводу, зберігання та друку
первинних документів та для автоматичного формування бухгалтерських
проводок;

– набір констант, які використовуються для настройки загальних
параметрів ведення обліку на конкретному підприємстві;

– набір стандартних звітів, що дозволяє вивчати дані бухгалтерського
обліку в різних розрізах по будь-яким звітам;

– спеціалізовані звіти по конкретних розділах бухгалтерського обліку;

– набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських та інших);

– спеціальні режими обробки документів та операцій, які виконують
службові та сервісні функції.

Отже, в конфігурації “Форт: Шинок” реалізовані всі основні елементи,
необхідні для автоматизації обліку підприємства і одночасно врахована
специфіка підприємств громадського харчування. Саме тому КП “Казка”
зупинилося на даному програмному продукті.

5.2. Принципи організації обліку доходів в програмі “1С:Підприємство»

Розглянемо технологію обліку доходів в конфігурації “Форт:Шинок”
програми “1С: Підприємство”.

По-перше, розглянемо налагодження робочого плану рахунків. Для обліку
доходів та фінансових результатів використовуються рахунки 7 класу.
Основним рахунком є рахунок 70 – “Доходи від реалізації”, який має
чотири субрахунки:

701 – “ Доход вiд реалiзацiї готової продукцiї”;

702 – “Доход вiд реалiзацiї товарiв”;

703 – “ Доход вiд реалiзацiї робiт i послуг”;

704 – “ Вирахування з доходу”.

Всі вище перелічені рахунки пасивні та не мають аналітики (рис.5.1.)

Рис. 5.1. Налагодження робочого плану рахунків в конфігурації “Форт:
Шинок”.

Аналогічним чином налагоджені рахунки інших видів доходів:

71 – “Інший операційний дохід”;

72 – “Дохід від участі в капіталі”;

73 – “Інші фінансові доходи”;

74 – “Інші доходи”;

75 – “Надзвичайні доходи”.

Розглянемо налагодження основних довідників, які містять об’єкти
аналітичного обліку. Специфічним для програми є те, що довідник “Склади”
містить не оптові та роздрібні склади, а такі специфічні для
громадського харчування об’єкти, як:

Бар;

Кухня;

Основний склад;

Ресторанний зал (рис.5.2.)

Рис.5.2. Субконто довідника “Склади”.

Особливістю громадського харчування є те, що довідник “Номенклатура”, в
якому ведеться облік товарів, продуктів, блюд і напівфабрикатів,
зберігає не лище назви продукції, яка пропонується покупцю, але для
кожного продукту зберігає його склад (по продуктах), що містить дані
калькуляційної картки, та передбачена можливість заміни одного продукту
на інший, для чого вводиться коефіцієнт перерахунку (рис.5.3.) Для
розрізнення категорій товарів використовується перерахування “Вид
товару”, що доповнено елементами “Блюдо” і “Порція”.

Розглянемо, якими документами оформлюються операції, пов’язані з
продажем продукції та товарів в громадському харчування і яким чином
вони реалізовані в конфігурації “Форт: Шинок”.

Всі документи можна поділити на два типи:

з відпуску готової продукції з виробництва;

з продажу товарів і готової продукції.

Рис.5.3. Структура довідника “Номенклатура”.

Спочатку розглянемо документи з відпуску готової продукції з
виробництва:

Денний заборний лист. В конфігурації “Форт: Шинок” документу “Денний
заборний лист” відповідає документ “Звіт про виготовлення
блюд”(рис.5.4.)

Рис.5.4. Документ “Звіт про виготовлення блюд”.

Меню-накладна. В конфігурації можна використати документи “Накладна” або
“Накладна на реалізацію”.

Замовлення-рахунок. В конфігурації відповідає документ “Рахунок-фактура”
(рис.5.5.)

Рис.5.5. Документ “Рахунок-фактура”.

4. Накладна на внутрішнє переміщення, накладна, товаро-транспортна
накладна. Реалізовані в програмі документами з аналогічними назвами
(рис.5.6.)

Рис.5.6. Документи “Накладна на внутрішнє переміщення” (зліва) та
“Накладна на реалізацію” (справа).

Акт про реалізацію і відпуск виробів з кухні. Документ в конфігурації:
“Звіт про реалізацію” (рис.5.7.)

Рис.5.7. Документ “Звіт про реалізацію”.

Перейдемо до розгляду документів з продажу товарів і готової продукції:

Фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція. Може бути реалізовано в
програмі за умови приєднання модуля роботи з касовим апаратом
(наприклад, “Каштан”).

