.

Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук” (Бакалаврська робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 10316
Скачать документ

Бакалаврська робота

на тему:

Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

ЗАВДАННЯ

на бакалаврську роботу

1. Тема роботи „Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП
„Малярчук”

затверджена наказом університету від “___” __________ р. № _________

2. Термін здачі студентом завершеної роботи _______________________

3. Вихідні дані до роботи: Наукова та навчально-методична література,
законодавчі акти України, міжнародні правові акти, звітність ПП
„Малярчук”, статистичні дані.

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити:
Вступ. Розділ 1.Теоретична частина. 1.1.Контракт як підстава для
здійснення зовнішньоекономічних операцій. 1.2.Проблеми, які виникають у
процесі реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”. Огляд
літературних джерел за проблемою реалізації зовнішньоекономічних
контрактів ПП „Малярчук”. 1.3.Оцінка впливу законодавчої бази на процес
реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”. Розділ
2.Аналітико-рекомендаційна частина. 2.1.Загальна характеристика ПП
„Малярчук”. 2.2.Оцінка фінансового стану ПП „Малярчук” у період
2004-2005 років. 2.3.Аналіз проблем реалізації зовнішньоекономічних
контрактів ПП „Малярчук”. Висновки і пропозиції. Список використаних
джерел . Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу: 1.Характеристика наукової та
навчально-методичної літератури за проблемами реалізації
зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”. 2.Оцінка законодавчої та
нормативно-довідкової бази за проблемами реалізації зовнішньоекономічних
контрактів ПП „Малярчук”. 3.Загальні дані ПП „Малярчук”, які
безпосередньо впливають на реалізацію зовнішньоекономічних контрактів.
4.Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук” та
шляхи їх вирішення.

Консультант роботи _________________________________________

Дата видачі завдання “___” _____________ р.

Керівник роботи ______________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _______________

(підпис студента)

Календарний план

№ з/п Назви етапів виконання роботи Термін виконання Примітка

1. Збір та обробка теоретичного матеріалу за проблемою реалізації
зовнішньоекономічних контрактів.

Виконано

2. Дослідження наявної законодавчої бази за цією ж проблемою.

Виконано

3. Аналіз інформації про ПП „Малярчук”.

Виконано

4. Оформлення пояснювальної записки та графічної частини.

Виконано

Студент ______________________

(підпис)

Керівник роботи ______________________

(підпис)

АНОТАЦІЯ

Дана бакалаврська робота висвітлює суть реалізації зовнішньоекономічних
контрактів з погляду різних авторів та проблеми, які виникають при цьому
на ПП „Малярчук”, а також шляхи їх вирішення.

В бакалаврській роботі комплексно, на основі відповідної наукової,
навчально-методичної літератури та законодавчої бази, розкрито основні
причини неповноцінного функціонування підприємства на зовнішньому ринку,
пов’язані саме із неправильною реалізацією зовнішньоекономічних
контрактів підприємством.

На прикладі ПП „Малярчук” запропоновано шляхи вирішення проблем
реалізації зовнішньоекономічних контрактів з метою виживання і
збереження позицій на споживчих ринках іноземних країн, розширення
експортних можливостей; наведено пропозиції щодо ефективного і
своєчасного отримання необхідної інформації.

ANNOTATION

This bachelor work lights essence of realization of external economic
contracts from point of different authors and problem, which arise up on
PP here „Маlyarchuk”, and also ways of their decision.

In bachelor work complex, on the basis of the proper scientific,
scientific-methodical literature and legislative base, the principal
reasons of the inferior functioning of enterprise at the oversea market,
related exactly to wrong realization of external economic contracts by
an enterprise, are exposed.

On the PP example „Маlyarchuk” is offered ways of decision of problems
of realization of external economic contracts with a purpose survivals
and saving of positions at the user markets of foreign countries,
expansion of export possibilities; suggestions are resulted in relation
to the effective and timely receipt of necessary information.

ЗМІСТ

ВСТУП 5

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 7

1.1. Контракт як підстава для здійснення зовнішньоекономічних операцій 7

1.2. Проблеми, які виникають у процесі реалізації зовнішньоекономічних
контрактів ПП „Малярчук”. Огляд літературних джерел за проблемою
реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук” 10

1.3. Оцінка впливу законодавчої бази на процес реалізації
зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук” 24

Розділ 2. АНАЛІТИКО-РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА 29

2.1. Загальна характеристика ПП „Малярчук” 29

2.2. Оцінка фінансового стану ПП „Малярчук” у період 2004-2005 років 38

2.3. Аналіз проблем реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП
„Малярчук” 41

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47

ДОДАТКИ 50

ВСТУП

Найважливіша проблема будь-якого українського підприємства, що працює на
світовому ринку, – це проблема його виживання і забезпечення
безупинного, успішного розвитку на ньому. Ефективне вирішення цієї
проблеми полягає у створенні та реалізації конкурентних переваг, що
значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотно розроблених і
ефективно втілених зовнішньоторговельних контрактів. Стратегія
зовнішньоекономічної діяльності є об’єктивною засадою для формулювання
відповідей на такі важливі для підприємства питання: на яких ринках
краще функціонувати; як розподілити найчастіше обмежені ресурси; як
вести конкурентну боротьбу.

Міжнародний ринок характеризується високим рівнем складності, рухливості
та невизначеності (нові інформаційні технології, індивідуалізація та
динамізм поведінки споживачів, посилення та гострота конкуренції, високі
вимоги до якості товарів та обслуговування, торгівельні та культурні
бар’єри тощо), що підтверджує актуальність і необхідність просування в
практику українських підприємств ідей і технологій міжнародного
стратегічного менеджменту.

Ось чому в сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби на світовому
ринку потреба у реалізації зовнішньоторговельних контрактів значно
зростає, а постійний аналіз та усунення проблем, що виникають при цьому,
стає невід’ємною частиною управлінської роботи на кожному задіяному до
зовнішньої торгівлі підприємстві.

Метою даної роботи є утвердження необхідності процесу реалізації
зовнішньоторговельних контрактів, висвітлення можливих проблем, які
виникають при цьому, пошук і обґрунтування шляхів їх ліквідації.

Складовими теоретичної частини роботи є огляд наукової та
навчально-методичної літератури за проблемою, оцінка законодавчої та
нормативно-довідкової бази, обґрунтування власних поглядів на дану
проблему.

Аналітико-рекомендаційна частина містить загальну технічну,
організаційну, економічну, фінансову, маркетингову і виробничу
характеристики об’єкта дослідження – ПП „Малярчук” та аналіз проблем
реалізації зовнішньоторговельних контрактів цього підприємства.

Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Контракт як підстава для здійснення зовнішньоекономічних операцій

Укладення і виконання контракту з іноземним контрагентом є підсумковим
результатом зовнішньоекономічної операції будь-якої державної або
комерційної організації.

Контракт – це письмово оформлена угода двох або більше суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована
на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків
у зовнішньоекономічній діяльності.

У міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів
зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких
визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони
супроводжують.

Серед них є, наприклад, такі: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу,
підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди,
договори страхування, перевезення, позики тощо.

Проте, найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір
міжнародної купівлі-продажу.

Права, обов’язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в
окремих розділах:

преамбула (визначення сторін);

предмет контракту;

кількість (або ціна та кількість контракту);

базові умови поставки товарів;

ціна та загальна сума контракту;

якість товару;

термін та умови поставки;

умови платежу;

умови передавання-приймання товару;

гарантії, претензії;

пакування та маркування товару;

відвантаження товару;

санкції;

страхування;

форс-мажорні обставини;

арбітраж;

інші умови;

юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів
окремі розділи можуть бути об’єднані або введені інші.

Надруковані та завізовані контракти підлягають остаточній перевірці
оперативними працівниками та парафуються (візуються) коротким підписом в
одному з нижніх кутків кожної сторінки. Працівник, що підтвердив
контракт, несе повну відповідальність за правильність тексту, зокрема і
перекладу на іноземну мову.

Як правило, друкують два оригінали контракту, які підписуються
безпосередньо присутніми на переговорах представниками обидвох
контрагентів, котрі мають право підпису комерційних документів за
посадою, що займають, або за довіреністю. Кількість підписів з кожного
боку визначається юридичним статусом контрагента. Зовнішньоторгові
контракти з боку українських організацій підписуються, як мінімум, двома
особами, які мають на це право.

Якщо з української сторони у зовнішньоторговій угоді беруть участь
декілька організацій, вона може бути підписана більше ніж двома особами.
Відповідальність по зобов’язаннях підписаного договору несе організація,
від імені якої підписана угода, або у контракті встановлюється солідарна
відповідальність усіх українських організацій, що його підписали.

Підписаний оригінал контракту обліковується у планово-економічному
відділі, валютно-фінансовому відділі, бухгалтерії та здається на
зберігання у призначений порядком діловедення підрозділ фірми [10,
с.21].

Для організації оперативного виконання контракту фірма має декілька
копій контракту. У тих випадках, коли умови контракту накладають
особливі обов’язки на функціональні відділи, наприклад, транспортний,
відділ технічного обслуговування та інші, їм передаються ксерокопії
контрактів, або його відповідних розділів. Якщо умови контрактів містять
зобов’язання, виконання яких залежить від постачальників експортних або
замовників імпортних товарів, доцільно висилати їм копії контрактів.

Контракт може бути укладений у письмовій, усній, частково в письмовій і
частково в усній формах. Українське законодавство вимагає обов’язкового
укладання у письмовій формі не тільки контрактів, але й оферти, акцепту
або будь-якого іншого прояву намірів. У міжнародній практиці угоди часто
укладаються в усній формі – телефоном, на аукціонах, біржах. Проте
домовленість потім обов’язково підтверджується письмовим контрактом,
підписаним обома сторонами.

Права та обов’язки за контрактом виникають з моменту, коли він
вважається укладеним, тобто після його підписання, якщо у ньому не
зазначений інший строк набуття ним чинності. Датою укладання є дата його
підписання.

Якщо контракт укладається листуванням, то момент його укладання
визначається по-різному. В Англії, США, Японії, Швейцарії контракт
вважається укладеним в момент відсилання письмового акцепту, у Франції,
ФРН, Італії, Австрії – у момент одержання оферентом акцепту. Це
стосується і видачі замовлень.

Пропозиція укласти контракт, зроблена усно, телефоном або телеграфом,
веде до його укладання в момент, коли прийняття пропозиції стане відомим
особі, що зробила пропозицію[14, с.117].

