.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Данко ” (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 4877
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Данко ”

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни Основи ЗЕД

Виконати курсову роботу на тему: Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ
“Данко”

Основні вихідні дані:

Варіант: прямий експорт

Об’єкт угоди: Жіноче взуття

Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): CIP

Валюта ціни: євро

Валюта платежу: євро

Умови платежу.

Вид: готівка

Форма: акредетив

Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: запит ,тверда
оферта

Конкурентні матеріали: зовнішньоторгівельний контракт

Додаткові вихідні дані

Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни
контрагента

Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи_______

Дата отримання завдання_____________

Підпис студента:__________________

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………………………………
…………….4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ……………………………………………………….
………………………………………………………………
………..6

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ
“Данко”………………………………………………………..
…………………..9

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ “
Данко”………………………………………………………..1
4

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ……20

4.1. ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ
ПАРТНЕРАМИ………………………….. 20

4.2.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ…………………………………………..………….23

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ………..22

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ………………………………..28

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
………………………………………………………………
……..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
……………………..30

ДОДАТКИ………………………………………………………..
………………………………………………………………
………..31

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.[1]

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.[2]

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ВАТ „ДАНКО”

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Данко”, встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво
експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна
була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих, на суму
яка отримана від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам господарської діяльності і
вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній ввіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – ввіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.[3]

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. реекспортні, реімпорті,
транзитні.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
про-дукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортуван-ня і інші.

6 Торговельно-посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до
прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн).[6] Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, “ноу-хау”;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інженіринга;

4) орендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й
вдосконалюватися.[6]

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „Данко”

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної
власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його
органи управління — вищий орган управління (загальні збори або
конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє —
це об’єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники і
учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.[7]

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону;
підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян (наприклад,
профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст.
29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27
Закону).[7]

Відкрите акціонерне товариство “Данко” (далі Товариство) засновано
відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна по
Івано-Франківській області від 26 березня 1996 року , шляхом
перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство
відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992
року №686 Про порядок перетворення в процесі приватизації державних
підприємств у відкриті акціонерні товариства.

Повна офіційна назва Товариства – відкрите акціонерне
товариство ” Данко “.

Скорочена назва Товариства – ВАТ ” Данко “.

Місцезнаходження Товариства:

Україна, 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия вул С.Петлюри
41а, тел./факс +38(067)3421580.

Метою діяльності Товариства є: одержання високих прибутків
від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі
інтересів акціонерів, а також економічних і соціальних інтересів
трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

– проведення державної політики з питань обміну науково-технічними
знаннями в формі торгівлі патентами, ліцензіями, “ноу-хау”;

– здійснення комерційно-посередницьких послуг в галузі

– здійснення торговельно-комерційної діяльності, відкриття магазинів ;

– розробка мобілізаційного плану на особливий період, довготермінової
та річної програми мобілізаційної підготовки Товариства;

– створення потужностей мобілізаційного призначення, страхового фонду
документації та запасів матеріально-технічних ресурсів;

– забезпечення виконання державних замовлень і договорів з питань
мобілізаційної підготовки;

– здійснення переходу на режим роботи в умовах особливого періоду;

– виробництво високоякісної продукції на основі новітніх технологій
виробництва;

– створення промислових цехів;

– інші види господарської діяльності, у тому числі здійснення
зовнішньоекономічної діяльності, які не заборонені чинним
законодавством України.

Поняття акціонерного товариства.

Товариство є юридичною особою. Права та обов’язки юридичної особи
Товариство набуває з дня його державної реєстрації. Товариство має
самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах
банків, круглу печатку зі своєю повною назвою , фірмовий знак
(символіку) , а також інші необхідні реквізити.[3]

Товариство несе відповідальність по своїх зобов’язаннях тільки в межах
свого майна. Акціонери ризикують зазнати збитків від діяльності
Товариства тільки в межах свого внеску (пакета належних їм акцій ) до
Статутного фонду.

Товариство має право укладати угоди (контракти),зокрема угоди
купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання,
доручення комісії тощо , набувати майнові та особисті немайнові
права , вступати в зобов’язання , бути позивачем або відповідачем у
суді, арбітражному суді, третейському суді України, а також у судах
інших держав.

