.

Економічна географія США (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 6529
Скачать документ

Реферат на тему:

Економічна географія США

План

1. Загальна характеристика.

2. Глобалізація бізнесу й інформаційна революція.

3. Фінансова система.

4. Сільське господарство.

5. Розвиток промисловості, транспорту й сфери послуг.

6. Зовнішньоекономічні зв’язки.

Загальна характеристика

Сполучені Штати Америки є найбільшою державою світу. Країна розташована
в усіх кліматичних поясах, що сприяє сільському господарству й туризму,
має більше ста видів корисних копалин. З природних ресурсів найбільшу
ластку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному
обчисленні складають енергоресурси (90 %): нафта, вугілля, природний
газ, уран. Близько 75 % видобутку металів припадає на залізну руду й
мідь. Разом із тим до 50 % потреб національної економіки в мінеральній
сировині задовольняється за допомогою імпорту. Зокрема, США не має у
своєму розпорядженні запасів таких стратегічних металів як хром,
марганець, вольфрам, кобальт. Маючи п’ять відсотків світового населення,
країна видобуває п’яту частину світового виробництва міді, вугілля й
нафти. Сільське господарство Сполучених Штатів постачає на світовий
ринок 50 % кукурудзи, 20 % яловичини, свинини, баранини, близько однієї
третини пшениці. США — найбільший світовий покупець (13 % світового
експорту) і продавець (18 % світового імпорту). Причому, що характерно
для американської економіки, державні підприємства можна перерахувати на
пальцях (поштова служба й комісія з ядерних досліджень), навіть
авіалінії і телефонна система в США приватизовані. Основні зусилля уряду
зосереджені на розробці й дотриманні антитрестового законодавства.
Сутність цієї системи полягає в недопущенні змови великих компаній
(трестів) і встановлення монопольних цін на товари й послуги.

Валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт і ВНП на душу
населення в 1998 і 1999 pp.

1998 1999

ВНП (у млн дол. США)

ВВП (у млн дол. США)

ВНП на душу населення (у дол. США) 7 902 976

8 230 397 29 240 8 350 957

8 708 870

30 600

Американська модель економіки характеризується такими принциповими
рисами як глобалізація бізнесу та інформаційна революція.

Глобалізація бізнесу й інформаційна революція

Глобалізація бізнесу означає інтеграцію країни та її суб’єктів
господарювання у світову економіку. Уже зараз понад половини доходів
великих американських корпорацій створюється за кордоном: величезного
значення набув процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного
інвестування. У свою чергу США також одержують передові закордонні
інвестиційні товари й технології; у країні діють численні філії і
дочірні підприємства європейських і японських фірм г Якщо наприкінці
1970-х pp. із зовнішньою торгівлею було пов’язано близько 17 % економіки
США, то до кінця 1990-х років американська економіка вже на чверть
залежить від експорту.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, першість американської моделі
розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації.
Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну
модель росту. США одержують переваги навіть від того, що колишні
економічні теорії за всіх часів вважалися неприпустимими.

Зміцнення курсу долара в результаті світової валютно-фінансової кризи та
воєнних дій у Югославії призвело до зменшення американського експорту і
значного збільшення імпорту. Дефіцит торговельного балансу США досяг
небачених розмірів, його оцінюють у суму понад 240 млрд дол. Будь-яка
інша країна вже давно б зіткнулася із серйозними труднощами, із
занепадом вітчизняного виробництва й витисненням вітчизняних товарів із
внутрішнього ринку. В економіці Сполучених Штатів нічого подібного не
відбувається. Ріст імпорту призвів до збільшення пропозиції, зниження
цін, великого вибору в споживачів, створив понад 2 млн робочих місць у
сфері послуг, змусив вітчизняних виробників бути більш
конкурентоспроможними. Місцеві компанії одержали можливість
переустаткування своїх виробничих потужностей за рахунок дешевшого
японського та європейського устаткування, що є додатковим фактором
росту.