Прибутковий касовий ордер (рис.5.8.)

Рис.5.8. Документ “Прибутковий касовий ордер”.

Супровідна відомість. Оскільки не породжує проведень та не впливає на
облік, не існує у вигляді окремого документу конфігурації.
Використовується в якості додатку до прибуткового касового ордеру.

Довідка касира-операціоніста. Не раелізовано, оскільки не формує
проведень.

Реєстр товарообігу, реєстр реалізованих страв. Аналогічно фіскальному
касовому чеку можуть бути реалізовані при приєднанні модуля касового
апарату. Обліковий реєстр можна побудувати за допомогою стандартних
звітів конфігурації.

Таким чином, практично всі необхідні документи, пов’язані з оформленням
операцій з продажу продукції та товарів, реалізовані в конфігурації
«Форт:Шинок».

Цікавою особливістю конфігурації є можливість формування оберненої
калькуляції, яка реалізована у вигляді звіту “Реалізація продуктів в
блюдах за період” (рис.5.9.) Можна також організувати пошук продукта по
калькуляційних картках (рис.5.10.), що надає можливість автоматизувати
процес формування меню та прийняти рішення щодо закупки
продуктів(рис.5.11).

Рис.5.9. Звіт “Реалізація продуктів в блюдах за період”.

Рис.5.10. Звіт “Пошук продукта по калькуляційним карткам”.

Також програма має інші можливості, пов’язані з специфікою
громадського харчування, наприклад, дозволяє організувати складання і
формування калькуляційних і технологічних карток в автоматичному режимі
(рис.5.12), прейскурантів (рис.5.13) тощо.

Рис.5.11. Документ “Калькуляція для закупки продуктів”.

Рис. 5.12. Формування документів “Технологічна карта” та “Калькуляційна
картка” в програмі “Форт: Шинок”.

Рис.5.13. Звіт “Прейскурант”

Для деяких блюд (наприклад, “бутерброд з ікрою / хліб, масло, ікра”)
можна встановлювати ознаку друку складу у виді рядка “100/30/50” у графі
“Величина порції”.

Таким чином, програма “1С:Бухгалтерія” версії 7.7. з конфігурацією
“Форт: Шинок” надає широкі можливості для автоматизації бухгалтерського
обліку підприємств громадського харчування і, зокрема, обліку реалізації
продукції та товарів. Тому можна вважати, що вибір саме цієї програми
підприємством КП ”Казка” буде найоптимальнішим.

Ми рекомендуємо придбати КП “Казка” даний програмний продукт, що
дозволить повністю автоматизувати облік, покращить контроль за
використанням цінностей, дозволить попереджати такі негативні явища, як
розкрадання, псування цінностей внаслідок прострочення терміну
зберігання, формування понаднормових запасів, або відсутність на складі
запасів, необхідних для того чи іншого блюда та їх замінників.

5.3. Постановка комплексу задач, інформаційна модель автоматизації
аналізу реалізації продукції власного виробництва

Готових програмних продуктів по аналізу господарської діяльності на
даний час рекламується небагато. Одною з найцікавіших програм, яку можна
порекомендувати КП “Казка” є конфігурація “Форт:Аналітик 3.0” програми
“1С: Підприємство”. Ця система дозволяє проводити аналіз показників
фінансово-господарської діяльності підприємства, використовуючи поточні
дані бухгалтерського обліку, накопичені в програмі “1С:Підприємство”.
Враховуючи те, що нами рекомендовано для ведення обліку КП “Казка”
придбати програму “Форт: Шинок”, придбання програми “Форт: Аналітик” для
проведення аналізу є найкращим. Вхідні дані автоматично вибираються з
конфігурації “Форт: Шинок”, що значно скорочує час на підготовку
проведення аналізу і полегшує одержання результатів, а в деяких випадках
є єдиним прийнятним рішенням для користувача.

Конфігурація “Форт:Аналітик 3.0” призначена для керівників, менеджерів,
бухгалтерів, економістів і фінансових аналітиків підприємств, фахівців
органів державного управління, працівників аудиторських і консалтингових
фірм, а також інших фахівців, що займаються аналізом діяльності
підприємств. Результатом роботи програми є унікальний аналіз поточного
стану підприємств. Програма “Форт:Аналітик” незамінна для проведення
оперативного моніторингу фінансового-економічного стану суб’єктів
підприємницької діяльності.

Вивчення інформаційних потоків і їх зв’язків в КП “Казка” дозволило
сформувати систему відповідних показників, яка необхідна для управління
фінансовим станом, згрупувати їх в аналітичні таблиці, розробити
інформаційну модель задачі “Аналіз реалізації продукції”.

