.

Договір підряду, як різновид зобов\’язальних правовідносин, його ознаки та істотні умови. (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
759 5855
Скачать документ

Курсова робота

Договір підряду, як різновид зобов’язальних правовідносин, його ознаки
та істотні умови.

ВСТУП

Актуальність теми зумовлена насамперед її вивченням в межах курсу з
цивільного права. А також постійним розвитком і удосконаленням, як самих
підрядних відносин, так і законодавства, що регулюють ці відносини.

Аналіз законодавства України, наукової літератури та практики
застосування норм про підрядні договори дають можливість відзначити, що
вивчення цього питання є об’єктивно важливим. На практиці виникає багато
випадків, що свідчать про те, що замовники і підрядники в даних
відносинах -не обізнані з нормативним врегулюванням укладення та
виконання підрядних договорів, що веде до невиконання чи неналежного
виконання їхніх зобов’язань.

Підряд є видом зобов’язальних відносин, який завжди відігравав та
відіграє значну роль у повсякденному житті фізичних та юридичних осіб.
Договорами підряду регулюються практично всі відносини в будівництві,
виконання різних ремонтних робіт, а також і частина сфери послуг, Роботи
по переробці давальницької сировини та виконанню науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт також є підрядним.
Цьому виду договору присвячено гл.61 ЦК України (ст.ст.837-891),
поділену на чотири параграфи, що значно відрізняється від ЦК 1963, де
цьому видові договору присвячено було гл.18 (ст.ст.332-356). Отож,
аналіз нового законодавства та теоретичних питань по ознакам, істотним
умовам, правовому становищу сторін та інших характеристик договору
підряду є необхідним для подальшого поліпшення законодавства, яке
регулює ці питання, підготовки кваліфікованих спеціалістів і підвищення
рівня правового виховання.

Сутність наукової розробки теми. Ґрунтовні наукові розробки

проблеми за радянських часів проводилися такими вченими, як Н.Барінов,

М.Брагшський, Л.Бричев’а, Б.Ібратов, О.Кабалкін, Н.Нестерова,
О.Пушкін,

М.Синицька, М.Сулейменов, В.Тархов, Я.Фархтдінов, Є.Шаблова, Є.Шешенш

та ш. У сучасній науковій літературі цьому питанню не приділяється
особливаувага, хоча є роботи таких науковців, як С.Андрієнко,
К.Василенко, А.Герасименко, С.Сеник, Ю.Супрун, С.Тенькова, О.Хмель,
Р.Ханик-Посполітан та ін.

Разом з тим актуальні проблеми підрядних відносин не одержали
комплексного та систематичного висвітлення в цивільно-правовій
літературі. До останнього часу в наукових працях висвітлювались загальні
питання. Крім цього, останнім часом відбулося багато змін як в житті
суспільства тах І в наукових поглядах, продовжується процес становлення
нового законодавства. З вступом в дію нового Цивільного кодексу питання
про договір підряду стало регулюватись значно ширше, поглиблено і
якісніше.

Об’єктом дослідження є договір підряду, як різновид зобов’язальних
правовідносин, його ознаки та Істотні умови.

Предмет дослідження складають норми чинного законодавства України в
галузі правового регулювання договірних підрядних відносин, які
містяться в Цивільному кодексі України, Цивільному кодексі УРСР 1963 p.,
законах, нормативних актах центральних органів виконавчої влади та
практика їх застосування.

Методологічною основою курсової роботи стали такі методи наукового
пізнання, як діалектичний, порівняльно-правового дослідження,
системно-структурний, формально-догматичний. Позитивну роль при
написанні роботи зіграли методи звернення до інших юридичних наук,
статистичної обробки матеріалу, живого пізнання, особистого
спостереження та ряд інших. Причому кожен з них в конкретному випадку
використовувався не в чистому вигляді, а в поєднанні з іншими.

Метою дослідження є визначення на основі аналізу законодавства та
наукової літератури, що стосується проблем сутності договірних
зобов’язань, особливостей та різновидів договору підряду.

Для досягнення цієї мети в процесі написання курсової
роботи ставилися такі основні завдання: – з’ясувати сутність договору
підряду;

провести аналіз істотних умов договору;

провести класифікацію підрядних договорів та відмежувати їх
від

суміжних;

охарактеризувати сторони договору підряду;

визначити коло їх прав та обов’язків;

висвітлити питання зміни та розірвання договору підряду.

Структура курсової роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і
складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку
використаних джерел та літератури.

І. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДОГОВОРУ. ЙОГО ВИДИ

ТА ВІДМЕЖУВАННЯ ДОГОВОРУ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

ВІД ІНШИХ ДОГОВОРІВ

Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів, і на
нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють
підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчими актами.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового
будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного
переоснащення) підприємства, будівель )зокрема житлових будинків)
споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт,
нерозривно пов’язаних із місцезнаходженням об’єкта.

Термін “будівництво” відповідно до конвенції 167 “Про безпеку та гігієну
праці у будівництві” від 20 червня 1988 р. охоплює:

будівельні роботи, серед них земельні роботи і спорудження,
конструктивні зміни. Реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт
(куди входять чистка і фарбування) та знесення усіх видів будинків чи
будівель;

цивільне будівництво, включаючи земельні роботи: спорудження
конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення,
наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водних шляхів,
гребель, захисних споруд на берегах річок і морів та поблизу зон
обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів,
віадуків та об’єктів, пов’язаних з наданням послуг, таких як
комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;

монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського
виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному
майданчику.

