UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДиспозиційна модель психологічного механізму політичної самоідентифікації індивіда (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1982
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Диспозиційна модель психологічного механізму політичної

самоідентифікації індивіда

 

Важливою умовою становлення громадянського суспільства є політична

активність індивіда. Людина може виступати одночасно як самостійний

суб'єкт політичного життя і як такий, що перебуває у складі колективних

та організованих суб'єктів політичного життя (груп, спільнот, рухів,

організацій). При цьому політичне функціонування індивіда в обох

випадках зумовлене як зовнішніми чинниками (чинниками політичного

середовища), так і внутрішніми, серед яких важливу роль відіграє його

політична самосвідомість - усвідомлення себе в системі політичних

відносин.

 

Вихідний момент політичної самосвідомості людини - її політична

самоідентифікація, що може бути визначена як процес ототожнення себе з

певним політичним суб'єктом, з його ідеологією чи символами або

уподібнення йому. По суті, це процес формування уявлення про себе як,

наприклад, члена, прихильника або противника певної політичної партії чи

руху, як опонента їх лідера, уявлення про власний статус у структурі

певного політичного інституту (держави або партійної чи виборчої

системи), уявлення про специфіку власної участі у політичних процесах у

селі, місті,

 

районі, області, регіоні, на теренах окремої частини світу чи планети,

усвідомлення власної прихильності чи антипатії до певних політичних

Ідеологій, цінностей, норм, традицій, звичаїв, символів - таких, як

прапор, герб, гімн, елементи одягу, жести тощо. Внаслідок цілої множини

такого роду ідентифікаційних процесів формується ряд політичних

ідентетів індивіда, тобто окремих уявлень про свою тотожність з певними

політичними феноменами, або її політична ідентичність, що розглядається

як сукупність таких уявлень людини.

 

Політичну самоідентифікацію доцільно розглядати як процес формування та

актуалізації вже сформованих соціальних установок людини стосовно себе

як суб'єкта політичних відносин. У доцільності саме такої інтерпретації

можна переконатись, звернувшись до ідей американських соціологів і

соціальних психологів М.Куна і Т.Макпартленда, які власне й

започаткували емпіричні дослідження феномена самоідентифікації

особистості в соціальних науках. На думку цих вчених, в основі

організації і спрямованості людської поведінки маємо наявні в індивіда

установки щодо самого себе або його суб'єктивні визначення власної

ідентичності [1]. Близьку позицію у цьому питанні посідає російський

учений Г.Ділігенський, котрий розглядає особливості соціально-політичних

установок. Як специфічний клас останніх він виокремлює установки на

ідентичність з макросоціальною спільнотою різних масштабів - від

родоплемінної до національне-державної, соціально-класової і

загальнолюдської, а також комплементарні (доповняльні) до цих аттітюдів

установки на "чужі" спільноти, які можуть мати позитивний, дружній,

негативний, ворожий, індиферентний або амбівалентний характер [2].

Аналогічні підходи поширені й у галузі електоральної соціології,

предметом якої виступають електоральні установки - сформоване на основі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