Товариство має право за встановленим чинним законодавством
порядком:

– випускати цінні папери;

– засновувати об’єднання та брати участь в об’єднаннях з іншими
суб’єктами підприємницької діяльності;

– створювати на території України, за її межами свої філії,
представництва та дочірні підприємства;

– чинити інші дії, то не суперечать чинному законодавству.

Товариство має право придбавати на ринку цінних паперів випущені ним
акції на підставі договору з їх власниками за ціною , що визначається
сторонами, для подальшого продажу іншим особам або анулювання.

Придбані акції можуть бути на балансі Товариства не більше одного року.
Акції, що не були продані протягом цього терміну, підлягають анулюванню
з відповідним зменшенням Статутного фонду Товариства. Розподіл прибутку,
а також голосування та визначення кворуму на Загальних зборах акціонерів
проводяться без урахування придбаних Товариством акцій.

Товариство має право здійснювати випуск акцій різних категорій. У разі
випуску акцій різних категорій до Статуту Товариства
вносяться відповідні доповнення, які визначають обсяг прав та
зобов’язань власників цих акцій.

Створені Товариством філії, представництва можуть
наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать
Товариству. Керівництво їх діяльністю здійснюється особами, що
призначаються правлінням Товариства.

Акціонерами (учасниками) Товариства є фізичні та юридичні особи
України, що є власниками акцій Товариства і занесені до
реєстру акціонерів Товариства.

Акціонер Товариства безпосередньо, або в особі своїх повноважних
представників має право:

– брати участь у зборах акціонерів особисто, або доручати представляти
свої інтереси іншій особі;

– обиратися та бути обраним до складу органів управління та
контролю Товариства;

– брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному
цим Статутом;

– брати участь у розподілі прибутків Товариства та одержувати його
частку (дивіденди);

– одержувати інформацію про діяльність Товариства, що не складає
комерційної таємниці на письмову вимогу у відповідності із внутрішніми
актами Товариства;

– отримати частину вартості майна Товариства у випадку його ліквідації
пропорційно номінальної вартості належних йому акцій Товариства;

– продавати або відчужувати іншим чином акції Товариства, що йому
належать, у порядку визначеному чинним законодавством та цим Статутом;

– передавати управління своїми акціями іншим особам;

– користуватися переважним правом на придбання додатково випущених
акцій Товариства;

– вийти з Товариства в установленому чинним законодавством та
дійсним Статутом порядку;

Акціонери Товариства зобов’язані:

– додержуватися установчих документів Товариства, виконувати рішення
загальних зборів та інших органів управління та контролю Товариства;

– не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про
діяльність Товариства;

– своєчасно повідомляти Правління Товариства про зміну адреси і
других даних, необхідних для ведення реєстру власників іменних цінних
паперів;

– негайно повідомляти Правління про втрату акцій (сертифікатів акцій);

– нести інші обов’язки, передбачені чинним законодавством, Статутом та
загальними зборами Товариства.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Статутний фонд Товариства становить 450 000 ( чотириста три тисячі)
гривень.

Статутний фонд поділений на 1 320 000 ( один мільйон
шістсот дванадцять тисяч) простих акцій номінальною вартістю 0.22
гри.(двадцять п’ять копійок) кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір
статутного фонду.

Рішення про зміну статутного фонду приймається вищим органом Товариства
і набуває чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.

Збільшення або зменшення статутного фонду Товариства не більш як на 1/3
може бути здійснено за рішенням Правління з відповідним внесенням ним
змін в установчі документи Товариства, та наступним затвердженням цих
змін Загальними зборами акціонерів Товариства.

Розмір статутного фонду може бути збільшений шляхом:

– випуску та реалізації нових акцій за рахунок грошових або інших
матеріальних внесків акціонерів;

– збільшення номінальної вартості випущених акцій.

Розмір статутного фонду може бути зменшений шляхом:

– зменшення номінальної вартості акцій;

– зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а
також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном
відповідно до цілей своєї діяльності.

Товариство є власником:

– майна, отриманого ним у власність від його засновників та учасників;

– продукції, виробленої Товариством в результаті господарської
діяльності;

– отриманих доходів;

– іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним
законодавством.