Капітальним будівництвом згідно з постановою Кабінету Міністрів України
“Про затвердження Порядку державного фінансування капітального
будівництва” від 27 грудня 2001 р. № 1764 визначається процесом
створення нових, а також розширення, реконструкцій, технічне
переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого
призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт,
проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації
об’єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також
придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису
об’єктів).

Нове будівництво (новобудова) – це будівництво підприємств, будівельно і
споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі затвердженої
проектно-кошторисної документації. Також цивільним кодексом визначається
таке поняття як “Розширення” – це здійснення за новим проектним
будівництвом додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових
або розширення діючих цехів.

Перехід до ринкової економіки зумовив необхідність нових підходів до
визначення самого поняття підрядного договору в будівництві і його
правової природи. Відносно суто юридичної характеристики цього договору
слід зазначити, що підрядні договори у будівництві є двосторонніми,
тобто кожна з сторін договору має управа і обов’язки. Договір
будівельного підряду завжди оплатний, це випливає насамперед із його
взаємного характеру: за виконану роботу підрядник повинне дати
відповідний грошовий еквівалент. Також це договір є консептуальний, він
вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами
домовленості за всіма істотними умовами. Таким чином, і в будівництві
підрядний договорів зберігає ті самі ознаки, які властиві підрядним
договором.

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві, доцільно
класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна
виділити такі групи підрядних договорів: 1) на виконання проектних і
розвідувальних робіт; 2) на виконання будівельних”; монтажних і
спеціальних робіт; 3) на виконання пусконалагоджувальних робіт і
шефмонтажу устаткування; 4) на виконання інших допоміжних робіт.

Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової
природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в
будівельному процесі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання
проектних і розвідувальних робіт. Якщо питання про самостійність
договору підряду на капітальне будівництво було розв’язано в
законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно
пов’язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес,
залишилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це і стало
приводом для твердження, що договір на виконання проектних і
розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід
розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво,
оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в
широкому розумінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з
приводу проектування мають регулюватися тими самими нормами глави 8
Основ цивільного законодавства Союзу РСР, що й підряді на капітальне
будівництво. Однак більшість авторів обстоювала самостійність договору
на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він
характеризується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання
зобов’язань, а також приймання і оплати робіт.

Під час розробки нового ІДК України знову постало питання про
співвідношення підрядних договорів у будівництві. Його рішення
передбачає певні зміни в оцінках природи договорів і перспектив їх
регулювання. На відміну від ЦК УРСР, у новому ЦК України не
передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне
будівництво, оскільки усі підрядні договори містяться в , єдиній главі
і мають єдиний уніфікований режим правового регулювання. У межах окремих
видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загальні норми про
підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в
будівництві.

Під час виконання науково-дослідні, дослідно-конструкторські та
технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за договорами
будівельного підряду, мають творчий характер, а це пов’язано з ризиком
досягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо
вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або
виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання. що ставить
перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це
передбачено договором підряду, а на замовника.

Договір будівельного підряду дуже важливо відмежовувати від Інших
близьких за зовнішніми ознаками договорів. Відмежовування договору
будівельного підряду від договору купівлі-продажу здійснюється за
правовою метою, та тим, що результатом роботи виступає Індивідуально
визначена річ. Метою договору будівельного підряду є здійснення робіт,
а вже потім перехід права власності, на відміну від купівлі-продажу, де
мета безпосередньо – перехід права власності. Отже, єдиним критерієм, що
дозволяє чітко розмежувати ці договори, є мета, з якою здійснюються
роботи.

Також в договорі будівельного підряду переходу права власності може і не
бути. Наприклад, при ремонті речей, коли підрядник зобов’язаний,
виконавши ремонт, повернути річ в оновленому вигляді замовнику, який і є
її власником.

Отже, якщо для договору купівлі-продажу головна мета – це передача права
власності на-майно від однієї особи до Іншої, то договір будівельного
підряду має метою, не стільки процес передачі результату виконаної
роботи підрядником замовнику оскільки процес створення певного
матеріалізованого результату (проведення нового будівництва,
реконструкції капітального ремонту або виконання іншої роботи)
підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його
роботою; і вже як наслідок – досягнення кінцевої мети – передачі
результату роботи.

А також розділяючим критерієм може бути наявність в договорі
будівельного підряду замовлення. Предмет договору будівельного підряду
апріорі не може бути виготовлений без замовлення, тобто речі
виробляються завжди під конкретного замовника, у тому числі з його
матеріалів, що неможливе при купівлі-продажу.

Також потрібно розмежовувати договір будівельного підряду від трудового
договору, кожен з яких має свої істотні ознаки. Так, якщо предметом
договору будівельного підряду з певний матеріалізований результат
виконаної роботи, то для трудового договору він не обов’язків, оскільки
в останньому головне значення має трудова діяльність взагалі, а не
виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник
виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади протягом
невизначеного або певного строку. При цьому виконувана робота може мати
виробничо-технічний, організаційно-керівний, громадсько-політичний та
інший характер.