1.2. Проблеми, які виникають у процесі реалізації зовнішньоекономічних
контрактів ПП „Малярчук”. Огляд літературних джерел за проблемою
реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

Укладання зовнішньоекономічної угоди являє собою досить об’ємний і
складний процес, реалізація якого викликає немало труднощів і проблем,
вимагає неабияких зусиль та знань.

Процес реалізації зовнішньоекономічних контрактів характеризується
великою кількістю зворотних зв’язків між різноманітними етапами і
значними розбіжностями в рівні агрегування останніх.

У зв’язку з цим робота над кожним етапом може містити в собі значну
кількість повторів, а також ускладнюватися суттю, трудомісткістю і
великими обсягами робіт з інформаційно-аналітичного забезпечення,
оформлення відповідних формальностей, обробкою необхідної документації.

В сучасних умовах організації не володіють необхідною для ефективної
реалізації контрактів ЗЕД інформацією ні про себе, ні, тим більше, про
зовнішнє оточення і перспективи змін у ньому.

На підприємствах, як правило, немає компетентних менеджерів, спроможних
забезпечити розробку і реалізацію ефективної угоди співпраці
підприємства з іноземним контрагентом.

Саме тому проблемам реалізації зовнішньоекономічних контрактів та пошуку
шляхів їх вирішення відведено чільне місце у працях як багатьох
американських, німецьких чи японських фахівців-економістів, так і у
вітчизняних дослідників особливостей зовнішньоекономічних зв’язків.

Отже, спробуємо прослідкувати за проблемами, що мають місце у ході
процесу реалізації зовнішньоекономічних контрактів підприємства,
починаючи із укладення самої угоди і завершуючи втіленням її у життя
шляхом виконання контрактних зобов’язань.

Чи не основним етапом реалізації зовнішньоекономічних контрактів
вважається формулювання відповідних статей угоди, оскільки саме вони
служать орієнтиром для наступних кроків, вибір їх є найвідповідальнішим
моментом зовнішньоекономічної операції.

Автори виділили ряд запитань, які можуть виникнути при укладанні і
виконанні зовнішньоекономічної угоди, а саме:

що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною;

коли переходить право власності на товар;

коли переходить ризик випадкової втрати товару;

хто зобов’язаний застрахувати товар і заплатити за страховку;

хто зобов’язаний організувати транспортування товару і заплатити за
транспортування;

хто зобов’язаний сплатити мита, податки, збори;

коли вважається, що сторона договору виконала усі свої зобов’язання, що
виникли в результаті укладання договору;

наслідки невиконання договору;

неможливість виконання [7, с.22].

Кириченко О.А., наприклад, зазначив, що якщо продавець не виконав або
неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, у розпорядженні
покупця є три засоби правового захисту:

1) право вимагати виконання договору;

2) право вимагати розірвання договору;

3) право вимагати відшкодування збитків.

Якщо договір за вимогою покупця було розірвано, зрозуміло, покупець вже
не може вимагати його виконання. Розірвання договору звільняє обидві
сторони від їхніх зобов’язань за договором при збереженні права
відшкодування збитків.

Сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від
іншої сторони повернення всього, що було нею поставлено або сплачено за
договором. Якщо обидві сторони зобов’язані здійснити повернення
отриманого, вони повинні зробити це одночасно.

[2, с. 113].

Крім того, за словами Кредісова А.І., щоб звільнити себе від
відповідальності, сторона договору, що не виконує свого зобов’язання,
повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і її вплив на виконання
угоди. Якщо це повідомлення інша сторона не отримала протягом
“розумного” терміну після того, як про перешкоду стало відомо партнеру,
останній відповідає за збитки, спричинені цією перешкодою.

Наприклад, якщо продавець протягом “розумного” терміну не повідомив
покупця про те, що він не зможе поставити товар, обумовлений у
контракті, оскільки той був знищений в результаті землетрусу, продавець
не може бути звільнений від обов’язку відшкодувати збитки.

У будь-якому випадку звільнення від відповідальності поширюється лише на
той період, протягом якого існують перешкоди [3, с. 83].

Здійснення покупцем свого права на інші засоби правового захисту не
позбавляє його права вимагати відшкодування збитків. Сторони можуть
домовитися і про інші засоби забезпечення виконання договору, наприклад
про неустойку, тобто сплату визначеної суми. При цьому сторони можуть
домовитися про те, що збиток відшкодується тільки в частині, не покритій
неустойкою, а можуть домовитися і про те, що збиток відшкодується в
повному обсязі незалежно від неустойки. [11, с. 237].

Демченко А.В. зазначив, що сторона не несе відповідальності за
невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо доведе, що:

– невиконання було спричинено перешкодою поза її контролем,

– від неї не можна було “розумно” очікувати усунення цієї перешкоди до
уваги при укладанні договору,

– не можна було “розумно” чекати, що вона уникне або подолає цю
перешкоду або наслідки цієї перешкоди.

Якщо невиконання стороною свого зобов’язання викликане невиконанням
третьою особою, притягнутою нею для виконання усього або частини
договору (наприклад, перевізником), ця сторона договору купівлі-продажу
звільняється від відповідальності тільки в тому випадку, якщо сторона
доведе, що невиконання третьою особою:

– було викликано перешкодою поза контролем третьої особи;

– від цієї третьої особи не можна було “розумно” очікувати прийняття
цієї перешкоди до уваги при укладанні договору зі стороною договору
купівлі-продажу, і

– не можна було чекати, що ця третя сторона уникне або подолає цю
перешкоду або наслідки цієї перешкоди.

Крім того, щоб звільнити себе від відповідальності, сторона договору, що
не виконує свого зобов’язання, повинна повідомити іншу сторону про
перешкоду і її вплив на виконання угоди. Якщо це повідомлення інша
сторона не отримала протягом “розумного” терміну після того, як про
перешкоду стало відомо партнеру, останній відповідає за збитки,
спричинені цією перешкодою. Наприклад, якщо продавець протягом
“розумного” терміну не повідомив покупця про те, що він не зможе
поставити товар, обумовлений у контракті, оскільки той був знищений в
результаті землетрусу, продавець не може бути звільнений від обов’язку
відшкодувати збитки.

У будь-якому випадку звільнення від відповідальності поширюється лише на
той період, протягом якого існують перешкоди [15, с. 77].

При укладенні зовнішньоекономічного контракту сторони повинні обумовити,
право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди і
прав та обов’язків сторін. За українським законодавством права й
обов’язки сторін за контрактом ЗЕД визначаються правом країни, обраної
сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого
узгодження. За відсутності такої угоди до контракту застосовується право
країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце
діяльності сторони, котра є: продавцем у контракті купівлі-продажу;
комітентом (консигнантом) – у договорі комісії (консигнації);
довірителем – у договорі доручення; перевізником – у договорі
перевезення [16, с. 39].

Ю.Т. Єрмолаєв у своїй праці підкреслює велике значення типових
контрактів, вироблених світовою практикою, які мають суттєвий вплив на
успішне здійснення зовнішньоекономічної операції.

Згідно його тверджень, нині на світовому ринку діють понад 10 млн
типових контрактів. Загалом складання і реалізація контракту – це дуже
трудомістка справа, що потребує великих витрат, зусиль і часу з боку
контрагентів. Тому бажання якось уніфікувати, стандартизувати контракти,
зробити їх типовими назріло вже давно. Ще наприкінці минулого сторіччя у
Великобританії вперше з’явилися типові контракти, окремими з них
користуються досі. Ці контракти складаються з низки статей, більшість
котрих уніфіковані, тобто ніби заздалегідь узгоджені, а додаткового
уточнення потребують тільки кілька найбільш важливих статей. Статей, які
потрібно обов’язково узгодити, мінімум чотири – найменування товару,
кількість, термін поставки, ціна, хоча, природно, і інші статті
контракту можуть потребувати узгодження. На світовому ринку
застосовуються три основні форми типових контрактів.

Найпоширенішою формою є виклад статей контракту друкарським способом,
причому там, де статті потребують додаткового узгодження, ставляться
крапки або рисочки. І достатньо тільки сісти за стіл переговорів,
обговорити ці статті, досягти згоди і вставити все в текст, як контракт
готовий до підписання.

Друга форма передбачає такий варіант: усі узгоджені статті, викладені
друкарським способом, вміщуються на зворотному боці контракту, а
неузгоджені – на лицьовому.

І, нарешті, третя форма відносить усі узгоджені статті контракту до
заздалегідь обговорених загальних умов поставок, тут залишається тільки
обговорити три-чотири неузгоджені статті. Міжнародній комерційній
практиці відомі такі загальні умови поставок, як, наприклад, вироблені
Асоціацією експортерів малоазіатського каучуку. У типовому контракті
цієї Асоціації заздалегідь узгоджені всі статті, крім трьох основних. Те
ж саме можна сказати про Асоціацію експортерів бразильської кави.

Сфера дії типових контрактів постійно розширюється. Складніше створити
типові контракти на машини й устаткування, тому що їх неможливо
стандартизувати і вони рідко мають типові аналоги. Деякі контракти на
машини й устаткування містять понад 100 статей, які зробити типовими
набагато важче, ніж, наприклад, на марганцеву руду, у типовому контракті
якої міститься лише 18 статей.

Типові контракти в основному розробляють великі експортери даного виду
продукції. Для цього необхідно, щоб експортер контролював більшу частину
світового ринку продукції. Наприклад, Росія розробила свої типові
контракти щодо марганцю, нафти, зерна. Розробляють типові контракти
також торговельні палати асоціації і федерації експортерів, біржа (зі
своїх товарів).

Зрозуміло, що умови типових контрактів з часом змінюються. Адже умови
контрактів – це спроби нав’язати волю великих експортерів іншим
контрагентам, а співвідношення сил на світовому ринку постійно
змінюється, що веде до зміни умов і технології торгівлі. Наприклад,
раніше не дозволялося перевозити зерно в танкерах, сьогодні за умовами
контрактів це можна робити, оскільки є засоби, що ліквідують запахи
нафтопродуктів.

Крім того, постійно уточнюються юридичні формулювання окремих статей
контрактів, щоб уникати зайвих суперечок і розбіжностей. [22, с. 12-15].

Серед різноманітних комерційних угод договір купівлі-продажу – один із
найбільш поширених. За договором купівлі-продажу продавець
зобов’язується передати товар покупцю у власність, а покупець
зобов’язується сплатити оговорену ціну. В торгівлі, і особливо в
міжнародній, дуже часто покупець товару знаходиться далеко. В цьому
випадку порядок передачі товару покупцю стає важливим.

