Реферат на тему:
Джерела стандартів обчислювальних мереж
Роботи по стандартизації обчислювальних мереж ведуться великою
кількістю організацій. В залежності від статусу організацій розрізнюють
наступні види стандартів:
стандарти окремих фірм (наприклад, стек протоколів DECnet фірми Digital
Equipment або графічний інтерфейс OPEN LOOK для Unix-систем фірми Sun);
стандарти спеціальних комітетів і об’єднань, що створюються декількома
фірмами, наприклад стандарти технології ATM, що розробляються спеціально
створеним об’єднанням ATM Forum, що нараховує біля 100 колективних
учасників, або стандарти союзу Fast Ethernet Alliance з розробки
стандартів 100 Мбіт Ethernet;
національні стандарти, наприклад, стандарт FDDI, що представляє один з
численних стандартів, розроблених Американським національним інститутом
стандартів (ANSI), або стандарти безпеки для операційних систем,
розроблені Національним центром комп’ютерної безпеки (NCSC) Міністерства
оборони США;
міжнародні стандарти, наприклад, модель і стек комунікаційних протоколів
Міжнародної організації по стандартах (ISO), численні стандарти
Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), в тому числі стандарти на
мережі з комутацією пакетів Х.25, мережі Frame Relay, ISDN, модеми і
багато хто інші.
Деякі стандарти, безперервно розвиваючись, можуть перейти з однієї
категорії в іншу. Зокрема, фірмові стандарти на продукцію, що набула
широкого поширення, звичайно стають міжнародними стандартами де-факто,
оскільки змушують виробників з різних країн слідувати фірмовим
стандартам, щоб забезпечити сумісність своїх виробів з цими популярними
продуктами. Наприклад, через феноменальний успіх персонального
комп’ютера компанії IBM фірмовий стандарт на архітектуру IBM PC став
міжнародним стандартом де-факто.
Більш того в зв’язку з широким поширенням деякі фірмові стандарти стають
основою для національних і міжнародних стандартів де-юре. Наприклад,
стандарт Ethernet, спочатку розроблений компаніями Digital Equipment,
Intel і Xerox, через деякий час і в декілька зміненому вигляді був
прийнятий як національний стандарт IEEE 802.3, а потім організація ISO
затвердила його як міжнародний стандарт ISO 8802.3.
Далі приводяться короткі відомості про організації стандартів, які
найбільш активно і успішно, що займаються розробкою в області
обчислювальних мереж.
Міжнародна організація по стандартизації (International Organization for
Standardization, ISO, часто звана також International Standards
Organization) являє собою асоціацію ведучих національних організацій по
стандартизації різних країн. Головним досягненням ISO поява моделі
взаємодії відкритих систем OSI, яка зараз є концептуальною основою
стандартизації в області обчислювальних мереж. Відповідно до моделі OSI
цією організацією був розроблений стандартний стек комунікаційних
протоколів OSI.
Міжнародний союз електрозв’язку (InternatiorudTelecommunications Union,
FTU) організація, що зараз є спеціалізованим органом Організації
Об’єднаних Націй. Найбільш значну роль в стандартизації обчислювальних
мереж грає постійно діючий в рамках цієї організації Міжнародний
консультативний комітет по телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative
Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT). Внаслідок
проведеної в 1993 році реорганізації ITU CCITT дещо змінив напрям своєї
діяльності і змінив назву тепер він називається сектором
телекомунікаційний стандартизації ITU (ITU Telecommunication
Standardization Sector, ITU-T). Основу діяльності ITU-T складає розробка
міжнародних стандартів в області телефонії, телематичих служб
(електронної пошти, факсимільний зв’язку, телетексту, телекса і ,
передачі даних, аудио- і відеосигналів. За роки своєї діяльності ITU-T
випустив величезне число рекомендацій-стандартів. Свою роботу ITU-T
будує на вивченні досвіду сторонніх організацій, а також на результатах
власних досліджень. Раз в чотири роки видаються труди ITU-T у вигляді
так званої “Книги”, яка насправді являє собою цілий набір звичайних
книг, згрупованих у випуски, які, в свою чергу, об’єднуються в томи.
Кожний тому і випуск містять логічно взаємопов’язані рекомендації.
Наприклад, тому III Синьої Книги містить рекомендації для цифрових мереж
з інтеграцією послуг (ISDN), а весь том VIII (за винятком випуску
VIII.1, який містить рекомендації серії V для передачі даних по
телефонній мережі) присвячений рекомендаціям серії X: Х.25 для мереж з
комутацією пакетів, Х.400 для систем електронної пошти, Х.500 для
глобальної довідкової служби і багато чим іншим.
Інститут інженерів з електротехніки і радіоелектроніці (Institute of
Electrical and Electronics Engineers, IEEE) національна організація США,
що визначає мережеві стандарти. У 1981 році робоча група 802 цього
інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти
локальні обчислювальні мережі. Група 802 визначила безліч стандартів, з
них самими відомими є стандарти 802.1, 802.2,802.3 і 802.5, які описують
загальні поняття, що використовуються в області локальних мереж, а також
стандарти на два нижніх рівні мереж Ethernet і Token Ring.
