UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток теорії і практики соціальної педагогіки г.кершенштайнером (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1489
Скачало292
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток теорії і практики соціальної педагогіки г.кершенштайнером

 

Видатний німецький педагог Г.Кершенштайнер (1855-1932), сучасник

П.Наторпа та Р.Зайделя, втілював ("у щільному зв'язку з пульсом сучасної

культурної дійсності"[1,IX]) соціально-педагогічні ідеї свого часу в

педагогічну практику Мюнхена, де він очолював народну шкільну освіту з

1895 року. Плануючи оновлення школи відповідно до культурних потреб

сучасного йому суспільства, Г.Кершенштайнер не міг уникнути

діагностування системи соціального виховання народу, яку він, щоправда,

називає громадянським вихованням, маючи на увазі нагальну потребу

німецької нації (яка об'єдналася остаточно лише в 1871 р.) у зміцненні

доцентрових сил.

 

У своїй роботі "Громадянське виховання юнацтва" (1901) він аналізує 6

груп закладів та організацій країни, що сприяють гуманному розвиткові

народу, а саме:

 

1) різні організації шкільного характеру (школи, спец. школи, технічні,

учнівські майстерні);

 

2) освітні організації не шкільного характеру (робітничі освітні спілки,

спілки народної освіти, народні університети, спілки художніх ремесел,

народні бібліотеки);

 

3) приватні і суспільні заходи щодо анімації народного дозвілля

(майданчики для ігор, вечори народних розваг, виставки для художньої

просвіти народу тощо);

 

4) приватні ініціативи для вдосконалення фізичного виховання

(різноманітні спілки: гімнастичні, народного здоров'я, антиалкогольні

тощо);

 

5) соціальні заклади виховного характеру (рятувальні комітети, притулки

для учнів, для дівчат, санітарні та пожежні дружини тощо);

 

6) "публічні свята для збереження та заохочення відчуття національної

солідарності"[1,4].

 

Для повного зображення соціального виховання Німеччини на рубежі XX ст.

не вистачає, на наш погляд, релігійного та сімейного його різновидів,

однак наведене Г.Кершенштайнером свідчить про досить високій рівень

усвідомленої потреби організації самовиховання суспільства, через

народне самовдосконалення. Цілком справедливим був і висновок автора про

стихійність цих процесів: "Всім притаманний один недолік: відсутність

організації, усвідомлено спрямованої на громадянське виховання"[1,7].

 

Це призводило до розпорошеності його матеріальних і духовних сил,

нерівномірності розподілу виховних дій ("селянське населення нічого

цього не одержувало"), отже, до зниження ефективності загальних зусиль.

Натомість він запропонував надати соціальному вихованню країни

цілеспрямованого, системного характеру, через визначення єдиних

загальних цілей громадянського виховання та через висування на перше

місце в системі соціального виховання саме народної школи, але не

"школи-навчання", що існувала з кінця XVIII, а - осучасненої

"школи-виховання".

 

Акцентування уваги в системі соціального виховання нації саме на школі

Г.Кершенштайнера зумовлював декількома причинами: - забезпечення

культурного розвитку країни через "підтягування" "маловихованого

великого народу" до можливості користування дарунками демократичної

держави: загальне виборче право, свобода преси, свобода шлюбів,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