Основними джерелами при розв’язанні задач з аналізу фінансового стану
підприємства були:

ф.1. Баланс підприємства;

ф.2. Звіт про фінансові результати;

ф.3. Звіт про рух грошових коштів;

ф.1-П “Звіт підприємства (об’єднання) по продукції”;

бухгалтерські дані (оборотно-сальдові відомості, аналітичні групування
тощо).

В загальному вигляді комплекс задач “Аналіз реалізації продукції”
складається з підзадач, які приведені в табл.5.1.

Для розв’язку кожної підзадачі будується набір показників, алгоритми
розрахунку яких наведені в табл.5.2, співставлення яких дає можливість
зробити висновки про стан підприємства, проаналізувати реалізацію
продукції та товарів.

Таблиця 5.1.

Характеристика комплексу задач “Аналіз реалізації продукції”

Назва підзадачі Основні показники

1 2

Аналіз обсягу та асортименту продукції динаміка валової та товарної
продукції;

базисні та ланцюгові темпи росту та приросту (cередньорічний темп росту
(приросту));

оцінка виконання плану;

планові і фактичні відомості про випуск продукції за обсягом,
асортиментом, якості за день, зростаючим підсумком з початку місяця, а
також відхилення від плану.

Продовження табл. 5.1.

Аналіз структури і якості виробленої продукції розрахунок впливу
структури виробництва на рівень обсягу випуску у вартісній оцінці,
матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток,
рентабельність;

питома вага нової продукції у загальному її випуску;

питома вага атестованої та неатестованої продукції;

питома вага продукції вищої категорії якості;

вплив якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск
товарної продукції, виручку від реалізації продукції та прибуток;

вплив сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному
виразі;

Аналіз відвантаження та реалізації продукції відсоток виконання плану;

абсолютне відхилення від плану;

темпи росту та приросту за відрізок часу, що аналізується;

абсолютне значення одного відсотка приросту;

Всі формули та алгоритми реалізуються в конфігурації “Форт:Аналітик”.
Побудована система показників дозволяє зробити повний аналіз реалізації
продукції. Згідно вказаних алгоритмів автоматично розраховано
коефіцієнти, які наведені в таблиці, результуючі показники за даними
роботи КП “Казка” представлено в роділі 4 даної дипломної роботи.

Алгоритми побудовані у коефіцієнтів, які будуються на даних зведених
показників з форм бухгалтерської та статистичної звітності КП “Казка”.
При зміні періоду розрахунку або коригуванні облікових даних
“Форт:Аналітик” автоматично зробить перерахунок всіх показників.

Таблиця 5.2.

Основні алгоритми комплексу задач “Аналіз реалізації продукції”

Т – cередньорічний темп росту (приросту)

Т1, Т2 , Т3 – темпи росту за 2001,2002,2003рр.відповідно

2. Випуск продукції фактичний ВПф = ((Vф.заг.*УДфі*Цплі) ВПф – випуск
продукції фактичний

Vф заг – обсяг виробництва фактичний загальний

УДф – питома вага виробу в загальному обсязі виробництва фактична

Цпл – ціна планова

3. Випуск продукції умовний ВПум = ((Vф.заг.*УДплі*Цплі) ВПум – випуск
продукції умовний

УДпл – питома вага виробу в загальному обсязі виробництва планова

4. Зміна товарної продукції за рахунок структури (ВПстр =

стр*Vф.заг (ВПстр – вплив структурно-го фактору на обсяг виробництва
продукції

6. Середньорічна виробітка на 1 працівника СерВир = ТО/СерЧис СерВир –
середньорічна виробітка на 1 працівника

ТО – товарооборот за рік

Кр – коефіцієнт ритмічності

ВПплі – плановий випуск продукції за і-ті періоди ВПні – недовиконання
плану по випуску продукції в і-му періоді

Продовження табл. 5.2

8. Баланс товарної продукції ГПп + ТП + ЗТп = РП +ЗТк +ГПк, ГПп, ГПк –
відповідно за-лишки готової продукції на складах на початок та кінець
періоду

ТП – вартість випуску товарної продукції

РП – обсяг реалізації продукції за звітний період

ЗТн, ЗТк – залишки відван-таженої продукції на поча-ток та кінець
періоду, що неоплачена покупцями

9. Вплив ефективності використання (Т(Фвід) = (ФВід1-ФВід0)*ОФ1

Програма “Форт: Аналітик” передбачає введення граничних значень для
кожного показника, що дозволяє не лише побачити розраховане значення,
але й оцінити ступінь його наближення до граничного або нормального
значення (рис.5.14.), виділивши чотири основних граничних значення:

нормальне значення;

задовільне значення;

погане значення;

дуже погане значення.