Інформаційна революція є другим могутнім джерелом росту економіки США.
Країна переживає справжній інформаційний бум: удосконалюються цифрові
технології, постійно утворюються нові компанії, виникають нові галузі
промисловості. Тільки в одній Силіконовій долині — центрі американських
технологій (штат Каліфорнія) щотижня утворюється більше десятка нових
компаній. Це по-справжньому перевернуло американську економіку. Якщо
донедавна економіку країни рухало вперед автомобілебудування і житлове
будівництво, то сьогодні локомотивом розвитку служать інформаційні
технології, що забезпечують за приблизними оцінками третину всього
економічного зростання У сфері інформатики й інформаційних технологій
США не мають собі рівних. Так, у рейтингу 100 компаній сфери
інформаційних технологій журналу Business Week 75 представляють США, а в
першій двадцятці — 17 американських компаній.

Компанії

!№ Назва компанії Країна Сфера діяльності

1 America online США Інтернет-технології

2 Dell Computer США Комп’ютери й периферія

і Solectron США Продаж програм і устаткування

4 Vodafone group Великобританія Телекомунікаційні системи

5 Cisco systems США Комп’ютерні мережі

6 EMC США Комп’ютери й периферія

7 MCI Worldcom США Телекомунікаційні системи

8 Inctomi США Інтернет-технології

9 Sun Microsystems США Комп’ютери й периферія

10 Microsoft США Програмне забезпечення

11 Lexmark International Group США Комп’ютери й периферія

12 Nokia Фінляндія Телекомунікаційне устаткування

13 Tellabs США Телекомунікаційне устаткування

14 Quanta Computer Тайвань Комп’ютери й периферія

15 IBM США Комп’ютери й периферія

16 Comverse Technology США Телекомунікаційне устаткування

17 Flextronics International США Продаж програм і устаткування

18 Qwest Communications США Телекомунікаційні послуги

19 Lucent Technologies США Телекомунікаційне устаткування

20 Airtouch Communications США Телекомунікаційні системи

Глобалізація бізнесу та Нові інформаційні технології призвели до
реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту
для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване
на закордонний ринок. Глобальний ринок дозволив стати американським
компаніям конкурентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися
витрати й ціни. Торговельні бар’єри багато в чому залишилися в минулому,
іноземні компанії одержали доступ на американський ринок, їхня
діяльність йде на користь американській економіці. Дешеві товари й
дешева робоча сила стають повсюдно доступними. Глобальна пропозиція
збільшується завдяки зростанню глобального попиту, і чималий внесок у ці
процеси вносить найбільша економіка світу — економіка США.

Інформаційні технології впливають у свою чергу на цілий комплекс галузей
економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити
продуктивність праці й ефективність управління, знизити витрати,
скоротити устаткування, у якому тепер відпадає необхідність, можна
значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп’ютерні мережі.
Особливість нової економіки полягає ще й у тому, що сучасні технології
постійно вдосконалюються, не даючи кривій життєвого циклу продукту
впасти вниз.

Нова економіка була б неможливою без гнучкого ринку праці в США. Кожен
американець змінює роботу раз на п’ять років, а то й частіше. Робоча
сила в США мобільна і може відразу переміститися із Західного на Східне
узбережжя країни та навпаки, якщо там з’являться нові робочі місця з
високим рівнем оплати. Свого часу побут американців змінила
автомобілізація країни й наявність прекрасних доріг, на сьогодні
високорозвинена інформаційна, транспортна й житлова інфраструктура
країни відкривають нові можливості всім, хто шукає роботу. У США працює
чимало іноземців, яких привабила вища оплата праці, ніжу себе на
батьківщині. Іноземці являють собою як найкращий інтелектуальний
потенціал європейських і азіатських країн, так і численну
некваліфіковану робочу силу.

Фінансова система

Фінанси й кредит. Справжній бум, відірваний від реального сектора
економіки, переживають фінансові ринки США. Акції інформаційних компаній
ростуть як на дріжджах, але за цим ростом практично не стоїть створення
яких-небудь матеріальних благ і послуг. США — один із найбільших
боржників у світі, а кількість доларів, що обертаються за кордоном, не
забезпечена ніякими резервами. США могли б потрапити в дуже скрутну
ситуацію, якби на світових ринках євро потіснив долар як резервну валюту
й засіб платежу. У цьому зв’язку США була вигідна валютно-фінансова
криза 1990-х років, оскільки завдяки їй колишній попит на долар
відновився, і тепер через систему міжнародних фінансових організацій
Штати можуть диктувати умови й видавати грошові кредити потерпілим
країнам. Війну в Косово в 1999 р. уряд США затіяв із тією метою, щоб
послабити позиції євро і ввести в дію новий «план Маршала» для Східної
Європи. Економіка США являє собою величезну мильну бульбашку у вигляді
перегрітого фінансового ринку, переоціненого долара і піраміди
зовнішнього й внутрішнього боргу. Ударивши по країнах Латинської
Америки, Південно-Східній Азії й Росії, криза кінця 1990-х років відвела
загрозу поширення на перегрітий ринок США.

