UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкспресіонізм (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4521
Скачало974
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Експресіонізм

 

Перші паростки експресіонізму (від фр. ехргеззіоп – вираження) можна

виявити в художніх експериментах митців Росії і Західної Європи початку

XX ст. Майбутні експресіоністи об'єднувалися навколо впливових художніх

журналів у своєрідні товариства. Так з'явилися перші об'єднання «Міст»

(Е. Хеккель, Е. Кірхнер, М. Пех-штейн), «Синій вершник» (В. Кандинський,

Ф. Марк, А. Макке), «Штурм» (О. Кокошка).

 

У перші роки свого розвитку експресіонізм існував як форма

індивідуального протесту проти капіталістичної дійсності, жорстокості,

зла. Початок першої світової війни привніс у творчість експресіоністів

теми протесту проти війни, приреченості людини, смерті. Не аналізуючи

соціально-політичної природи війни, вони засуджували її як вбивство

людини людиною. Ця властивість раннього експресіонізму приваблювала тоді

німецьких письменників Г. Зегерс, К. Манна, Б. Брехта, С. Цвейга, які

саме у межах цього напряму починали свій творчий шлях. Однак пізніше

деякі з них відійшли від експресіонізму, який не міг задовольнити їх

насамперед тому, що такі митці, як, наприклад, Зегерс і Брехт, вже на

початку творчого шляху прагнули до глибокого аналізу соціальних

суперечностей свого часу. Орієнтація ж експресіонізму на протест заради

протесту, на релігійно-містичні мотиви, на свідоме відокремлення людини

від зовнішнього світу не могла задовольнити соціальне зрілих митців.

Суперечливість світоглядних засад експресіонізму гостро виявилася

згодом. У фашистській Німеччині було заборонено чимало творів

експресіоністів. Деякі з представників цього напряму, не визнаючи форм

активної політичної боротьби, покінчили життя самогубством. Водночас

частина експресіоністів активно співробітничала з фашистами.

 

Експресіонізм шукав собі філософське обгрунтування і в історії філософії

(А. Шопенгауер, Ф. Шеллінг), і в популярних течіях початку XX ст. (А.

Бергсон, 3. Фрейд). Зв'язок між експресіонізмом і психоаналізом найбільш

повно виявився у розвитку експресіоністської групи «Буря». Вона видавала

журнал під тією самою назвою, на сторінках якого чільне місце займали

праці теоретиків суб'єктивного ідеалізму, прихильників ідей Фрейда. Так,

у журналі «Буря» друкувалася «сексуально-патологічна драма» О. Кокошки

«Вбивця – надія жінок», де явища дійсності перепліталися з маячною,

страшною фантастикою. Кокошка намагався доводити, що митець «повинен

забувати всі закони» і керуватися лише бажаннями власної душі.

 

Теорія позасвідомих інстинктів вплинула і на творчу долю відомого

німецького поета-експресіоніста Г. Бенна. Прихильник філософій Ніцше і

Фрейда Бенн був переконаний, що зрозуміти людину допомагає не її

свідома, інтелектуальна, перетворювальна діяльність, а заглиблення у

світ позасвідомих інстинктів і бажань. Як і всі експресіоністи, він

постійно наголошував на пануванні позасвідомого, темного у людській

природі.

 

Сьогодні складна і суперечлива творчість Г. Бенна, який помер у 1956 р.,

широко популяризується у середовищі західної інтелігенції, молоді.

Відзначається нігілізм цього відомого представника німецького

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