Рис.5.14. Діалог створення граничних значень для показника.

Також в програмі “Форт:Аналітик” можна не лише розраховувати аналітичні
показники, але й аналізувати окремі статті балансу (рис.5.15). За умови
присвоєння підприємством певних граничних значень обраним статтям
балансу, можливий графічний аналіз по даних статтях .

Рис. 5.15. Показник “Залишкова вартість ОЗ” в програмі “Форт:Аналітик”.

Для побудови показників передбачений конструктор формул, який дозволяє
задати алгоритми розрахунку показників, наведених в табл.5.1.
(рис.5.16).

Рис.5.16. Побудова алгоритму розрахунку коефіцієнту за допомогою
конструктора формул.

Таким чином, ввівши показники, які наведені в табл.5.1 в програму
“Форт:Аналітик” КП “Казка” отримає можливість проведення аналізу
фінансової звітності безпосередньо в середовищі “1С:Підприємство”, що
унеможливить помилки при введенні початкових даних для проведення
аналізу. Ми пропонуємо розроблений комплекс показників аналізу
реалізації продукції використовувати в поточній діяльності КП “Казка”,
що дасть можливість повністю автоматизувати управлінський і фінансовий
облік, контроль та аналіз реалізації продукції.

Список використаних джерел

Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, Закон України,
від 16.07.1999 р. № 996 – ХІV.

Про ліцензування окремих видів господарської діяльності: Закон України
від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ.

Про захист прав споживачів: Закон України в редакції від 12.05.91 р. №
1023-ХІІ, зі змінами і доповненнями.

Про патентування окремих видів підприємницької діяльності: Закон України
в редакції від 23.02.96 р. №98/96-ВР, зі змінами і доповненнями.

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від
22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і
товарно-касових книг при розрахунках з споживачами у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг, Закон України, від 01.06.2000 р.
№1776-ІІІ, зі змінами та доповненнями.

Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення в
зв’язку з прийняттям Закону України “Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні”, Закон України, від 05.94.2001 р.
№2372-ІІІ

П(С)БО 9 “Запаси”, затверджений наказом Мінфіну України від 20.10.99 р.
№246 зі змінами і доповненнями.

Про прибутковий податок з громадян, Декрет кабінету Міністрів України
від 26.12.92 р. № 13092 зі змінами і доповненнями.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку , Наказ Мінфіну від 24.05.95 р. №88.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і
розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та
господарських операцій підприємств і організацій , Наказ Міністерства
фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Інструкція по застуванню Плану рахунків, Наказ Міністерства фінансів
України від 30.11.99 р. № 291

Порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові
блюда, кулінарні і кондитерські вироби на підприємствах громадського
харчування, затв. Наказом Мінекономіки України від 25.09.2000 р. №210.

Порядок заповнення і надання юридичними особами всіх форм власності і
фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності довідки
ф. № 8 ДР, затв. Наказом ДПАУ від 06.01.99 р. №10, зі змінами і
доповненнями.

Порядок реєстрації і ведення товарно-касових книг при розрахунках в
сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, затв. Спільним наказом
Мінфіну України та Держкомстату України від 25.02.97 р. №48/53, зі
змінами і доповненнями.

Правила роботи закладів підприємств громадського харчування, затв.
наказом від 24.07.02 р. №219 зі змінами і доповненнями.

Інструкція про ціноутворення в підприємствах громадського харчування
системи державної торгівлі УРСР, затв. Наказом Мінторгівлі УРСР від
13.12.72 №390.

Методичні рекомендації щодо порядку формування і застосування цін у
підприємствах громадського харчування споживчої кооперації України,
затв. Постановою Укоопспілки від 2.06.2000 р. №125.

Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного
питания: затв. Приказом Мінторгу ЧРСР від 12.12.1980 р.№310. – М.:
Экономика, 1983.

Анеліна Л. Калькуляція продажних цін на підприємствах громадського
харчування // Податки та бухгалтерський облік, 1999, №27.

Анеліна Л. Документи та організація документообороту на підприємствах
харчування // Податки та бухгалтерський облік, 1999, №30,31.

Ахтирська А. Облік у громадському харчування – Дебет -Кредит: 2001,№16.

