.

Мережеві служби (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 3520
Скачать документ

Реферат на тему:

Мережеві служби

Для кінцевого користувача мережа це не комп’ютери, кабелі і
концентратори і навіть не інформаційні потоки, для нього мережа це,
передусім, той набір мережевих служб, за допомогою яких він отримує
можливість переглянути список комп’ютерів, що є в мережі, прочитати
виділений файл, роздрукувати документ на “чужому” принтері або послати
поштове повідомлення. Саме сукупність можливостей, що надаються
наскільки широкий їх вибір, наскільки вони зручні, надійні і безпечні
визначає для користувача вигляд тієї або іншої мережі.

Крім власне обміну даними, мережеві служби повинні вирішувати і інші,
більш специфічні задачі, наприклад, задачі, що породжуються розподіленою
обробкою даних. До таких задач відноситься забезпечення несуперечності
декількох списів даних, розміщених на різних машинах (служба
реплікації), або організація виконання однієї задачі паралельно на
декількох машинах мережі (служба виклику видалених процедур). Серед
мережевих служб можна виділити адміністративні, тобто такі, які в
основному орієнтовані не на простого користувача, а на адміністратора і
служать для організації правильної роботи мережі загалом. Служба
адміністрування облікових записів про користувачів, яка дозволяє
адміністратору вести загальну базу даних про користувачів мережі,
система моніторинга мережі, що дозволяє охоплювати і аналізувати
мережевий трафік, служба безпеки, в функції якій може входити серед
іншого виконання процедури логічного входу з подальшою перевіркою
пароля, все це приклади адміністративних служб.

Реалізація мережевих служб здійснюється програмними засобами. Основні
служби файлова служба і служба друку звичайно надаються мережевою
операційною системою, а допоміжні, наприклад служба баз даних, факсу або
передачі голосу, системними мережевими додатками або утилітами,
працюючими в тісному контакті з мережевою ОС. Взагалі кажучи, розподіл
служб між ОС і утилітами досить умовно і змінюється в конкретних
реалізаціях ОС.

При розробці мережевих служб доводиться вирішувати проблеми, які
властиві будь-яким розподіленим додаткам: визначення протоколу взаємодії
між клієнтською і серверний частинами, розподіл функцій між ними, вибір
схеми адресації додатків і інш.

Одним з головних показників якості мережевої служби є її зручність. Для
одного і того ж ресурсу може бути розроблено декілька служб, по-різному
що вирішують загалом-то одну і ту ж задачу. Відмінності можуть полягати
в продуктивності або в рівні зручності послуг, що надаються. Наприклад,
файлова служба може бути заснована на використанні команди передачі
файла з одного комп’ютера в інший на ім’я файла, а це вимагає від
користувача знання імені потрібного файла. Та ж файлова служба може бути
реалізований і так, що користувач монтує видалену файлову систему до
локального каталога, а далі звертається до виділених файлів як до своїм
власним, що набагато більш зручно.

Якість мережевої служби залежить і від якості призначеного для
користувача інтерфейсу інтуїтивної зрозумілості, наочності,
раціональності.

При визначенні міри зручності ресурсу, що розділяється часто вживають
термін “прозорість”. Прозорий доступ це такий доступ, при якому
користувач не помічає, де розташований потрібний йому ресурс на його
комп’ютері або на віддаленому. Після того як він змонтував виділену
файлову систему в своє дерево каталогів, доступ до виділених файлів стає
для нього абсолютно прозорим. Сама операція монтування також може мати
різну міру прозорості в мережах з меншою прозорістю користувач повинен
знати і задавати в команді ім’я комп’ютера, на якому зберігається
виділена файлова система, в мережах з більшою мірою прозорості
відповідний програмний компонент мережі проводить пошук томів файлів, що
розділяються безвідносно місць їх зберігання, а потім надає їх
користувачеві в зручному для нього вигляді, наприклад у вигляді списку
або набору піктограм.

Для забезпечення прозорості важливий спосіб адресації (іменування)
мережевих ресурсів, що розділяються. Імена мережевих ресурсів, що
розділяються не повинні залежати від їх фізичного розташування на тому
або іншому комп’ютері. У ідеалі користувач не повинен нічого міняти в
своїй роботі, якщо адміністратор мережі перемістив том або каталог з
одного комп’ютера на інший. Сам адміністратор і мережева операційна
система мають інформацію про розташування файлових систем, але від
користувача вона прихована. Така міра прозорості поки рідко
зустрічається в мережах, звичайно для отримання доступу до ресурсів
певного комп’ютера спочатку доводиться встановлювати з ним логічне
з’єднання. Такий підхід застосовується, наприклад, в мережах Windows NT.

Висновки

Задачі надійного обміну двійковими сигналами по лініях зв’язку в
локальних мережах вирішують мережеві адаптери, а в глобальних мережах
апаратура передачі даних. Це обладнання кодує і декодирует інформацію,
синхронізує передачу електромагнітних сигналів по лініях зв’язку і
перевіряє правильність передачі.

Програмні засоби, що реалізовують найпростішу схему віддаленого доступу
до файлів, включають класичні елементи мережевої операційної системи:
сервер, клієнт і засоби транспортування повідомлень по лінії зв’язку.

Важливою характеристикою мережі є топологія тип графа, вершинам якого
відповідають комп’ютери мережі (іноді і інше обладнання, наприклад
концентратори), а ребрам фізичні зв’язки між ними. Конфігурація фізичних
зв’язків визначається електричними з’єднаннями комп’ютерів між собою і
може відрізнятися від конфігурації логічних зв’язків між вузлами мережі.
Логічні зв’язки являють собою маршрути передачі даних між вузлами
мережі.

Типовими топологіями фізичних зв’язків є: повнозв’язна, коміркова,
загальна шина, кільцева топологія і топологія типу зірка.

Для обчислювальних мереж характерні як індивідуальні лінії зв’язку між
комп’ютерами, так і що розділяються, коли одна лінія зв’язку
навперемінно використовується декількома комп’ютерами. У останньому
випадку виникають як чисто електричні проблеми забезпечення потрібної
якості сигналів при підключенні до одному і того ж проводу декількох
приймачів і передавачів, так і логічні проблеми розділення часу доступу
до цих ліній.

Для адресації вузлів мережі використовуються три типи адрес: апаратні
адреси, символьні імена, числові складові адреси. У сучасних мережах, як
правило, одночасно застосовуються всі ці три схеми адресації. Важливою
мережевою проблемою є задача встановлення відповідності між адресами
різних типів. Ця проблема може вирішуватися як повністю
централізованими, так і розподіленими засобами.

Для зняття обмежень на довжину мережі і кількість її вузлів
використовується фізична структуризація мережі з допомогою повторювачів
і концентраторів.

Для підвищення продуктивності і безпеки мережі використовується логічна
структуризація мережі, яка полягає в розбитті мережі на сегменти таким
чином, що основна частина трафіка комп’ютерів кожного сегмента не вийде
за межі цього сегмента. Засобами логічної структуризації служать мости,
комутатори, маршрутизатори і шлюзи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020