Підрядчик організаційно самостійний у виробничому процесі, замовникові
не підпорядкований, виконує роботу на свій ризик, переважно своїми
засобами та з своїх матеріалів. А за трудовим договором працівник
підпорядкований адміністрації, додержується встановлених правил
внутрішнього розпорядку, роботу виконує, як правило, засобами
організації і несе ризик у випадкової загибелі предмета праці.

Розмежовуються ці договори і за колом їх учасників. Так, якщо у
договорі будівельного підряду підрядчиком може бути як організація, так
і громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (працівником)
виступає лише громадянин. За трудовим договором працівник зараховується
до штату певної організації, що породжує відповідні правові наслідки з
приводу оплати пращ і відпочинку працівника, його соціального
забезпечення. При укладенні і трудового договору між роботодавцем і
працівником виникають трудові правовідносини, що регулюється Трудовим
правом, а при укладенні підрядних договорів діють норми Цивільного
законодавства.

Отже у межах єдиного договірного типу — підряду — і в інвестиційній
діяльності, складовою якої є капітальне будівництво, застосовуються
різні види договорів на виконання робіт у галузі проектування,
будівництва, монтажу устаткування та його налагодження. Ці договори
охоплюють відносини між замовником і підрядником з приводу виконання
певних робіт (створення нового об’єкта або його реконструкція,
розширення, технічне переоснащення) і можуть мати певну специфіку,
зокрема зумовлену тим, що об’єкт неможливо відокремити від місця його
експлуатації.

ІІ. ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ. ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати та
здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи
відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник
зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),
передати затверджену проектно-кошторисну докум6нтацію, якщо цей
обов’язок не покладено на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені
будівельні роботи та оплатити їх.

Сутність договору будівельного підряду є виконання підрядником певної
роботи й передати її замовникові. До такого роду роботи ЦКУ відносить
проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції
(технічного переоснащення) будівель, підприємств. Ширше значення поняттю
“робота” дано ст. 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти”, згідно з яким до робіт належить будь-яка
діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням,
капітальним ремонтом і реставрацією об’єктів і споруд виробничого чи не
виробничого призначення, а також супровідні роботам послуги, зокрема,
буріння, сейсмічні дослідження та ін.

Істотні умови договору є також ті умови, що відзначені законом, які
істотні або є необхідними для даного договору, а також усі ті умови,
щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 638 ЦКУ, договір є укладений, якщо сторони в належній
формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотним у договорі
підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання.
Саме вони визначають зміст договору будівельного підряду та його
особливості.

Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника
(субпідрядника), тобто відповідний об’єкт будівництво-сукупність
приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво який
здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених
йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його
найменуванням. Зокрема, В.І. Борисова зазначає, що до договорів
будівельного підрядного типу можна віднести не тільки договори,
предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із
застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом
котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування
матеріалів, обладнання сторін.

У договорі будівельного підряду мають бути чітко визначені вимоги до
його предмета, щодо якості, кількості тощо. Предметом договору – те,
замовником хоче одержати в результаті виконання підрядних умов договору.
По деяких договорах предмет встановлений чинним законодавством і може
тільки конкретизуватися сторонами.

Наступною істотною умовою договору є ціна, тобто грошова сума, належна
підрядчику за виконання договору. Визначення цини багато в чому залежить
від складу сторін договору. Так, якщо сторонами в ньому виступають
громадяни то ціна визначається за погодженням між ними. Надання послуг
за договором підряду організаціями застосовувалася тривалий час за
цінами відповідно до затверджених у встановленому порядку прейскурантів,
цінників, тарифів, каталогів. Нині в Україні формується система
ціноутворень за законом ринкової економіки, яка реалізується відповідно
до положень Постанови Кабінету Міністрів України “Про ціноутворення в
умовах реформування економіки” від 21 жовтня 1994 p., якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякі види послуг (зокрема,
на послуги для населення з ремонту та виготовлення оптики і медичних
приладів). Ціна договору складається з двох частин:

1) відшкодування витрат підрядника, під якими слід розуміти витрати на
матеріали, необхідні для виконання замовлення, їх доставку, охорону
тощо.

2) оплати підрядникові за саму його роботу [24]. Ціна
договору може визначатися в договорі під час його складання І
підписання або шляхом зазначення в договорі, способу її визначення уже в
ході виконання робіт. Тобто, ціна може бути визначена:

– в самому тексти договору;

– в договорі може бути вказаний спосіб визначення цини ;

3) ціна може визначатись кошторисом, який містить постатейний перелік
затрат на виконання робіт, є додатком до договору та невід’ємною його

Договірна ціна визначається замовником і генеральним підрядником за
участю проектних підприємств шляхом прямої домовленості або за
результатами проведених тендерних торгів і залежить від складу витрат з
урахуванням чинних нормативних документів, інформації про вартість
раніше збудованих обертів, розрахунків кошторисної вартості проекту тощо
та включає кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, лімітовані
та інші витрати.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником,
кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту
підтвердження його замовником (ч.1 ст.844 ЦКУ). Розрізняють приблизний і
твердий кошторис. Від приблизного кошторису сторони можуть відступити в
бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Кошторис вважається твердим,
якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого
кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису усі
пов’язані витрати несе підрядник, якщо Інше не передбачено законом.

