Конспекти трьох уроків з трудового навчання
Конспект уроку з трудового навчання
Тема уроку: З’єднання деталей.
Мета уроку: Ознайомити учнів з інструментами для з’єднання деталей та з
видами з’єднання. Виховати в них бережливе ставлення до деревини.
Об’єкти роботи: ящик для деталей.
Обладнання та інструменти: молоток, олівець, лінійка, столярний кутник,
цвяхи, навчальні таблиці.
Хід уроку
1). Організація учнів:
перевірка присутності учнів;
перевірка спецодягу.
2) Повторення попереднього матеріалу:
роздача інструментів і заготовок.
Запитання для повторення попереднього матеріалу.
Які правила вимірювання лінійкою?
Які інструменти і де роблять розмічання деталей на деревині?
3). Викладання нового матеріалу.
Більшість столярних виробів складаються з окремих деталей, які
з’єднують в основному цвяхами. Цвяхи роблять із стального дроту. Вони
бувають різної довжини і товщини.
При скріпленні деталей цвяхами використовують слюсарний молоток і
обценьки. Молоток треба брати так, щоб рука була на відстані 20-30мм від
кінця рукоятки. Цвях тримати двома пальцями лівої руки. Молотком
ударяють по його головці. Удари повинні бути не сильними й виконувати
рухом кісті руки (кистьовий удар) по центру головки цвяха.
Під час ударів дивитись треба на цвях. Коли він забитий у дошку
наполовину, ліву руку прибирають й ударяють молотком сильніше. Якщо удар
припав не по центру головки цвяха, а збоку, то цвях згинається.
Витягують цвях обценьками. Щоб не було вм’ятин на заготовці, під
обценьки підкладають дерев’яний брусок. Якщо цвях проходить наскрізь
через дошки, то загинати його слід так, підкласти під нього щось кругле,
циліндричної форми (інший грубий цвях) і тоді загинати його молотком. Це
підвищує надійність з’єднання.
З’єднуючи деталі виробу, треба пам’ятати, що товщина цвяха повинна бути
в 10 раз меншою ніж товщина деталі, яку прибивають, а довжина – в 2-3
рази більшою. Забивати цвях треба не ближче як за 10мм від кромки
деталі. З’єднання буде надійнішим, якщо цвях забивають не
перпендикулярно, а під невеликим кутом.
Дерев’яні деталі склеюють клеями в основному при виготовленні меблів та
інших виробів з деревини.
Перш ніж склеювати деталі з деревини, треба підготувати їхні поверхні.
Поверхня повинна бути шорсткою, тоді клеї добре вбираються. На ній не
повинно бути пилу або фарби. Приготовлений клей пензлем наносять
рівномірно на поверхні деталей, які потім з’єднують і витримують деякий
час в спеціальних затискачах – струбцинах. Склеєні деталі зачищають,
знімають залишки засохлого клею, щоб вони не заважали при наступній
обробці деталей фарбами або лаками.
4) Самостійна робота
Виготовлення ящика для деталей.
5) Поточний фронтальний інструктаж
демонстрування пилових помилок, що допускаються учнями.
Пояснення причин цих помилок та способів їх усунення.
6) Продовження самостійної роботи учнів по виготовленню ящика для
деталей.
7) Поточний індивідуальний інструктаж.
перевірити наскільки правильно учні з’єднують деталі цвяхами.
8) Заключний інструктаж.
аналіз помилок, загальна оцінка виконаної роботи, виставлення і
мотивація оцінок;
домашнє завдання (вивчити записи в зошиті).
9) Прибирання робочих місць.
Конспект уроку з трудового навчання
Тема уроку: Деревина і матеріали з неї.
Мета уроку: Ознайомити учнів з породами деревини, видами пиломатеріалів
із зразками шпону та фанери.
Об’єкти роботи: 3-4 зразки деревини, визначити породи дерев.
Обладнання та інструменти: навчальні таблиці, 3-4 зразки деревини, 3-4
види пиломатеріалів, зразки шпону і фанери.
Хід уроку
1). Організація учнів.
Добрий день! Мне звати Богдан Володимирович, сьогодні я у вас буду
проводити урок трудового навчання. А зараз познайомимося з вами.