Джерелами формування майна Товариства є :

– грошові та матеріальні внески засновників;

– доходи, які надходять від реалізації робіт, послуг, а також інших
видів діяльності Товариства;

– доходи від цінних паперів та операцій з ними;

– кредити банків та інших кредиторів;

– безкоштовні або благодійні внески, пожертвування організацій,
підприємств та фізичних осіб.

Акція Товариства – цінний папір без встановленого терміну обігу, що
засвідчує дольову участь у статутному фонді Товариства, підтверджує
членство у Товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право
його власникові на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, а
також на участь у розподілі майна при ліквідації Товариства.

Дивіденди – це частина чистого прибутку Товариства, яка підлягає
розподілу між акціонерами. Право на отримання дивідендів мають власники
простих іменних акцій .[3]

За рішенням Загальних зборів акціонерів дивіденди сплачуються раз на рік
за підсумками календарного року. При цьому Загальні збори можуть
прийняти рішення щодо сплати дивідендів акціями, облігаціями, грошовими
коштами, товарами народного споживання та послугами.

Сплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку та залежить від
результатів господарської діяльності Товариства. Загальні збори
акціонерів мають право прийняти рішення щодо недоцільності сплати
дивідендів на прості іменні акції за результатами календарного року.

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р. ВАТ „Данко” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.[9]

ВАТ „Данко” здійснює такі види ЗЕД:

Експортує взуття.

Імпортує сировину і матеріали для виготовлення продукції.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах і не
заборонені законодавством.

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВАТ „Данко”

Оцінку ефективності ВАТ „Данко” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2003 – 2004 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ВАТ „Данко” наведено в табл 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „Данко” протягом 2003–
2004р.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом
Звітний період

2003р. 2004р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 16867,46 14569,67

2 Акцизні збори, тис. грн. 36,14441 36,42422

3 Мито і митні збори, тис. грн. 78,31384 84,99031

4 Транспортні витрати, тис. грн. 1144,577 1335,554

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 602,4092 607,0698

6 Складські витрати, тис. грн. 301,2039 121,4145

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 289,1567 194,263

8 Страхові витрати, тис. грн. 72,28881 48,56609

9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 60,2402 121,4145

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 39823,54 34692,34

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 6024,092 6070,7

12 Ціна імпорту, тис. грн. 12,04862 12,74813

13 Кількість імпорту, т. 2650,6 2428,279

14 Коефіцієнт кредитного впливу 1,2320651 1,241656

15 Експортна виручка за умова надання комерційного кредиту тис. грн
75969,49 78407,82

Оцінку ефективності ВАТ „Данко” здійснюємо в такій послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2004=1335.554+607.0698+121.4145+194.263+48.56609+121.4145=2428.2815
(тис.грн.)

СН 2003 =1144.577+602.4092+301.2039+289.1567+72.28881+60.2402=2469.8758
(тис.грн.)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2004=14569.67+2428.2818+36.42422+84.99031=17119.365 (тис.грн.)

СЗТ ІМП 2003 =16867.46+2469.8758+36.14441+78.31384=19451.792 (тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

78407.82

ВРЕКС Г 2004 = = 63147.78(тис.грн.)

1.241656

75969.49

ВРЕКС Г 2003 = = 61660.293(тис.грн.)

1.232065

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, тис. грн.

ВРІМП 2004= 12.74813*2428.279=30956.016 (тис.грн.)

ВРІМП 2003 =12.04862*2650.6=31936.072 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2004=34692.34+6070.7=40763.04 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2003 =39823.54+6024.092=45847.632 (тис.грн.)

Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де,

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2004=30956.016-17119.365=13836.651 (тис.грн.)

ПІМП 2003 =31936.072-19451.792=12484.28 (тис.грн.)

Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2004=63147.78-40763.04=22384.74 (тис.грн.)

ПЕКС 2003 =61660.293-45847.632=15812.661 (тис.грн.)

Еспортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2004=40763.04+17119.365=57882.405 (тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2003 =45847.632+19451.792=65299.424 (тис.грн.)

Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2004=22384.74+13836.651=36221.391 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2003 =-15812661+12484.28=28296.941 (тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100% (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

36221.391

ЕЗЕД 2004 = *100% =63 %

57882.405

28296.941

ЕЗЕД 2003 = *100%=43 %

65299.424

Отримані результати зводимо в табл 3.

Таблиця 3

Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності

ВАТ „Данко”

Показники Індекси Одиниці виміру Величина Відхилення

Аналізована 2004 Базова 2003 Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЕД % 63 43 20 146

Прибуток від експорто-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн.

36221,391 28296,941 7924,45 128

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 57882,405 65299,424
-7417,019 89

Прибуток від експорту ПЕКС тис. грн. 22384,74 15812,661 6572,079 142

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 13836,651 12484,28 1352,371 111

Витрати на експорт СЗТ ЕКП тис. грн. 40763,04 45847,632 -5084,592 89

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 17119,365 19451,792 -2332,427 88

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис. грн. 63147,78 61660,593
1487,487 102

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн.. 30956,016 31936,072 -980,056 97

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част . од. 1,241656 1,232065 0,009591
101

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту

ВРЕКС К

тис. грн. 78407,82 75969,49 2438,33 103

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 34692,34 39823,54 -5131,2 87

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 6070,7 6024,092 46,608 101

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 12,74813 12,04862 0,69951 106

Кількість імпорту NІМП Т. 2428,279 2650,6 -222,321 92

Контрактна вартість сировини

СК

тис. грн. 14569,67 16867,46 -2297,79 86

Накладні витрати СН тис. грн. 2428,2818 2469,8758 -41,594 98

Акцизні збори СА тис. грн. 36,42422 36,14441 0,27981 101

Мито і митні збори СМ тис. грн. 84,99031 78,31384 6,67647 108

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1335,554 1144,577
190,977 117

Вантажно-розвантажувальні витрати

СЗР

тис. грн. 607,0698 602,4092 4,6606 101

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 121,4145 301,2039 -179,7894 40

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 194,263 289,1567 -94,8937 67

Страхові витрати ССТР тис. грн. 48,56609 72,28881 -23,72272 67

Інші витрати СІН тис. грн. 121,4145 60,2402 61,174 201

Згідно проведених розрахунків з Таблицею 3 можна побачити, що
ефективність ЗЕД ВАТ “Данко“ в аналізованому періоді склала 63%, що на
20% більше ніж в базовому році. Це зумовлено тим, що збільшився прибуток
від експортно-імпортних операцій на 7924,45 грн. і зниження витрат на
експортно-імпортні операції на 7417,019 грн., що становить 11%.

В аналізованому році прибуток від експорту зріс на 22384,74 грн., що
становить 42%. На ріст прибутку вплинуло зниження витрат на експорт в
порівнянні з базовим періодом, а саме на 5084,592 грн., що складає 11%.
В аналізованому періоді зросла виручка від експорту за умов надання
комерційного кредиту на 1484,487 грн., тобто на 2%. Виручка від експорту
зросла за рахунок зниження виробничої собівартості продукції на 5131,2
грн., що становить 13 %.

Прибуток від імпорту зріс на 1352,371 грн.,що становить 11%. Зростання
прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з зменшенням
виручки від імпорту на 980,056 грн. і підвищення середньої ціни на
0,69951 грн. Кількість імпорту також зменшилась в аналізованому періоді
на 222,321 грн при невеликому збільшенні середньої ціни.

Витрати на імпорт зменшились на 2332,427 грн., що становить у порівнянні
з базовим роком 12 %.

Витрати зменшились за рахунок зниження:

накладання витрат – 2%,

контрактної вартості сировини – 14%.

Накладні витрати зменшились на 2% за рахунок складських,
експедиторських, страхових витрат.

В аналізованому періоді транспортні витрати, зросли по відношенню до
базового періоду, що також вплинули на зниження величини прибутку від
імпорту.

Інші витрати підприємства збільшились в аналізованому 2004 році на
100,5% що у порівнянні з базовим 2003 роком складає 61,174 тис.грн.

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ

Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало
маркетингове дослідження зовнішнього ринку.

Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається
підприємством та вибір країни контрагента.