Головні відмінності „внутрішньодержавної” купівлі-продажу від
міжнародної купівлі-продажу:

– внутрішня купівля-продаж, як правило, регулюється однією державою, в
той час як міжнародна купівля-продаж регулюється двома (або більше)
державами;

– при міжнародній купівлі-продажу вартість товару розраховується двома
(або більше) сторонами;

– при міжнародній купівлі-продажу варто враховувати, які міждержавні
угоди можуть впливати на права й обов’язки сторін. [9, с. 76].

Детально описують етап виконання сторонами взятих на себе контрактних
зобов’язань Панкова, Козик та інші автори. Згідно даного джерела
експортер повинен виконати наступні зобов’язання:

своєчасно виготовити товар;

підготувати товар до відвантаження;

поставити за свій рахунок звичайне пакування та маркування;

оформити документацію, необхідну для відправки товару та отримання
належних платежів;

поставити товар разом із доказом відповідності згідно з договором;

нести витрати, пов’язані із виконанням різних контрольних функцій
(перевірка якості, вимірювання, зважування, облік товарів);

повідомити імпортера про готовність товару до відвантаження.

При поставці машин та обладнання виконання ЗТК передбачає організацію
його технічного обслуговування.

Імпортер повинен виконати наступні зобов’язання:

прийняти товар у місці та у терміни, зазначені у контракті;

оформити документацію, необхідну для одержання та оплати товару;

сплатити ціну, зазначену у ЗТК;

надати інструкцію про доставку.

Підготовка товару до відвантаження передбачає виконання продавцем певних
вимог до упакування та маркування товару з врахуванням умов
транспортування, кліматичних особливостей і специфіки митного режиму
країни призначення. Такі вимоги дуже різноманітні для окремих країн,
видів транспорту та різних товарів [6, с. 288].

Послідовність виконання контрактів планується у вигляді цільових заходів
оперативними фірмами та функціональними відділами підприємств у
табличній формі при простих експортно-імпортних операціях з сировиною,
матеріалами та серійною продукцією або у вигляді організаційно-
комерційних заходів – при складних зовнішньоторгових операціях та
затверджується керівником.

За словами Беклешова Д.В. основними стадіями виконання простих
експортних контрактів, на яких можуть з’явитися труднощі та проблеми, є:

укладання договорів з постачальниками сировини, комплектувальних
виробів, напівфабрикатів тощо, необхідних для виготовлення експортних
товарів;

систематичний контроль за виготовленням експортних товарів та за
готовністю товару до попереднього приймання представниками покупця;

повідомлення імпортера про готовність товару до відвантаження (для
своєчасного укладання імпортером договору на перевезення, якщо цей
обов’язок згідно з умовою Інкотермс 2000, передбаченою у ЗТК, лежить на
імпортері);

отримання у Торгово-промисловій палаті свідоцтва про походження товару;

отримання у відповідному компетентному органі (за звичай, у
міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у
разі ліцензування експорту/імпорту (у країні контрагента) даного товару
та за умови, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс
2000 лежить на експортері;

отримання сертифікату якості, фітосанітарного, санітарного,
ветеринарного, радіаційного та інших необхідних сертифікатів у
відповідних органах;

укладання експортером договору на перевезення, якщо цей обов’язок згідно
з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

укладання договору страхування, якщо цей обов’язок згідно з обраною у
ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо
цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на
експортері;

оформлення товаросупроводжувальних та платіжних документів;

контроль за дотриманням терміну відвантаження товару у зазначене в ЗТК
місце;

повідомлення імпортерів про здійснене відвантаження товару експортерами
(для своєчасного відкриття акредитива імпортером, якщо ця форма
розрахунку передбачена у ЗТК);

здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових
операцій через банки для одержання платежів;

надання банківської гарантії своєчасної поставки (якщо передбачений
авансовий платіж за товар і імпортер вимагає надання такої гарантії);

оплата рахунків постачальників сировини, комплектувальних виробів,
напівфабрикатів тощо, необхідних для виготовлення експортних товарів;

розгляд та задоволення претензій імпортера;

подання претензій імпортеру.

Складніші експортні операції можуть містити додаткові стадії реалізації
контракту, і можливі проблеми відповідно:

попереднє узгодження з промисловими організаціями технічних та інших
умов поставок експортної продукції;

відрядження спеціалістів для здійснення шеф-монтажних і
пусконалагоджувальних робіт та для технічного обслуговування обладнання
у гарантійний період;

укладання договорів про транспортування вантажів по території країни
імпорту, договорів з національними монтажними фірмами, якщо такі дії за
умовами ЗТК входять в зобов’язання експортерів.

Основними стадіями виконання простих імпортних операцій є такі:

отримання у відповідному компетентному органі (за звичай, у
міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у
разі ліцензування експорту/імпорту (у країні контрагента) даного товару
та за умови, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс
2000 лежить на імпортері;

укладання імпортером договору на перевезення, якщо цей обов’язок згідно
з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

укладання договору страхування, якщо цей обов’язок згідно з обраною у
ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

отримання товару від експортера;

здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо
цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на
імпортері;

надання банківської гарантії належного платежу, якщо таке передбачено
умовами ЗТК;

виплата авансів експортерам, якщо такі передбачені контрактами;

контроль за поданням замовлення на відрядження спеціаліста імпортера для
приймання товару;

здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових
операцій через банки для одержання платежів;

подання експортерам претензій у зв’язку з неналежним виконанням ними
контрактних зобов’язань.

При складніших імпортних операціях необхідні додаткові стадії, які
можуть відповідно спричинити додаткові труднощі реалізації контракту:

контроль за отриманням від експортера (виконавця) креслень для
узгодження із імпортером (замовником);

контроль за направленням експортеру (постачальнику) підтвердження про
узгодження креслень;

контроль за виконанням будівельних робіт імпортером (замовником);

направлення у порт або прикордонну станцію прибуття рознарядок для
відправлення отриманих (імпортних) вантажів за місцем призначення;

відрядження національних спеціалістів на фірму іноземного виробника для
здійснення контролю виробництва на приймання імпортної продукції;

направлення замовлень на спеціальні транспортні засоби;

здійснення контролю за монтажем та введенням в експлуатацію імпортного
обладнання, інформування, у разі необхідності, компетентних організацій
для прийняття відповідних заходів [10, с. 138-139].

Кореманова Н.А. справедливо зазначила, що зовнішньоекономічний контракт
не може бути безстроковим. Необхідно встановлювати визначені та розумні
строки дії угоди, порядок пролонгування та дострокового припинення.

У світовій контрактній практиці часто зустрічаються несправедливі або
помилкові формулювання умов визначення строків угод, які непрямо
спрямовані у вічність. Таких рис набуває ЗТК, якщо сутність його
предмета та об’єкта не має явно вираженого закінчення виконання
зобов’язань. Наприклад, “Контракт може бути припинений за взаємною
згодою сторін”. Якщо при цьому не зазначений конкретний строк закінчення
ЗТК, то якщо хоча б одна із сторін виявить незгоду з його припиненням,
то він буде (за відсутністю інших мотивів для його припинення) діяти
невизначено довго, аж до закінчення існування сторін контракту або
самого об’єкта.

Інший приклад формулювання вічності ЗТК: “Цей Контракт діє строком один
рік, проте, якщо жодна із сторін (або обидві разом) не висловить
письмово волевиявлення про його припинення, строк дії цього Контракту
автоматично продовжується на невизначений період, до письмового
волевиявлення однієї або обидвох сторін про припинення або його зміну”.
Строк такого контракту, якщо не будуть залучені інші мотиви (рішення
третьої особи, наприклад, суду) буде тривати до меж існування сторін,
які його укладали. Такі та аналогічні їм формулювання не рекомендується
використовувати при укладанні ЗТК.

Зазвичай, припинення ЗТК здійснюється:

Належним виконанням зобов’язань, після чого припиняються усі взаємні
права та обов’язки, встановлені гарантії.

Закінченням строків його дії.

Згодою сторін, яка має бути оформлена відповідним документом за
печаткою. Якщо сторони передбачають добровільне припинення ЗТК, то вони
також повинні передбачити порядок баланса та погашення усіх взаємних
зобов’язань, закінчення усіх взаємних розрахунків та перерахувань, якщо
такі залишились незавершеними.

Заміною виконання; така норма хоча і не передбачається законодавством,
але широко використовується у практиці комерційного обороту, коли,
наприклад, продавець пропонує заміну товара іншим, який задовольняє
покупця як належне виконання ЗТК. За формальною ознакою це буде вже
інший контракт або угода у рамках генерального контракту.

Заліком вимог. Можливий за згодою сторін залік зобов’язань погашенням –
виконанням сторонами однорідних вимог, які існують за контрактом та
задовольняють сторони. Предметом заліку можуть бути лише однорідні
вимоги – грошові зобов’язання.

Новацією, тобто заміною на підставі угоди одних зобов’язань на інші
шляхом укладання нової угоди або ЗТК. Для припинення ЗТК в результаті
новації, вона повинна бути законною. Оскільки новація – це новий ЗТК,
усі гарантії, поручительства, застава та інше, які випливають із
попереднього контракту, втрачають чинність.

Поглинанням іншими контрактам; ця підстава подібна до новації, але
відрізняється зміною форми ЗТК та його правовою силою, наявністю
захисних застережень.

Ліквідацією юридичної особи – сторони ЗТК; можливо зазначення переходу
зобов’язань до правонаступника, наприклад, до вищестоячої організації,
засновника або ліквідаційній комісії.

На правомірну вимогу однієї із сторін; у ЗТК передбачається мінімальний
строк, з який одна сторона повинна поінформувати іншу про свій намір
припинити ЗТК, наприклад, за три місяці. Тут же зазначається порядок
обрахування плину часу – з дати отримання контрагентом письмового
повідомлення. Вимога припинення ЗТК має бути обгрунтована та
передбачений порядок узгодження заліку або погашення витрат, які мали
місце у зв’язку з приготуванням до виконання. Необгрунтоване припинення
– мотив для суперечки про погашення збитків.

Принциповою неможливістю виконання внаслідок форс-мажору.

Внаслідок порушення умов ЗТК.

За рішенням суду, арбітражу або інших органів держави, до компетенції
яких відносяться такі дії [22, с. 204].

Ключовим питанням контракту є питання про ціну. Кращим критерієм для
визначення ціни є зіставлення пропозицій різних фірм (складання так
званого конкурентного листа), цін конкретних угод, прейскурантів,
котирувань, робота з фірмами, що продають і купують аналогічний товар,
зокрема на виставках і ярмарках.

Платіж – найважливіший аспект міжнародної торгівлі. І саме його
неправильна організація є причиною катастрофічних результатів тієї чи
іншої зовнішньоекономічної угоди.