Кошторис більш притаманний довготривалим роботам, що потребують великих
капіталовкладень, наприклад, капітальне будівництво. В таких випадках
ЦКУ передбачає, що коли під час будівництва підрядник виявив не
враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим
проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, він зобов’язаний
негайно повідомити про це замовникові. У разі невиконання підрядником
цього обов’язку він позбавляється права вимагати від замовника плату за
виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків,
якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах
замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести
до знищення або пошкодження об’єкта будівництва [23].

ЦКУ передбачає, що до початку робіт або під час їх виконання замовник
має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації за умови,
що додаткові роботи викликані такими змінами не перевищують 10%
визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених
договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, Що
потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10% визначеної у
кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі
підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування
збитків.

Кілька слів про розробку проектної документації. Цим займаються
спеціалізовані організації, у яких є ліцензія на право проведення таких
робіт. У ст.1 ЗУ №208 [6] сказано: якщо проектна організація передає
замовнику робочу документацію, що не відповідає державним будівельним
нормам І правилам, вихідним даним на проектування об’єктів з такої
організації справляють 30% вартості такої документації. Згідно з п.9.19
ДБНА. 2.2 – 3-97 після затвердження документації замовник відповідає за
рішення, які містяться в ній [8]. Договором мають бути визначені склад І
зміст проектно-кошторисної документації, а також те, яка із сторін і в
який строк зобов’язується надати відповідну документацію.

При затвердженні сторонами договору твердого кошторису підрядник немає
права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення,
якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити
повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч.5 ст.844 ЦКУ).
Але в разі істотного зростання після укладення договору вартості
матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також
вартості послуг, що надавались йому Іншими особами, підрядник має право
вимагати збільшення кошторису. В разі відмови замовника від збільшення
кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч.5 ст.844
ЦКУ).

Відповідно до Закону про затвердження Порядку державного фінансування
капітального будівництва від 27.12.2004 р.

Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в
будівництві (далі – роботи) здійснюються за договірними цінами
відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та
проводяться платежами за об’єкт у цілому або проміжними платежами (за
етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт,
конструктивні елементи).

Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95
відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором
(контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості
річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний
аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт
матеріалів, конструкцій, виробів протягом [трьох місяців після одержання
авансу. По закінченні тримісячного /терміну невикористані суми авансу
повертаються замовнику.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання
і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та
підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об’єкта в
експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється
генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів
згідно з умовами договору (контракту).

Третьою істотною умовою договору підряду є строк його виконання, яким
визначається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів
замовникові. На відміну від ЦК 1963 p., де відсутня така норма, строк
виконання роботи за договором підряду передбачений у ст.846 ЦКУ. Цей
строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними
актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачені
максимальні строки виконання робіт. Практикується встановлення проміжних
строків (постання виконання роботи). Це дає можливість замовнику
контролювати хід і якість робіт, що виконуються, а також ритмічне І
обгрунтоване списання їх вартості у витрати [20].

Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо
підготовки необхідних матеріалів, земельної ділянки під забудову,
проектно-кошторисної документації тощо [15]. Іноді встановлюють не лише
день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт
жилих приміщень, коли для з’ясування підготовленості приміщень до
ремонту важлива присутність замовника.

Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи,
підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її
виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру
та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.2 ст.846 ЦКУ).

Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають
одержати відповідні документи. Для замовника — дозвіл на будівництво,
який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника —
ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Договір може бути укладено шляхом: а) прямих переговорів між сторонами;
б) відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно
укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до
якого вони беруть зобов’язання укласти договір у подальшому на умовах,
що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа
учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для
укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують
замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочин з
субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні правочини є обов’язковими для виконання. Якщо одна із
сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від
укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського
суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать
обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником,
недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об’єкта
та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на
будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах
шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати,
насамперед, на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок
державних капітальних вкладень.

Відповідно до ЦКУ у договорі будівельного підряду підрядник повинне
виконати великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані
технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні
будуватися взаємини сторін у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною
технічної документації. Так ч. 1. ст. 877 ЦКУ визначає:

Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним
будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає
Обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до
кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній
документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо
інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст
проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із
сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною
документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення
додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов’язаний повідомити про це
замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє
повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи з
віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник
звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні
додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов’язку, встановленого частиною третьою цієї
статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані
додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не
доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника,
зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення
або пошкодження об’єкта будівництва.

У свою чергу стаття 878 вказує, що замовник має право вносити зміни до
проектно-кошторисної документації до початку) робіт або під час їх
виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за
вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і
не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують
додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у
кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі
підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування
збитків.

Отже погоджену сторонами коректно-кошторисну документацію в принципі є
незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в
період дії договору в сторін може виникнути об’єктивна потреба в її
перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами,
зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних
потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів,
непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і
т.д.

ІІІ. СТОРОНИ В ДОГОВОРІ, ЇХ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ.

ГАРАНТІЇ І ЯКОСТІ В ДОГОВОРІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ.

