UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторична динаміка функцій мистецтва (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2541
Скачало280
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історична динаміка функцій мистецтва

 

Сама по собі проблема функцій мистецтва – це розгорнута широко, за

простором і часом, життєдіяльність суспільства в сфері художньої

культури. Практично неможливо встановити межі дій і впливу мистецтва, а

відтак – й межі інтересів окремої людини і людства в цілому. Мистецтво,

як і будь-яка інша суспільна форма свідомості, здійснює певне своє

призначення у відповідності з його специфічними можливостями,

зумовленими як багатством життєдіяльності людини, так і видовими

засобами художнього відображення.

 

Функція мистецтва багатогалузева за різновидами своєї дієвості в різних

сферах буття; вона історично змінювана в онтологічному значенні з огляду

на існуючі соціолого-мистецтвознавчі, філософські та естетичні її

концепції. Розгляд функцій мистецтва – це також одне із можливих пізнань

його сутності.

 

Про те, що мистецтво має величезну силу впливу на людину, знали ще

здавна; що воно може перетворити внутрішній моральний і психічний стан,

говорилося з тих часів, коли з'явились такі поняття, як «музичний етос»,

трагедійний «катарсис», повчальні байки Езопа, сатира Арістофана,

Плавта, Теренція. В поемі Гесіода «Роботи і дні» маємо систему порад:

«Слухайся голосу правди та й думки не май про насильство»; «Як же хто,

свідчачи, каже неправду й клянеться брехливо, той справедливість

порушив, самого себе. загубивши»; «Мисливши щастя тобі, я скажу,

нерозсудливий Персе, навіть громадою легко дійти до пороку легкого» 18.

У самому своєму зародженні мистецтво мало практичне призначення, навіть

не як мистецтво, а як найближчий і найпряміший засіб певного переконання

вірити в істину, моральну справедливість, досягнення спритності в діях.

 

Якщо перераховувати функціональні можливості мистецтва, то їх потрібно

буде назвати чимало і від цього не зменшиться, а збільшиться питань щодо

того, яка природа функцій мистецтва. Передусім про сумірність цих

функцій (більша–менша). Чому саме їх стільки, яким чином міняється їхня

роль і значущість? Чи будуть вони завжди. Що є системотворенням у

синтезі цих функцій? Що є прямою, а що лише опосередкованою функцією

мистецтва?

 

Не прагнучи до встановлення черговості, перечислимо ті функції, які

найчастіше ставали предметом аналізу з тією чи іншою мірою

переконливості: пізнавальна, виховна, практично-утилітарна, евристична,

прогностична, релаксаційна, терапевтична, компенсаторна,

культуро-творча, знаково-комунікативна, інформативна, гедоністична,

розважальна та ігрова. Незважаючи на умовність поділу і певні незгоди

між теоретиками в тому, скільки ж взагалі має бути функцій мистецтва та

які в ньому потенційні можливості–усі названі функціональні ознаки (в

цьому немає сумніву) доповнюють одна одну, їх не можна ні спростувати як

неіснуючі взагалі, ні визнати якусь або кілька генералізованими, тобто

такими, що здатні перебирати на себе всю діяльнісну силу мистецтва.

 

У чому полягає взаємозумовленість сутності і функцій мистецтва? Почнемо

із соціальних функцій – однієї з корінних проблем естетики. Йдеться, по

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