Між платежем у рамках внутрішньої торгівлі й міжнародним платежем існує
дві основні розбіжності:

1) в міжнародній торгівлі порядок платежів може регулюватися двома або
декількома державами, в той час як розрахунки у внутрішній торгівлі
регулює тільки одна держава;

2) в міжнародній торгівлі, як правило, задіяні дві або декілька валют
[20, с. 112-113].

Велике значення має вивчення законоположень щодо здійснення торговельних
операцій, у тому числі страхування і торговельного судочинства, законів,
що регулюють правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону
промислової власності, патентування винаходів, реєстрації товарних
знаків, арбітраж та ін.

Торговельні звичаї (УЗАНСИ) – це не закони і не застиглі положення. Вони
відбивають зміни в торговельній практиці. Торговельні звичаї охоплюють
значне коло питань: зміст окремих пунктів контракту; лумачення в
практиці таких термінів, як “біля , “негайно”; специфічні умови торгівлі
окремими товарами; специфічні правила в окремих містах, портах,
областях.

За наявності в контрактах неясностей, неточностей допомагають
торговельні звичаї. Вони іноді викладаються в біржових правилах, у
спеціальних збірниках торговельних палат. Наприклад, Міжнародна
торговельна палата має спеціальне видання “торговельні терміни”, де
викладаються базисні умови поставок [16, с. 23].

Зазначимо, що українське законодавство вважає ціну істотною складовою
договору купівлі-продажу. Водночас слід мати на увазі, що за
законодавством ряду країн визнаються чинними договори, у яких ціна не
вказується. Так, відповідно до Кодексу міжнародної торгівлі Чехії,
„домовленість про певну договірну ціну не є суттєвим реквізитом договору
купівлі-продажу, якщо сторони висловили бажання укласти договір і без
угоди про купівельну ціну”. Англійське право також у принципі не вважає
ціну суттєвою умовою договору. Правова доктрина США виходить із
можливості укладення сторонами договору купівлі-продажу без визначення в
ньому ціни [5, с. 129].

1.3. Оцінка впливу законодавчої бази на процес реалізації
зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

У процесі реалізації зовнішньоекономічних контрактів підприємством
розглядається як вітчизняна нормативно-правова база, так і торгове,
митне, валютне та податкове законодавство країни-контрагента;
визначаються міжнародні правила і норми щодо торгівлі даним товаром, а
також наявні інструкції Європейської Економічної комісії ООН щодо угоди;
аналізуються організаційно-правові основи розробки даного контракту для
зовнішнього ринку.

На приватному рівні головна роль належить Міжнародній торговельній
палаті (Париж). Ще в середині двадцятого століття Міжнародною
торговельною палатою були розроблені Уніфіковані торгові терміни
(“Інкотермс”).

“Інкотермс” – це типові умови договору купівлі-продажу. Правила
“Інкотермс” застосовуються у всіх випадках, коли сторони зробили
посилання на них у договорі. “Інкотермс” можуть використовуватися при
укладанні договорів купівлі-продажу, які вимагають від продавця
транспортування товару будь-яким видом транспорту, а також для
договорів, де покупець одержує товар на складі продавця.

У тлумаченні й застосуванні комерційного договору можуть виникати
труднощі, як у силу неоднозначності тих або інших його положень, так і в
силу того, що деякі питання в ньому просто не передбачені.

“Інкотермс” містить декілька варіантів вирішення таких типових питань,
що викликають труднощі при тлумаченні і застосуванні договору:

коли переходить право власності на товар;

коли переходить ризик випадкової загибелі товару;

хто зобов’язаний застрахувати товар і заплатити за страховку;

хто зобов’язаний організувати транспортування товару і заплатити за
транспортування;

хто зобов’язаний сплатити мита, податки, збори.

На сьогодні існує декілька редакцій “Інкотермс”. Розбіжності між ними не
дуже суттєві. Будь-яку з цих редакцій можна використовувати. Останньою є
редакція “Інкотермс” 2000 р.

“Інкотермс” містить тринадцять типових умов купівлі-продажу товарів.

Сама Міжнародна торговельна палата пропонує поділяти всі умови поставки
на чотири групи, причому до кожної групи входять умови, в скороченій
назві яких перша буква відповідає назві групи. В кожну групу входять
умови, що за головними положеннями схожі між собою:

1. Е – EXW. Товар передається покупцеві, але використання послуг
перевізника прямо не передбачене.

2. F – FCA, FAS, FOB. Покупець несе всі витрати і ризики до передачі
товару перевізнику.

3. С – CFR, СІF, СРТ, СІР. Покупець повинен здійснити поставку товару до
перевізника, за свій рахунок забезпечити транспортування товару
перевізником, і, за деякими типовими умовами, застрахувати товар.
Покупець не бере на себе ризики, пов’язані з подіями, що мають місце
після передачі товару перевізнику.

4. D – DAF, DES, DEQ, DDU, DDE. Покупець повинен передати товари
перевізнику, забезпечити їхнє транспортування і нести всі ризики і
витрати до прибуття товарів у країну призначення.

Ці умови настільки добре опрацьовані, що сторонам достатньо, наприклад,
просто записати в договорі: “Продавець поставляє товар на умовах FOB
Іллічівськ”, і умови поставки будуть повністю урегульовані.

На міждержавному рівні головна роль належить Комісії ООН з права
міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Укладена в 1980 році Віденська
конвенція про міжнародні договори купівлі-продажу товарів (надалі –
Віденська конвенція) є плодом багатьох років роботи в рамках цієї
організації.

Віденська конвенція стосується таких питань:

що потрібно для того, щоб угода вважалася укладеною;

коли вважається, що сторона договору виконала усі свої зобов’язання, що
виникли в результаті укладання договору;

наслідки невиконання договору;

неможливість виконання.

Віденська конвенція застосовується сторонами, якщо вони:

1) прямо не вказали в договорі, що Конвенція або якась її частина до них
не застосовується;

2) сторони договору знаходяться в двох різних державах:

для обох цих держав Конвенція набрала сили, або

для однієї з цих держав Конвенція набрала сили і сторони домовилися про
те, що до їхньої угоди застосується саме право цієї держави, або

для однієї з цих держав Конвенція набрала сили, і за нормами
міжнародного приватного права застосовуваним до угоди є право цієї
держави.

Конвенція спрямована на подолання суперечностей між національними
системами регулювання договору купівлі продажу. Є компромісним рішенням
між різними правовими та соціально-економічними системами.
Застосовується під час укладання договорів купівлі-продажу між
сторонами, якщо їх торгівельна діяльність здійснюється в різних державах
і ці держави є учасницями Конвенції.

За Віденською конвенцією, продавець зобов’язаний:

1) передати покупцю або іншій уповноваженій особі за договором товар і
всі документи, що належать до товару, в пункті й у терміни, обумовлені в
договорі. При цьому товар має відповідати умовам договору за кількістю,
якістю та описом;

2) передати право власності на товар.

Покупець зобов’язаний:

1) прийняти товар;

2) сплатити за нього ціну, узгоджену сторонами.

Окрім того основними законодавчими актами, що враховується при розробці,
укладанні та реалізації зовнішньоекономічних договорів є:

Конвенція ООН “Про позовну давність в міжнародній купівлі продажу
товарів” Нью-Йорк, 1974 р., документ ООН А/СONF. 63/15. Конвенція
визначає обставини, за яких вимоги покупця і продавця один до одного, що
витікають з міжнародного договору купівлі-продажу товарів чи пов’язані з
його порушенням, припиненням чи недійсністю, не можуть бути реалізовані
через певний період часу. Важливо враховувати при зростанні обсягів
зовнішньоекономічної діяльності.

Постанова КМУ та НБУ від 21 червня 1995р. N 444 Про типові платіжні
умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) i типові форми
захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), якi
передбачають розрахунки в іноземній валюті. Рекомендує суб’єктам
підприємницької діяльності України застосовувати під час укладання
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови
зовнішньоекономічних договорів i типові форми захисних застережень до
зовнішньоекономічних договорів, якi передбачають розрахунки в іноземній
валюті. Наводяться типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів.

Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України
від 6 вересня 2001 р. № 201 “Про затвердження Положення про форму
зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”. Затверджує дане Положення,
яке в свою чергу визначає обов’язкові умови, які повинні наводитися в
зовнішньоекономічних контрактах. Регулює форму контрактів. Важливе
значення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995 року

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991
року N 959, який регулює питання про інформаційне забезпечення
зовнішньоекономічної діяльності, встановлює порядок реєстрації та
ліцензування суб’єктів ЗЕД, принципи укладання контрактів ЗЕД, правові
основи їх регулювання тощо.

Указ Президента України „Про регулювання бартерних (товарообмінних)
операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 27 січня 2006
року

Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на даний час в Україні діє
облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), предметом яких є:

товари, реекспорт яких регулюються чинним законодавством України та
міжнародними договорами України;

товари вітчизняного походження, щодо яких передбачено добровільні
обмеження експорту з метою запобігання демпінгу (наприклад, деякі
текстильні вироби);

товари вітчизняного походження, щодо яких здійснюються антидемпінгові
процедури (наприклад, живі тварини, уран, аміак, труби і трубки з чорних
металів);

вітчизняні товари, імпорт яких до інших держав квотується (ліцензується)
відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних
угруповань чи митних союзів (наприклад, напівфабрикати із заліза та
нелегованої сталі);

вітчизняні товари, експорт яких здійснюється в рамках бартерних
(товарообмінних) операцій чи операцій зустрічної торгівлі (наприклад,
живі тварини, карбамід, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі).

Переліки товарів визначає Міністерство економіки України. Реєстрацію й
облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюють
Міністерство економіки України й уповноважені ним органи.

РОЗДІЛ 2. Аналітико-рекомендаційна частина

2.1. Загальна характеристика ПП „Малярчук”

Приватне підприємство „Малярчук” засноване згідно з Конституцією
України, Законами України „Про власність”, „Про підприємництво”, „”Про
підприємства в Україні”, „Про господарські товариства”, „Про цінні
папери та фондову біржу”, шляхом державної реєстрації суб’єкта
підприємницької діяльності – фізичної особи – Малярчука Романа
Дмитровича. Свідоцтво про реєстрацію видане Коломийською районною
державною адміністрацією (див. додаток Е).

Вибір організаційно-правової форми підприємництва є одним із складних
етапів формування підприємницької діяльності, оскільки чинне
законодавство передбачає досить широку мережу таких форм. Зокрема, на
форму підприємницької діяльності впливає вибір самого виду діяльності.
На вибір організаційно-правової форми підприємницької діяльності впливає
також і обсяг відповідальності, яку приймають на себе підприємці, форма
власності, мета створення підприємства.