Сторонами у договорі підряду є підрядник і замовник. Підрядник – це
особа, яка бере на себе обов’язок виконати замовлену роботу (послуги) а
замовник – це особа, що замовляє виконання певних робіт (послуг),
перебираючи обов’язок прийняти і оплатити її результат. Договірними
сторонами можуть виступати як юридичні, так І фізичні особи, зокрема,
фізичні особи-підприємці. Слід зазначити, що новий ЇДКУ знімає будь-які
заборони та обмеження щодо виконання підрядних робіт фізичною особою,
які існували в ЦК 1963 року.

Для окремих видів підрядних договорів характерний притаманний їм свій
суб’єктивний склад. Так, наприклад, визначення сторін договору на
капітальне будівництво дає Закон України „Про майнову відповідальність
за порушення умов договору. ” ст. 5. вказує, що замовник – юридична
особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на
будівництво, укладає договір підряду (контракту) про виконання
робіт на будівництві об’єктів, контролює хід його виконання, приймає
та оплачує виконані роботи.

Підрядник – юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає
договір підряду (контракту) на будівництво (проектування) об’єктів,
відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором
підряду роботи та передає їх замовнику.

Замовником об’єктів житлового фонду в містах є відділ капітального
будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і
інвестор є різними особами, функції замовника доручаються
посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним
структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому разі мають бути
чітко розмежовані. Інвестор може залишити за собою право розв’язання
основних питань будівництва об’єкта: визначення ціни і строків здачі в
експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як
правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.

Закон ”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду”
від 27.11. 2003 р. в ст. 1 чт. 3. вказує, що інвестор – юридична особа,
яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об’єкти
будівництва, забезпечує їх фінансування.

Отже в цих правовідносинах суб’єктами є юридичні особи.

Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам

– субпідрядникам. Це право, на відміну від ЦК 1963 р. Поширюється на
всі типи договорів підряду, а не тільки на договори підряду в
капітальному будівництві. Так І зміст ст.838 ЦКУ є абсолютно новим [22].

В такому разі підрядник залишається відповідальним перед замовником за
результат роботи і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а
перед субпідрядником – як замовник.

Ha генеральних підрядах передусім спеціалізуються потужні
будівельні організації. Вони беруть на себе виконання зобов’язань,
які пов’язані з будівництвом. їхні функції можуть полягати: в
організації, забезпеченні і веденні робіт одночасно на декількох
будівельних майданчиках; в одержанні, аналізі і використанні
економічної, управлінської та іншої інформації, пов’язаної з будівельною
сферою; у залученні до виконання робіт менш потужних
спеціалізованих будівельних організацій та ін.

О. Красавчіков стверджує “…система генерального підряду – це
цивільно-правова форма господарських відносин між замовником і
генеральним підрядчиком і відносин виробничого кооперування останнього з
іншими підрядчиками при здійсненні планового будівництва підрядним
способом” [4, с.201].

Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги,
пов’язані з порушенням договорів, укладенню кожним з них ; генеральним
підрядником, якщо інше не встановлено договором.

Говорячи про сторони договору будівельного підряду необхідно чітко
окреслити коло їх прав та обов’язків. Почнемо з обов’язків підрядника,
яким відповідно кореспондують права замовника.

1) Виконати роботи відповідно до проектної документації;

2) Найпершим обов’язком є якісне виконання замовлення відповідно до
вимог законодавства України, державних та галузевих стандартів,
технічних умов, умов угоди, а за відсутності особливих вказівок
відповідно до вимог такого роду (ч. 1 підпункту 1 п.25 Правил побутового
обслуговування населення) [7]. Я.Фархтдінов звертає увагу на особливу
важливість такої ознаки договору будівельного підряду, як виконання
підрядником роботи на свій ризик [21]. Про це зазначається в ст..842
ЦКУ. Це спрямовано на ще більший захист прав замовника-споживача, який
не буде змушений платити винагороду підряднику, що не виконав
замовлення, навіть внаслідок випадкової загибелі вже готової речі [13].

3) Другим обов’язком підрядника є виконання роботи в обумовлений
строк. Враховують ту особливість договору підряду, що
його виконання, як правило є продовженням у часі, необхідно наголосити
на необхідності дотримання підрядником і строків початку
роботи і строків закінчення роботи І проміжних строків. Відповідно до
4.2 ст.849 ЦКУ, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання
договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до
визначеного строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися
від договору та вимагати відшкодування збитків.

4) За загальним правилом, підрядник зобов’язаний виконати роботу із
своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не
передбачено договором. Підрядник несе відповідальність за
неналежну якість наданих ним матеріалів (ст. 839 ЦКУ).

5) Відповідно до ч.2 ст.840 ЦКУ у договорі, що передбачає виконання
роботи з матеріалів замовника, крім інших умов мають
бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків
та основних відходів. Відповідно підрядник зобов’язаний вжити
всіх заходів для того, щоб забезпечити збереження
наданого йому замовником майна, та несе відповідальність за втрату або
пошкодження цього майна, що сталася з його вини (ст.841 ЦКУ, ч. 6
підпункту 1 п.25 Правил) [7].

6) Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про
використання матеріалів замовника, якщо це передбачено та повернути їх
залишок (ч. 1 ст. 840 ЦКУ, ч. 10 підпункту 1 п. 25
Правил побутового обслуговування населення).

7) Повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані
проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення
додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від
замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник
зобов’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих
цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого
обов’язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за
виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків,
якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах
замовника, зокрема, у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести
до знищення або пошкодження об’єкта будівництва.

