Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового телевізійного мовлення (дипломна робота)

Дипломна робота

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового цифрового
телевізійного мовлення

ЗМІСТ

с.

ВСТУП………………………………………………………….
…………………………………………………

1 ТЕОРЕТИЧНА
ЧАСТИНА…………………………..………………………………………………

1.1 Принципи побудови систем цифрового телебачення…………………………..

1.2 Принципи побудови
D2–MAC…………………………………………………………
………….

1.3 Види кодувань телевізійного сигналу……………………………………………

1.4 Кодування
D2–MAC…………………………………………………………
…………………………

1.5 Передача цифрових телевізійних програм в стандарті
MPEG………………………

1.6 Швидкість передачі відео– і
звукоданих……………………………………………………..
.

1.7 Особливості передачі даних при цифровому телевізійному
мовленні…………..

1.8 Особливості побудови наскрізного цифрового тракту при цифровому

мовленні зі
стиском………………………………………………………..
………………………….

2. КОНСТРУКТОРСЬКА
ЧАСТИНА………………………………………………………..
……………..

2.1 Організація ліній через штучні супутники Землі
(ШСЗ)………………………………

2.2 Види орбіт ШСЗ та особливості радіозв’язку з ШСЗ, що перебувають

на цих
орбітах………………………………………………………..
…………………………………..

2.3. Телерадіомовні супутники, які видно з території
України…………………………..

3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
ЧАСТИНА………………………………………………………..
……………

3.1 Розрахунок енергетичних параметрів лінії зв’язку через
ШСЗ……………………..

3.2 Підбір приймальної апаратури для супутникового телебачення із

заданими
параметрами…………………………………………………….
………………………….

4. ЕКОНОМІЧНА
ЧАСТИНА………………………………………………………..
…………………………

4.1. Визначення собівартості та основних витрат…………………..………………

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ВЧ ВИПРОМІНЮВАЛЬНИМИ
ПРИСТРОЯМИ……………………………………………………..
………………………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
…………………………………………………..

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ………………………………………………………………

ВСТУП

Супутникові ретранслятори для передавання інформації використовуються в
міжнародних, регіональних та національних засобах зв’язку, а також для
організації багатопрограмного телевізійного мовлення як з колективним,
так і з індивідуальним прийомом.

Супутникові засоби телевізійного мовлення дають можливості збільшити
кількість програм порівняно з наземними, оскільки кількість частотних
діапазонів останніх обмежена, значно розширити територію приймання
програм телебачення, у тому числі й в інших країнах.

Розвитку засобів супутникового зв’язку та мовлення в Україні надають
великої уваги. Розроблена та поетапно реалізується “Програма створення
системи супутникового зв’язку України” (1993 р.). Інтенсивний розвиток
цифрових супутникових систем зв’язку (ЦССЗ) викликано рядом істотних
переваг у порівнянні з аналоговими системами. ЦССЗ мають більш високу
пропускну здатність при умові застосування ефективних методів модуляції
й кодування та реалізації оптимальних методів багатостанційного доступу.
У ЦССЗ є можливість більш повно використовувати характеристики
передаваних повідо-млень тощо.

У цьому дипломному проекті розглянута задача вибору апаратури для
безпо-середнього приймання цифрового телебачення радіомовних супутників,
які можна мож-ливість спостерігати з м. Івано-Франківська. При цьому
вважається, що діаметр антени не повинен перевищувати 1,8 м,
забезпечуючи при цьому добру якість криптокодованих каналів. Мовлення
провадиться в Ku – діапазоні (10,7 – 12,7 ГГц).

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Принципи побудови систем цифрового телебачення

Зростаючі потреби людства у комунікаціях зв’язку для обміну радіомовними
і телевізійними програмами між виділеними пунктами за допомогою
аналогових систем передачі не є дуже надійними на відміну від цифрової
передачі.

У порівнянні з традиційними аналоговими системами, у цифровому
телебаченні є покращені характеристики:

1. Відсутні перехресні викривлення сигналу яскравості і кольору(

2. Значно знижені шуми в каналі кольору, завдяки його перекладу в
область низьких частот;

3. Сигнали звукового супроводу, синхронізація і іншої службової і
додаткової інформації передаються в цифровій формі;

4. Підвищена дозволяюча спроможність зображення за рахунок більш широкої
смуги частот сигналів яскравості і кольору.

Сигнал на виході формуючого пристрою є однополярними двійковими
символами. При передачі по лінії такий сигнал зазнаватиме значні
спотворення. Для зменшення спотворень необхідно здійснити перекодування|
сигналу для узгодження спектральних характеристик сигналу з|із|
частотними характеристиками середовища|середи|, напрямної лінії. Цю
операцію виконує перетворювач коду передачі (ПК| пер), на виході якого
одержуємо|отримуємо| лінійний цифровий сигнал|.

Лінійний цифровий сигнал при проходженні по лінії випробовує|відчуває|
різного виду спотворення, піддається дії перешкод, випробовує|відчуває|
загасання|затухання|. Для усунення всіх цих впливів в тракті прийому
крайової станції встановлений станційний регенератор (Ст.peг), який
поновлює цифровий сигнал, що прийшов з лінії, по амплітуді, формі і
тимчасовому положенню|становищу|. У перетворювачі коду прийому (ПК прм)
цей відновлений сигнал пере-творюється в імпульси двійкового коду,
аналогічні імпульсам на виході формуючого пристрою тракту передачі. У
цьому ж пристрої|устрої| здійснюється виділення тактової частоти,
роботою генераторного устаткування|обладнання| прийому, що управляє (ГУ|
прм|).

1- канальний амплітудно-імпульсний модулятор; 2- кодек; 3- формуючий
пристрій; 4- перетворювач коду передавача; 5, 11- фільтр нижніх частот;
6- генератор устаткування передавача; 7, 13- передавач
сигналів управління і виклику; 8- передавач системи зв’язку; 9-
диференціальна система; 10- підсилювач низької частоти; 12- генератор
устаткування приймача; 14- приймач системи зв’язку; 15- канальний
селектор; 16-декодер; 17- перство-рювач коду приймача; 18- станційний
регенератор.

Рисунок 1.1 – Структурна схема цифрової системи передачі на основі
ІКМ-ЧРК

Декодер перетворить груповий ІКМ-СИГНАЛ| в груповий АІМ-сигнал.
Тимчасові канальні селектори| |розподіляють цей сигнал по окремих
каналах. Імпульсні послі-довності від генераторного
устаткування|обладнання| прийому || по черзі відкривають|відчиняють|
крайову станцію| кожного каналу, забезпечуючи виділення відліків свого
каналу з|із| групового АІМ| – сиг-налу. З виходу канальних селекторів| |
канальний АІМ-сигнал поступає|надходить| на вхід фільтру нижніх частот
(ФНЧ|), який із|із| спектру АІМ| сигналу виділяє смугу частот
початкового|вихідного| первинного сигналу. Потужність первинного сигналу
на виході ФНЧ| незначна і для доведення її до номінального значення
використовується підсилювач низької частоти.

1.2 Принципи побудови D2-MAC

Стандарт MAC дозволяє отримати покращене зображення на екрані телевізора
у порівнянні з PAL, SEKAM, NTSC, але вимагає дещо більшої смуги частот –
вона визна-чається спектром стислої яскравості компоненти і досягає
величини 8.4 МГц. А з ураху-ванням високочастотних спотворень, які
вводяться на передаючій стороні, смуга пропу-скання радіоканалу для
D2-MAC без втрати чіткості повинна складати не менше 10 МГц.

В залежності від вибраного засобу передачі звуку і даних розрізняють
стандарти B-MAC, C-MAC, D-MAC, D2-MAC, E-MAC для телебачення підвищеної
якості і HD-MAC і HDB-MAC для телебачення високої чіткості. Зупинемося
детальніше на стандарті D2-MAC, який отримав зараз широке
розповсюдження.