Початок підприємницької діяльності настає з моменту державної реєстрації
суб’єктів підприємництва та набуття ними прав юридичної або фізичної
особи. Ця процедура є важливою для підприємств будь-якої
організаційно-правової форми підприємництва.

Реєстрація нового суб’єкта підприємництва (ПП „Малярчук”) відбулася у
передбаченому законодавством порядку:

У зв’язку з тим, що приватне підприємство ґрунтується на власності
однієї особи, всі рішення приймаються власником самостійно.

Тому Малярчука Романа Дмитровича 26 серпня 2003 року було зареєстровано
Коломийською районною державною адміністрацією як суб’єкт
підприємницької діяльності – фізичну особу, за місцем проживання:
Україна, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Остапківці,
вулиця Франка,120.

Приватне підприємство – це таке підприємство власником, якого є одна
приватна особа. На ринку товарів і послуг підприємець без утворення
юридичної особи (фізична особа) користується такими ж правами, що і
підприємство, а саме: має право мати свій розрахунковий рахунок в банку,
товарний знак, одержувати кредити, проте він не має права
використовувати найману робочу працю, хоч може залучати громадян до
своєї роботи на основі договору підряду чи на комісійних умовах[2].

Нотаріально засвідчився підпис засновника на статуті.

У філії Ощадбанку було зроблено оплату за державну реєстрацію.

Коломийською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво про
державну реєстрацію на підставі наданих статуту, заяви про державну
реєстрацію і квитанції філії Ощадбанку, про що 26 серпня 2003 р. було
зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за
№23806257Ф0022137.

Дальше (приблизно напротязі тижня) – вже на основі свідоцтва про
державну реєстрацію та реєстраційної картки в Державній податковій
адміністрації України Коломийським об’єднанням державної податкової
інспекції ПП „Малярчук” було взято на облік як платника єдиного податку.

Копія свідоцтво про сплату єдиного податку подається подається в додатку
Ж.

У районному відділі внутрішніх справ було отримано дозвіл на
виготовлення печатки і штампу. На даний час воно має круглу печатку та
кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів та послуг.

У філії АППБ „Аваль” відкрився розрахунковий рахунок ПП „Малярчук”.
Підставою для відкриття рахунку було свідоцтво про державну реєстрацію
суб’єкта підприємництва та копія документа, що підтверджувало взяття
його на облік в органі податкової державної служби.

Кожен суб’єкт підприємництва вибирає сферу діяльності, в якій він може
максимально реалізувати свій потенціал, одержати великий прибуток.

У 2002 році було проведено дослідження ринку комп’ютерних послуг і
зроблений висновок, що на існує велика потреба в не тільки в продажі, а
й в постійному обслуговуванні та ремонті комп’ютерної техніки.

ПП „Малярчук” вибрало для себе торгово-посередницьку діяльність та
роздрібну торгівлю в магазині (загальна площа 65м2) (див. додаток З).

Послуги, які надає магазин „Ренесанс”:

продаж комп’ютерів;

продаж комплектуючих;

продаж оргтехніки;

модернізація;

обслуговування.

Магазин „Ренесанс” має свій торговий знак, який пропонується в додатку
К.

Недоліками такої форми власності (приватне підприємство) можна назвати:

нестабільність доходів;

проблематичність одержання кредитів;

ризик втрати власного капіталу і майна;

велике фізичне і психологічне навантаження;

обмеженість масштабів бізнесу;

велика залежність від зовнішнього середовища;

слабка конкурентоспроможність.

Для виходу на міжнародні економічні зв’язки керівництво протягом 2003
року здійснювало маркетингове дослідження ринку, а саме, вивчалася
кон’юнктура українського ринку. Аналіз кон’юнктури мав на меті виявити
попит на товари, які мали імпортуватися в країну. В результаті
маркетингового дослідження ринку було виявлено, що:

в Україні існує стабільний попит на вище перераховані послуги, а зокрема
на комп’ютерні як з боку державних установ так і приватних. Також існує
тенденція до зростання попиту, оскільки, багато „сільських територій”
взагалі некомп’ютеризовані, а це особливо важливо для молодого
покоління, яке після шкіл, продовжуючи навчання, навіть не знає як
виглядає комп’ютер;

технічні та якісні характеристики комп’ютерного обладнання зробленого в
Україні не зовсім відповідають нормативним вимогам або взагалі неякісне,
а імпортне – цілком відповідає стандартам;

товари, які пропонуються для імпорту є конкурентоспроможними і
відповідають параметрам висока якість за помірні ціни;

оскільки більшість державних закладів фінансується з державного бюджету,
не кожен з них зможе одразу оплатити вище згадані послуги, тому в
результаті дослідження виявлено, що потрібно надавати короткострокові
кредити та знижки на масові закупки;

найдоцільнішою формою закупівлі товару українським покупцем є непрямі
переговори, тобто залучення посередників, оскільки імпортні поставки на
найближчий період не носитимуть регулярний характер. А ПП „Малярчук”
надає торгово-посередницькі послуги.

І в другій половині 2004 року ПП „Малярчук”, вивчивши кон’юнктуру ринку
вирішило остаточно виходити на міжнародні зв’язки. Аналіз зарубіжних
виробників комп’ютерного обладнання і комплектуючих давав незаперечні
переваги фірмі-виробнику „SAMSUNG ELECTRONICS”. По-перше, широко
розповсюджена фірма; по-друге, це стабільна фірма; по-третє, існують
зручні транспорті сполучення для транспортування техніки, які дозволять
зекономити на додаткових витратах ресурсів і часу.

Керівництво ПП „Малярчук” виходило на міжнародні зв’язки з фірмою
„SAMSUNG ELECTRONICS” способом направлення запиту виробнику, де було
зазначено назва товару, його кількість та дата поставки. Пізніше ПП
„Малярчук” отримало комерційний лист з пропозицією провести переговори,
а також проформу контракту із загальними умовами поставки від виробника.
ПП „Малярчук” в свою чергу направило виробнику лист про наміри почати
переговори щодо укладання контракту.

На переговори щодо укладання контракту керівник ПП також брав
конкурентний лист, який містить комерційні і технічні відомості про
товар із одержаних від фірм пропозицій і служить для порівняння їх
основних показників.

Проведення переговорів, стосовно імпорту 7000 штук різних комп’ютерних
систем на загальну суму 57830 Дол. без ПДВ, відбувалось на основі
зустрічі контрагентів у місті Коломия. Оскільки переговори велися
тет-а-тет, то учасники переговорів можуть створити більш повне уявлення
один про одного, адже є змога спостерігати за жестами, поведінкою,
мімікою, емоціями людей. Такої можливості при листуванні або
телефонуванні контрагенти не мають. З іншого боку недоліком цієї форми
ведення переговорів є значна вартість їх проведення, пов’язана з
приїздом делегацій, їх розміщенням, проживанням тощо.

Ділові переговори проводилися між власником ПП „Малярчук” Малярчуком
Романом Дмитровичем та представником „SAMSUNG ELECTRONICS” в особі В.
Цірат за участю спеціалістів. До числа спеціалістів належали: експерти
з питань стосовно предмету контракту і переговорів, юрист, головний
бухгалтер.

Сторони при проведенні переговорів поставили перед собою завдання
досягнути своєчасної згоди на справедливих і взаємовигідних комерційних
умовах, дотримуючись принципів чесної та справедливої ділової практики.
Покупець мав змогу оглянути та оцінити рівень технології виробництва і
підготовки товарів, а також мав змогу порівняти, запропоновану
Продавцем, ціну з цінами конкурентів на аналогічну продукцію.

Переговори проводилися у місті Коломия двома мовами із залученням
перекладача. Відповідно до цього, контракт складається двома мовам („2
примірники ідентичного змісту, для кожної сторони по одному примірнику
кожного тексту”).

При проведенні переговорів розглядалися питання відповідальності сторін
при невиконанні або неналежному виконанні умов контракту. Встановлений
15-денний термін задоволення претензій кожної із сторін та штраф у
розмірі 10% від суми контракту за односторонню відмову від виконання
умов контракту.

В результаті переговорів Сторонами укладався спільний проект контракту,
в якому була врахована фактична домовленість, досягнута Сторонами.
Друкує текст контракту та оформляє додатки і копії Сторона, що приймає,
тобто Продавець („SAMSUNG ELECTRONICS”). Провелася робота з уточнення
окремих статей контракту, що веде до укладення контракту загалом.

Після узгодження проекту контракту сторони приступили до його
підписання.

У додатку Л підтверджено фотознімком, що в магазині „Ренесанс”
виставлена на продаж продукція фірми „SAMSUNG ELECTRONICS”.

Вище наведено процедуру першого виходу ПП „Малярчук” на міжнародні
економічні зв’язки. З кінця 2004 року між українським та німецьким,
чеським та іншими закордонними підприємствами було укладено 5
експортно-імпортних контрактів.

Застосування функції планування проявляється насамперед у формулюванні
цілей діяльності підприємства як на найближчі терміни: зараз це
захоплення більшої частки внутрішнього ринку, переоснащення обладнання;
так і на майбутнє – розширення асортименту та номенклатури продукції,
нарощення темпів та обсягів продаж.

Для досягнення поставлених цілей ПП „Малярчук” активно використовується
маркетингова стратегія та стратегія зростання, які полягають у
проведенні ефективної маркетингової політики та зміцнення позицій
відповідно.

Найбільшою перешкодою для реалізації поставлених цілей та використання
запланованих стратегій є фактори зовнішнього середовища.

Зважаючи на значні обсяги зовнішньоекономічної діяльності, дуже
відчутний вплив на роботу підприємства мають і міжнародні події та
міжнародне оточення, а це, зокрема, суперечки, що точаться навколо
Європейського Союзу та ЄЕП, ставки мит.

На рисунку 2.1.1 наведена організаційна структура ПП „Малярчук”.

Рис.2.1.1. Організаційна структура ПП „Малярчук”

До бухгалтерії підприємства входить один чоловік: головний бухгалтер, до
компетенції якого входить функції бухгалтерського обліку, статистичної
звітності, економічного аналізу підприємства, податкового планування,
планування економічної та фінансово-кредитної діяльності.

Торгово-посередницький відділ – 2 працівники. Займаються пошуком
потенційних клієнтів для реалізацією продукції.

Спеціаліст із зовнішньоекономічної діяльності займається плануванням та
здійсненням усіх видів ЗЕД ПП „Малярчук”.

Магазин „Ренесанс”, в якому працює 3 продавці, надає наступні послуги:
продаж комп’ютерів, комплектуючих, оргтехніки; модернізація та
обслуговування.