8) Підрядник не має права нав’язувати замовникові включене в договір
додаткових сплатних робіт та послуг. Якщо підрядник порушить цю вимогу,
замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт та послуг
(ч. 1 ст.867 ЦКУ).

9) Наступним обов’язком підрядника є надання замовникові інформації про
роботу, що ним виконується (ст. 868 ЦКУ, ч.5 підпункту 1 п.25 Правил).
Інформація доводиться до відома споживачеві у супровідній документації,
що додається до результатів робіт або послуг чи іншим способом (у
доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів робіт або послуг
чи в окремих сферах обслуговування (ч.2 ст.18 Закону України „про.
захист прав споживачів”). Стаття 861 ЦК України передбачає обов’язок
підрядника передати замовнику разом з результатом роботи інформацію щодо
експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це
передбачено договором або характер інформації такий, що без неї
неможливе використання результатів роботи для цілей зазначених у
договорі.

10) Стаття 847 ЦКУ визначає так звані інформаційні обов’язки підрядника
[13]. Інформаційні обов’язки викликані тим, що робота за договором
підряду виконується за завданням замовника (ч.1 ст.837 ЦКУ) та нерідко з
його матеріалів (ч.1 ст.840 ЦКУ), отже, якість роботи може залежати і
від замовника. Відповідно підрядник зобов’язаний своєчасно попередити
замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних
від нього (ч.1 ст.847, ч.2 підпункту 1 п.25 Правил [7]. А також на
підряднику залежить обов’язок попередити про те, що додержання вказівок
замовника загрожує міцності або придатності виконувати роботи. Підрядник
зобов’язаний відмовитися від виконання роботи за договором І стягнути
завдані з вини замовника збитки, якщо використання недоброякісних чи
непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю
та здоров’ю людей ми призводить до порушення екологічних, санітарних
правил, правил безпеки фізичних осіб та інші вимоги (ч.2 ст.848 ЦКУ).

11) Своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт
матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок.

За ЦК України на замовника покладаються відповідно такі основні
обов’язки:

1) своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового
будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають
реконструкції або технічному переоснащенню;

2) передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей
обов’язок не покладено на підрядника;

3) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до
договору (ст.872 ЦКУ);

4) оплати виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо
інше не встановлено законом або договором (ст. 873 ЦКУ);

5) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в
порядку встановленому законом або договором підряду (ст. 850 ЦКУ);

6) У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін
обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до
консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з
консервацією.

Щодо прав замовника, то він здійснює контроль та нагляд за будівництвом
(ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх
виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не
втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника),
а також має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення
недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в
договір мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або
третьою особою.

Також Цивільний Кодекс ст. 882 визначає такі повноваження замовника.

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до
передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо
це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати
їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок,
якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь
представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування
у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх
знищення або пошкодження не з вини підрядника, у томF числі й у
випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання
робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється
актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від
підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою
стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише
у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані
судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування,
якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з
характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише
у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення
недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в
договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або
третьою особою.

Підрядник має право:

– не починати роботу, а розпочату роботу припини, якщо замовник не
надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає
переробці, цим створив неможливість виконання договору будівельним
підрядником (ст.851 ЦКУ) – за згодою замовника на дострокове виконання
роботи (ч.2 ст.854 ЦКУ);

– на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості
(ст. 845 ЦКУ);

– на відмову від договору з правом відшкодування збитків, якщо замовник
не зважаючи на своєчасне попередження у відповідний строк не
замінить неякісний або непридатний матеріал, не замінить
вказівок про спосіб виконання робіт.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків,
включаючи додаткові витрати викликані простоєм, перенесенням строків
виконання роботи або підвищенням цини роботи, які настали в наслідок
невиконання замовником свого обов’язку зі сприяння підрядникові у
виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені
договором (ч.І ст.850 ЦКУ).

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу з
вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести на депозит
нотаріальної контори на ім’я замовника, якщо інше не встановлено
договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття
виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником (ч.5
ст.853 ЦКУ).

Щодо такого суб’єкта договору, як генеральний підрядник, то він
наділений наступним змістом повноважень:

Права та обов’язки генерального підрядника. Генеральний підрядним
зобов’язаний збудувати передбачений договором об’єкт відповідно до
проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання
будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил,
провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування, взяти
участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії
закінчені об’єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і
надання послуг, а також забезпечити разом із замовником і субпідрядними
організаціями введення їх у дію у встановлені строки.

Відповідно до ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення
будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено
договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов’язаний здійснювати
матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості
використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або
устаткування.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або
устаткування наданого замовником без погіршення якості виконуваних робіт
підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника
оплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також
відшкодування збитків, і не покритих цією сумою.

Генеральний підрядник має забезпечити виконання будівельно-монтажних
робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості
будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.

Генеральний підрядник повинен координувати дії усіх учасників
будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і
графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов’язковими для всіх
учасників будівництва незалежно від їх відомчої належності.

Згідно зі ст. 881 ЦК України на підрядника покладається також обов’язок
страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не
встановлено і договором будівельного підряду.