Європейська асоціація виробників комп’ютерів (European Computer
Маnufacturers Association, ЕСМА) некомерційна організація, що активно
співробітничає з ITU-T і ISO, займається розробкою стандартів і
технічних оглядів, що відносяться до комп’ютерної і комунікаційної
технологій. Відома своїм стандартом ЕСМА-101, що використовується при
передачі відформатованого тексту і графічних зображень із збереженням
оригінального формату.
Асоціація виробників комп’ютерів і оргтехніки (Computer and Business
Equipment Manufacturers Association, CBEMA) організація американських
фірм виробників апаратного забезпечення; аналогічна європейській
асоціації ЕКМА; бере участь в розробці стандартів на обробку інформації
і відповідне обладнання.
Асоціація електронної промисловості (Е1еctronic Industries Association,
EIA) промислово-торгова група виробників електронного і мережевого
обладнання; є національною комерційною асоціацією США; виявляє значну
активність в розробці стандартів для проводів, конекторів і інших
мережевих компонентів. Її найбільш відомий стандарт RS-232C.
Міністерство оборони США (Department of Defense, DoD) має численні
підрозділи, що займаються створенням стандартів для комп’ютерних систем.
Однією з самих відомих розробок DoD є стек транспортних протоколів
TCP/IP.
Американський національний інститут стандартів (American National
Standards Institute, ANSI) – ця організація представляє США в
Міжнародній організації по стандартизації ISO. Комітети ANSI ведуть
роботу з розробки стандартів в різних областях обчислювальної техніки.
Так, комітет ANSI ХЗТ9.5 спільно з фірмою IBM займається стандартизацією
локальних мереж великих ЕОМ (архітектура мереж SNA). Відомий стандарт
FDDI також є результатом діяльності цього комітету ANSI. У області
мікрокомп’ютерів ANSI розробляє стандарти на мови програмування,
інтерфейс SCSI. ANSI розробив рекомендації по переміщуванню для мов С,
FORTRAN, COBOL.
Особливу роль у виробленні міжнародних відкритих стандартів грають
стандарти Internet. У зв’язку з великою і постійною зростаючою
популярністю Internet, ці стандарти стають міжнародними стандартами
“де-факто”, багато які з яких потім придбавають статус офіційних
міжнародних стандартів за рахунок їх затвердження однієї з вище
перелічених організацій, в тому числі ISO і ITU-Т. Існує декілька
організаційних підрозділів, що відповідають за розвиток Internet і,
зокрема, за стандартизацію засобів Internet.
Основним з них є Internet Society (ISOC) професійне співтовариство, яке
займається загальними питаннями еволюції і зростання Internet як
глобальної комунікаційної інфраструктури. Під управлінням ISOC працює
Internet Architecture Board (IAB) організація, у веденні якої
знаходиться технічний контроль і координація робіт для Internet. IAB
координує напрям досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є
кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Internet.
У IAB входять дві основні групи: Internet Engineering Task Force (IETF)
і Internet Research Task Force (IRTF). IETF це інженерна група, яка
займається розв’язанням найближчих технічних проблем Internet. Саме IETF
визначає специфікації, які потім стають стандартами Internet. У свою
чергу, IRTF координує довгострокові дослідницькі проекти по протоколах
TCP/IP.
У будь-якій організації, що займається стандартизацією, процес
вироблення і прийняття стандарту складається з ряду обов’язкових етапів,
які, власне, і складають процедуру стандартизації. Розглянемо цю
процедуру на прикладі розробки стандартів Internet.
Спочатку в IETF представляється так званий робочий проект (draft) у
вигляді, доступному для коментарів. Він публікується в Internet, після
чого широке коло зацікавлених осіб включається в обговорення цього
документа, в нього вносяться виправлення, і нарешті наступає момент,
коли можна зафіксувати зміст документа. На цьому етапі проекту
привласнюється номер RFC (можливий і інший варіант розвитку подій після
обговорення робочий проект відкидається і віддаляється з Internet).
Після привласнення номера проект придбаває статус стандарту, що
пропонується. Протягом 6 місяців цей стандарт, що пропонується проходить
перевірку практикою, в результаті в нього вносяться зміни.
Якщо результати практичних досліджень показують ефективність
запропонованого стандарту, то йому, з всіма внесеними змінами,
привласнюється і статус проекту стандарту. Потім протягом не менш 4-х
місяців проходять його подальші випробування “на міцність”, в число яких
входить створення принаймні двох програмних реалізацій.
Якщо під час перебування в ранзі проекту стандарту в документ не було
внесено ніяких виправлень, то йому може бути привласнений статус
офіційного стандарту Internet. Список затверджених офіційних стандартів
Internet публікується у вигляді документа RFC і доступний в Internet.
Потрібно зазначити, що всі стандарти Internet носять назву RFC з
відповідним порядковим номером, але далеко не все RFC є стандартами
Internet часто ці документи являють собою коментарі до якого-небудь
стандарту або просто описи деякої проблеми Internet.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