Також у своєму асортименті „Ренесанс” пропонує електронний записник
українського виробництва „Бізнесмен”. На рисунку 2.1.2 відображена
рекламка „Бізнесмена”.

Рис.2.1.2. Рекламка електронного записника „Бізнесмен”

Отже, проаналізувавши наведену вище структуру, можна відмітити багато
позитивних моментів її формування: по-перше, це простота, чіткість і
зрозумілість взаємовідносин ланок і працівників управління, по-друге,
нерозривність, логічність процесу.

ПП „Малярчук” функціонує і діє завдяки роботі персоналу з різним
ступенем кваліфікації та, прагнучи до вдосконалення, розуміє, що це
можливо лише при максимальному використанні розумового і робочого
потенціалу працівників. Спонукання людей на хорошу діяльність та повну
віддачу проводиться завдяки чітко продуманому мотиваційному процесу.

Керівник ПП „Малярчук” намагається однаково ставитись до всіх підлеглих
і забезпечувати їм одинакові права, задовольняти їхні потреби. А це і
створення кращих умов праці та відпочинку, і висококваліфіковане медичне
обслуговування.

На ПП „Малярчук” мають місце поряд із матеріальним стимулюванням
(премії, надбавки, доплати, безоплатні подарунки на День матері, 8
березня, Миколая) і методи морального впливу на працівників – відзнака
особистих якостей робітника, об’єктивна оцінка його праці, наголос на
його сумлінності, а особливо трудовому ентузіазмі – орденами чи
грамотами – навіть такі незначні заходи додають стимулу до праці,
забезпечують добросовісне виконання поставлених завдань, створюють
сприятливий психологічний клімат у колективі.

Функція контролю у ПП „Малярчук” є всеохоплюючою, вона діє від найменших
ділянок до цілого підприємства в цілому і визначає потрібні шляхи для
вдосконалення його діяльності, забезпечує досягнення необхідної якості
продукції, належного виконання замовлень, а, отже, відповідно і
підтримання його іміджу.

Контроль на підприємстві класифікується на виробничий та фінансовий:

– попередній (перевірка якості та кількості отриманих матеріальних
ресурсів, опис і характеристика всіх матеріалів та обладнання, що будуть
використовуватися у ході діяльності ПП „Малярчук”);

– поточний (реалізується безпосередньо у процесі здійснення виробничої
та зовнішньоекономічної діяльності, передбачає перевірку поточної роботи
усіх структур, ефективності використання ресурсів, норм використання
ресурсів, виявляє відхилення і встановлює їх причини; контроль
здійснюється безперервно та реалізується шляхом прийняття відповідних
рішень керівників у формі положень, статутів);

– заключний (перевіряється продуктивність праці персоналу, повнота,
достовірність та об’єктивність інформації, фактичні фінансові результати
порівнюються із запланованими, перевіряється вихід і якість роботи;
такий контроль здійснюється шляхом співставлення звітів, аналізу
балансу).

Кожен вид контролю на підприємстві відзначається простотою та
результативністю, він повністю виправдовує себе: витрати на його
здійснення є мінімальними у порівнянні з результатами, які вони дають.

ПП „Малярчук” здійснює:

торгово-посередницьку діяльність на Україні;

імпортні операції;

ПП „Малярчук” імпортує комп’ютерні товари, комплектуючі до них та
оргтехніку.

2.2. Оцінка фінансового стану ПП „Малярчук” у період 2004-2005 років

ПП „Малярчук” при здійсненні господарської та іншої діяльності вправі по
власній ініціативі приймати будь-які рішення, що не протирічать діючому
законодавству.

Втручання в господарську діяльність та іншу діяльність ПП „Малярчук” зі
сторони будь-яких органів не допускається, якщо це не торкається прав
державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємств,
передбачених законодавством.

Основною формою організації діяльності ПП „Малярчук” є самостійно
сформований план економічного та соціального розвитку, який базується на
замовленні державних органів управління та інших замовників.

ПП „Малярчук” самостійно вибирає напрями своєї діяльності,
розпоряджається своєю продукцією і доходами.

Відносини ПП „Малярчук” з іншими підприємствами, організаціями та
громадянами у всіх сферах господарської діяльності будуються на основі
договорів.

ПП „Малярчук” вільне у виборі предмету договору, визначення обов’язків,
будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать
діючому законодавству.

Купівлі на ринку товарів і послуг здійснення ПП „Малярчук” безпосередньо
у виробників, в оптовій чи роздрібній торгівлі, в тому числі на
ярмарках, на аукціонах і у організацій матеріально-технічного
постачання, а також у інших посередницьких організацій, як юридичних так
і у фізичних осіб.

ПП „Малярчук” реалізує свою продукцію, роботи, послуги, відходи
виробництва по цінах і тарифах, встановлених самостійно або на
договірній основі, а у випадках, передбачених діючим законодавством, по
державних цінах.

Частина продукції ПП „Малярчук” може бути реалізована власником за
собівартістю.

ПП „Малярчук” веде облік результатів діяльності, веде оперативний,
бухгалтерський та статистичний облік.

Бухгалтерський, оперативний та статистичний облік та звітність у ПП
„Малярчук” ведуться згідно нормам, що діють в Україні. Організація обігу
документів встановлюється власником ПП „Малярчук”.

Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та
іншої звітності покладене на головного бухгалтера ПП „Малярчук”,
компетенція якого визначена чинним законодавством.

Фінансовий рік встановлюється з 1 січня по 31 грудня.

Річний звіт щодо операцій та баланс складаються не пізніше, ніж через
два місяці після закінчення операційного року.

По результатах аналізу фінансового стану ПП „Малярчук” на основі балансу
можна зробити висновок про те, що значення більшості з основних
показників фінансового стану перевищують орієнтовні (нормативні)
позитивні, наприклад:

– коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) (відношення
сум оборотних активів до суми короткострокових зобов’язань) дорівнює
3,0, що доводить здатність покривати свої короткострокові зобов’язання
оборотними активами;

– коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення сум грошових коштів та
їх еквівалентів до суми короткострокових зобов’язань) рівний 0,2, що
характеризує частину короткострокових зобов’язань, яка може бути негайно
покрита коштами на рахунках в банку;

– коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності) (відношення суми
власного капіталу та підсумку активу балансу) дорівнює 0,82, який
показує непогане співвідношення власного капіталу та вартості його
активів;

– коефіцієнт ефективності використання активів (співвідношення суми
чистого прибутку до суми активів) дорівнює 0,11.

Це дозволяє охарактеризувати фінансовий ПП „Малярчук” як стабільний та
зробити висновок про високу вірогідність його безперервного та
економічно ефективного функціонування.

Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітній квартал
наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного
податку в календарному році:

2004 рік – 335476,00 грн. (див. додаток М);

2005 рік – 480 271,80 грн. (див. додаток Н).

Оплата здійснюється через програму „Клієнт-Банк” в електронній формі.

Характерною особливістю виробничо-господарської діяльності ПП „Малярчук”
є те, що воно стабільно працює на ринку протягом усього звітного
періоду. Як доказ можна навести по кварталах 2005 року динаміку обсягів
продажу одиниць комп’ютерних систем (монітори, процесори, принтери та
ноутбуки) (див. рис.2.2.1).

2.3. Аналіз проблем реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП
„Малярчук”

Однією з важливих проблем ПП „Малярчук”, яке працює в ринкових умовах, –
є проблема виживання і забезпечення безупинного розвитку. Ефективне
вирішення цієї проблеми полягає у створенні і реалізації конкурентних
переваг, що значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотно
розробленої й ефектнішої стратегії виходу підприємства на зовнішні
ринки.

На даний момент є найбільш актуальними такі проблеми:

1) відсутність чіткої методики підготовки, розробки та реалізації
зовнішньоекономічних контрактів;

2) відсутність необхідної для ефективної розробки та реалізації
зовнішньоекономічних контрактів інформації про контрагентів, традиції їх
контрактної діяльності, недостовірність наявних даних.

Для вирішення першої проблеми необхідним є створення спеціального
підрозділу, чи принаймні залучення одного чи двох кваліфікованих
менеджерів з відповідним досвідом та навиками роботи, які б займалися
постійним аналізом умов контрактів, які б використовували новітні й
найефективніші підходи для формулювання статей зовнішньоторговельних
угод. Лише знання та інтуїція таких спеціалістів зможуть забезпечити
успіх проведення зовнішньоекономічних операцій.

Щоб покращити ситуацію із другою проблемою необхідно створити
автоматизовану інформаційну систему, забезпечити керівників відповідною
комп’ютерною технікою, підвищити рівень механізації і автоматизації
управлінських робіт. Відповідне сучасне комп’ютерне програмне
забезпечення, автоматизовані системи управління проектами дозволять
ефективно планувати роботи по майбутньому проекту; розподілити
виконавців, фінансові та інші ресурси. Ззовні ПП „Малярчук”
використовувати слід інформацію лише тих експертів, маркетингових та
консалтингових фірм, які мають добру репутацію та значний досвід роботи.

Для досягнення поставлених цілей ПП „Малярчук” потрібно активно
використовувати маркетингову стратегію та стратегію зростання, які
полягають у проведенні ефективної маркетингової політики та зміцнення
позицій відповідно.

Найбільшою перешкодою для реалізації поставлених цілей та використання
запланованих стратегій є фактори зовнішнього середовища.

Макроекономічний аналіз. Метою його є оцінка тенденцій і динаміки
розвитку макроекономічних процесів, економічної ситуації в країні і
галузі. Найбільш узагальненим показником, що використовується в
прогнозах, є розмір валового національного продукту. Одним із
найважливіших питань, що потребує з’ясування при макроекономічному
аналізі і прогнозуванні, є визначення стадії ділової активності, на якій
знаходиться економіка країни, і оцінка часу входження її в таку стадію
циклічного розвитку.

Аналіз соціально-політичного становища. Політична стабільність –
ключовий чинник зменшення економічної невизначеності і своєчасного
створення несуперечливої системи економічного законодавства, що
регламентує підприємницьку діяльність. Важливою політико-правовою
проблемою, яка істотно впливає на діяльність підприємства є податкова
політика, зокрема, проблема податку на додану вартість та його
відшкодування.

Аналіз виробничого середовища – в центрі аналізу знаходяться виробничі
прогнози, засновані на вивченні виробничих напрямків можливого розвитку
і деяких кількісних розмірів, що характеризують структурні зміни в
промисловому і сільськогосподарському виробництві. Виробничий прогноз
повинен ґрунтуватися на інформації про перспективи (ріст чи падіння)
виробництва конкретних видів продукції, що виготовляються підприємством,
а також на таких характеристиках підприємства, як прибутковість,
капіталовкладення, динаміка основних виробничих фондів і т. д.