Генеральний підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом певного
часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від
виду будівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за
домовленістю можуть збільшуватися. Підрядник зобов’язаний за свій
рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо
їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загальнобудівельних робіт
гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення —
один сезон. Підрядник, який веде будівництво житлових будинків,
зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо
їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття
житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядника полягають у тому, що він може вимагати від
замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та
іншими нормативними актами, а також договором обов’язків і створення
належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Гарантії якості в договорі будівельного підряду визначається Цивільним
Кодексом, а саме ст. 884, в якій сказано, що:

1. Підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у
проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації
об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше
не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк
становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо
більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

2. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного
строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу
об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або
неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим
замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту
об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми
особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг
експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник
повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх
виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника
сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у
кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

А також Закону України “Про захист прав споживачів” 12.05.1991 р. ст. 4
ч.1. гарантує, що держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх
прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття
знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під
час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх
потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами
товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання,
достатній для підтримання здоров’я життєдіяльності.

Отже, підрядні правовідносини у сфері капітального будівництва за
власним своїм характером часто виникають з приводу масштабних і особливо
складних робіт. Відтак вони передбачають широку участь у них третіх
осіб. Такими третіми особами, тобто субпідрядниками, найчастіше
залучаються спеціалізовані фірми і організації. Невеликі будівельні
організації ведуть, як правило, вузькоспеціалізовані роботи і
спеціалізуються на будівництві об’єктів певного типу (житлові будинки,
дороги, комунікаційні системи). Спеціалізація і визначає той об’єм
роботи, який генпідрядчик може доручити менш потужній (субпідрядній)
організації. Здебільшого, генпідрядчик має можливість вибирати
субпідрядчиків. Такий підхід є проявом конкурентних відносин у сфері
будівельних відносин. Мета діяльності субпідрядних організацій не така
глобальна, як у генпідрядчика. Об’єм доходів і оборотних коштів значно
нижчий. Тому субпідрядника передусім цікавить не сам об’єкт в цілому, а
тільки та його частина, яка виступає предметом його спеціалізації, його
головним видом діяльності.

ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН У ДОГОВОРІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

Д. Мейєр у свій час вважав підрядом договір, за яким підрядчик не
зобов’язується сам виконувати роботу, а передбачає, що вона буде
виконана через посередництво інших осіб, і що робота самого підрядчика
переважно не та, яка обумовлюється за підрядом, а полягає тільки у
посередництві між особою, яка укладає підряд, і робітниками, які
виконують роботу. Так укладається підряд на будівництво споруди; сам
підрядчик не бере участі в будівництві, а він тільки наймає робітників,
наглядає за ними – словом тільки керує операцією” [1, с.654]

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання
обов’язків за договором сторони — підрядник і замовник — несуть взаємну
майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої
законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.

Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені
донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво
(1986 p.), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної
економіки неможливо нормативно визначити розміри неустойки, які б
ефективно впливали на порушників договору. Виходячи з цього, сторони при
укладенні договору повинні самостійно визначати розміри неустойок за
недовиконання або невиконання договірних зобов’язань.

Що стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині названі
Правила не втратили свою актуальність.

Як свідчить судово-арбітражна (судово-господарська) практика, за
порушення зобов’язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір
визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі
відшкодування заподія-4-них збитків. Таким чином значно підвищується
роль договору підряду на капітальне будівництво.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові
проектно-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов’язань може встановлюватись
відповідальність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів,
включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у
вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого
у строк обладнання (за окремими назвами);

б) передачу для монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в
розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного
обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;

в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих
черг, пускових комплексів, а також об’єктів, які підлягають здачі в
експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі
консервації об’єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені
за кожний день прострочення;

д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за
договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими
спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також
пусконалагоджувальними організаціями, — у вигляді неустойки певного
розміру за кожний день прострочення.

Підрядник також може нести майнову відповідальність у разі порушення
інших договірних обов’язків. Так, на підрядника може покладатись
відповідальність за:

а) несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних
об’єктів — у вигляді пені за кожний день прострочення;

б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні
здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані
організації за договорами підряду, укладеними із замовником, — у вигляді
пені за кожний день прострочення.

Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядник не усуне
недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати
неустойки за порушення будь-яких договірних зобов’язань, а також на свій
розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила
зобов’язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою
неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною
витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплено у
ст. 356 ЦК УРСР. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у
повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому не раз
піддавалося в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає
інтересам потерпілої сторони (це особливо важливо в умовах формування
ринкових відносин).

Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в
договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом
встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно
в подальшому зняти.

Саме на такій позиції стоїть новий ЦК України, який передбачає і для
договору будівельного підряду також загальні правила щодо умов та обсягу
відповідальності підрядника, тобто без обмежень, встановлених ст. 883 ЦК
України.

Істотні новели щодо правових засад відповідальності підрядника і
замовника встановлені Законом України “Про майнову відповідальність за
порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на
будівництві об’єктів” від 6 квітня 2000 p., положення якого поширюються
лише на правовідносини, що виникають між замовниками, підрядниками та
інвесторами у процесі будівництва, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту об’єктів, споруд за рахунок коштів державного та
місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ
та організацій.

Наприклад, у разі порушення з вини підрядника строків завершення
виконання робіт підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення
неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт,
визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку
облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який
сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.