При виборі країни контрагента бралися до уваги такі фактори:

1. Політичні відносини з країнами контрагентами,

Торгівельно-політичні умови,

Транспортні умови,

Умови платежу та кредиту,

Правові питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції
країною контрагентом обираємо: Угорщину.

Встановлення контакту з угорським контрагентом здійснюємо в такій
послідовності:(рис 1.)

Рис.1 Встановлення контракту з ЗАТ „Деніго”.

ЗАТ “Denigo”

Hungaru,

Buda-Pest

Kazalnovo,

Shere-25002

20. 05. 05.

ЗАПИТ

З довідника торгівельних фірм України ми дізнались. Що Ваше підприємство
є одним з провідних виробників жіночого взуття. Наше підприємство
зацікавлене в придбання цієї продукції, тому ми просимо вислати Вашу
ділову пропозицію на поставку 250 пар жіночого взуття. Бажані умови
поставки : “перевезення і страхування оплачено до м.Чоп”. Нас влаштовує
оплата акредитивом. Враховуючи, що партія велика, ми розраховуємо на
надання оптової знижки.

Сподіваємося, що між нами виникне тривала та плідна співпраця.

Голова правління ЗАТ “Деніго” Moccia Vincenzo

Взірець запиту угорської фірми контрагента

ЗАТ.”Denigo”

Hungaru,

Buda-Pest

Kazalnovo,

Shere-25002

Оферта

м. Коломия
25 травня ц.р.

Відкрите акціонерне товариство „Данко”, пропонує Вам придбати на умовах,
перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: Жіноче взуття

Кількість: 250 пар.

Ціна: 100 (євро)

Загальна сума: Двадцять п’ять тисяч євро.

Умови поставки: Перевезення і страхування оплачені до м. Чоп

Умови оплати: акредитив, що виконується в АКБ “Аваль” м. Коломия.

Строк поставки: липень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії – 5 днів з дати відправлення.

Голова правління ВАТ „Данко”
Остапко С.М.

Взірець твердої оферти

4.2. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ

На основі телефонних переговорів ВАТ „ Данко” в особі голови правління
Остапко С.М. та ЗАТ „Деніго” в особі голови правління Moccia Vincenzo
було узгоджено, що проект контракту буде готувати Продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.
До визначених статей відносять:

ПРЕАМБУЛА

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

4. ОПЛАТА

5. ЯКІСТЬ

6. ГАРАНТІЯ

7 ФОРС-МАЖОР

8. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

10. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

11 ІНШІ УМОВИ

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є: „Перевезення і
страхування оплачені до” (CIP).

Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90

CIP Перевезення і страхування оплачені до

(місце призначення зазначене)

“Перевезення і страхування оплачені до …” означає, що продавець має ті ж
зобов’язання, як у випадку умови СРТ, але додатково він повинен
забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця в зв’язку з
загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні.Продавець укладає
договір страхування і сплачує страховий внесок. Покупець повинен мати на
увазі, що у відповідності з умовою СІР продавець повинен отримати
страховку тільки на мінімальне покриття.

Термін СІР вимагає, щоб продавець здійснив очистку товарів від мита на
експорт. Цей термін можна використовувати для будь-якого виду
перевезення, включаючи перевезення різними видами транспорту.[10]

А. ВАТ „Данко” зобов’язаний

А.1. Поставка товару відповідно до договору.

Поставити згідно з умовами договору купівлі-продажу товар і торговий
рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір
перевезення товару до погодженого пункту в зазначеному місці призначення
за звичайно прийнятим напрямом і звичайним способом.

Якщо пункт не погоджений або не визначений практикою, то продавець може
обрати такий пункт у зазначеному місці призначення, який найкращим чином
відповідає його цілям.

б)Договір страхування.

За свій рахунок одержати страхування карго, як застережено в договорі,
щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі,
який підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від
страхового товариства і надати покупцю страховий поліс або інше
свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування повинно бути проведеним у страхувачів або в страхових
компаніях , що користуються доброю репутацією, і, при неможливості дійти
згоди про протилежне, відповідати мінімальному покриттю “Застережень про
страхування вантажів Об’єднання лондонських страхувачів” або будь-якому
подібному збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинна
відповідати пунктам Б.5 і Б.4.На вимогу покупця продавець повинен
забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків,
заколотів і громадських безпорядків. Мінімальне страхування повинно
покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно
бути забезпечено у валюті договору.

