.

Другий рік життя: друге півріччя (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
168 1307
Скачать документ

Реферат на тему:

Другий рік життя: друге півріччя

Я – дослідник і великий грамотій

Який невгамовний та швидкий тепер ваш малюк. Хода стала впевненою, рухи
рук – точнішими. А у ваших стосунках з’явився новий аспект: якщо раніше
до гри дитя потрібно було заохочувати, то тепер ви все частіше у
спілкуванні з власним чадом використовуєте слово “не можна”.
Допитливість та цікавість настільки захоплюють дитину, що можна
однозначно стверджувати про появу у вашій сім’ї маленького “чомучки”.

Фізичний розвиток

Малюк продовжує рости. Цей невпинний процес завжди привертатиме вашу
увагу. Чи все своєчасно, чи всього достатньо? Адже теперішній фізичний
розвиток – це запорука майбутньої “фізичної краси” і здоров’я маляти.

У другому півріччі дитя в масі в загальному набуває лише 1,5-2 кг, а у
зрості – 4-7 см. Причому, вже в цьому віковому періоді хлопчики “беруть”
своє, випереджаючи у фізичних показниках дівчаток.

Окружність грудної клітки до кінця другого року життя зростає у
хлопчиків на 1,2-1,7 см, а в дівчаток – на 2,2-2,6 см. Ось тут перевага
дівчаток. До речі, це ж стосується і маси. Такими є природні особливості
росту дітей різної статі.

Не варто забувати і про сімейні особливості тілобудови (конституційну).
Дізнайтеся, якими темпами росли ви, як розвивалися ваші батьки. Кожен
має свої індивідуальні “зростові” стрибки (коли в фізичному розвитку
переважає ріст тіла у довжину) і “заокруглення” (якщо на перший план
виходить збільшення маси тіла). Єдине, що скажемо, – не забувайте про
надзвичайну важливість в харчуванні дітей тваринних білків та
мінеральних солей. Це – запорука нормального вікового фізичного
розвитку.

До кінця другого року життя у вашого малюка уже має бути двадцять зубів.
У другому ж півріччі новими повинні з’явитися спершу обидва клики, а
згодом – другі моляри.

Відвідаємо педіатра

Що стосується медичних аспектів, у переважній більшості випадків вони в
цьому віці зводяться до планового щоквартального огляду педіатра зі
звичними для батьків і малят вимірами росту, маси, окружностей та
індексів, які свідчитимуть про нормальні темпи фізичного розвитку
малюка. Згодом лікар проведе й стандартну оцінку нервово-психічного
розвитку. Весь огляд закінчиться рекомендаціями щодо подальшого догляду.
Типовою порадою для цього віку є нагадування щодо продовження
профілактики рахіту, яка проводиться до кінця другого року життя. Якщо ж
у малюка виявлено цю недугу, то ви повинні слідкувати за своєчасним
введенням лікувальної дози вітаміну D.

Режим дня

Як правило, вранці діти другого року життя прокидаються самі, але час
для цього у кожного різний. Це залежить від темпераменту дитини та інших
її індивідуальних особливостей, а також загального укладу життя усієї
сім’ї.

Стосовно особливостей пробудження, потрібно назвати кілька загальних
правил. Ніколи вранці не будіть маля, нехай у нього “запрацює” власний
“будильник”. Якщо ж малюк прокинувся, не дозволяйте йому вилежуватися,
не ростіть собі “лінивця”. Лагідно привітайтеся з дитям, усміхніться,
висадіть на горщик, умийте, нагодуйте. Бажано, щоб дитина вже зранку
погуляла на вулиці. На прогулянку краще виїздити із коляскою, навіть
якщо малюк залюбки бігає чи ходить, – за певний час втома, все таки,
візьме своє, і відпочинок у возику буде для нього приємним, не
заважатиме обстежувати довкілля та й збереже вашу спину (дитя вже досить
важкувате!). Виходьте із сином чи донькою на прогулянку не менше двох
разів на добу, причому, незалежно від погоди! На крайній випадок – у
кожного є сучасні лоджії, балкони, веранди.

Якщо ж у вашої дитини проблеми з апетитом чи сном (неспокійний із
частими пробудженнями), візьміть за звичку прогулюватися з малям до 6-8
годин на добу, причому надвечір обов’язково. Дотримання режиму
харчування, прогулянок, післяобіднього та вечірнього сну для таких
малюків є чи не основним методом лікування! І пам’ятайте, що в
будь-якому випадку ввечері перед сном треба намагатися уникати надмірних
вражень (похід у гості, телевізор, ігри).

Тривалість сну в цьому віці дещо змінюється. Дитина вночі має спати
10-11 годин, а вдень -лише один раз, причому в середньому до трьох
годин.

Намагайтеся рідше змінювати оточення малюка. Дитя повинне перебувати в
стабільній обстановці (квартира, дім, знайомі краєвиди, парк, ваші члени
сім’ї, згода та злагода між дорослими, братиками, сестричками). Усе це
стимулює хороший і рівномірний фізичний, психічний та соціальний
розвиток дитини.