Якщо облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір
неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.

У разі порушення строків завершення виконання робіт (здачі в
експлуатацію об’єктів) не з вини підрядчика замовник на підставі
обгрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору,
переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.

Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати неустойки
(пені) за порушення строків завершення виконання робіт (здачі в
експлуатацію об’єктів) та перегляду цих строків розглядаються
арбітражним судом.

У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду
(контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані
роботи (послуги) замовник сплачує підрядчикові за кожний день
прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми
простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції,
з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що
діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5
раза.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних
днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має
право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10
календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки
перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик
має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов
договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та
відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду
(контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

Порядок відшкодування витрат, зумовлених застосуванням майнової
відповідальності врегульоване Законом “Про майнову відповідальність за
порушення умов договору-підряду” від 27.11.2003 ст.6.

Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих
невиконанням або неналежним виконанням підрядчиками та замовниками –
суб’єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту),
відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Якщо замовник порушив умови договору підряду (контракту) внаслідок
несвоєчасного надходження бюджетних -коштів, сплата неустойки (пені) та
відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування
будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Кошти, одержані внаслідок застосування . майнової
відповідальності за порушення підрядчиками та замовниками
суб’єктами підприємницької діяльності умов договору підряду
(контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської
діяльності.

Неустойка (пеня) та відшкодування збитків, завданих внаслідок
невиконання або неналежного виконання договору підряду (контракту)
підрядчикові замовником – Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад,
дирекціями об’єктів, що будуються, сплачуються за рахунок коштів на
фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво,
зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки (пені) за недотримання
строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану
фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими
державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок
коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат
визначається Кабінетом Міністрів України.

У випадках, передбачених частиною шостою статті 3 цього Закону,
додаткові витрати, пов’язані з застосуванням майнової
відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту),
зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад,
відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності
цих органів.

Порядок відшкодування витрат, пов’язаних із припиненням будівництва
у зв’язку з прийняттям рішення про припинення фінансування
будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України,
визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження
Закону України про Державний бюджет України.

Якщо фінансування будівництва об’єктів здійснюється на пайових засадах,
додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками
неустойки (пені) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного
виділення та перерахування коштів, /відшкодовуються всіма інвесторами,
які порушили свої зобов’язання щодо перерахування коштів. Порядок
відшкодування додаткових витрат установлюється договорами (угодами) між
замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва
об’єкта.

Отже, майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду
(контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони
неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або
пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій
неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у
ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також
передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором
підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок
коштів держави.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ
та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня
1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств,
їх об’єднань, установ та організацій усіх форм власності за
правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення
державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом
об’єктів архітектури, додержанням суб’єктами архітектурної діяльності
затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих
правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на
захист державою прав споживачів будівельної продукції.

ВИСНОВКИ

Не привносячи чогось надто нового з упевненістю можна відзначити, що
договір підряду є консенсуальним – виступає в силу з моменту досягнення
сторонами угоди по всім істотним умовам, якими є предмет, ціна та строк
виконання договору. Договір є двосторонньо взаємним та оплатним. Як
зазначалось в роботі, предметом договору підряду є Індивідуалізований
результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої
форми через виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або через
виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Характеристика сторін договору проявляється через окреслення їх основних
обов’язків у самому визначенні даному договору в ст.837 Цивільного
кодексу. Так, за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої
сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити
виконану роботу.

Ціна договору підряду визначається як:

відшкодування витрат підрядника, під якими слід розуміти витрати

на матеріали, необхідні для виконання замовлення, їх доставку,

охорону тощо, якщо виконання роботи проводиться не з матеріалів

замовника;

оплати підрядникові за саму його роботу.

Ціна може бути вказана в самому тексті договору підряду, чи в ньому може
вказуватись на спосіб її визначення або визначатись кошторисом, який
містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до
договору та невід’ємною його частиною.

Строк в договорі підряду встановлюється за погодженням сторін, або
відповідними нормативними актами. Він визначає час виконання замовленої
роботи, також момент завершення підрядних робіт і здачі їх результату
замовникові.

Підставами розмежування підрядних договорів на окремі види є предмет
договору та суб’єктивний склад. Ці критерії можуть бути поставлені і в
основу розмежування договору підряду від суміжних договорів.

Розрізняють такі види підрядних договорів:

договір побутового підряду (замовлення);

договір підряду на капітальне будівництво;

договір підряду на проектні та пошукові роботи;

договір про переробку давальницької сировини.

Окремим спеціальним видом такого роду договорів є ще підряд на виконання
науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Договір підряду може бути змінено або розірвано за рішенням суду на
вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою
стороною. А також у зв’язку із істотною зміною обставин, у разі зміни
договору підряду зобов’язання його сторін змінюються відповідно до
змінених умов щодо предмета, ціни, місця і строку виконання тощо. А у
разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняється.

Отже, договір підряду є характерним договором на виконання робіт.

Предметом договору підряду є виконання будь-якої роботи по виготовленню,
обробці, переробці, ремонту речей тощо, за завданням замовника, з його
матеріалів або з матеріалів підрядника з наступною передачею результату
роботи матеріалізованої форми замовнику такої роботи за обумовлену
договором плату та у визначений строк.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020