А.4. Поставка.

Поставити товар на зберігання перевізнику або, якщо є наступні
перевізники, то першому з них для перевезення в зазначене місце
призначення в погоджений день або період, передбачений договором.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно з положення пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до моменту, коли він поставлений у відповідності з
пунктом А.4.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до моменту, коли він доставлений у
відповідності з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші
витрати, виклані пунктом А.3, в тому числі вартість навантаження товарів
на борт і будь-які збори по розвантаженню в порту розвантаження, які
можуть стягатися судноплавними лініями при укладанні перевезення;

– оплатити витрати, пов’язані з митними формальностями,
потрібними для вивозу, а також усі мита податки та інші офіційні збори,
які виплачуються при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те , що товар поставлений у
відповідності з пунктомА.4, а також надати будь-яке інше повідомлення,
необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, що
звичайно потрібні для прийняття товару.

А.8. Доказ доставки – транспортний документ або еквівалентне
електронне повідомлення.

Надати покупцю за рахунок продавця звичайний транспортний документ
(наприклад, транспортну накладну, що передається: морський дорожній
лист, що не передається; документ для транспортування внутрішньому
водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнично транспортна
накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний
документ).

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений
еквівалентним EOI повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити
товар у відповідності з пунктом А.4.

За свій рахунок забезпечити упакування, (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар,
що є предметом договору), необхідне для перевезення товару. Упаковка
повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інше маркування.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, посприяти йому
вповні в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні відправки або
передані у цю країну й (або) в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару, а в необхідному випадку – для
транзитного перевезення через треті країни.

Б. ЗАТ ”Деніго” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товарів, а в випадку необхідності – для їх транзитного перевезення
через треті країни.

Б.3.Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару з моменту, коли він поставлений у
відповідності до пункту А.4,і одержати його від перевізника в
погодженому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він
поставлений у відповідності з пунктом А.4.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до
пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики по товару, починаючи з
погодженої дати або закінчення застереженого строку, призначеного для
поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за
договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

У відповідності з положеннями пункту А.3 нести всі витрати по товару з
моменту, коли він поставлений згідно пункту А.4 і, якщо такі витрати і
збори не були включені у фрахт або понесені продавцем при укладанні
договору перевезення, у відповідності з пунктом А.3 а, нести всі витрати
і збори по товару, що знаходиться в дорозі, до його прибуття в погоджене
місце призначення, а також витрати по розвантаженню.

Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до
пункту Б. 7, то він повинен нести викликані цим додаткові
витрати, починаючи з погодженої дати або дати закінчення строку,
призначеного для відправлення, але за умови, що товар був придбаний
належним чином за договором, тобто виразно відокремлений або іншим
способом позначений як товар, що є предметом даного договору. Сплатити
всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню
митних формальностей, сплачувані при ввозі товарів, а в необхідному
випадку – для його транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця

У випадку, якщо покупець має право визначати час відправлення й (або)
місце призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він
відповідає договору.

Б.9. Перевірка товарів.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі видатки і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу
одержання страховки.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде євро.

Формою розрахунку буде акредитив.

Акредитив – це угода між банком і клієнтом, відповідно до якої банк, що
відкриває акредитив, бере на себе зобов’язання здійснити платіж третій
особі на підставі доручення свого клієнта.

П.призн. ? Перевізник ? П.відпр.

Рис.2 Форма розрахунку акредетивом

Розрахунок здійснюється в такій послідовності:

сторони укладають договір про купівлю-продаж товару;

після укладання контракту експортер готує товар до відвантаження, про що
повідомляє імпортера;

отримавши повідомлення, покупець направляє своєму банку доручення на
відкриття акредитиву;

акредитив направляється експортеру через той банк, який його обслуговує;

отримавши від емітента акредитив, авізуючий банк перевіряє його
достовірність і передає експортеру;

експортер здійснює залежно від умов контракту відвантаження товару;

експортер отримує транспортні документи від перевізника;

експортер передає транспортні і інші документи у свій банк;

після перевірки банк експортера відсилає банку емітенту документи для
оплати;

після перевірки документів емітент переказує суму платежу банку
експортеру;

дебетується рахунок імпортера;

авізуючий банк зараховує виручку експортеру;

імпортер отримавши від банку документи стає власником товару.

