UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВчення і розуміння естетики за Бергсоном (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2426
Скачало336
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вчення і розуміння естетики за Бергсоном

 

А. Бергсон намагався осягнути внутрішній зміст пізнавальної діяльності

людини, розкрити механізми, що здійснюють її. Працюючи над цим

завданням, філософ дійшов висновку, що в процесі історичного розвитку

людина оволодіває двома «знаряддями», двома своєрідними видами пізнання,

якими користується. Це інтелект та інстинкт. Кожен з них має свої

особливості і водночас свої власні можливості.

 

Специфічними рисами інтелекту Бергсон вважає його приналежність до тих

сфер пізнання, які здійснюються за допомогою свідомості. Але це є

«свідомим», “штучним” знаряддям пізнання, яке за своїми можливостями

спроможне пізнавати лише «форми» предметів. А от сутність їх, внутрішній

зміст («матерію», за термінологією Бергсона) здатен пізнати лише

інстинкт–«природний вид пізнання». який черпає свої можливості у

безсвідомій сфері людської психіки.

 

Яке ж розуміння вкладає Бергсон у поняття «матерія» та «форма»? «Матерія

– це те.– пише він,– що дається сприймальними здібностями, взятими в

такому вигляді, в якому створює їх нам природа. Форма – це сукупність

відношень, шо встановлюється між цими матеріалами для створення

систематичного знання».

 

Вчення Бергсона про інтелект наче передбачає приниження свідомої сфери

людської психіки, доведення її нікчемності, примітивності.

Характеризуючи інтелектуальне пізнання, Бергсон розвиває думку про повну

відсутність у ньому творчого начала. Інтелект начебто постійно

копошиться у світі мертвих тіл, все нове, живе проходить повз нього і на

долю інтелекту залишається тільки повне «нерозуміння життя».

 

Саме тому, що «інтелект завжди намагається поновити та поновлює з

даного, він і втрачає те, що є новим у кожний момент історії. Він не

припускає непередбаченого та відкидає будь-яку творчість». Життя «духу»,

життя «тіла» недоступні для інтелекту, а якщо, набравшись сміливості,

інтелект торкається живого, то в цій сфері він «діє з жорстокістю,

непохитністю та грубістю знаряддя, зовсім не пристосованого для такого

вживання»,– вважає Бергсон. Тільки інстинкт здатен розкрити людині

«найпотаємніше в житті» 23.

 

Таємниці життя інстинкт пізнає безпосередньо. При першому ж зіткненні зі

світом духовного або тілесного життя він може сказати: «Ось те, що є».

Бергсон вважає, що пізнавальні можливості інстинкту невичерпні, його

"висновки завжди категоричні, а помилка людини полягає в тому, що вона

ще не навчилася користуватися інстинктом, враховуючи всі його

можливості, не навчилася «радитися з ним».

 

Проте інстинкт та інтелект відіграють у філософії Бергсона другорядну

роль. Ці категорії йому потрібні лише як фундамент, на якому поступово

виникає «велика і світла будова – інтуїція». Саме визначальну роль

останньої в людському житті утверджує Бергсон. Інтуїція для нього – це

передусім своєрідна третя форма пізнання, яка тісно пов'язана з

інстинктом і тяжіє до позасвідомого, це, зрештою, і є інстинкт, але

«безкорисливий» – такий, що усвідомив себе і здатний міркувати про

предмет. Дійшовши такого висновку, Бергсон у теорії пізнання замінює

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