UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоведінка, стиль і самосприйняття російського царського двору (пошукова робота)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2187
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

Поведінка, стиль і самосприйняття російського царського двору

 

Як можна обговорювати питання «нації» та «етнічності» на прикладі

передмодерного суспільства, зокрема — суспільства московського царського

двору, де перше поняття майже нічого не означало, а друге важило куди

менше, ніж інші типи «належності» — родинний, соціальний, функціональний

тощо?

 

Перелік категорій, за якими індивіди зараховують себе до певної групи й

ідентифікують інших, — мова, стать, релігія, плем’я, родина, місце

проживання або професія — помітно не змінився впродовж останніх сторіч,

але змінилася відносна важливість цих показників. Мало того, загальна

тенденція модерного суспільства підпорядковувати всі ці реальні й

значущі відмінності сукупним категоріям «нації» та «класу» є справді

революційною, якщо розглядати її на тлі всієї нашої історії. Внаслідок

цієї новітньої переоцінки цінностей етнічність стала для переважної

більшості громадян з інформаційно насичених суспільств такою собі

поточною ідентичністю, яку жадібно споживають уряди, доброчесні та

зловмисні агітатори й продавці тенісок. Кожному, хто думає, ніби

історичні або культурні факти мають щось спільне з такими сентиментами

сучасного масового суспільства, я би порадив перевірити свої гіпотези,

повідомивши в одному з барів Південного Бостонатой «факт», що пісню

«Коли ірландські оченята всміхаються» склав, заради грошей, один

голландець із Філадельфії, або в якійсь забігайлівці (пивной) міста

Іванова — що низку російських «народних пісень» перекладено з німецької.

Проте я не наважився б узяти на себе відповідальність за наслідки таких

експериментів.

 

З антропологічного погляду (а антропологи — охоронці дефініцій

«культури»), те, що ми, профани, називаємо «етнічністю», стало насправді

поняттям статистичним, тобто в якомусь сенсі виваженою сумою близько

півдюжини показників, які стосуються якоюсь мірою усукупнених ознак

(таких, як співвідношення говірки певної особи з говіркою, проголошеною

стандартом літературної мови певної групи, чи особистої релігії з

панівною ортодоксальною конфесією тощо, а передусім — поєднання всіх цих

чинників). Межі між такими статистичними наборами неминуче розмиті,

оскільки вони з самої своєї природи є перехідними зонами. До того ж,

індивідові до певної міри вільно вибирати, наскільки близьким він хотів

би бути до ймовірного центру своєї «нації» або «етносу». Він може,

наприклад, притлумити в рідній мові ті ознаки, що відрізняють її від

метропольної шкільної норми, чи взагалі зректися своєї мови й

приєднатися до мовної спільноти, інакшої, ніж та, до якої належали його

батьки, або й ворожої щодо неї. Він може, в модерних суспільствах,

змінити свою релігію, професію, місце проживання, дружину (тобто,

родину) і навіть свою стать.

 

У московському суспільстві існували певні переміщення між соціальними та

етнічними групами, проте головні розлами були там набагато сталішими й

тривкішими, ніж ті, що є в модерному суспільстві, й вони проходили по

лініях, які в наш час не тільки затерлися, але й стали складними для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