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ

Після того, як ми встановили контакт з угорською ЗАТ „Деніго”, нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ВАТ „Данко” в
особі Генерального директора С.М. Остапко та представником ЗАТ „Деніго”
в особі Директора Moccia Vincenzo на підприємстві „Данко”.

Перед зустріччю кожна із сторін готується до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладення питань що цікавлять, підготували довідкові та
інші матеріали які були потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники „Деніго” розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде підписаний як на українській так і на
угорській мовах.

Представники обох підприємств ретельно вивчили кожну статтю попереднього
контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
непорозуміння, які були вирішенні шляхом порозуміння. Особливо була
зосереджена увага на статі: „Строки та умови поставки”. Сторонами було
узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов’язків, також
були внесені поправки до попереднього контракту стосовно статті
“Маркування”. Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів
сторін та знайдені на цій основі взаємоприйнятні рішення.

В результаті переговорів сторони уклали спільний проект контракту в
якому була врахована фактична домовленість якої ми досягли під час
переговорів.

Також було визначено, що контракт роздруковує у двох оригіналах на
українській та угорській мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники копій. Контракт підписують зазначені у договорі відповідальні
особи. Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу О.В. Лемішевської.

Укладений сторонами контракт (див. Додаток А) .

ВИСНОВКИ

ВАТ „Данко” займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і реалізуючи
частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність ЗЕД підвищилась майже
в два рази, це підвищення спричинене такими показниками :

1.Зменшення прибутку від експортно-імпортних операцій,

2.Зменшенням експортно-імпортних витрат,

3.Правленою та ефективною маркетинговою стратегію,

4.Оперативній організації та взаємодії між відділами,

5.Врахуванні досвіду західних та пострадянських підприємств,

6.Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД.

В поточному році, ВАТ „Данко” уклала угоду з ЗАТ „Деніго” на поставку
жіночого взуття.

Для встановлення контакту між сторонами було використано тверду оферту і
запит. Сторони провели переговори, усунули непорозуміння і підписали
контракт на продаж на умовах (CIP).

Ефективність ЗЕД підвищилась на 20 %, що є найкращим доказом ефективної
та правильної роботи підприємства. Аналіз також показав здатність ВАТ
„Данко” підвищувати якісь продукції при зменшенні витрат на виробництво.

Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ВАТ „Данко”. Для цього ми
використовували показники експортно-імпортної діяльності підприємства,
займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з іноземними
партнерами.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Данко”,
встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту,
провести переговори та укласти його. Детальний аналіз показників
експортно-імпортних операцій показав динаміку показників, причини та
наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено контакт з
фірмою імпортером, в даному випадку ЗАТ „Деніго”, при цьому
використовувались такі документ як тверда оферта. Сторони домовилися, що
контракт буде розроблений експортером, тобто ВАТ „Данко”. Підчас
розробки контракту у сторін виникли непорозуміння, які були вирішені
шляхом переговорів. При розробці контракту широко застосовувались
рекомендації та базові умови поставки „Інкотермс 2000”. Слід також
врахувати, що було досліджено питання фінансових розрахунків між
сторонами, після переговорів було вирішено що оплата буде проводитись за
допомогою акредитив, яка здійснюється за допомогою банківського переказу
(акредитиву).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

КОНТРАКТ №3200557

м. Коломия
«15» червня 2005 р.

ВАТ „Данко” названа у подальшому «Продавець», в особі Голови правління
Остапко Світлани Михайлівни , з однієї сторони, і фірма у
подальшому«Покупець»,в особі Директора Moccia Vincenzo, з другої
сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1.ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує: жіноче взуття, (в подальшому названі
«Товари»), що перераховані в Додатку Б до цього Контракту, який складає
його невід’ємну частину, на суму 25000 (двадцять п’ять тисяч) євро на
умовах, вказаних в Контракті.

2.ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку Б.

