UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалілео Галілей. Будова й склад комет (реферат)
АвторPetya
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2681
Скачало639
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Галілео Галілей. Будова й склад комет

 

XIV побоювався комети, що пройшла в 1680 році, вважаючи її провісницею

своєї загибелі.

 

Величезний внесок у вивчення істинної природи комет зробив Едмонд

Галлей. Ним була встановлена періодичність появи однієї і тієї ж комети

в 1531 p., 1607 p. і 1682 p. Галлей зацікавився рухом комети 1682 р. і

почав обчислення її орбіти. Йому довелося звернутися до Ньютона, що

займався подібними обчисленнями. Ньютон відразу дав відповідь: комета

буде рухатися по еліптичній орбіті. На прохання Галлея Ньютон виклав

свої обчислення й теореми в трактаті «Про рух». Надалі Галлей почав

займатися визначенням кометних орбіт за астрономічними спостереженнями.

Вченому вдалося загалом зібрати відомості про 24 комети і випустити

перший каталог кометних орбіт. У цьому каталозі Галлей визначив три

комети, ідентичні за своїми характеристиками, із чого він зробив

висновок, що це не три різні комети, а одна, що тільки з'являється з

великим часовим інтервалом. Виявилося, що період її появи дорівнює 75,5

року. Згодом вона була названа кометою Галлея. Після появи першого

каталогу Галлея вчені почали постійно вести каталоги, у які заносяться

не тільки вже відомі комети, але й знову відкриті. Найбільш точним і

надійним із них вважається каталог Б. Марсдена, виданий у 1972 р.

 

Якщо Галлеєві вдалося обчислити періодичність появи комет і їхні орбіти,

то їхнє утворення так і залишилося загадкою. Ще в XVIII столітті

Гершель, спостерігаючи за туманностями, припустив, що комети — невеликі

туманності, що рухаються в міжзоряному просторі.

 

У 1796 році Лаплас у своїй книзі «Виклад системи світу» висловив першу,

хоча почасти і помилкову, наукову гіпотезу про походження комет. Лаплас

вважав їх обривками міжзоряних туманностей, хоча в їхньому хімічному

складі присутні істотні розходження. Однак припущення вченого про те, що

ці об'єкти мають міжзоряне походження, підтверджувалося наявністю комет

із майже параболічними орбітами. Короткоперіодичні комети Лаплас вважав

такими, що також прийшли з міжзоряного простору, але «солись були

захоплені магнітним полем Юпітера і переведені ним на короткоперіодичні

орбіти. Теорія Лапласа має прихильників і сьогодні. (Комети падають на

Сонце або обертаються довкола нього уздовж сильно витягнутих орбіт, тому

відповідно поділяються на довгопе-ріодичні, з періодом обертання близько

100 років і більше, і короткоперіодичні, із періодом обертання 7 років).

 

У 50-х роках голландський астроном Я. Оорт висунув гіпотезу про

існування кометної хмари на відстані 150 000 а. о. від Сонця, що

утворилася в результаті вибуху 10-ої планети Сонячної системи — Фаетона,

яка колись існувала між орбітами Марса і Юпітера. На думку академіка В.

Г. Фесенкова, планета вибухнула в результаті занадто сильного зближення

Фаетона та Юпітера, від впливу колосальних приливних сил, в результаті

чого виникло внутрішнє перегрівання Фаетона. Вибух був неймовірно

сильним, від чого більша частина речовини у вигляді астероїдів,

метеоритів і уламків крижаної кори залишила межі Сонячної системи, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