D2-MAC можна поділити на дві частини: аналогову і цифрову. Аналогові
сигнали яскравості і кольоровості передаються протягом активної частини
рядка в стислому в часу виді, а цифрова частина сигналу (звук,
синхронізація, телетекст і ін.) об’єднана в пакети, що передаються
протягом зворотнього ходу по рядку і по кадру. Розглянемо структуру
рядка телевізійного сигналу, закодованого по системі D2-MAC ( рисунку
1.2).

Початкову частину рядка, що складає біля 17,2 мкс, займає один з
різницевих сиг-налів кольру Er-y або Eb-y, що передаються по черзі через
рядок. Далі слідує складова яскравості відеосигналу, яка складає 34,4
мкс. Ці аналогові сигнали мають одну відокре-млювальну особливість у
порівняні зі звичайними – вони передаються в стислому виді: різницеві
сигнали кольору стискаються в 3 рази в часі, а сигнал яскравості – в 1,5
рази.

Стиск аналогового сигналу здійснюється шляхом стробування з деякою
тактовою частотою (6,75 МГц для різницевих сигналів компонент і 13,5 МГц
для складової яскравості).

Отримані сигнали нагромаджуються в зберігаючому приладі, після чого
відбу-вається їхнє прискорене зчитування з більш високою тактовою
частотою (20,25 МГц). Цифрові дані передаються в дуобінарному
(трьохрівневому) коді. В відзнаці від біна-рного (двохрівневого), в
ньому логічної “1” відповідає імпульс з позитивної або негати-вної
полярності. Логічному “0” відповідає імпульс нульової амлітуди.
Застосування та-кого кодування в два разу знижує ширину, що вимагається
смугою пропускання для даної швидкості передачі даних, що складає 10,125
МГц/с. Зворотній хід, протягом якого передаються цифрові дані, складає
10 мкс. Тактова частота також складає 20,25 МГц. Між цифровими даними і
різницевим сигналом кольору передається аналоговий майда-нчик фіксації
тривалістю 0,7 мкс з рівнем 0,5 розмахом яскравості і різницевого
сигналів кольору.

Структура повного телевізійного сигналу D2-MAC/Packet задана
Європейським Радіомовним Союзом (EBU). Цієї ж організацією визначається
і структура декодера сигналу (рис 1.3).

Розглядаючи цю схему, будемо вважати, що з допомогою прийнятого сигналу
від-новлена тактова частота 20,25 МГц, синфазні тактові сигнали 6,75 і
13,5 МГц, виділені синхроімпульси. Отже, на вхід схеми фіксації (1)
надходить аналоговий сигнал яскра-вості і кольору, де виробляється
прив’язка рівня фіксації до величини, що забезпечує рівень, що
вимагається відеосигналом. Для підвищення відношення сигнал/шум на
пере-даючій стороні вносяться високочастотні спотворення, що усуваються
в корректорі (2).

Далі сигнал надходить на фільтр (3) низьких частот (ФНЧ), що обмежує
смугу сиг-налу для елімінації завад дискретизації. Дискретизатор (4)
виробляє вибірку відліків відеосигналу з частотою 20,25 МГц і спрямовує
сигнал яскравості і різницевий сигнал кольору в відповідні прилади ЗП
(6; 7) з вихідною частотою дискретизації 20,25 МГц. Зчитування
виробляється з частотою, в три рази меншою для різницевого сигналу –
6,75 МГц – і в 1,5 рази нижче для складових сигналу яскравості – 13,5
МГц. Таким чином відбувається основний процес по відновленню
відеосигналу (декомпресія) на всю акти-вну частину рядка. Водночас
тут може також здійснюватися декодування сигналу для

систем платного телебачення.

Лічені з ЗП (7) відліки сигналу яскравості Y через мультиплексор (10)
надходять в ФНЧ (13), що здійснює постфільтрацію сигналу і відновлює
безперервну аналогову форму сигналу Y. Частота зрізу фільтру складає
біля 6 МГц.

Лічені з ЗП (7) відліки різницевих сигналів кольору піддаються
додатковій обробці з допомогою інтерполюючого фільтру (11), оскільки в
кожному рядку повинні бути обидві різницеві сигнали кольору разом.
Недостатня інформація відновлюється як середнє значення відповідних
відліків попередньої і наступних рядків. Далі різницеві сигнали кольору
поступають через демультиплексор (12) також надходять на фільтр низьких
частот (14; 15) з частотою зрізу біля 3 МГц. Матриця (16) здійснює
обробку відеосигналів в форму R G B.

Відзначимо, що в стандарті D2-MAC значно легше здійснюється кодування і
декодування програм і підтримуються два формати екрану( 43( і 169(.
Також передбачене 3 види звукового супроводу(

1. Високоякісний стереофонічний звук( 40…15000 Гц (2 канали, частота
дискре-тизації 32 МГц).

2. Високоякісний монофонічний звук( 40…15000 Гц (4 канали, частота диск
ре-тизації 32 МГц).

3. Монофонічний звук середньої якості( 40…7000 Гц (8 каналів, частота
диск ре-тизації 16 МГц).

1.3 Види кодувань телевізійного сигналу

При обміні інформацією ретранслятором між приймальною і передавальною
антенами є помітними деякі недоліки: спотворення сигналу при передачі,
запізнення сигналу та ін.

Найкращим способом для передачі аналогових повідомлень використовують
циф-рові методи передачі. Для передачі аналогових повідомлень цифровими
методами, перш за все потрібно дискретизувати повідомлення в часі, тобто
перетворити неперервну в часі напругу, яка відповідає початковому
повідомленню в послідовність дискретних сиг-налів. Це можна виконати з
допомогою АІМ. Кожний з отриманих таким чином диск-ретних сигналів
кодують, тобто перетворюють в цифровий сигнал з допомогою приладу, який
називається кодеком. У приймачі прийнято послідовність цифрових сигналів
спочатку перетворюють в послідовність дискретних сигналів з допомогою
декодеру, а потім в неперервний сигнал, який відповідає початковому
повідомленню.

1.4 Кодування D2-MAC

Для початку буде не зайвим нагадати, що D2-MAC є власно не системою
кодування, а системою передачі зображення, тому для перегляду платних
програм теле-глядачу необхідно мати спеціальний декодер, що відновлює
свідомо зруйноване зобра-ження. Найбільше розповсюдження при кодуванні
сигналу в стандарті D2-MAC отри-мала система EuroCrypt, що має декілька
різновидностей( EuroCrypt M, EuroCrypt S, EuroCrypt S2.

Ідеологія EuroCrypt полягає в розірванні яркості і (або) кольору
складової, кожна з яких ділиться на дві частини, а після цього обидві
половинки міняються місцем. Коду-вання сигналу може здійснюватися
декількома способами( коли кодується тільки пакет яскравості або тільки
пакет кольору, або обидва цих пакети водночас. Місце розірвання
змінюється по псевдовипадковому закону незалежно для кожного з каналів.
Передбачене також кодування звукового каналу, що здійснюється шляхом
перетворення в цифрову форму з допомогою дельта-модуляції.

Для прийому нормального зображення необхідно мати спеціальний декодер,
що проробляє цю роботу в зворотному порядку. Для цього він використає
інформацію з двох джерел( прийомного телевізійного сигналу і спеціальної
картки (smart card), без якої його робота неможлива. Зашифрований
алгоритм розкодування передається разом з сигналом і надходить в
декодер, який передає його в картку. Якщо підключена офіційна картка
тільки для цього телеканалу, то зворотно в декодер вертаються дані для
відно-влення зображення.

Кожна картка здатна розуміти набір команд, що передаються в телесигналі.
В зале-жності від її типу ви можете дивитися один або декілька каналів
або певне число пере-глядів окремої програми (система оплати per view,
картка містить лічильник числа пере-глядів, що поступово обнульовуєтся).
Регулярно в ефірі передаються команди відклю-чення карток, термін роботи
яких вже вийшов, після чого вона стає цілком даремною.