3.ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Товари на умовах «Перевезення і страхування
оплачені до» (СІР), місто Чоп, що підтверджується автонакладною (CMR).
За зберігання Товарів, не отриманих зі складу протягом 10 (десяти) днів
після отримання повідомлення про прибуття вантажу, буде стягуватись
плата в обсязі 10 (десяти) євро за кожне транспортне місце за кожний
наступний день зберігання.

3.2.Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців з дня
підписання Контракту.

Дострокова поставка допускається.

Часткове відвантаження не допускається.

3.3.а)У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець виплачує
Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5% вартості
непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом перших
чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього тижня, що
почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених збитків не
повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів, для якої
були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці. Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.4. У тому випадку , якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5. Незважаючи на усі інші положення цього контракту, Продавець не несе
відповідальності за невикористання строків поставки або за непоставки,
що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1. Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець відкриває акредитив в
євро на загальну суму вартості Товарів по цьому Контракту, який
оплачується по поданню Отримання Продавцем акредитиву не пізніше, ніж за
30 (тридцять) днів після підписання цього Контракту є умовою доставки
Товарів згідно пункту 3 цього Контракту. Такий акредитив має знаходитися
у повній відповідності з вимогами, викладеними в Додатку № 2.

Оплата повинна провадитись в повному обсязі на рахунок Продавця в
наступну адресу: м. Коломия, вул. Січових Стрільців 9, РР №
102354068542135 АКБ „Аваль”, з зазначенням номера рахунку-фактури
Продавця, як підстави для оплати.

4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою сумою, що належить
Покупцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від Покупця.

5. ГАРАНТІЯ

5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця або іншою
вповноваженою Продавцем особою.

6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ.

6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придбану для транспортування судном або вантажівкою.

6.2. Усі мішки повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: ЗАТ.”Denigo”, Hungaru, Buda-Pest,
Kazalnovo, Shere-25002 ,тел./факс: +36(076)-256-78-96.

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт № 3200557

Продавець: Україна, 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул.
Петлюри 41а тел./факс: +38(067) 342-15-80.

Наряд № 2805

Транс № 5689

Вага брутто: 103090 кг.

Вага нетто:100900 кг.

Розміри ящика: 146*44*98Х70 354*76*239Х80 167*56*124Х70 см.(довжина,
ширина, висота) кількість (шт.)

На ящиках, висота яких один метр, з трьох сторін ящика знаком «0+»
повинен бути позначений центр ваги.

6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
покупцем.

7. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо невиконання явилося наслідком причин, що
знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним-погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН.

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути, урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами..

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітражного Контракту. В подібних випадках вирішальними
є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки головного
арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення, рішення, повинен “проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11.ІНШІ УМОВИ.

11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та угорською мовами, причому обидва тексти
аутентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ШДПИСИ СТОРШ

Продавець: Покупець:

Україна, 78200, Hungary, 5689,

Івано-Франківська обл., Buda-Pest,

м. Коломия, Kazalnovo,

вул. Петлюри 41а, Shere 25002,

тел./факс +38(067)342-15-80 tel./fax +38(067)380-42-50

м. Коломия, Buda-Pest,

вул. Січових Стрільців 9, Roshmen-Kes,

РР № 102354068542135 РР № 24595345584549

АКБ „Аваль” “Rayfaizen-bank”

МФО № 203214 МФО № 220385

За Продавця: За Покупця:

_______________________________ ______________________________

(Остапко С.М.) (Moccia Vincenzo)

М.П. М.П.

PAGE

PAGE 46

PAGE

PAGE 30

Підготовка проекту контракту.

Отримавши тверду оферту, угорське ЗАТ„Деніго” ознайомиться з її змістом,
і у разі згоди з умовами твердої оферти готує і відправляє ВАТ„Данко”
письмове підтвердження.

Ознайомившись з умовами запиту

ВАТ “ Данко ” готує і направляє

ЗАТ “Деніго” тверду оферту

На адресу ВАТ „Данко” надійшов запит від ЗАТ „Деніго”

Банк імпортера

Експортер

Імпортер

1

2

4

8

13

Банк експортера

11

3

5

12

9

10

6

6

7

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020