UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідображувальна сутність мистецтва (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2662
Скачало450
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Відображувальна сутність мистецтва

 

Однією з найважливіших властивостей у визначенні мистецтва є його

відображувальна сутність. Мистецтво – реальний світ буття, частиною

якого стає сама ж об'єктивована художня свідомість людства. В цій

двозначності мистецтва криється чимало складнощів у виявленні його

сутнісних основ. Відображення в широкому розумінні означає відношення

художності до її первинних начал. Нагадаємо, що відображення властиве

матерії в будь-якій її формі. У відображенні неодмінно, за відповідним

законом, фіксується процес взаємодії відображуваного об'єкта і його

«відбитка»; філософією відзначається також «вторинність» відбитка щодо

предмета відображення, залежність його від самої природи відображальної

системи.

 

Мистецтво – одна з універсальних форм відображення, вираження, оцінки чи

пізнання явища, а не його власне буття. За усієї очевидності

відтворювальних ознак мистецтва виникає цілий ряд теоретичних питань не

лише суто естетичного, а й світоглядного, сутнісно-гносеологіч-ного

змісту, адже процес цей далекий від спрощеного копіювання і автоматизму.

З давніх часів спостережено дистанційність (за Ю. Давидовим – «естетична

рамка») і водночас поєднаність між художньою картиною мімезису і

реальним світом явищ та речей. У так званому традиційному мистецтві

первісного суспільства ритуал, що ніс в собі однаковою мірою естетичне і

практичне наповнення, нерідко зрощувався у своєрідному синкретизмі з

реальними культовими діями. Про схожість зображення і самої реальності

створено міфи і легенди. Скульптури міфічних богів та інших персонажів

населяли помешкання і міста стародавньої Греції як реальні істоти.

Згадаймо міфи про те, як скульптор Пігмаліон оживив свою скульптуру, як

до картин художника Зевксіса прилітали птахи клювати грона винограду.

Філософський смисл цих міфів і легенд полягає в тому, що мистецтво,

піднімаючись на недосяжну височінь у зображенні ідеалу і мрії,

набиралося снаги і сили в земному тяжінні.

 

Кожна з усіх наступних епох (Середньовіччя, Ренесанс, Новий час, XX ст.)

по-своєму розглядала цю антиномічність. І завжди виникали питання міри

наслідування живої природи, ізоморфізму, іконічності, схожості або ж

несхожості, пізнаваності або ж непізнаваності. Амплітуда між

зображуваними світами настільки була широкою, що вони взаємовиключалися

через уподібнювання мистецтва реальному світові буття або вихід його з

будь-яких міметичних систем у світ суб'єктивних фантазій, абстрактного

формотворення.

 

Докладніше зупинимося на змістові і внутрішній структурі поняття

відображення засобом мистецтва (художнього відображення). Про

обов'язковий світ естетичної духовності, що породжується взаємодією

мистецтва і предметної дійсності, йтиметься окремо. А поки що – про

деякі особливості тотожностей у змістовній характеристиці категорії

відображення, до якої можуть зараховуватися також інші поняття з їхньою

властивою специфікою – мімезис та вираження. Складається досить непроста

структура з тією спільною ідеєю, що в кожному з передбачуваних випадків

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