В нинішній час існує 3 варіанти даної системи кодування сигналу(
EuroCryptS; EuroCryptS2 і EuroCryptM. Вони відрізняються один від одного
різноманітними протоколами спілкування з картками і мають альтернативний
алгоритм дешифрації даних для відновлення зображення. EuroCryptS зараз
вважається застарілим і практично не використовується. Йому на зміну
прийшов EuroCryptM, стандартний для більшості D2-MAC каналів, а також
нещодавно що з’явився М-сумісний EuroCryptS2.

Декодери які випускаються EuroCrypt повинні підтримувати всі модифікації
кодування, однак інколи цього не відбувається. Причина полягає в
неналагодженому внутрішньому програмному забезпеченні декодерів, які
кожна фірма-виробник нама-гається змінити згідно своєї концепції.

На сьогоднішній день ринок декодерів і ресиверів зі вбудованим декодером
D2-MAC дуже різноманітний( NOKIA, ECHOSTAR, RACE, PHILIPS і інші – всі
вони мають свої переваги і нестаток.

1.5 Передача цифрових телевізійних програм в стандарті MPEG

Стандарт MPEG-l призначений для запису відеосигналів на компакт-диски
(CD-ROM) і передачі ТВ зображень по низькошвидкістним каналам зв’язку
(швидкість циф-рового потоку 1,5 Мбіт/c і менше). В стандарті MPEG-l
використовується стандарт Розо-ртки з чіткістю в 4 рази меншою, ніж в
мовному телебаченні: 288 активних рядків в ТМ кадрі і 352 відліки в
активній частині ТВ рядка.

Суб’єктивна оцінка якості ТМ зображення в залежності від швидкості
передачі відеосигналів показала, що стандарт MPEG-l можна ефективно
використовувати при кодуванні відеосигналів до швидкості 3,5 Мбіт/с, так
як в інтервалі швидкостей від 1,5 до 3,5 Мбіт/с збільшення швидкості
передачі відеосигналів супроводжується адекватним покращенням якості ТМ
зображення. Однак подальше підвищення швидкості передачі відеосигналів
вже не веде до адекватного покращення якості, і при швидкості передачі
відеосигналів 3,5 Мбіт/с краща якість зображення одержується при
кодуванні відео-сигналів по стандарту MPEG-2.

Стандарт MPEG-2 був спеціально розроблений для кодування ТМ сигналів
мовного телебачення, і він дозволяє отримати повну чіткість декодованого
ТМ зображення. При швидкості передачі відеосигналів 9 Мбіт/с якість ТМ
зображення відповідає студійному.

Пакет стандартів MPEG передбачає також можливість переходу до
телебачення високої чіткості. Первісно для цієї мети призначався
стандарт MPEG-3. Однак на наступних етапах робіт він був об’єднаний зі
стандартом MPEG-2, після чого стандарт MPEG-3 як самостійний стандарт
перестав використуватися.

Наступний напрям – стандарт MPEG-4, призначений для передачі
відеосигналів в низькошвидкістних системах мультимедіа і
відеоконференцій по цифровим телефонним каналам. В цьому випадку
використовується стандарт розгортки з чіткістю в 4 рази мен-шою.
Стандарт MPEG-4 не призначений для кодування програм мовного
телебачення.

Застосування стандарту MPEG-2 в мовному телебаченні дозволяє істотно
знизити швидкість передачі відео- і звукових сигналів і за рахунок цього
передавати декілька цифрових програм в стандартній смузі частот
радіоканалів ефірного, кабельного і супут-никового телевізійного
мовлення. Наприклад, в супутниковому радіоканалі зі смугою пропускання
27 МГц, як показали розрахунки, можна передавати 4 цифрові ТМ про-грами
з мовною якістю зображення замість однієї аналогової ТМ програми ЦТ
СЕКАМ.

В загальному випадку перехід до цифрового багатопрограмного ТМ мовлення
припускає поступовий вихід з експлуатації аналогових систем мовлення:
СЕКАМ, ПАЛ, НТЦТ, звільнення за рахунок цього існуючих радіоканалів і
ліній зв’язку і їхнє пере-профілювання для цифрового ТМ мовлення. При
цьому система багатопрограмного ТМ мовлення повинна бути вбудована в
існуючий частотний план розподілу ТМ каналів, що передбачає смугу
пропускання 8,0 МГц для ефірного і кабельного ТМ мовлення, 27,0 МГц для
безпосереднього ТМ мовлення (БТМ) зі супутників і 30; 33; 36; 40; 46;
54; 72 МГц для фіксованих служб супутникового зв’язку.

При цьому необхідно враховувати взаємозв’язок, що склався між
супутниковими і наземними системами телемовлення, при якій ТМ канали
кабельних і ефірних мереж мовлення використовуються також для доведення
супутникових програм до теле-глядачів.

При цифровому мовленні взаємний обмін телепрограмами між наземними і
супу-тниковими мовними службами істотно спрощується, якщо число цифрових
ТМ програм в кожному стандартному по смузі пропускання супутниковому,
кабельному і ефірному радіоканалі буде однаковим. Ця вимога була
врахована при розробці міжнародних стан-дартів на засоби модуляції і
канального кодування в цифрових супутникових і наземних каналах зв’язку
– DVB-S, DVB-C і DVB-T (Digital Video Broadcasting – Satellite, Cable,
Terrestrial) шляхом застосування для більш вузькополосних радіоканалів
більш складних і більш ефективних по щільності передачі інформації
(біт/с)/Гц засобів модуляції.

При закупці імпортної апаратури треба мати на увазі, що окрім зазначених
кана-льних кодеків і модемів по стандарту DVB-S, призначених для
оснащення мереж ТМ мовлення, також випускаються канальні кодеки і модеми
по специфікації SNG (Satellite News Gathering), призначені для оснащення
мереж рухомих супутникових станцій збору телевізійних новин. Ці два види
апаратури несумісні і не можуть працювати в загальній мережі, так як в
них використовуються різні засоби мультиплексування сигналів декількох
ТМ програма.

Апаратура по стандарту DVB-S призначена для передачі транспортного
потоку по стандарту MPEG-2, в якому мультиплексування сигналів декількох
ТМ програм виробляється на рівні відео- і звукових сигналів, а отриманий
груповий (транспортний) потік передається на одній радіонесучій. При
цьому найкращим образом викори-стовується потужність передавача
бортового ретранслятора і досягається максимальне значення відношення
сигнал радіонесуча/шум.

Однак такий засіб мультиплексування цілком не підходить для пересувних
супу-тникових станцій збору телевізійних новин, що за характером своєї
роботи повинні зна-ходитися в різних містах і країнах. В цьому випадку
кожна пересувна станція передає цифровий потік своєї ТМ програми на
індивідуальній радіонесучій і груповий сигнал від декількох пересувних
станцій мультиплексується частотним способом безпосередньо в антенно –
фідерній лінії бортового ретранслятора.

Зі сказаного ясно, що при закупці канальних кодеків і модемів треба
чітко пред-ставляти для створення якої мережі – телебачення або збору ТМ
новин – вони потрібні мовній організації і в відповідності з цим
правильно вибрати тип апаратури.

1.6 Швидкість передачі відео – і звукоданих

При організації багатопрограмного цифрового ТМ мовлення надто важливо
правильно вибрати швидкості передачі відео– і звукоданих, оскільки від
цього без-посередньо залежить якість ТМ зображення і звукового
супроводу.

Суб’єктивні експертні оцінки якості ТМ зображення показали, що для
одержання ТВ зображення зі студійною якістю, необхідно передавати
відеодані зі швидкістю біля 9 Мбіт/с. При цьому декодований відеосигнал
буде придатний для наступної цифрової обробки. Для одержання ТМ
зображення з якістю, відповідною ТМ зображенню на екрані побутового
телевізора систем ЦТ ПАЛ або СЕКАМ буде достатня швидкість передачі
відеоданих біля 6 Мбіт/с. При цьому декодований відеосигнал буде
мало-придатним для наступної обробки і повторного кодування з
інформаційним стиском.

Відзначимо також, що при передачі “живих” ТМ репортажів вимагається
більш висока швидкість передачі відеоданих, ніж при передачі
кінофільмів. Для передачі кінофільмів може бути допустима навіть
швидкість передачі відеоданих біля 4 Мбіт/с, хоча краще використовувати
5 Мбіт/с.