Все – в швидкому темпі

Потреба рухатися є у всього живого. Але особливо це явище характерне для
другого півріччя другого року життя малюків. Не суттєво яким чином:
плазуючи, “на чотирьох”, ходячи “на двох” чи бігаючи в “ходунках”. Усе
це лише способи пересування. До кінця другого року життя малюк уже
повинен добре самостійно ходити і бігати. Хоча падіння також є
обов’язковим атрибутом цього вікового періоду. Та на помилках вчаться, –
кожна невдача у розвитку вміння ходи – це уроки, які дитя засвоює,
напевно, краще, ніж ми, роблячи висновки із власних “дорослих”
помилок…

Якщо ви запрошуєте маля до гри з м’ячем, то воно охоче хапає його обома
руками і кидає, може котити ногою. Разом із розвитком загальної
рухливості, досконалішають рухи. І взагалі, малюк поступово стає дедалі
вправнішим. Тепер він уже підходить до предмета, який його зацікавив,
нахиляється, піднімає, користуючись не лише долонею, але й пальчиками і…
підносить до рота, оскільки і в цьому віці основним органом пізнання
все-таки ще є рот.

Подбайте про безпеку

Як ми вже говорили, надмірна рухливість та цікавість досить часто
призводять до того, що дитина дістається до раніше “недоступних” місць
(скажімо, ваших шухляд). Витягаючи звідти все підряд вона зазвичай
підносить “нове” до рота. Саме в цьому віці досить часто малята
потрапляють до лікарень в результаті отруєнь та нещасних випадків. Тому
застережіться від таких неприємностей – огляньте своє помешкання з
іншого ракурсу, пам’ятаючи про зрослі можливості вашого дворічного
малюка.

Ще однією небезпекою цього віку є падіння. Маля ходить та намагається
вправно бігати, але це лише уявна вправність. Тому зверніть увагу на
все, що може завдати йому шкоди, – загородіть гострі кути меблів,
подбайте про безпеку дверей. Якщо ж малюк все-таки впав, поспостерігайте
за ним – за появи небезпечних симптомів типу блювоти, підвищення
температури, деформації ніжки, ручки тощо, обов’язково покажіть дитя
спеціалісту.

“Розумник” другого року

Безумовно, так ніжно звертаєтеся до свого маляти і ви. Адже це насправді
так. Якщо наприкінці першого року життя об’єм головного мозку дитини
складав 3/5 від об’єму мозку дорослого, то до кінця другого року життя –
збільшився до 4/5.

Малюку 2-річного віку вже властиве приємне відчуття зробленої “вдалої”
справи (скажімо, шлях до вершини крісла). Воно закарбовується в пам’яті,
тому те, що не вдається, змушує до нових “тренувальних” спроб.

Поступово в дитини формується і розуміння причинно-наслідкового ланцюга.
Приміром, маля вже усвідомлює: падаючий предмет завжди створює однаковий
шум, вода, яка тече з крана, видає свої звуки, а якщо підставити під
струмінь рученята, то вони стають мокрими…

Друга половина другого року життя – це час, коли потрібно привчати маля
до слова “ні”. Але користуйтеся цим розумно. В жодному випадку не
забороняйте усе підряд. Як же йому досліджувати, куди чимчикувати, не
порушивши вашої заборони?! Призвичаючи дитя до заборонного змісту слова
“ні”, кілька разів промовляйте “ні, ні, ні…”, похитуючи головою. Частіше
за все малюк візьме ваші жести на “озброєння” і згодом, підійшовши до
забороненого об’єкта, “мавпуватиме” вашу заборону. Але це не просто гра.
Це процес усвідомлення вашої науки. Хоча трапляється, що таке “ні –
навчання” швидше рознервує вас, аніж ви чогось досягаєте. Однак,
пам’ятайте, що формування поняття “ні” – це крок до усвідомлення своєї
особистості, власного “я”. Як і у нас, дорослих, підкріплення “я”
відбувається через позбавлення чогось, відмову чи заборону. Саме ці
поняття відіграють фундаментальну роль у розумовому розвитку дитини.

Дивлячись глобально, то людина взагалі виконує дві основних дії –
“творіння” та “руйнування”. Таланти “руйнівника”, до речі, починають
проявлятися в дитяти саме з другого року життя. Як результат –
пошматовані газети, розкидані книжки, забруднені стіни. В популярній
літературі період від 1,5 до 2 років часто так і називають – “вік
руйнування”. Насправді, це не так, оскільки для наших чад – це лише
школа до дій. Малюки ще не усвідомлюють, що щось руйнують, вони лише
вивчають…

Із слова починається людина

Словниковий запас малюка в 2-річному віці продовжує поповнюватися. Хоча
в період між 19-22 місяцями поповнення активного словника дещо
сповільнюється, в цей час інтенсивно розвивається розуміння сказаного.
Діти вчаться комбінувати слова, об’єднуючи їх у фрази із двох або трьох
слів. Якщо малюк помиляється, поєднуючи слова, виправляйте повністю всю
фразу, яку він вимовив, а не окреме слово. Таким чином допоможете йому
сформувати розуміння того, як правильно будувати фразу. Ви повинні
виправляти дитину доброзичливо та ненав’язливо, щоб у неї не зникло
бажання говорити взагалі. Намагайтеся привчати малюка якомога повніше
висловлювати словами свої потреби, навіть якщо ви доньку чи сина
розумієте із півслова. Як же тоді стимулювати в чада необхідність
говорити, а воно зможе вчитися цьому нелегкому мистецтву?