Важливим елементом оцінки очікуваного стану виробничого середовища є
конкурентний аналіз. Він включає встановлення рівня конкуренції за
кількістю і рангом конкурентів, оцінку їх сильних і слабких сторін.

Аналіз технологічного середовища передбачає оцінку очікуваних змін у
процесі науково-технічної конкуренції, прогнозування можливості появи
принципово нових технічних засобів і технологій або можливості
нетрадиційного використання відомих технологій.

Аналіз зовнішнього технологічного середовища завершується складанням
переліку як зовнішніх загроз, так і очікуваних позитивних змін, з якими
буде стикатися підприємство.

Аналіз сильних і слабких сторін організації. Аналіз зовнішнього
середовища, підкріплений оцінкою стану підприємства, його можливостей і
перспектив розвитку, служить вихідною базою для врахування сильних і
слабких сторін організації при розробці стратегії її поведінки на
внутрішньому і зовнішньому ринках. Стан підприємства є оцінкою ситуації,
що склалася на період розробки стратегії розвитку, і метою аналізу є
виявлення проблем і можливостей використання внутрішніх ресурсів і
резервів.

Аналіз альтернатив і вибір стратегії. Визначення якісних і кількісних
цілей, результати аналітико-прогнозних досліджень служать вихідною базою
для завершального етапу робіт із формування загальної стратегії розвитку
підприємства і підкріплюючих її функціональних стратегій. Алгоритму, що
дозволив би формалізувати цей процес, не існує, а позитивний досвід
розробки стратегічних планів конкретних підприємств, як правило, не
афішується. Тому вибір стратегії розвитку в значній мірі є результатом
мистецтва управління і залежить від повноти і об’єктивності вихідної
інформації, компетентності менеджерів, їхніх аналітичних можливостей, а
також спроможності до передбачення і прийняття обґрунтованих рішень.

При реалізації зовнішньоекономічних контрактів одним із головних
моментів є врахування особистих рис притаманних країні партнера.
Потрібно враховувати: ризик пов’язаний з товаром та його властивостями,
умови поставки, вибір валютних умов контракту, форс-мажорні обставини,
ризик припинення дії контракту; ряд наступних ризиків: політичні,
макроекономічні, надійність партнера, юридичні, кримінальні,
маркетингові, інформаційні; ризики пов’язані з етапом контракту: при
митному оформленні, при сертифікації, інвестиційні, комерційні та
транспортні; ризики в залежності від територіального розташування: за
кордоном, на границі чи у своїй країні. Також потрібно враховувати, що
на ризик можна впливати частково, або ризик буде не управляючий
(форс-мажор).

Для ефективного подальшого функціонування ПП „Малярчук” необхідно
комплексно поєднати вирішення всіх проблем, які виникають і швидше
реагувати на зовнішні зміни, що буде запорукою успіху.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Успішна реалізація зовнішньоекономічних контрактів є важливою частиною
ефективного функціонування підприємства. Підприємство, яке не „вміє”
планувати та реалізовувати зовнішньоторговельні контракти навряд чи може
досягти серйозних успіхів в своєму розвитку. Звичайно, вирішення проблем
із реалізацією зовнішньоекономічних контрактів – не панацея від всіх
бід, але уважний підхід до цього важливого етапу роботи створює основу
для успішної діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринку.

Дійсно, зовнішнє середовище бізнесу, особливо міжнародного,
характеризується швидкими змінами. У західних країнах це пояснюється
високою насиченістю споживчого попиту, його індивідуалізацією,
різноманітним характером. Ці зміни попиту диктують зрушення інших
чинників середовища: технології, засобів зв’язку і т.д. Отже, і в
контракті повинно багато що враховуватись нового, хоч структура
контракту залишається загальноприйнятою.

У економіці України рухливість середовища, обумовлена, перш за все,
перехідним характером нашого господарства, стрімким входженням нашої
країни в світовий інтеграційний процес, лібералізацією
зовнішньо-економічної діяльності і, як наслідок, нестабільністю
соціально-економічної сфери.

Не менш значним є також і досягнутий рівень розвитку
зовнішньоекономічних зв’язків (рівень інтернаціоналізації).

Підприємство-новачок насамперед прагне вибрати адекватні умови
зовнішнього ринку – товари та оптимізувати ціну на них для полегшення
збуту. Зокрема це стосується і, досліджуваного нами, ПП „Малярчук”.

Інакше поводяться на зовнішньому ринку підприємства, що мають значний
досвід роботи на ньому. В центрі їхньої уваги знаходяться проблеми
рівноваги ресурсів, що використовуються, запуск або зняття з виробництва
конкретних видів продукції, засвоєння нових ніш і секторів ринку.

Також, більшу увагу потрібно приділити рекламі. Адже сьогодні це
найбільш швидкий і точний спосіб донесення до споживача інформації про
підприємство. Для цього потрібно найняти фахівців, оскільки своїх в ПП
„Малярчук” немає.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172 с.

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб.
– К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид.,
випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова.- К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.

Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности
менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. – М., 1997. – 212 с.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /
І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман / За ред.д-ра
екон.наук, проф. І.В.Багрової. – Київ, Цент навчальної літератури, 2004.
– 580 с.

Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О.
Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навч. посіб. – 2-ге вид.,
перероб. І доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник / Г. Д.
Гордеев, Л. Я. Иванова, С. К. Казанцев и др. / Под ред. Л. Е.
Стровского. – М., 1996 – 292 с.

Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний
посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.

Аверьянов В. Б., Нагребельный В. П., Чернов Е. В., Алексеенко А. А.
Юридическая памятка участнику внешнеэкономической деятельности в
Украине. – М.І 1992.

Беклешов Д. В., Бердников А. Н. Основы коммерческой деятельности на
внешнем рынке. Вып. 4: Структура и содержание внешнеторговых контрактов.
– М., 2006.

Внешнеторговые сделки / Составитель И. С. Гринько. – Сумы, 2006.

Внешнеторговые документы: контракты, соглашения, транспортные
документы, финансовая отчетность. – К., 1992.

Дегтярева О. И., Полянова Т. Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая
деятельность: Учеб. пособие. – М., 1999.

Как заключать международные торговые контракты. – К, 1992

Контракты международной купли-продажи / Сост. А. В. Демченко. – К, 1991

Международное торговое право. Расчеты по контрактам: Сб. междунар.
документов и комментарии. – М., 2006.

Покровская В. В. Международные коммерческие операции и их
регламентации. Внешнеторговый практикум. – М., 2006.

Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпенко, О. I. Рогач, О. І.
Шнирков та ін. – К, 2000.

Смирнов В. В. Экспортно-импортные операции в международном бизнесе.
Правила “ИНКОТЕРМС- 2000”, условия договора, риски и перевод их на
страховщика. – М., 2006.

Экспортно-импортные операции: контракты, формы расчетов. – К., 1992.

Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника
внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. – М., 2006.

Кореманова Н. А. Составление внешнеторгового контракта / Под ред. Ю. Т.
Ермолаева. – М, 1993.

Международные документы по внешнеэкономической деятельности. – М.,
1993.

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991
року N 959.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України „Про
типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми
захисних застережень до них” від 21 червня 1995 р. № 444.

Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних
договорів (контрактів).

Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції
України від 6 вересня 2001 р. № 201 „Про затвердження Положення про
форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”.

Конвенція ООН “Про договори міжнародної купівлі продажу товарів”
Відень, 1980 р., документ ООН А/СONF. 97/18.

Конвенція ООН „Про позовну давність в міжнародній купівлі продажу
товарів” Нью-Йорк, 1974 р., документ ООН А/СONF. 63/15.

Указ Президента України „Про заходи щодо упорядкування розрахунків за
договорами, які складають суб’єкти підприємницької діяльності України”
від 4 жовтня 1994 року

Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України
„Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 5
жовтня 1995 року №75

Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
від 23 вересня 1994 року

Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995 року

Указ Президента України „Про регулювання бартерних (товарообмінних)
операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 27 січня 2006
року

Міжнародні правила по тлумаченню термінів „Інкотермс” (редакція 2000
р.)

Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил
інтерпретації комерційних термінів” від 4 лютого 2006 року №567/94

Указ Президента України „Про облік окремих видів зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) в Україні (із змінами, внесеними згідно з Указами
Президента №929/2000 від 31.07.2000р. і №45/2001 від 4.03.2006р.)

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Характеристика наукової та навчально-методичної літератури за проблемами
реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

№ з/п Літературні джерела Характеристика

1. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч.
посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с. Акцентує увагу на особливому
рівні складності процесу укладання та реалізації контрактів ЗЕД,
наводиться перелік найважливіших проблем такого процесу

2. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 172 с. Розглядає
контракт як основну підставу для здійснення операцій, розкриває суть
різноманітних варіантів контрактів зовнішньоекономічної діяльності

3. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности
менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. – М., 1997. – 212 с. Розкриває
особливості міжнародних договорів, аналізує помилки вітчизняних
підприємств при розробці та реалізації зовнішньоторговельних контрактів

4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид.,
випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552
с. Звертає особливу увагу на важливості стратегічних підходів до
управління контрактною діяльністю підприємств, докладно розглядає та
аналізує кожен з етапів процесу реалізації зовнішньоекономічних
контрактів

5. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник / Г. Д.
Гордеев, Л. Я. Иванова, С. К. Казанцев и др. / Под ред. Л. Е.
Стровского. – М., 1996 – 292 с. Особливу увагу приділяє проблемам
реалізації зовнішньоекономічних контрактів, наводить різноманітні
способи розв’язання суперечок

6. Аверьянов В. Б., Нагребельный В. П., Чернов Е. В., Алексеенко А. А.
Юридическая памятка участнику внешнеэкономической деятельности в
Украине. – М., 1992 Аналізуючи усю необхідну при здійсненні ЗЕД
документацію загалом, розкриває і проблеми, що стосуються реалізації
контрактів; обґрунтовує шляхи їх вирішення

7. Беклешов Д. В., Бердников А. Н. Основы коммерческой деятельности на
внешнем рынке. Вып. 4: Структура и содержание внешнеторговых контрактов.
– М., 2006 Особливу увагу приділяє методичним прийомам і методам, що
використовуються на різних етапах розробки і реалізації
зовнішньоекономічного контракту

8. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /
І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман / За ред.д-ра екон.
наук, проф. І.В.Багрової. – Київ, Цент навчальної літератури, 2004. –
580 с. Глибоко аналізує вплив кожного з етапів розробки та реалізації
контрактів на результативність зовнішньоекономічної діяльності,
розкриває основні причини невдач підприємств саме через їх
недосконалість

9. Внешнеторговые сделки / Составитель И. С. Гринько. – Сумы, 2006
Розкриває особливості державного регулювання контрактної діяльності в
Україні, аналізує його вплив на формування зовнішньоторговельних
контрактів

10. Контракты международной купли-продажи / Сост. А. В. Демченко. – К,
1991 Приділяє увагу особливостям розробки і реалізації контрактів
купівлі-продажу

11. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О.
Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навч. посіб. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
Розкриває сучасні підходи до управління контрактною діяльністю, які
базуються на чіткому та економічно грамотному формулюванні статей
зовнішньоекономічного контракту. Розглядає особливості структури
контрактів для різних видів ЗЕО.

