UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСприйняття московитами інших східних слов’ян перед 1654 роком (Порядок денний для істориків) (пошукова робота)
Авторp
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3378
Скачало207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

Сприйняття московитами інших східних слов’ян перед 1654 роком (Порядок

денний для істориків)

 

Мета цього короткого есею — привернути увагу до певних аспектів

сприйняття московитами інших східних слов’ян і до особливостей їхнього

спільного історичного досвіду. На мою думку, цю тему досі хибно

тлумачать навіть фахівці, тому вона звичайно зазнає перекручень в

узагальнювальній літературі. Я пропоную викладені далі міркування як

своєрідний «порядок денний»: з одного боку, це означає, що сказане мною

не є завершеним результатом систематичних досліджень багатьох порушених

тут питань, а з другого — я хотів би нагадати, що історики мусять — чи

мусили б — ставити перед собою завдання зрозуміти те, чим вони

займаються, якщо вони хочуть краще збагнути реалії ставлення Москви до

інших східних слов’ян у період приблизно перед 1650 роком. Я мушу

перепросити за безсистемність викладу: те, що я пропоную, бачиться мені

не як вичерпне нове розуміння, а швидше як жмут дещо несподіваних

спостережень.

 

Моє спантеличення викликане тим, що, всупереч сподіванням, які

ґрунтуються на поширеному уявленні про спільний характер культурного

розвитку східних слов’ян, — процесу, що спричинився в ранньомодерні часи

до «виокремлення» трьох братніх народів, — доступні джерела, схоже,

показують більшу «культурну відстань» між московитами та іншими східними

слов’янами, скажімо, в 1600 році, ніж століттям раніше або пізніше. Те

саме я відчуваю, з подивом помічаючи, що московські еліти наприкінці XVI

сторіччя були погано поінформовані й залучені до драматичної

національно-культурної боротьби, яка точилася на немосковській

східнослов’янській території. Те саме — коли беру до уваги той очевидний

факт, що, серед іншого, конфесійна полеміка й політика, така пристрасна

й всеосяжна для православних громадян Речі Посполитої, мала, як

видається, малий резонанс у Московії, а надто в двірцевих колах. Врешті,

те саме — коли доходжу висновку, що серйозне й глибоке усвідомлення

московитами як конфесійних, так і національно-історичних проблем східних

слов’ян, притаманне другій половині XVII сторіччя, несе на собі знак

нового розвитку, включно з новими дійовими особами, новими текстами,

новими мовами, новими концептуальними категоріями.

 

Далі я повернуся до детальнішого розгляду причин, із яких я піддаю

сумніву поширене уявлення, що нібито московити добре розуміли інші

східнослов’янські суспільства й дуже про них дбали. Але спочатку

дозвольте мені поставити цю проблему в дещо інакший спосіб, — у ширшому

плані, сформулювавши низку питань, котрі, як видається, окреслять

мінімум порядку денного для тих, хто або відкидає, або поділяє погляди,

викладені нижче.

 

Як московити XVI та початку XVII сторіч — зокрема ті, хто брав активну

участь у політиці 1, — уявляли собі власний зв’язок з іншими східними

слов’янами? Наскільки тісним був контакт і соціальний взаємообмін між

східнослов’янськими елітами? Якою була «якість комунікації», вимірювана

легкістю й ефективністю мовного та культурного взаєморозуміння? Як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