Заощадження й інвестиції. У порівнянні із Західною Європою і Японією,
США вирізняються досить низьким рівнем заощаджень інвестицій (15,4 %
ВВП, у той час як у Нідерландах 19,5 %, Німеччині 22,6 %, Японії 29,7
%). Боротьба з інфляцією призвела до зниження процентних ставок і
незацікавленості населення в заощадженнях. Вільні капітали американці
воліють пускати в обіг на фінансових ринках, купуючи цінні папери. Це
підживлення фінансового ринку стимулює непомірний ріст спекуляцій на
ньому. З 1998 р. до 1999 р. у США спостерігалося значне зростання
особистих капіталів, що було пов’язано з бумом на фондовому ринку.
Усього за рік кількість мільярдерів у країні збільшилася з 79 до 268,
причому чимало капіталів пов’язані з віртуалізацією ринку паперів.
Другим поясненням низького рівня заощаджень є споживче ставлення до
життя самих американців. Вони воліють витрачати гроші, купуючи нові
речі, одержуючи освіту, подорожуючи. З одного боку, економіка Сполучених
Штатів страждає від послаблення свого внутрішнього інвестиційного
потенціалу, що змушує звертатися до зовнішніх інвестиційних ресурсів. З
другого боку, економіка США знаходиться на інноваційній стадії свого
розвитку: зниження частки інвестицій у ВВП компенсується створенням
нових технологій, що сприяють переозброєнню виробництва й інтенсифікації
сільського господарства.

Сільське господарство

Сільське господарство США характеризується розвитком у ньому
агропромислового комплексу (АПК), що відбиває ефективне поєднання науки,
сільського господарства, транспорту й галузей промисловості, що
перероблюють сільськогосподарську сировину. АПК являє собою єдиний
технологічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях зі
створення нових сортів рослин, потім йде процес виробництва в полі під
безперервним комп’ютерним контролем, збирання врожаю і його
транспортування для наступного зберігання й переробки, а завершує цикл
збут виробництва через торговельну мережу. У Сполучених Штатах наявність
АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського
господарства. Основними культурами для сільського господарства є
практично всі відомі види рослин (пшениця, кукурудза, фрукти, овочі,
бавовна і т. д.), розвинуте також тваринництво, особливо птахівництво.
США є найбільшим у світі виробником зерна.

Урожай зернових, технічних культур, овочів і фруктів у США в 1995—2000
dd. (У тоннах)

1995 1996 1997

Кукурудза 187 968 992 234 527 008 233 867 008

Пшениця 67 117 000 62 000 000 67 523 000′

Бобові 1 392 000 1 266 000 1 332 000

Тютюн 576 020 688 870 810 750

Просо 190 000 190 000 190 000

Картопля 20 122 000 22 618 000 21 116 000

Виноград 5 372 600 5 038 750 6 592 300

Цукровий буряк 25 460 000 24 204 000 27 112 000

Рис 7 887 000 7 771 000 8 300 000

Соняшник 1 818 600 1 614 500 1 667 800

Арахіс 1 570 100 1 660 700 1 605 400

1998 1999 2000

Кукурудза 247 882 000 239 719 008 263 216 000

Пшениця 69 327 000 62 662 000 61 950 000

Бобові 1 379 700 1 507 300 1 168 640

Тютюн 670 940 586 360 485 700

Просо 200 000 406 190 288 000

Картопля 21 580 600 21 691 500 21 700 000

Виноград 5 279 800 5 652 000 6 677 000

Цукровий буряк 29 483 000 ЗО 318 000 31 115 500

Рис 8 529 850 9 345 000 8 692 800

Соняшник 2 392 000 1 969 000 1 720 000

Арахіс 1 797 800 1 737 000 1 702 000

Поголів’я домашньої худоби в 1995—2000 pp. у США склало (голів)

