UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУтворення планет (реферат)
АвторPetya
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3596
Скачало1465
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Утворення планет

 

Сучасна наука з достатнім ступенем імовірності дозволяє відновити

події, що відбувалися сім мільярдів років тому. Спробуємо уявити собі

життя однієї з газопилових, воднево-гелієвих (з домішкою важких

елементів) туманностей, що у майбутньому дасть початок нашій Сонячній

системі, Сонцю, Землі й іншим планетам.

 

Туманність, темна й непрозора, як дим, повільно пересувається на фоні

чорної безодні. Крізь її рвані й мутнуваті обриси тьмяно мерехтять

далекі зорі. Через деякий час можна побачити, що туманність повільно

повернулася навколо своєї осі, при цьому вона ніби стискається й

ущільнюється. На туманність починає діяти тяжіння, що збирає до центру

її частки. Поступове обертання починає прискорюватися — це працює закон

збереження кількості руху. Час минає, а туманність обертається чимраз

швидше й швидше, у результаті чого виникає й збільшується відцентрова

сила, здатна боротися з тяжінням. Тяжіння стискає туманність, а

відцентрова сила прагне роздути її, розірвати. Але тяжіння з рівною

силою тягне до центру частки з усіх боків. А відцентрова сила відсутня

на полюсах туманності й найсильніше виявляється на її екваторі. Тому

саме на екваторі вона виявляється сильнішою за тяжіння і роздуває

туманність у боки. Куляста туманність, продовжуючи обертатися чимраз

швидше, сплющується, перетворюючись на плаский «корж». Настає момент,

коли на зовнішніх краях «коржа» відцентрова сила врівноважує, а потім

пересилює тяжіння, у результаті чого від країв туманності починають

відокремлюватися жмути. Центральна частина її продовжує стискатися, при

цьому чимраз прискорюючи своє обертання, а від зовнішнього краю

продовжують відриватися все нові й нові жмути, окремі газопилові хмари.

 

Поступово туманність набуває такого вигляду: у центрі неспішно

обертається величезна темна, ледве сплющена хмара, а довкола неї на

різних відстанях пливуть уздовж кругових орбіт, розташованих приблизно в

одній площині, відірвані від неї невеликі хмари-супутники. Центральна

хмара все продовжує ущільнюватися. Але тепер із силою тяжіння починає

боротися нова сила — сила газового тиску. Адже в середині хмари

накопичується чимраз більше часток, що складають її. Тут виникає

неймовірна ущільненість часток. Вони мечуться, чимраз сильніше

вдаряючись одна об одну, у результаті чого в центрі підвищуються

температура і тиск. Спочатку стає тепло, потім жарко. Зовні цього не

видно, • адже хмара величезна й непрозора. Жар не виходить назовні. Але

ось хмара перестала стискатися. Могутня сила газового тиску, що виникла

від нагрівання, припинила роботу тяжіння. Жар пішов від чорної хмари, а

усередині неї почали виникати язики тьмяного червоного полум'я, що

нестримно рвуться назовні. Гарячий газ, що вирвався назовні, послабив

протидію тяжінню. Хмара знову почала стискатися і знову температура в її

центрі почала зростати. Ось температура досягла вже сотень тисяч

градусів, атоми розвалюються на частини, речовина не може залишатися

газоподібною і поступово переходить у стан плазми. Температура продовжує

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