UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення системи світу (реферат)
АвторPetya
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2747
Скачало631
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Становлення системи світу

 

Зоряне небо завжди цікавило людство. Упродовж тисячі років поставав ряд

питань, на деякі з яких досі немає відповіді. За цей час виникли такі

науки, як астрономія, фізика, астрофізика, космологія тощо. З розвитком

цих наук склалася більш-менш ясна система світу, тобто уявлення про

розташування в просторі й русі Землі, Місяця, Сонця, інших зір, планет і

небесних тіл.

 

Давні люди навчилися пов'язувати переміщення Сонця зі зміною сезонів

року. Вони розділили смугу неба уздовж екліптики на 12 сузір'їв, у

кожному з яких Сонце перебувало приблизно протягом місяця. Ці сузір'я

одержали назву зодіакальних. Зі входженням у нове зодіакальне сузір'я

люди пов'язували свої сільськогосподарські роботи, народні свята, обряди

тощо. З появою на небі сузір'я Водолія, наприклад, хлібороби очікували

повінь, з появою сузір'я Риб — нерест, із ранковим сходом сузір'я Діви

починалося збирання хліба. Із сузір'ям Терезів пов'язані зважування й

підрахунок врожаю.

 

Ще за 2000 років до н. є. серед зодіакальних сузір'їв були помічені

п'ять «рухливих» світил, що переходили з одного зодіакального сузір'я до

іншого. Грецькі астрономи назвали ці світила планетами, тобто

«блукаючими», на честь давньоримських богів. І зараз ми знаємо ці

планети як Венеру, Марс, Меркурій, Юпітер і Сатурн. До блукаючих світил

ними були зараховані також Місяць і Сонце.

 

Згодом давнім астрономам вдалося встановити певні закономірності в русі

планет. Була помічена циклічність у положеннях планет щодо світила, яку

назвали синодичним періодом обертання планет. Розвиток вчення про

небесні тіла вимагав побудови загальної моделі світу, у якій кожній

планеті приділялося б певне місце і, крім того, можна було б наперед

передбачати її положення на небі.

 

За візуальними спостереженнями була виведена проста схема: планети, за

характером свого руху щодо Сонця, почали поділятися на дві групи:

Меркурій і Венера були названі внутрішніми або нижніми, інші —

зовнішніми або верх німи. Затвердилася так звана конфігурація, тобто

положення планет щодо Сонця (період протистояння, східна квадратура,

західна квадратура). І все-таки, незважаючи на розробку таких схем,

вавилонські астрономи покладалися безпосередньо на зорові відчуття. Так,

Земля мала вигляд опуклого острова, оточеного океаном; у надрах землі

розташовувалося «царство мертвих»; небо уявлялося твердим склепінням, що

спирається на поверхню землі і розділяє «нижні води» (океанічні води, що

омивають земний острів) і «верхні води» (опадові явища). До склепіння

кріпилися світила, а над небом було житло богів. Схід сонця відбувався

через східні ворота, а захід — через західні, уночі ж світило рухалося

під землею.

 

Давні єгиптяни вважали, що Всесвіт виглядає як велика долина, витягнута

з півночі на південь, а в її центрі розташований Єгипет. Небо у вигляді

залізного даху з прикріпленими до нього зорями трималося на стовпах.

 

У Давньому Китаю вважали, що Земля має форму плаского прямокутника, над

яким на стовпах лежить кругле випукле небо. Через зігнутий розлютованим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