UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаднові зорі (реферат)
АвторPetya
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7700
Скачало1228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Наднові зорі

 

У результаті еволюційних процесів, що відбуваються в зорях, вони

змінюють потужність свого випромінювання. Такі зміни можуть бути як

періодичними, так і більш-менш хаотичними, як у червоних карликів. На

їхній поверхні відбуваються інтенсивні спалахи тривалістю від декількох

хвилин до декількох годин. Під час цих спалахів потужність

випромінювання зорі збільшується в десятки разів.

 

Ще значніші зміни потужності випромінювання відбуваються під час

спалахів нових і новоподібних зір. Світність такої зорі може збільшитися

в десятки мільйонів разів, а спалах триває кілька днів або тижнів. Усі

нові та наднові, що спалахують, входять до складу тісних подвійних

систем, де одним із компонентів є білий карлик. На його поверхню натікає

речовина від другого компонента системи, багатого на Гідроген. Після

нагромадження критичної маси відбувається термоядерний вибух.

 

Однак спалахи наднових відрізняються від інших процесів, що виявляються

в збільшенні потужності випромінювання зорі. Наднова — це катастрофічна

перебудова внутрішньої структури зорі. Наднові зорі спостерігалися на

небокраї Землі досить рідко, але кожне таке явище було настільки

грандіозним, що фіксувалося в історичних хроніках. У V ст. н. є.

китайські хроніки зафіксували появу на небі зорі-гості, яка сяяла

настільки яскраво, що її було видно навіть удень. Це вказує на те, що

видимий блиск зорі перевершував блиск Венери. Наступна поява наднової

зафіксована в 1572 р. у сузір'ї Кассіопеї астрономом Тіхо Браге. У 1604

р. у південному сузір'ї Змієносця Кеплер спостерігав ще одну наднову, що

спалахнула в нашій Галактиці. Після цього в "нашій Галактиці наднові не

спостерігалися, хоча точно відомо, що в сузір'ї Кассіопеї в 1668 р. була

наднова. Це пов'язано з тим, що міжзоряний простір поблизу площини

симетрії Галактики заповнений великою кількістю частинок, що поглинають

світло.

 

В інших галактиках спалахи наднових спостерігаються досить часто. У 1885

р. в обсерваторії у Тарту спостерігали наднову в туманності Андромеди.

При тому, що туманність Андромеди має видиму величину близько 4,5,

наднова мала величину 6. Потік випромінювання від неї всього в 4 рази

менший, ніж від усієї туманності. Тобто потужність випромінювання цієї

наднової сумірна із сумарною потужністю всіх зір, що створюють світність

цієї галактики.

 

У 1895 р. спостерігалася наднова в карликовій галактиці NGC 5253. При

блиску галактики 3,5 зоряної величини наднова мала в максимумі блиску

величину 7,5. У 1972 р. у цій самій галактиці спалахнула ще одна

наднова.

 

Загалом спалахи наднових зір — явище достатньо рідкісне за земними

масштабами. У гігантській галактиці вони спостерігаються з частотою одна

за кілька десятків років. Усього за другу половину XX століття

спостерігалося близько 1000 спачахів.

 

Унікальні особливості процесу, що призводить до спалаху наднової, давно

цікавили астрономів. Протягом короткого часу одна зоря випромінює

стільки ж енергії, скільки сукупність усіх зір материнської галактики.

Повна кількість енергії, випромінена зорею за час спалаху, наближається

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