Ахтирська В. Документальне оформлення операцій у громадському харчуванні
// Все про бухгалтерський облік, 1998-1999, № 72,91,113,8,28.

Ахтирська О. Облік руху товарів і сировини на підприємствах
громадського харчування // Дебет кредит 2001, №14.

Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. – К.: Либідь, 2002р.-
384 с.

Бажин И.И. Информационные системы менеджмента. – М.:ГУВШЭ, 2000. – 688с.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні:
навчально-методичний посібник /під ред.С.Ф.Голова.-Дніпропетровськ:
Баланс-клуб, 2001р.- 832 с.

Баканов М.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учеб. Для
торг. Вузов. – М.: Экономика, 1990.

Бакун Д., Бакун В. Собівартість готової продукції у сфері громадського
харчування // Бухгалтерія, 2001, №34/1.

Бухгалтерський облік у громадському харчуванні. Навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і
аудит”/ Ф.Ф. Бутинець та ін., за ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП
“Рута”, 2002.

Габрук О. Коментарі до Закону України “Про внесення змін до Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.02 № 349//
Бухгалтерський облік і аудит. – 2003, №2. –с.36-42.

Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства – К.:
Компас, 2000 р.

34.Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів ВНЗ спец.
7.050106 “Облік і аудит”. /за ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”,
2003. – 680с.

35.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навч. Посіб. – К.: МАУП, 2000. –
152 с.

36.Илинзер Д.И. Анализ хозяйственой деятельности в общественном питании.
– М.: Экономика, 1985.

37.Информационные системы бухгалтерского учета: Учебник для вузов/ под
ред. Подольского В.И. – М.:, 1998, изд. «Аудит»

Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: навч. Посібник:/ за ред. Проф. Г.Г.
Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.

39.Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности
предприятия. – М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000. – 424 с.

40.Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия.
– Изд. 4-е, исправл., доп. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. –
208 с.

41.Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический
анализ и программирование. – К.:МАУП, 1997. – 272 с.

42.Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: навч. Посібник:/ за ред. Проф.
Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.

43.Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности
предприятия. – М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2000. – 424 с.

44.Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия.
– Изд. 4-е, исправл., доп. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. –
208 с.

45.Коршикова Р. Калькулювання та облік готової продукції в барах // Все
про бухгалтерський облік, 2002, №53.

46.Котенко Л.И., Гринько А.П., Личева Л.И. Учет товарных операций на
предприятиях торговли и питания. – К.: Компас, 2001

47.Котенко Л.И. Ценообразование и калькуляція в предприятих
общественного питання // Все про бухгалтерський облік, 1998, №17.

48.Кравченко И. Экономический анализ в общественном питании._ Мн.,
Высшая школа, 1980.

49.Лисюк О., Чацкіс Ю. Облік виробництва, сировини і товарів у
підприємствах громадського харчування: рахунок 23 чи 28// Бухгалтерський
облік і аудит, 2001, №8.

50.Макаровська Т.П. , Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.
Для студ. .вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003. – 304с.

51.Мазаракі А.А., Проблеми розвитку туристичної індустрії та
громадського харчування // Стратегія розвитку туристичної індустрії та
громадського харчування: Матеріали між нар. Наук.-практ. Конф. (25-26
жовтня 2000 року, Київ) / відп. Ред. Мазаракі А.А. – К., 2000.

52.Назарбаєва Р. Запаси підприємств громадського харчування – на
рахунках 20,23, 26 чи 28?// Бухгалтерський облік і аудит, 2001, №11.

53.Новодворська В. Удосконалення обліку сировини і товарів на
підприємствах громадського харчування// Вісник КДТЕУ, 2000, №3.

54.Олексюк О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на
мікрорівні. – К.: Наукова думка, 1998. – 507 с.

55.Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланки,
2002 р.

56.Сопко В. Бухгалтерський облік: навч. Посібник.- 3-тє вид., перероб. І
допов. – К.: КНЕУ, 2000р – 208 с.

57.Свістунова І. Облік на підприємствах громадського харчування //
Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я, 2002, № 6,7,8

58.Солошенко Л. Громадське харчування. Особливості обліку. – Х.: Фактор,
2002.

59.Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового
підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000 р.

Визначає продукти, з яких складається Комплексний обід№2

Можна передбачити заміни продуктів

Прямі витрати

Змінні загально виробничі витрати

Розподілені постійні загально виробничі витрати

Виробнича собівартість готової продукції

Собівартість реалізованої продукції

Нерозподілені загально виробничі витрати

Наднормативні виробничі витрати

Рис. 3.3. Елементи собівартості реалізованої готової продукції

.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020