Необхідно також відзначити, що суб’єктивна якість ТМ зображення при
однаковій швидкості передачі відеоданих буде вище в системах телебачення
з частотою розгортки полів 50 Гц, ніж в системах телебачення з частотою
розгортки полів 60 Гц. Це слідує враховувати при зіставленні
результатів, що публікуються європейськими, амери-канськими та
японськими фірмами-виробниками кодеків MPEG-2.

Корисно також мати орієнтири при виборі швидкості передачі звукоданих. В
нинішній час зазвичай еталоном вищої якості звуку є звук одержаний при
відтворенні компакт-дисків. Тому в стандарті MPEG-2 припускається, що в
системах цифрового ТМ мовлення якість звукового стереосупроводження
суб’єктивно не повинно відрізнятися від звуку з компакт-диску.

Ця умова виконується для прийнятої в стандарті MPEG-2 системі
інформаційного стиску звукоданих МЮЗИ-КАМ при швидкості передачі
звукоданих по 128 Кбіт/с на кожний моноканал звукового супроводу. Таким
чином, для самого низького рівня двох-канального стереозвукового
супроводу – потрібний цифровий потік рівний: 128 Кбіт/с х2 = 256 Кбіт/с.

Відзначимо, що зарубіжні кодеки MPEG-2 мають 4 канальний звуковий
супровід, при якому для передачі звукоданих вимагається цифровий потік
128 Кбіт/с х4 = 512 Кбіт/с.

Цифровий потік для передачі додаткової інформації вибирається
розробником системи в залежності від передбачуваного обсягу даних
додаткової інформації.

1.7 Особливості передачі даних при цифровому телевізійному

мовленні

При організації багатопрограмного цифрового ТМ мовлення надто важливо
пра-вильно вибрати швидкості передачі даних, оскільки від цього
безпосередньо залежить якість ТМ зображення і звукового супроводу.
Суб’єктивні експертні оцінки якості ТМ зображення показали, що для
одержання ТВ зображення зі студійною якістю, необхідно передавати
відеодані зі швидкістю біля 9 Мбіт/с. При цьому декодований відеосигнал
буде придатний для наступної цифрової обробки. Для одержання ТМ
зображення з якістю, відповідною ТМ зображенню на екрані побутового
телевізора систем ПАЛ або СЕКАМ буде достатня швидкість передачі
відеоданих біля 6 Мбіт/с. При цьому декодований відеосигнал буде
малопридатним для наступної обробки і повторного кодування з
інформаційним стискуванням.

Відзначимо також, що при передачі “живих” ТМ репортажів вимагається
більш висока швидкість передачі відеоданих, ніж при передачі
кінофільмів. Для передачі кіно-фільмів може бути допустима навіть
швидкість передачі відеоданих біля 4 Мбіт/с, хоча краще використовувати
5 Мбіт/с.

Необхідно також відзначити, що суб’єктивна якість ТМ зображення при
однаковій швидкості передачі відеоданих буде вище в системах телебачення
з частотою розгортки полів 50 Гц, ніж в системах телебачення з частотою
розгортки полів 60 Гц. Це слідує враховувати при зіставленні
результатів, що публікуються європейськими, американсь-кими та
японськими фірмами-виробниками кодеків MPEG-2.

Корисно також мати орієнтири при виборі швидкості передачі звукоданих. В
нинішній час узвичаєним еталоном вищої якості звуку є звук, одержаний
при відтво-ренні компакт-дисків. Тому в стандарті MPEG-2 припускається,
що в системах цифро-вого ТМ мовлення якість звукового
стереосупроводження суб’єктивно не повинно відріз-нятися від звуку з
компакт-диску.

1.8 Особливості побудови наскрізного цифрового тракту при циф-ровому
мовленні зі стиском

Стандарт DVB-S припускає, що системи зовнішнього і внутрішнього
кодозахисту модему є складниками модему і територіально розташуються на
передаючій станції супутникового зв’язку. Такий підхід приймається для
зарубіжних телецентрів, оскільки передаючі станції супутникового зв’язку
розташовуються поблизу телецентру і подача транспортного потоку даних на
її вхід виробляється по короткій (50… 500 м) волоконно-оптичної лінії
зв’язку, що при такій довжині є лінією зв’язку квазівільною від цифрових
помилок.

Цілком по іншому обстоюють діло в нашій країні. Створена державна мережа
супутникових передаючих станцій територіально усунено на 40… 20 км
від телецентрів, і подача ТМ сигналів на ці станції виробляється в
основному по радіорелейним лініям, що передають цифрову інформацію з
коефіцієнтом помилок порядку 10–5. Та й воло-конно – оптичні лінії при
роботі на такі відстані вже не можуть розглядатися як лінії, квазівільні
від помилок.

При таких умовах передачі в транспортний потік телевізійних програм на
ділянці телецентр – передаюча станція супутникового зв’язку будуть
внесені помилки, і коефі-цієнт помилок в транспортному потоці опуститься
приблизно до 10–5, що цілком неп- рийнятно для передачі даних зі
стиском, оскільки, як вказувалося вище, коефіцієнт помилок для
транспортного потоку повинен бути не гірше 10–10… 10–11. В даному
ви-падку система подвійного кодозахисту на супутниковій передаючій
станції не зможе знизити коефіцієнт помилок, так як немає критерію для
відзнаки перекручених і не пере-кручених символів в транспортному
потоці. В результаті в місці прийому буде отри-маний транспортний потік
з тим же коефіцієнтом помилок, з яким він надійшов на вхід передаючої
станції. Якість телевізійного зображення при цьому буде або неприпустимо
низьким, або можуть виникнути ситуації, коли прийняті відеодані не
вдасться деко-дувати.

З цього положення є дуже простий вихід – необхідно розмістити апаратуру
зовнішнього кодування модему (кодер Ріда–Соломона) безпосередньо на
телецентрі і в єднальну лінію видавати транспортний потік, який пройшов
перший рівень кодозахисту. В цьому випадку декодери Ріда– Соломона
виявлять помилки, виниклі на єднальній лінії телецентр передаюча
супутникова станція і скоректують їх. Декодери Ріда–Соломона розраховані
на корекцію цифрових помилок при коефіцієнті помилок 2х10–11 або краще.
Тому якщо на єднальній лінії телецентр – супутникова передаюча станція
забезпечити коефіцієнт помилок 10–11 або краще, що реально для
радіорелейних ліній, те проблем з втратою якості ТМ програм по вині
єднальних ліній не буде.

2 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

2.1 Організація ліній через штучні супутники Землі (ШСЗ)

Зростаючі потреби у комунікаціях зв’язку для обміну радіомовними і
телевізійними програмами між виділеними пунктами за допомогою наземних
РРЛ не задовольняються. На зміну їм приходять нові засоби зв’язку –
цифрові супутникові системи зв’язку (ЦССЗ).

ЦССЗ не має тих недоліків, що наземні РРЛ і можуть ретранслювати сигнали
з висоти десятків тисяч км, що охоплює третину Земної території . Для
організацій лінії зв’язку через штучні супутники Землі достатньо тільки
трьох ШСЗ. А для низькоор-бітальних орбіт потрібна велика кількість
супутників, тому, що в цьому випадку є вели-кий кут заломлення сигналу.
На таких видах орбіт кращий зв’язок між ретрансляторами і наземними
станціями. Тут є менш запізнення сигналу. Основним недоліком
розта-шування супутників на низьких орбітах є те, що потрібна велика
кількість космічних апаратів. А це не є дуже економічно вигідно.

Антенна система кожного ШСЗ| формує 48 вузьких променів. Взаємодія всіх
ШСЗ| забезпечує глобальне покриття Землі|грунту| послугами зв’язку.