До кінця другого року життя дитина знає вже майже триста слів, має чітке
уявлення про призначення оточуючих предметів домашнього вжитку та
особистої гігієни, правильно їх застосовує. Знайомлячись із новими
речами, діти намагаються вивчити їх функції, задаючи дорослому запитання
“Як це називається?”. У відповідь дорослому варто не лише назвати річ,
але й показати дитині, як правильно нею користуватися.

Пам’ять малюка

Дитина цього віку вже може запам’ятати і через деякий час відтворити
прості рухи, жести, звуки. Найбільше малятам подобається відтворювати
рухи, адже саме уміння запам’ятати певний рух і повторити його приносить
величезну насолоду. Додайте сюди ще й задоволення оточуючих, які
спостерігають за кумедними і такими незграбними рухами малюка. Таким
чином розвивається рухова пам’ять. Пізніше діти починають копіювати дії
дорослих, за якими вони спостерігали. Ви можете помітити, як маля
підходить до телефону, щоб “подзвонити” таткові на роботу, або наслідує
звертання мами до старшого братика.

До двох років у дітей уже досить розвинена оперативна пам’ять, і вони
здатні запам’ятати мету, поставлену певний час тому. Напевно, саме тепер
ви зіткнетеся із тим, що навіть заховавши якусь річ, ви не зможете
відволікти від неї увагу малюка. Він спробує дістатися до “об’єкта”
свого інтересу, “використовуючи” іншого дорослого. Дитина здатна
пригадати, куди поклала іграшку під час останньої гри і шукає її саме
там, а не на звичному місці. Маля пригадує обличчя рідних навіть після
тритижневої розлуки, із задоволенням розглядає картинки і може
відповісти, що на них намальовано.

До двох років у дитини з’являється нова якісна особливість уваги. Якщо
раніше малюк був уважний до емоційних контактів із дорослими, предметів
та дій з ними, то тепер він стає особливо вразливим до слова. Раніше
слово дорослого лише спрямовувало увагу, супроводжувало дії дитини.
Тепер дитя вперше починає осмислювати зміст мови.

Маленький “вчений-експериментатор”

А ще ваш маленький “дослідник” поступово перетворюється на
“вченого-експериментатора”. Тепер дитина намагається з’ясувати, що ж
можна з речами робити. Малюка може зацікавити, що станеться із пухнастим
ведмедиком, якщо постукати по ньому кубиком, кинути його чи запхнути під
диван… Поступово ці експерименти навчать дитину тим законам, які
керують предметами в нашому світі. Він відкриває, що м’ячик і яблуко
можуть котитися, а кубики – ні, якщо іграшку кинути, то вона завжди
падає донизу, а коли вилити воду на себе – то будеш мокрий. Взагалі,
дитя робить щодня безліч інших відкриттів про оточуючий світ – істин,
звичних для дорослих, але таких чудових для малюка.

Експерименти юного “дослідника” не минають даремно. Таким чином, дитина
цього віку вже здатна прогнозувати і вказувати напрям руху, місце
знаходження знайомих предметів. І, напевно, ваша крихітка не раз вже
“радувала” вас, навчившись долати перешкоди, що заважають досягти
бажаного предмета. Власне, навіть не дивує, що малюк здогадався, як
можна відкрити дверцята шафки, які ви так надійно зачинили; він винайшов
спосіб відсунути своє ліжечко, яке заважає дістатися до шухляди, де
ховають фотографії тощо. І тепер з кожним разом уже швидше буде
розуміти, як можна подолати перешкоду, досягти бажаного.

Напевно, вперше в цьому віці ваша дитина почне приходити до певних
умовисновків шляхом здогадки, а не методом спроб і помилок. Тепер малюку
вже не потрібно по-різному пробувати розв’язати поставлене завдання –
деякі рішення будуть приходити інтуїтивно, радуючи як маленького
“першовідкривача”, так і вас. А що найцінніше, – дитина
використовуватиме свій власний спосіб, тобто це не буде наслідування дій
дорослого, а найсправжнісіньке відкриття.

Ось уже позаду другий рік життя. До вас прийдуть рідні та друзі, й ви з
радістю повідомите про усі нові досягнення малюка, якими ви найбільше
пишаєтеся! Нехай кожен новий крок у вашому з малюком житті буде мудрим,
корисним і впевненим, а кожен наступний день приносить лише радість та
родинний затишок!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020