1995 1996 1997

Велика худоба 102 785 000 103 548 000 101 656 000

Свині 59 738 000 58 201 000 56 124 000

Вівці 8 989 000 8 465 000 8 024 000

Коні 6 000 000 6 050 000 6 100 000

Свійська птиця 1 611 000 1 661 000 1 706 000

Велика худоба

Свині

Вівш

Коні

Свійська птиця 99 744 000

61 158 000

7 825 000

5 030 000

1 726 000 99 115 000

62 206 000

7 215 000

5 600 000

1 720 000 98 048 000

59 337 000

4 719 000

5 600 000

1 720 000

Розвиток промисловості, транспорту й сфери послуг

Американська промисловість вирізняється пріоритетом наукомістких
технологій, що створюють продукцію на базі найпередовіших технологій.
Інвестиції у сферу виробництва стали одним із двигунів економічного
підйому в США в 1990-тіроки Капіталовкладення відповідають близько 11 %
ВВП Понад половини всіх інвестицій у промисловість складають придбання
комп’ютерів і засобів інформатики На базі впровадження передових
технологій у процес виробництва відбулося значне скорочення витрат,
спостерігалося зростання продуктивності праці. У США розвинутий весь
спектр галузей промисловості, починаючи з традиційних (гірничодобувна,
металургійна, нафтохімічна) і закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна,
мікроелектроніка, виробництво нових матеріалів і т. д.). Найбільше
значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів,
сучасного промислового устаткування, споживчих товарів тривалого
користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990-х років
— 70 %) приносять електронна й електротехнічна промисловість.

Видобуток корисних копалин у 1996 р. в США

Залізна руда

Мідь

Цинк

Свинець

Молібден

Ванадій

Ртуть

Срібло

Золото 39 342 000 тонн

1 910 000 тонн

620 000 тонн

430 000 тонн

57 000 тонн

2 700 тонн

550 тонн

1 800 000 кілограмів

325 000 кілограмів

У 1995 р. в США вироблено товарів

Автомашин і мотоциклів

Літаків і вертольотів

Продуктів харчування

Верстатів і устаткування

Електронних компонентів

Ліків 238 384 одиниць

104 854 одиниць

94 072 одиниць

79 439 одиниць

73 642 одиниць

67 792 одиниць

Комп’ютерного й офісного устаткування 66 708 одиниць

Медичного устаткування 39 535 одиниць

Сигарет 29 745 одиниць

Аерокосмічного устаткування 29 508 одиниць

Фотоустаткування 22 119 одиниць

Морських .кораблів, яхт і катерів 15 249 одиниць

Дитячих і спортивних товарів 12 123 одиниць

Аудіо- й відеотоварів 10 614 одиниць

Виробництво електроенергії в 1996—1999 pp.

1996 1998 1999

Усього (млрд кВт) 3 629 3 620 3 678

На ТЕС (у % від загальної кількості) 65,1 70,34 69,64

На ГЕС (у % від загальної кількості) 9,6 8,96 8,31

На АЕС (у % від загальної кількості) 18,59 1-8,61 19,8

На інших типах ЕС (у % від загальної кількості) 6,71 2,09 2,25

Сфера послуг — основна галузь американської економіки — розвинута
практично у всіх напрямках. Це традиційні туризм, банківська справа і
торгівля, освіта і медицина. Останнім часом пріоритет одержав розвиток
консалтингових, маркетингових і управлінських послуг, а також нові
інтенсивні інформаційні технології. Сфера послуг забезпечує 80 % усього
приросту зайнятості в країні. Одночасно з ростом кількості зайнятих у
сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення
високооплачуваних робочих місць у промисловості через підвищення
продуктивності праці, автоматизацію й механізацію робочих місць.

Частки у ВВП і зайнятого працездатного населення

Частка

у ВВП Частка зайнятого

працездатного населення

Сільське господарство 2% 2,7%

Промисловість 23% 24,8 % (включаючи зайнятих на транспорті)

Сфера послуг 75% 72,5 % (включаючи управлінський персонал)

Більша, ніж у США, частка сфери послуг у структурі виробництва ВВП
спостерігається тільки в Нідерландів (78 %), Ізраїлю (81 %), Гонконгу
(83 %), які через наявні певні конкурентні переваги спеціалізуються в
системі міжнародного поділу праці на послугах. Однак вищезгадані країни
не можуть скласти помітну конкуренцію США на світовому ринку послуг
через свої невеликі розміри.