2.2 Види орбіт ШСЗ та особливості радіозв’язку з ШСЗ, що пере-бувають на
цих орбітах

У системах зв’язку можуть використовуватися ШСЗ|, рухомі по орбітах, які
відрізняються наступними|слідуючими| параметрами: формою (кругова або
еліптична); висотою над

Розглянемо лінію зв’язку для декількох супутників:

Для з’ясування особливостей роботи низькоорбітальних супутникових систем
розглянемо|розгледимо| схему проходження в ній сигналів (рисунок 2.4). В
цьому випадку на кожній зоновій станції| повинні бути
встановлені|установлені| дві антени (А1 і А2), які можуть здійснювати
передачу і прийом сигналів за допомогою одного з супутників, що
знаходиться|перебуває| в зоні взаємного зв’язку. На рисунку 2.4 показані
ШСЗ|, рухомі за годинниковою стрілкою по одній низькій орбіті,
частина|частка| якої показана у вигляді дуги mn. Дана система
супутникового зв’язку працює таким чином. Сигнал від першої зонової
станції через антену А1 поступає|надходить| на ШСЗ4 і ретранслюється
через ШСЗ3, ШСЗ2, ШСЗ|, до приймальної|усиновленої| антени А1 другої
земної станції. Таким чином, в цьому випадку для ретрансляції сигналу
використовуються антени А1 і сегмент орбіти, що містить|утримує| ШСЗ4
ШСЗ4. При виході ШСЗ4 із|із| зони |передача і прийом сигналу вестимуться
через антени А2 і сегмент орбіти, що містить|утримує| ШСЗ5…ШСЗ2 і
т.д.

Рисунок 2.4 – Система зв’язку з|із| декількома ШСЗ| на низькій орбіті

2.3 Телерадіомовні супутники, які видно з території України

З моменту запуску першого європейського супутника ESC-1, який
використано для

передачі ТВ програм, минуло більш ніж 14 років. Але за цей час виведено
на геостаціо-

нарну орбіту понад 100 телерадіомовних супутників різними країнами та
фірмами. З них на території України видно біля 50 супутників на позиціях
від 45,0 західної довготи до 105 східної довготи. При цьому кількість
супутників неперервно змінюється, швидко розробляються та розміщуються
на орбіті нові супутники замість тих, що відпрацювали свій ресурс. Усі
зміни публікуються у періодичних виданнях різних країн.

У таблиці 2.1 наданий перелік супутників, які ретранслюють теле- та
радіопрограми і які видно з довготи м. Івано-Франківська за станом на
грудень 2005 р., азімут та кут схилення приведені для м.
Івано-Франківська. Ознака поляризацій: H- горизонтальна; V- вертикальна;
R- кругова права; L- кругова ліва.

Кожний супутник, показаний у таблиці 2.1, має кілька траспондерів, ре
транс-люючих телевізійні програми в різних стандартах і на різних мовах.
Це пов’язано з тим, яку територію вони обслуговують. Деякі з них
транслюють програми в аналоговому вигляді. Багато фірм переходять на
цифровий метод передачі.

Аналогові методи накладають певні обмеження на якість сигналу, що,
відповідно, звужує можливості розвитку телебачення. Однієї з головних
причин цих обмежень є низька завадостійкість аналогового сигналу, так як
при проходженні всього телеві-зійного тракту він піддається впливу шуму
та інших завад. А мовна телевізійна мережа представляє собою дуже довгий
ланцюг приладів перетворення і передачі сигналів. Особливо це
відноситься до систем супутникового телебачення.

В кожному приладі телевізійного тракту виникає неминуча втрата якості
зоб-раження – адже при будь-якому перетворенні сигнал піддається впливу
завад. При анна-логових методах ці завади нагромаджуються тим сильніше,
чим більше в тракті процесів обробки і переприйому.

В нинішній час відбувається перехід від аналогового мовлення до
цифрового, і про-міжною ланкою тут є розроблені цифрові стандарти, що
отримали назви MAC і MPEG.

Майже 60% програм уже представляє цифрове телебачення з
криптокодуванням. Слід зазначити також, що стан супутникового
телерадіомовлення швидко змінюється, змінюються програми із супутників
протягом їх мовлення. Це пов’язано з комерційною діяльністю організацій
– власників супутників.

Таблиця 2.1 – Перелік супутників, ретранслюючих теле- та радіопрограми,
які

видно з довготи м. Івано-Франківська за станом на грудень 2005 р.

Позиція

град. cх.д Супутник

Азімут

град. Кут місця

град.

1 2 3 4

–27,5 INTELSAT 601 245,0 12,80

–14,0 ЭКСПРЕС 2 233,81 21,22

–11,0 ГОРИЗОНТ 37 230,90 22,95

–8,0 TELECOM 2A 227,90 24,63

–5,0 TELECOM 2B 224,78 26,23

–4,0 AMOS 223,97 26,58

–1,0 INTELSAT 707 220,47 28,24

–0,8 THOR 218,50 29,00

5,0 TELE X 213,62 30,93

5,2 SIRIUS 213,21 31,01

7,0 EUTELSAT II-F4 211,23 31,73

10,0 EUTELSAT II-F2 207,57 32,84

13,0 EUTELSAT II-F1

HOT BIRD 1/2 203,80 33,82

16,0 EUTELSAT II-F3 199,93 34,66

19,2 ASTRA 1A

ASTRA 1B

ASTRA 1C

ASTRA 1D

ASTRA 1E 195,98 35,56

19,2 ASTRA 1F 195,98 35,56

31,0 ARABSAT 1C 179,61 36,56

36,0 ГАЛС 172,57 36,26

40,0 ГОРИЗОНТ-43 167,29 35,81

42,0 TURKSAT 1C 164,46 35,36

53,0 ГОРИЗОНТ-38 150,51 32,28

57,0 INTELSAT 703 245,72 30,70

60,0 INTELSAT 604 142,26 29,38

63,0 INTELSAT 602 138,92 27,96

66,0 INTELSAT 704 135,68 26,46

68,5 PANAMSAT 132,98 25,03

78,5 THAICOM 1&2 123,24 19,27

80,0 ЭКСПРЕСС-6 121,95 18,47

84,0 РАДУГА-30 118,31 15,87

90,0 ГОРИЗОНТ-40 113,29 12,11

93,5 INSAT 2B

INSAT 2C 110,36 9,48

96,5 ГОРИЗОНТ-31 108,00 7,80

3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Розрахунок енергетичних
параметрів лінії зв’язку через ШСЗ

Якість роботи цифрових систем зв’язку прийнята оцінювати
вірогідністю|ймовірністю| помилко-вого прийому символів Pош. Величина
Pош залежить від відношення|ставлення| енергії елементу сиг-налу до
спектральної щільності шумів Еэ/N0 на виході приймача:

h2 = Еэ/N0 = PпрТ/N0 = Pпр/Рш.пр =
(Рс/Рш)вх (3.1)

де Т– тривалість двійкового символу. З іншого боку оскільки Т= 1/R, де
R– швидкість передачі інформації (біт/с), то:

h2 = Pпр/
N0R (3.2)

h2 = Pпр/Рш. пр = (log2
M)Eб/N0; (3.3)

TM = T log2 M;

( fфм = (1,1 – 1,3) R/log2 M = 16,5 (МГц),||

де fфм – ширина полоси| частот, займана|позичати,посідати| модульованим
цифровим сигналом.

Для висхідної ділянки на підставі|основі,заснуванні| можна записати:

h2вх. б = Eэ/N0 вх. б =
Pпр.б /N0 вх. б R (3.4)

По аналогії з (3.6) і (3.7) навчального посібника 6
виразимо|викажемо,висловимо| енергетичний потенціал висхідної ділянки
h2вх. б через енергетичний потенціал радіолінії, тобто

h2вх.
б = а h2( (3.5)

ЕІВПз| = k L( R a
h2(/ (G/T)б (3.6)

де k – постійна Больцмана 1.38 ( 10–32 Дж/К;

(G/Т)б – енергетична добротність бортового ретранслятора;

L( – сумарні| втрати;

а – запас перешкодостійкості на лінії вгору|угору|;

R – швидкість передаваної інформації.

