UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологічні основи аналізу мистецтва (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2686
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методологічні основи аналізу мистецтва

 

У багатогранному процесі аналізу сутності мистецтва як явища в його

численних вимірах і формах пізнання мова може йти у двох аспектах – про

мистецтво у його власному розумінні, а також про той

теоретично-пізнавальний досвід, який супроводжував художню практику

протягом багатьох віків. Звичайно, цим не вичерпуються способи пізнання

й осмислення феномена мистецтва, осягнення його сили й утаємниченості.

Ще міфологія з прадавніх часів як прообраз синтезу естетичного і

загальносві-тоглядного намагалася визначити місце мистецтва в пантеоні

найвищих символів і цінностей. Та й у творчості кожного справжнього

художника виразно проглядаються зусилля передати в безпосередньо

образній конкретності своє прагнення до, так би мовити, самопізнання

мистецтва. Митець намагається осягнути своє ремесло або ж власне

покликання в ньому, незмінно ставлячи питання, сформульоване Л. Толстим

у його відомому трактаті «Що є мистецтво?» Ці пошуки зливаються із

загальнотеоретичними спеціальними дослідженнями і мають свою надзвичайну

пізнавальну вартість як свідчення неповторної художньої особистості.

 

Науково-теоретичний – не єдиний спосіб освоєння й оцінки мистецтва; воно

пізнається також і на рівні буденної свідомості, до того ж усіма, хто

так чи інакше до нього прилучається у повсякденному спілкуванні.

Своєрідний демократизм всенародної доступності до мистецтва, а разом з

тим відкритість для суб'єктивних оцінок, виявлення міри власного

розуміння чи навіть застосування у відповідності з тим розумінням

роблять мистецтво неза-хищеним від довільних репрезентацій, вносячи тим

самим елемент позаестетичних пристрастей, а нерідко і трагічних

ситуацій. Ось чому так часто визнання до митця і його творчої спадщини

приходить надто пізно, коли сам він вже не може бут-и свідком належної

йому слави. Отже, не лише саме мистецтво, а й ставлення до нього через

різного роду судження, оцінки, тлумачення, переосмислювання і навіть

відречення, щоб через якийсь час у покаянні повертати митця і його твори

із забуття,– все це створює поле духовної напруги, а сама теорія як

форма і вияв кристалізації розуміння мистецтва в наукових,

об'єктивованих поняттях укупі з процесом художнього життя набуває

онтологічного статусу. Це не означає, що теорія мистецтва в усіх її

виявах, на відміну від поширеного звичайного побутування смаків й

уподобань, залишається позасуб'єктивованою, зведенням незмінних

дефініцій, подібно до математичних формул і обчислювальної техніки.

Теорія мистецтва завжди концептуальна як і сам історичний процес

художнього буття суспільства. Навіть поява одного значного твору додає

щось нове у розуміння всього культурно-естетичного досвіду.

 

Та при всій калейдоскопічності, космізмі того, що включено в незмінний

рух набутого людством великого художнього масиву, доведені як

важливість, так і реальна здійснюваність утворення певних теоретичних

моделей знання про закони, що існують в мистецтві (навіть канони для

певних історичних епох і художніх напрямів), розкриті категоріальні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