перевірка присутності учнів;
роздача інструменту і заготовок;
перевірка спецодягу.
2) Викладання нового матеріалу.
Щодо лісових багатств наша країна посідає перше місце в світі. Третина
її території покрита лісами. У них ростуть різноманітні породи дерев, що
поділяються на два види – листяні і хвойні.
Із листяних порід найпоширеніші в нас дуб, береза, ясен, клен, осика,
липа та інші.
Хвойні породи – це сосна, ялина, кедр, модрина та ін. У них листя схоже
на голки й називається хвоєю.
Після того як дерева досягають певної висоти й товщини, їх спилюють і
вивозять з лісу на деревообробні підприємства. Спиляні і очищені від
коренів і гілок дерева називають деревиною. Деревину після обробки
широко використовують у народному господарстві: при споруджені мостів,
будинків, на транспорті на шахтах. Багато деревини йде на виготовлення
меблів і паперу. Деревина кожної породи у повздовжньому розрізі має свій
характерний малюнок – текстуру. Деревину з гарною текстурою застосовують
для опорядження приміщень, оздоблення меблів, телевізорів та ін.
Деревина добре обробляється різальними інструментами, вона м’яка, міцна,
чудово склеюється, має після обробки гарний зовнішній вигляд. Є в неї і
негативні якості: псується від вогкості, легко займається тощо.
Дерево, що росте, складається з трьох частин: корінь, стовбур (основна
частина дерева), крона (верховіття). Після вирубування лісу корені і
крони йдуть на дрова та хімічну обробку. Стовбури розрізують
спеціальними пилками у здовж волокон на пиломатеріали. За формою вони
поділяються на бруски, дошки, брусся. Крім пиломатеріалів для
виготовлення різних виробів використовуємо фанеру, яку роблять із шпону.
Шпон – це тонкий шар деревини. Роблять його на лущильних верстатах із
розпилених колод. Широкий різак (ніж) зрізує шпон із колоди, що
обробляється. Стрічку шпону ріжуть на листи потрібного розміру, сортують
і сушать. Листи шпону склеюють між собою клеями і смолами. Для цього
листи накладають один на одного волокнами під прямим кутом. Потім такі
пакети різної товщини (від 1,5 до 12мм) витримують кілька хвилин під
тиском у гарячому пресі, і фанера готова.
3) Самостійна робота:
визначити за зразком деревини породи дерев;
ознайомитися із зразками пиломатеріалів, шпону і фанери.
4) Поточний фронтальний інструктаж:
пояснення причин помилок та способів їх усунення.
5) Продовження самостійної роботи учнів.
6) Поточний індивідуальний інструктаж:
провірити наскільки правильно учні вміють визначати за зразками деревини
породи дерев.
7) Заключний інструктаж:
аналіз помилок, виставлення і мотивація оцінок;
домашнє завдання (навчитись визначати за зразками деревини породи
дерев).
8) Прибирання робочих місць.
Конспект уроку з трудового навчання
Тема уроку: Розмічання заготовок на фанері і ДВП.
Мета уроку: Ознайомити учнів, “що таке розмічання”, а також ознайомити з
розмічальними інструментами. Виховати в учнів бережливе ставлення до
деревини, а також до інструментів.
Об’єкти роботи:
Обладнання та інструменти: навчальні таблиці, олівець, лінійка,
столярний кутник, фанера.
Хід уроку
1). Організація учнів:
перевірка присутності учнів;
роздача інструментів і заготовок;
перевірка спецодягу.
2) Повторення попереднього матеріалу:
Запитання.
Які породи дерев ви знаєте?
Де використовується деревина?
З яких частин складається дерево?
Що таке шпон? На яких верстатах його роблять?
Як виготовляють фанеру?
3) Викладання нового матеріалу.
При виготовленні будь-якого виробу за технічним рисунком або кресленням
треба вміти користуватись лінійкою або метром. Для цього треба знати
такі правила:
Нульова поділка вимірювального інструмента повинна лежати над лінією,
від якої робиться вимірювання.
Під час вимірювання не можна допускати переходу лінійки щодо лінії від
якої вимірюють.
Щоб правильно розмітити деталь на заготовці з деревини, слід спочатку
ознайомитись з технічним рисунком або кресленням цієї деталі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