На лінії вниз, згідно (3.6) навчального посібника 6

h2вх. з =
b h2( (3.7)

тому:

ЕІВПб| = k L( R b h2(
/(G/Т)з (3.8)

де (G/Т)з – енергетична добротність земної станції;

b – запас потужності на борту, b = 1.26 (1 Дб).

L0 = (4(d/()2,
(3.9)

де ( (м( = 300/f (МГц( – довжина хвилі;

d – дальність похилої.

Окрім|крім| основних втрат L0, на космічних лініях враховують також
додаткові втрати Lдоп. Додаткові втрати Lдоп залежать від частоти, від
місцевих умов, географічних координат ЗС|, способу передачі і
кута|рогу,кутка| місця (. Звичайно вони складають 1.2 від основних
втрат.

Lдоп = Lатм + LК + Lпол +
Lд (3.10)

де Lатм – поглинання енергії в атмосфері;

LК – втрати в захисному ковпаку антени;

Lд – втрати в опадах.

Загасання|затухання| в дощі визначаються| по формулі:

Lд = L(д
lд , (3.11)

Де L(д – погонне загасання|затухання| сигналу в дощі;

lд – еквівалентна довжина шляху|колії,дороги| електромагнітної хвилі в
дощовій зоні.

Повне|цілковите| значення втрат на трасі рівне:

L( = L0 +
Lдоп
(3.12)

Добротність розраховується| по формулі:

G/T = L0 + Lдоп + (k ( fфм) +b + h2(
– ЕІВП, (3.13)

Максимальне підсилення антени визначається| по формулі:

G0 = q 4( S/(2
, (3.14)

Чи:

G0 = q
(2(D/()2 , (3.15)

де S – площа|майдан| апертури антени;

D, d – діаметр| і коефіцієнт використання поверхні (КВП|куп|) дзеркала
антени.

T( = TA + T0 (1– (ф)/ (ф + Tпр/
(ф, (3.16)

де TA – еквівалентна шумова температура антени;

T0 = 290 K – абсолютна температура середовища|середи|;

Tпр – еквівалентна температура приймача;

(ф – ККД| фідера.

Еквівалентна шумова температура антени ЗС| може бути
представлена|уявлена| у вигляді суми:

TA = Tкосм + Татм + S Tз + Тоб
(3.17)

де Tкосм – шуми космічних джерел радіовипромінювання;

Татм – шуми атмосфери;

Tз – випромінювання Землі|грунту|;

Тоб – шуми, викликані|спричинені| наявністю обтічника.

Таблиця 3.2 – Розрахункові дані для лінії вниз

Спутник

Пози- ция L0,

дБ Lдоп,

дБ TA1,

K TA2,

K KN = 0.7 дБ KN = 0.7 дБ

T(1 T(2 T(1 T(2

INTELSAT

704 66 205.8 3.05 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5

Продовження таблиці 3.2 – Розрахункові дані для лінії вниз

Спутник

Пози- ция L0,

дБ Lдоп,

дБ TA1,

K TA2,

K KN = 0.7 дБ KN = 0.7 дБ

T(1 T(2 T(1 T(2

INTELSAT

602 63 205.8 2.55 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5

INTELSAT

604 60 205.7 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

INTELSAT

703 57 205.7 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

TURKSAT

1B 42 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

ASTRA 19.2 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

EUTELSAT

2–F3 16 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

EUTELSAT

2–F1

H–B 1–2 13 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

EUTELSAT 10 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5

EUTELSAT 7 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 232.5

INTELSAT

702

TV–Sat–2

Thor 1W 205.8 2.55 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5

AMOS 1 4W 205.8 3.05 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5

INTELSAT

705 18 W 206 3.56 134.8 152.2 200 217.5 225 242.5

TDF !/2 18.8 W 206 3.56 134.8 152.2 200 217.5 225 242.5

INTELSAT

K 21.5 W 206 3.57 144.8 162.2 210 227.5 235 252.5

INTELSAT

601 27.5 W 206.1 5.19 174.8 192.2 240 257.5 265 282.5

Таблиця 3.3 – Розрахункові дані для цифрової лінії вниз

Супутник

Пози- ція ЕІВП

дБВт G/Т

дБ/К KN = 0.7 дБ

G/Т1,

дБ/К D1, м G/Т2,

Продовження таблиці 3.3 – Розрахункові дані для цифрової лінії вниз

Супутник

Пози- ція ЕІВП

дБВт G/Т

дБ/К KN = 0.7 дБ

G/Т1,

дБ/К D1, м G/Т2,

дБ/К D2, м

INTELSAT 703 57 40 18.65 19.14 1.2 18.88 1.25

TURKSAT

1B 42 44 14.65 15.06 0.75 14.63 0.75

ASTRA 19.2 42 16.52 16.64 0.9 16.71 0.9

EUTELSAT

2–F3 16 42 16.52 16.64 0.9 16.71 0.9

EUTELSAT

2–F1

H–B 1–2 13 48 10.5 10.6 0.45 11.02 0.5

EUTELSAT 10 42 16.5 16.6 0.9 16.71 0.9

EUTELSAT 7 46 12.5 12.54 0.55 12.7 0.55

INTELSAT

702

TV–Sat–2

Thor 1W 44 14.75 15.38 0.8 15.53 0.85

AMOS 1 4W 48 11.25 11.30 0.5 11.75 0.55

INTELSAT

705 18 W 44 15.96 16.18 0.9 16.29 0.95

TDF !/2 18.8 W 50 9.96 10.16 0.45 10.7 0.5

INTELSAT

K 21.5 W 42 17.97 18.47 1.2 18.48 1.25

INTELSAT

601 27.5 W 43 18.69 19.17 1.3 18.92 1.4

Таблиця 3.4 – Розрахункові дані для цифрової лінії вниз

Супутник

Пози- ція ЕІВП

дБВт G/Т

дБ/К KN = 0.7 дБ

G/Т1,

дБ/К D1, м G/Т2,

дБ/К D2, м

INTELSAT

704 66 46 13.25 13.69 0.7 13.35 0.7

INTELSAT

602 63 45 13.75 14.29 0.75 13.95 0.75

INTELSAT

Продовження таблиці 3.4 – Розрахункові дані для цифрової лінії вниз

Супутник

Пози- ція ЕІВП

дБВт G/Т

дБ/К KN = 0.7 дБ

G/Т1,

дБ/К D1, м G/Т2,

дБ/К D2, м

INTELSAT

703 57 40 18.65 19.06 1.3 19.05 1.35

TURKSAT

1B 42 44 14.65 15.05 0.8 15.22 0.85

ASTRA 19.2 42 16.52 16.55 0.9 16.64 1.0

EUTELSAT

2–F3 16 42 16.52 16.55 0.9 16.64 1.0

EUTELSAT

2–F1

H–B 1–2 13 48 10.5 10.9 0.5 10.6 0.5

EUTELSAT 10 42 16.5 16.55 0.9 16.19 0.95

EUTELSAT 7 46 12.5 12.55 0.6 12.89 0.65

INTELSAT

702

TV–Sat–2

Thor 1W 44 14.75 15.00 0.8 15.00 0.85

AMOS 1 4W 48 11.25 11.75 0.5 11.25 0.55

INTELSAT

705 18 W 44 15.96 16.14 0.95 16.26 1.0

TDF !/2 18.8 W 50 9.96 10.57 0.5 10.24 0.5

INTELSAT

K 21.5 W 42 17.97 17.98 1.2 18.02 1.25

INTELSAT

601 27.5 W 43 18.69 18.80 1.4 18.83 1.45

3.2 Підбір приймальної апаратури для супутникового телебачення із
заданими параметрами

Зовнішній блок приймальної апаратури цифрового мовлення залишається
таким же, як і при аналоговому мовленні.

Конфігурація внутрішнього блоку принципової різниці від аналогової
системи не має, тому будемо вважати їх ідентичними.