Велике значення для економіки мають транспортні послуги. У США розвинуті
всі види транспорту, країна має прекрасну транспортну інфраструктуру. У
сфері перевезень вантажів домінує залізничний транспорт, а в
пасажирських перевезеннях найбільше значення мають автомобільний і
повітряний транспорт.

Питома вага окремих видів транспорту в загальному вантажообігу
американської економіки в 1996 р. (у %)

Залізничний транспорт Автомобільний транспорт Внутрішній водний

33,5 22,1 11,2

Морський транспорт Повітряний транспорт Трубопроводи

18,3 0,4 14,5

Найбільші перти країни: Анкоршж, Балтімор, Бостон, Чарльстон, Чикаго,
Хемптон Роудс, Гонолулу, Х’юстон, Джексонвіл, Лос-Анджелес, Новий
Орлеан, Нью-Йорк, Філадельфія, Порт Канаверел, Портленд, Сан-Франциско,
Савана, Сіетл, Тампа, Толедо.

Зовнішньоекономічні зв’язки

Сполучені Штати є найбільшим у світі експортером (13 % світового
експорту) й імпортером (18 % світового імпорту) товарів.

Зовнішня торгівля країни в 1994—2000 pp. (млрд дол. США)

1994 1995 1996 1998

2000

Експорт 513 578 625,1 663

776

Імпорт 664 751 822 912

1 223

Географія експорту

1993 1995 1997- 1998 2000

Західна Європа —24,3% Канада — 22% Канада — 22% Канада — 23% Канада —23
%

Західна Європа — 21 % Західна Європа — 21 % Мексика — 12% Мексика —14%

Канада —22,1 %

Японія — 8% Японія —8%

Японія —10,5% Японія — 16,5% Японія — 10%

Великобританія —6% Великобританія —5%

Мексика — 8 % Мексика — 10%

Німеччина —4% Франція —3%

Нідерланди —3% Німеччина —4%

Франція —3%

Нідерланди —2%

Географія імпорту

1993 1995 1997 1998 2000

Канада —19,3%

Західна Європа —18,1%

Японія —18,1% Канада —20%

Західна Європа —18%

Японія —16,5%

Мексика —8% Канада —19%

Західна Європа —18%

Японія —14%

Мексика —10%

Китай — 7 % Канада – 19 %

Японія — 13 %

Мексика — 10%

Китай — 7 %

Німеччина —5%

Великобританія — 4 %

Тайвань — 4 % Канада – 19 %

Японія — 11 %

Мексика —11%

Китай — 8 %

Німеччина —5%

Великобританія — 4 %

Тайвань — 4 %

Випереджальними темпами розвивається експорт напівпровідників і
телекомунікаційного устаткування, транспортних засобів (автомобілів і
авіалайнерів), енергетичного устаткування й двигунів, вимірювальних і
наукових приладів. В експорті послуг переважають фінансові,
управлінські, транспортні, медичні, освітні й консалтингові послуги.
Експорт у 1998 р. склав 663 млрд дол.

Країни-партнери США з експорту: Канада — 23 %, Японія — 10,3 %, Мексика
— 10,1 %, Великобританія — 5,2 %, Німеччина — 3,7 %, Республіка Корея —
3,4 %, Тайвань — 3,2 %.

Імпорт у 1998 р. склав 912 млрд дол. Імпорт має для американської
економіки ще більш важливе значення, ніж експорт. В імпорті товарів
переважає високотехнічне устаткування (комп’ютери й периферія, засоби
телекомунікацій), одяг і побутова електроніка, транспортні засоби.
Машини й устаткування дають дві третини приросту імпорту США, на частку
автомобілів і споживчих товарів припадає чверть приросту.
Країни-партнери США з імпорту: Канада — 19 %, Японія — 17,4 %, Мексика —
7,3 %, Китай — 5,6 %, Німеччина — 4,6 %, Тайвань — 3,9 %, Великобританія
— 3,6 %.

Зовнішня заборгованість США в 1995 р. склала 862 млрд дол.

Грошова одиниця країни — американський долар (100 центів).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020