UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПланети групи Юпітера (реферат)
АвторPetya
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9639
Скачало1680
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Планети групи Юпітера

 

До цієї групи належать гігантські флюїдні планети (Юпітер, Уран,

Сатурн, Нептун), що мають могутній тепловий запас у своїх надрах. За

складом флюїдних оболонок ці планети підрозділяються на периферичні з

оболонками істотно водного складу (Уран, Нептун) і водневі планети, що

займають внутрішню позицію в Сонячній системі (Юпітер, Сатурн) без

істотної відмінності від сонячного складу.

 

Юпітер — за розташуванням п'ята від Сонця і найбільша планета Сонячної

системи. Юпітер виглядає як золотий диск, ледь сплюснутий

перпендикулярно до полюсів. Ця планета знаходиться від Сонця в 5,2 рази

далі, ніж Земля, і витрачає на один оберт по орбіті майже 12 років.

Екваторіальний діаметр Юпітера 142 600 км (у 11 разів більший за діаметр

Землі). Період обертання Юпітера навколо осі в екваторіальній області

складає 9 годин 50 хв, поблизу полюсів — 9 годин 55 хв. Таким чином,

Юпітер, подібно до Сонця, обертається не як тверде тіло, тому що

швидкість його обертання неоднакова в різних широтах. Через швидке

обертання ця планета має сильне стискання біля полюсів. Маса Юпітера

дорівнює 318 масам Землі. Середня густина його речовини близька до

густини Сонця — 1,33 г/см3. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна

до площини його орбіти (нахил 87°). Флюїдна оболонка Юпітера складається

в основному з водню (74%) і гелію (26%), а також метану (0,1%) і

невеликої кількості етану, ацетилену, фосфену й водяної пари.

Атмосферний шар має товщину близько 1000 км. Планету огортає шар хмар,

але всі деталі на поверхні Юпітера постійно змінюють свій вигляд, тому

що в цьому шарі відбуваються бурхливі пересування, пов'язані з

перенесенням великої кількості енергії. Хмари Юпітера складаються з

кристаликів і крапельок аміаку. Найбільш показовою деталлю планети є

Велика Червона Пляма, що спостерігається вже більше 300 років. Це

величезне овальне утворення, завбільшки близько 35 000 • 14 000 км,

розташоване між Південною тропічною й Південною помірною смугами. Колір

її червонуватий, але зазнає змін. Імовірно, Велика Червона Пляма

підтримується за рахунок кон-вективних комірок, через які з надр

виноситься до видимої поверхні Юпітера його речовина і внутрішнє тепло.

 

У 1956 р. було виявлене радіовипромінювання Юпітера на хвилі 3 см, що

відповідає тепловому випромінюванню з температурою 145 К. За

вимірюваннями в інфрачервоному діапазоні температура зовнішніх хмар

Юпітера склала 130 К. Уже вірогідно встановлено, що Юпітер випускає

тепло, кількість якого більш ніж удвічі перевищує теплову-енергію,

одержувану ним від Сонця. Можливо, що тепло виділяється через те, що на

планеті-гіганті спостерігається постійне стискання (1 мм на рік).

 

У центрі планети — величезне залізокам'яне ядро, яким генерується

потужне магнітне поле. Магнітне поле планети виявилося складним і

складається ніби з двох полів: дипольного (подібного до земного), що

простягається до 1,5 млн км від Юпітера, і недипольного, що займає іншу

частину магнітосфери. Напруженість магнітного поля поверхні в 20 разів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