Одним із головних питань нині для багатьох, які хочуть придбати цифровий
ресивер, є питання – який ресивер підібрати. Один із параметрів журналу
Tele-Satellit новозеландський журнал SatFACTS пропонує такі ані по
цифровим ресиверам формату MPEG-2(

DMV 3000( приймає канали в режимі МСРС та частково SCPC (крім китайських
каналів), не розпізнає підстандарт PowerVu;

GRUNDIG DTR 1100( не приймає в режимі SCPC, тільки для пакетів у
підстандарті DVB;

KRISTAL K 100( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;

NOKIA V 1.63( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;

NOKIA V 1.7X( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA;

NOKIA 9200 S FTA( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA,
працює під власним програмним забезпеченням фірми NOKIA;

PACE DGT- 400( приймає тільки пакети DVB;

PACE DVR 500( приймає тільки пакети DVB;

PACIFIC SATELLITE( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;

PANASAT 520( приймає тільки пакети DVB;

PANASAT 630( приймає тільки пакети DVB;

POVERVU 9223( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;

SAMSUNG VS2000( приймає SCPC, MCPC, DVB та Power Vu (тільки PAL);

SK 888( приймає тільки пакети DVB;

MASCOM 9200S( приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA,
працює під власним програмним забезпеченням фірми MASCOM;

Нині фірма NOKIA пропонує такі супутникові термінали та системи на їх
основі( ресивер d-box, d-box network, ресивер Mediamaster DVB 9200S,
ресивер Mediamaster DVB 9300S, термінали Mediamaster DVB 9300S,
термінали Mediamaster DVB 9500S, DVB 9600S, DVB 8200S. Приведемо коротку
характеристику деяких моделей.

NOKIA Mediamaster DVB 9200S – цифровий супутниковий ресивер, що приймає
некодовані цифрові канали формату MPEG-2/DVB. Цей ресивер вважається
першим цифровим ресивером з характеристикою FTA (Free – To – Air), тобто
програмне забезпечення, яке керує його роботою не має обмежень на прийом
будь-яких цифрових каналів і неприв’язано до прийому будь-яких
конкретних каналів. Він модифікується німецькою компанією
Gruber-Satellitentechnic та випускається на ринок під назвою MASCOM
9220S. На відміну від d-box для роботи з MASCOM 9200S не треба вводити
початковий пароль. Є функція пошуку цифрових каналів, так що не потрібно
таблиці швидкостей передачі і коректуючих кодів. Також можливо
настроювати ресивер введенням PID – характеристик каналу смуги частот.
Має динамічно регулюючу смугу частот від 2 до 54 МГц. Не містить
вмонтованого модуля CAM для приймання кодованих каналів, але має місце
для його встановлення.

NOKIA Mediamaster DVB 9500S – відрізняється від 9200S тим, що має
можливість доступу до INTERNET, посилати та приймати факси, а також
використовується при програванні CD-ROM, який можливо підмикати до нього
через SCSI-інтерфейс. Він може примати не тільки теле- та радіоканали,
але й просто цифрові дані. Має вмонто-ваний модем.

d-box – був зроблений на замовлення німецького телемагнату Лео Кірха для
його цифрового пакету DF1. Програмне забезпечення періодично
відновлюється з супутника та розроблюється на замовлення DF1. Має
вмонтований модуль доступу (CAM) Irdeto для прийому кодованих каналів
пакету DF1.

d-box netwrk – термінал який буде застосовуватися для роботи у системі
d-box/Mediamaster Network, який має намір створити концерн NOKIA в
Європі. Система повинна забезпечити більш ефективний корпоративний
зв’язок та більш швидку передачу даних засобами цифрової супутникової
технології.

NOKIA Mediamaster DVB 8200S – є ресивером для приймання відкритих
цифрових каналів для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. DVB – сумістний,
QPSK – модуляція, має можливість обновлення програмного забезпечення.

NOKIA Mediamaster DVB 9300S – розроблений з учатю інтеграції в ньому
модулей доступу, зроблених за стандартом. Повністю DVB – сумістний.
Здатний приймати канали в С та Ku – діапазонах, у SCPC та MCPC режимах.
Обновлення програмного забезпечення цього ресивера буде доступно через
INTERNET.

NOKIA Mediamaster DVB 9600S – підтримує загальний інтерфейс згідно з DVB
– стандартом. Також оснащений інтерфейсом модуля доступу – PCMCIA, має
1.5 Мбайта Flash-пам’яті з можливістю розширення DRAM- пам’яті до 3
Мбайт, для можливості керування новими додатками.

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Визначення собівартості та основних витрат

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку
виробництва, виготовлення та реалізацію. Вона комплексно характеризує
ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень
техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює
підприємство, інтенсивніше використовує ресурси, удосконалює усі
складові елементи та фактори виробництва, тим нижча собівартість. Це
один з центральних показників ефективності, має тісний зв’язок з ціною.

При обчислення собівартості важливе значення має визначення складу
витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати відшкодовуються за
рахунок двох джерел: собівартості та прибутку. Тому питання про склад
витрат, які включаються в собівартість, є питаннями їх розмежування між
зазначеними джерелами відшкодування.

Склад витрат, що включаються у собівартість, не є незмінним. До основних
складових елементів собівартості можна віднести витрати на:

дослідження ринку;

виробництво;

Кваліфікація витрат на виробництво. Слід відрізняти загальні витрати і
витрати на одиницю продукції. Загальні витрати на весь обсяг продукції
за певний період, їх сума залежить від тривалості періоду і кількості
виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як
середні за певний період, якщо продукція виготовляються постійно або
серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як
індивідуальні.

Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю,
існує поняття граничних витрат, які характеризують їх приріст на одиницю
приросту обсягу виробництва. Якщо загальні витрати виразити певною
функцією обсягу продукції, та граничний їх рівень є першою похідною
функцією. Це витрати на останню за часом виготовлення одиницю продукції.
Показник граничних витрат використовується при аналізі доцільності
зміни обсягу виробництва продукції, та граничний їх рівень є
першою

похідною функцією.

При плануванні, обліку та аналізі витрат класифікуються за певними
ознаками, де головними є: ступінь однорідності витрат, спосіб
обчислення, зв’язок з обсягом виробництва.

Класифікація витрат є основою аналізу витрат і пошук результатів
зниження витрат (собівартості).

Елементні витрати – однорідні за складом. Мають єдиний економічний зміст
і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці,
відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші
витрати.

Система управління витратами – це процес цілеспрямованого формування
витрат за місцем виникнення і різновидами продукції при постійному
контролі їх рівня і стимулюванні їх зниження. Це важлива функція
економічного механізму кожного підприємства.

Для ефективного управління витрати на підприємстві групуються за місцем
їх виникнення і центрами відповідальності.

У системі техніко-економічних розрахунків важливе місце займає
калькуляція – обчислення собівартості окремих виробів. Калькуляція
потрібна для вирішення ряду економічних завдань: обґрунтування цін на
вироби, обчислення їх рентабельності, аналізу витрат на виробництво
однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної
ефективності організаційно-технічних заходів тощо.

Приблизна номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості
підприємств різних галузей є така:

матеріали;

основна заробітна плата робітників;

поза-виробничі витрати (витрати на маркетинг).

Для складання комплекту необхідно затратити природні ресурси і працю
людей. Обсяг природних ресурсів і праці затраченої на складання
комплекту, визначають їх вартість. Розхід ресурсів залежить від умов і
рівня прогресивності конкретних підприємств. Отже, вартість товарів
завжди індивідуальна. Разом з тим в народному господарстві виділяють
суспільно необхідні затрати. Вартість товарів вимірюється в грошових
одиницях. Вартість товарів виміряна в грошових одиницях, є ціна
виробництва. Вона визначається затратами на виробництво і реалізацію
продукції та розміром необхідного прибутку. Необхідний прибуток – це
прибуток, який забезпечує товаровиробнику конкурентоспроможність.

Ціна на продукт є для підприємства не тільки важливим чинником, який
визначає його прибуток, алей умовою успішної реалізації товарів, бо ціна
дає підприємству ряд переваг:

На відміну від більшості методів, які застосовуються для стимулювання
попиту,

використання ціни не потребує додаткових грошових видатків, як,
наприклад, при про

веденні рекламних заходів.

