UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетод соціалістичного реалізму: історія і теорія (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2107
Скачало318
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Метод соціалістичного реалізму: історія і теорія

 

Соціалістичний реалізм – творчий метод, що склався на початку XX ст. як

відображення процесів розвитку художньої культури в добу соціалістичних

революцій, як вираження соціалістичне усвідомленої концепції світу і

людини.

 

Історична практика створила у 20-і токи в Росії нові умови, невідомі до

цього конфлікти, драматичні колізії, а відтак і нового героя та нову

аудиторію. Виникла потреба не тільки у політичному, філософському, а й

художньому осмисленні процесу перемоги революції в Росії і шляхів

побудови соціалістичного суспільства.

 

З позицій 90-х років XX ст., коли після розпаду СРСР утворилися

самостійні держави, які почали виробляти свої власні концепції розвитку

національної культури, необхідно осмислити художній досвід кількох

десятиліть спільної для Росії. України та інших держав мистецької

практики, що проходила в межах єдиних вимог методу соціалістичного

реалізму.

 

Слід враховувати, що перемога революції в Росії викликала до життя нове

мистецтво, а не художній метод. Надзвичайно важливо фіксувати часовий

перепад між 1917-м революційним роком і 1934-м – роком 1-го з'їзду

радянських письменників, на якому було прийнято термін ссоціалістичний

реалізм», визначено метод, його принципи і специфіку.

 

Цей період у 17 років характеризується активним розвитком мистецтва, не

пов'язаного якимись методологічними обмеженнями; він насичений пошуками

нових засобів художньої виразності, які б могли найповніше донести до

аудиторії пафос нових ідей. Однак при цьому зауважи мо: розглядаючи

специфіку розвитку мистецтва і художнього методу, слід обов'язково

наголошувати на умовах, які склалися саме в Росії. Адже період 1917–

1921 рр. в Україні, Грузії чи, скажімо, у Вірменії передбачає

самостійний аналіз, аж ніяк не тотожний з соціально-політичною ситуацією

в Росії.

 

За радянських часів історіографія штучно уніфікувала рік перемоги

більшовиків для більшості регіонів колишньої царської Росії. Нині ж,

спираючись на нові дослідження, ми маємо змогу чіткіше визначити

специфіку переджовтневих і післяжовтневих подій в Україні: 17 березня

1917 р.– створення Центральної Ради, 19 квітня 1917 р.–Український

національний конгрес і проголошення незалежності України. Між 20 квітня

і 14 листопада 1918 р.–Гетьманщина. 1918–1919 рр.–Директорія. 1919–1921

рр.– період, пов'язаний з діяльністю Симона Петлюри. Лише у 1921 р. в

Україні перемогли більшовики, встановивши радянську владу 3.

Безпосередній вплив на художньо-творчі процеси в Україні з боку

радянських структур почався після утворення СРСР (1922 р.).

 

Перші спроби зв'язати ідеологію і партійну політику з мистецтвом,

формувати ідею партійного керівництва художньою творчістю припадають на

середину 20-х років. Вирішальну роль у становленні практики партійного

керівництва мистецтвом відіграла резолюція ЦК РКП (б) від 18 червня 1925

р. «Про політику партії у галузі художньої літератури». В ній чітко

визначені основні принципи розвитку нового радянського мистецтва:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