12. Внешнеторговые документы: контракты, соглашения, транспортные
документы, финансовая отчетность. – К., 1992 Показує як на основі
використання передових технологій якісно та ефективно здійснювати
управління контрактною діяльністю, оминати можливі труднощі на шляху
реалізації зовнішньоекономічних контрактів

13. Как заключать международные торговые контракты. – К, 1992 Розглядає
особливості укладання зовнішньоекономічних контрактів, виділяє можливі
причини невдачі підприємств при їх реалізації

14. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність:
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.
Розкриває методологію аналізу основних статей контрактів
зовнішньоекономічної діяльності, наводить методи такого аналізу

15. Международное торговое право. Расчеты по контрактам: Сб. междунар.
документов и комментарии. – М., 1996 Докладно аналізує усі можливі
труднощі, пов’язані з реалізацією зовнішньоекономічних договорів

16. Покровская В. В. Международные коммерческие операции и их
регламентации. Внешнеторговый практикум. – М., 2006 Аналізує чинники,
які мають найсуттєвіший вплив при розробці та реалізації угод, особливу
увагу приділяє національним особливостям різних країн

17. Экспортно-импортные операции: контракты, формы расчетов. – К., 1992
Виділяє основні проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів

18. Кореманова Н. А. Составление внешнеторгового контракта / Под ред. Ю.
Т. Ермолаева. – М, 1993 Розглядає процес розробки зовнішньоекономічних
контрактів як основу успішної реалізації зовнішньоекономічних операцій

19. Международные документы по внешнеэкономической деятельности. – М.,
1993 Розглядають особливості розробки та реалізації контрактів
зовнішньоекономічної діяльності, аналізують стандартні міжнародні
правила та норми, що регламентують цей процес

20. Смирнов В. В. Экспортно-импортные операции в международном бизнесе.
Правила „ИНКОТЕРМС-2000” ,условия договора, риски и переходы их на
страховщика. – М., 2006

ДОДАТОК Б

Оцінка законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемами
реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

№ з/п Нормативно-правові акти Характеристика

1. Конвенція ООН „Про договори міжнародної купівлі продажу товарів”
Відень, 1980 р., документ ООН А/СONF. 97/18

Конвенція спрямована на подолання суперечностей між національними
системами регулювання реалізації зовнішньоекономічних контрактів. Є
компромісним рішенням між різними правовими та соціально-економічними
системами. Застосовується під час укладання договорів купівлі-продажу
між сторонами, якщо їх торгівельна діяльність здійснюється в різних
державах і ці держави є учасницями Конвенції.

2. Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил
інтерпретації комерційних термінів” №567/94 від 4 лютого 2006 року Цим
Указом встановлюються юридичні норми застосування комерційних термінів
при реалізації зовнішньоекономічних контрактів українськими
підприємствами

3. Конвенція ООН „Про позовну давність в міжнародній купівлі продажу
товарів” Нью-Йорк, 1974 р., документ ООН А/СONF. 63/15

Конвенція визначає обставини, за яких вимоги покупця і продавця один до
одного, що витікають із зовнішньоекономічного контракту чи пов’язані з
його порушенням, припиненням чи недійсністю, не можуть бути реалізовані
через певний період часу. Важливо враховувати при зростанні обсягів
зовнішньоекономічної діяльності.

4. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-12 від 16
квітня 1991 р. зі змінами внесеними згідно із Законом № 2157-IV від
04.11.2005 (ВВР, 2005, N 3, ст.78) Регулює питання про інформаційне
забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, встановлює порядок
реєстрації та ліцензування суб’єктів ЗЕД, принципи укладання та
реалізації зовнішньоекономічних контрактів, правові основи їх
регулювання тощо

5. Міжнародні правила по тлумаченню термінів „Інкотермс” (редакція 2000
року)

„Інкотермс” – типові умови зовнішньоекономічних контрактів – містить
декілька варіантів вирішення таких типових питань, що викликають
труднощі при тлумаченні і застосуванні договору: коли переходить право
власності на товар; коли переходить ризик випадкової загибелі товару;
хто зобов’язаний застрахувати товар і заплатити за страховку; хто
зобов’язаний організувати транспортування товару і заплатити за
транспортування; хто зобов’язаний сплатити мита, податки, збори

6. Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від
5 жовтня 1995 року №75 „Положення про форму зовнішньоекономічних
договорів (контрактів)” Визначаються обов’язкові умови, які повинні
наводитися в зовнішньоекономічних контрактах. Регулюється форма
контрактів. Важливе значення при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності.

7. Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) від 21 жовтня 2002р. №567 Відповідно до
Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) на даний час в Україні діє облік (реєстрація)
окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Перелік цих
товарів, які є предметом таких договорів наводиться у даних законодавчих
актах.

Переліки товарів визначає Міністерство економіки України. Реєстрацію й
облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюють
Міністерство економіки України й уповноважені ним органи.

8. Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції
України від 6 вересня 2001р. № 201 „Про затвердження Положення про форму
зовнішньо-економічних договорів (контрактів)”

9. Указ Президента України „Про облік окремих видів
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні (із змінами,
внесеними згідно з Указами Президента №929/2000 від 31.07.2000р. і
№45/2001 від 4.03.2006р.)

10. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” від 23 вересня 1994 року №566/17 Встановлюються умови
використання різних форм та засобів розрахунків при зовнішній торгівлі,
рекомендується суб’єктам підприємницької діяльності України
застосовувати під час укладання та реалізації зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) типові платіжні умови зовнішньоекономічних
договорів i типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних
договорів, якi передбачають розрахунки в іноземній валюті. Наводяться
типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів.

11. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України
„Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми
захисних застережень до них” від 21 червня 1995 р. № 444

12. Указ Президента України „Про заходи щодо упорядкування розрахунків
за договорами, які складають суб’єкти підприємницької діяльності
України” № 121/1993 від 4 жовтня 1994 року

13. Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995р. № 37/5 Цими
законодавчими актами регулюється здійснення бартерних операцій та
операцій з давальницькою сировиною, визначаються обов’язкові умови, які
наводяться у зовнішньоекономічних контрактах при здійсненні саме таких
видів зовнішньоекономічних операцій

14. Указ Президента України „Про регулювання бартерних (товарообмінних)
операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” № 55/435 від 27 січня
2006 року

15. Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі
України від 05.10.1999р. № 754 „Про особливості укладання деяких видів
угод суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності у зв’язку із
застосуванням спеціальних санкцій” Встановлюється контроль за укладанням
та реалізацією зовнішньоекономічних контрактів суб’єктами господарської
діяльності всіх форм власності та посилення заходів по застосуванню
спеціальних санкцій та запобіганню ухилення від індивідуального
ліцензування

ДОДАТОК В

Загальні дані ПП „Малярчук”, які безпосередньо впливають на реалізацію
зовнішньоекономічних контрактів

Загальні показники фінансового стану ПП “Малярчук” за 2003–2005 роки

№ з/п Найменування показника 2003 рік 2004 рік 2005 рік

1. Валюта балансу, тис. грн. 1287,58 8435,7 8513,7

2. Власні оборотні кошти, тис. грн. 350,30 1876 2214

3. Оборотний капітал, тис. грн. 341,86 1792,3 2138

4. Балансовий прибуток, тис. грн. 1127,45 984,6 1539,6

5. Показники рентабельності, (%):

фондорентабельність

рентабельність поточних витрат

загальна рентабельність

18,41

16,1

12,05

3,77

13,41

10,33

11,38

23,05

16,04

6. Доходність використовуваного капіталу, тис. грн. 36,4 11,7 18,08

7. Оборотність активів (рази) -3,01 1,1 1,13

Оновлена структура зовнішньоекономічного контракту, який використовує ПП
„Малярчук”

№ з/п Зміст зовнішньоекономічного контракту

1. Предмет контракту

2. Ціна і загальна сума

3. Термін поставки

4. Умови платежу

5. Умови про санкції

6. Гарантія якості товару

7. Форс-мажор

8. Упаковка і маркування

9. Дані про відправку

8. Ліцензія на імпорт

10. Арбітраж

11. Висновки та прогнози експертів

12. Інші умови

13. Банківські реквізити

14. Юридичні адреси

ДОДАТОК Д

Проблеми реалізації зовнішньоекономічних контрактів ПП „Малярчук”

та шляхи їх вирішення

№ з/п Проблеми Шляхи вирішення

1. Практична відсутність чіткої методики підготовки, розробки та
реалізації зовнішньоекономічних контрактів Необхідним є створення
спеціального підрозділу, чи принаймні залучення хоча б одного чи двох
кваліфікованих менеджерів з відповідним досвідом та навиками роботи, які
б займалися постійним аналізом умов контрактів, які б використовували
новітні й найефективніші підходи для формулювання статей
зовнішньоторговельних угод. Лише знання та інтуїція таких спеціалістів
зможуть забезпечити успіх проведення зовнішньоекономічних операцій.

2. Відсутність необхідної для ефективної розробки та реалізації
зовнішньоекономічних контрактів інформації про контрагентів, традиції їх
контрактної діяльності, недостовірність наявних даних. Необхідно
створити автоматизовану інформаційну систему, забезпечити керівників
відповідною комп’ютерною технікою, підвищити рівень механізації і
автоматизації управлінських робіт. Відповідне сучасне комп’ютерне
програмне забезпечення, автоматизовані системи управління проектами
дозволять ефективно планувати роботи по майбутньому проекту; розподілити
виконавців, фінансові та інші ресурси.

Ззовні підприємству використовувати слід інформацію лише тих експертів,
маркетингових та консалтингових фірм, які мають добру репутацію та
значний досвід роботи.

PAGE 2

Директор (власник)

Головний бухгалтер

Магазин „Ренесанс”

Спеціаліст із ЗЕД

Торгово-посередницький відділ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020