Привабливість товарів, виражену в ціні, покупці знаходять легше, ніж на
основі

реклами, індивідуалізації продукту.

Навіть коли існують інші методи стимулювання, організація персональних
про-

даж і реклами, є основними, ціна може використовуватись як спосіб їх
підтримання.

Планування собівартості продукції відбувається за калькуляційними
статтями. Калькуляційні статті визначаються наступним чином:

витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали-добутком норми
витрат сировини, матеріалів на їх ціну

витрати на покупні комплектуючі витрати – добутком кількості
комплектуючих ви-

робів, напівфабрикатів на їх ціну

транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – добутком відсотку ТЗВ на
вартість двох по передніх, калькуляційних статей, поділених на 100%.

основна заробітна плата виробничих робочих – добутком норми часу на
виконання

операцій на годинну тарифну ставку.

відрахування на соціальне страхування-добутком встановленого відсотку
від основної заробітної плати виробничих робочих і поділених на 100%.

витрати на утримання устаткування (ВУУ) – добутком даного відсотку ВУУ
на основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції
і поділених на

100%

7)цехові витрати (ЦВ)- добутком даного % ЦВ на основну заробітну плату
виробничих робочих конкретного виду продукції і поділених на 100%.

загально-заводські витрати (ЗЗВ) – добутком даного відсотку 33В на
основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції,
поділених на 100%

позавиробничі витрати (ПЗВ) – добутком даного відсотку ПЗВ на виробничу

собівартість конкретного виду продукції поділених на 100%

повна собівартість-сумування виробничої собівартості та поза виробничих
витрат.

Перші сім калькуляційних статей складають цехову
собівартість

Перші вісім калькуляційних статей складають виробничу собівартість

Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою:

Вартість основних матеріалів можна визначити на основі норми витрат та
відповідних оптових цін

Вартість покупних матеріалів приведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1- Вартість комплектуючих обладнання
проектованого пристрою

Найменування обладнання Одиниці вимірювання Норма витрат Ціна, грн
Вартість, грн

Антена 1.2 м, офсетна шт 1 200 200

Конвертор FNE Universal LNB 0.7 dB

10.7 – 12.75 GHz

шт 1 140 140

Ресивер STRONG SRT 200 шт 1 370 370

Разом

710

Щоб прокалькувати витрати на обладнання, необхідно визначити основну
заробітну плату виробничих робочих. Тобто ту, яка затрачається на
виготовлення мікшерного пристрою.

ЗП = НЧ*Т

де: НЧ – норма часу, Т – тарифна ставка

ЗП = 6*10 = 60 грн.

Для визначення собівартості мікшерного пристрою використовують такі
відсотки накладних витрат:

ТЗВ (транспортні витрати) – 5%

відрахування на соц. страхування – 36.8%.

витрати на утримання устаткування – 25%.

Таблиця 4.2 – Калькуляція на виготовлення акустичної системи

№ п/п Калькуляційні статті % Сума грн. Вирахування

Витрати на комплек-туюче обладнання проектованого при-строю

0,45

3 таблиці 4.1

2. ТЗВ 5 35.5 710-5:100% = 35.5

3. ОЗПВР

60 6-10 = 60

4 Соц.страх 36.8 3.68 10-36.8%: 100% =3.68

5. ВУУ 25 2.5 10-25%: 100% =2.5

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті доведено різницю кращого зв’язку ЦССЗ над
зви-чайним наземним. Вирішене|розв’язане| завдання|задача| вибору
апаратури для прийому супутникового безпосереднього телебачення, сигнали
якого передаються в цифровому вигляді|виді|. Реалізо-вані широкі
можливості|спроможності| глобальної мережі|сіті| INTERNET, використання
якої дало доступ до самим останнім досягненням у області супутникового
телебачення. Розрахунок ци-фрової лінії
проведений|вироблений,справлений| по методиці описаної [6]. В ході
виконання роботи одержані|отримані| розрахункові дані можна
рекомендувати до використання організаціям і приватним особам, охочим
приймати сигнали ЦССЗ|.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ДСТУ 3008-95. Документація, звіти у сфері науки i техники.Структура і
правила оформления.- К.: Держстандарт України, 1995.

2. Банкет В, Л. Современные и перспективные системы спутниковой связи.
Уч. пособие, Одесса УГАС им. А.С. Попова, 1996.

3. Системы спутниковой связи / А. М. Бонч-Бруевич, В. Л. Быков, Л. Я.
Кантор и др. Под ред. Л. Я. Кантора. Уч. пособие для вузов.-М.: радио и
связь, 1992.

4. Мережа INTERNET.

6. Одинцов Б, В., Сукачев Э. А., А. К. Гуцалюк, Системы космической
связи. Уч. пособие, Одесса ОЭИС им. А.С. Попова, 1989.

7. Банкет В. Л., Иващенко П. В., Геер А. Э., Цифровые методы передачи
информации в спутниковых системах связи. Уч. пособие, Одесса, УГАС им.
А.С. Попова, 1996.

8. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов/А. Г. Зюко и др. М.:
Радио и связь, 1986.

9. Системы связи передвижной службы: Учебное пособие/ Л. С. Чайников –
к. Світ знань, 2001.

10. Андрианов В. И., Соколов А. В. Средства мобильной связи. Петербург,
2001.

11. Зони обслуговування супутників (Карти).

КЕП ІФНТУНГу

Група ТК-42

Аркушів

Літ.

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового циф-рового
телевізійного мовлення

Пояснювальна записка

Затверд.

Фурикевич О. М.

Н. Контр.

Рецензент

Гусак М. .П.

Перевірив.

Шульга І. І.

Розробив.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

КЕП ІФНТУНГу

Група ТК-42

Аркушів

Літ.

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового циф-рового
телевізійного мовлення

Пояснювальна записка

Затверд.

Фурикевич О. М.

Н. Контр.

Рецензент

Гусак М. .П.

Перевірив.

Шульга І. І.

Розробив.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Від інших

каналів

Лінія

До інших

каналів

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Тривалість рядка

Рисунок 1.2 – Рядок сигналу D2–MAC.

Цифрові данні

Яркістний пакет

Кольоро -різницевий пакет

Відео

20.25МГц

13.5МГц

6.75МГц

Синхр.

1– схема фіксації; 2– коректор спотворень; 3, 13, 14, 15– ФНЧ;
4– дискретизатор; 6– ЗП сигналу яскравості; 7– ЗП
сигналів кольору; 5– генератор декодування
захищенних програм; 9, 10– мультиплексори; 8– тактовий
генератор; 11– інтерполюючий фільтр; 12– демульти-плексор; 16– матриця R
G B.

Рисунок 1.3 – Структурна схема декодера D2–MAC.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Аркушів

Літ.

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового циф-рового
телевізійного мовлення

Пояснювальна записка

Затверд.

Фурикевич О. М.

Н. Контр.

Рецензент

Гусак М. .П.

Перевірив.

Шульга І. І.

Розробив.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Аркушів

Літ.

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового циф-рового
телевізійного мовлення

Пояснювальна записка

Затверд.

Фурикевич О. М.

Н. Контр.

Рецензент

Гусак М. .П.

Перевірив.

Шульга І. І.

Розробив.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

КЕП ІФНТУНГу

Група ТК-42

КЕП ІФНТУНГу

Група ТК-42

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

КЕП ІФНТУНГу

Група ТК-42

Аркушів

Літ.

Розрахунок параметрів приймальної апаратури для супутникового циф-рового
телевізійного мовлення

Пояснювальна записка

Затверд.

Фурикевич О. М.

Н. Контр.

Рецензент

Гусак М. .П.

Перевірив.

Шульга І. І.

Розробив.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Дата

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Вихід

Вхід

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

5924. ДП 29 42. 028 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Підпис

ис

№ докум.

Арк.

Зм.

Розр.

Перев.

Арк.

Зм.

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

№ докум.

Підпис

Дата

PAGE \* LOWER 1

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter