UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожність як естетична категорія (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3877
Скачало512
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Художність як естетична категорія

 

Відображувальна сутність мистецтва, аналіз того, яким чином

реалізується специфіка і здатність художності виокремити себе з реальної

системи буття (природної і суспільної) в самостійну визначеність,

спонукають до розгляду теми: що є зміст, форма і предмет відображення.

Вслід за розумінням того, що являє собою прообраз як передумова, тобто

сама реальність та її естетичне перетворення в мистецтві, необхідно

з'ясувати, в який спосіб стає можливою ця якісна зміна. Відокремлена від

природного існування, наповнена сенсом і завершена в своїй цілісності

структура набуває двомірності статусу – мистецтво як цінність і річ у

всезагальніи метасистем) культури і як знак цієї культури, здатний стати

еквівалентом упорядкувань та пізнання художньої істини. Мистецтво як річ

і знак («естетичний знак», за терміном Я. Мукар-жовського) має властиві

йому, специфічно структуровані, зміст і форму; до числа цих компонентів

входить також предмет мистецтва, що за своїм смисловим відтінком має

означати нерозривність мистецького твору щодо його змісту і форми з

іншими, зовнішніми явищами.

 

Предмет і зміст у мистецтві настільки бувають схожими між собою, що їх

важко розділити. Історія підказує сюжети, події і характери для

зображення, де сам факт набуває особливого значення. Фільм М. Ромма

«Звичайний фашизм» залишається незаперечним документом, водночас за

усіма законами художньо-образної символіки ця кінострічка сповнюється

все новим контекстом як метафора засудження зла. Художник іде на натуру

і його натреноване око в естетичному баченні картин світу, в їхній

цілості схоплює майже невловимі кольори, гармонію і життя природи. Слово

вплітається у поетичний твір, залишаючи за собою роль інформативного

інструмента, свою чітку смислову окресленість, а тим часом розсуваються

в ньому межі вузькості попереднього значення з тим, щоб раптом стати

оновленою, полісемантичною художністю і красою. Тому пошук точного слова

перетворюється в ліплення зримого образу і картини, стає рухом

душевно--го стану. У цьому зв'язку зверніть увагу на таку деталь.

Загальновідомо, як Л. Толстой боровся за художність звучання кожного

слова, які потім зливалися в єдиний потік повсякденних його

спостережень. У щоденнику в період підготовки до написання повісті

«Хаджі-Мурат» він розповів про те, скільки було потрачено зусиль в

пошуку точної фрази в описуванні того, як джміль серед запашного

різнотрав'я, розморившись і вдовольнивши себе, «солодко і в'яло заснув».

Чи то буде названо «естетикою слова», як у М. Бахтіна, чи «алхімією

слова», за таким своєрідним виразом Яна Парандовського, чи «музикою

поезії», за словами Т. С. Еліста,– в усіх випадках маємо зіставлення між

собою двох реальностей: тієї, що йде від природи, об'єктивності сущого,

і того, що вже буде називатися мистецтвом.

 

Акцентуючи увагу спочатку на предметові зображення та його

перетвореннях, звернемося ще до одного прикладу з літератури. Реальна

дійсність, численні її факти забезпечують предметний зміст мистецтва. Це

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