Реферат на тему:
Третій рік життя: друге півріччя
Я вступаю в доросле життя!
До трирічного віку ваш малюк усвідомлює, що його мама й татко – найкращі
люди на світі. Він вас любить і свою любов проявляє копіюванням ваших
дій: позамітати підлогу, помити посуд, “поголитися” перед дзеркалом,
одягнутися, як батьки. Хлопчики усвідомлюють, що вони “хлопчики”, а
дівчатка наслідують саме “дівчачі” дії. А ось впертості в них вистачить,
напевно, на всю родину загалом взяту. Тож, наберіться терпіння…
Фізичний розвиток
Збільшення маси тіла відбувається в середньому на 1,5-2 кг. У цьому
півріччі в зрості випереджують дівчатка, зате хлопчики “наздоганяють” у
масі. Але загальну оцінку цих показників дасть лише ваш лікар, який
“підіб’є” підсумок цілого третього року життя.
Режим дня
Впродовж всього третього року життя організація дня має чимале значення.
Тривалість денного і нічного сну залишається такою ж, як і в першому
півріччі: денний має тривати 2-3 години, а нічний 10-11 годин.
Щоденна прогулянка є надзвичайно потрібною. Найкраще гуляти з малюком в
парку чи сквері. Максимум радості ваші донька чи синочок отримають від
прогулянки усієї сім’єю, особливо сидячи на плечах у татуся! Ви ж усі –
єдина сім’я! Не позбавляйте маля такого задоволення. Позитивними у цьому
віці є далекі прогулянки, наприклад, до лісу. Дитя тут чекатимуть нові
враження, чисте повітря, радість від спілкування з вами та природою.
Досить уважними треба бути щодо прогулянок у безпосередній близькості до
проїжджої частини дороги: трирічний малюк дуже швидкий і рухливий, але
відчуття безпеки в нього ще не виробилося. Тому, краще за все, гуляйте
подалі від таких небезпечних місць. Аналогічними проблемами загрожує і
перебування маляти вдома наодинці або зі старшими братиками чи
сестричками. Ваша дитина ще не усвідомлює, що добре, а що – погано. А
старші діти насправді не такі вже й “старші”. Тому сподівайтеся лише на
себе або ж дорослих родичів.
Зауваження медиків
Як і раніше, двічі на півріччя (один раз на три місяці) вам потрібно
відвідати свого дільничного педіатра, який виміряє усі фізичні показники
та дасть їм оцінку. Після обстеження стану здоров’я обговоріть питання
соціального оточення, психологічного клімату в сім’ї, можливості
відпочинку разом із дитиною. Не варто пускатися в тривалі та втомлюючі
подорожі з малюком. А поїздки на море відкладіть на вік після трьох
років.
Рухливість
Потреба рухатись у маляти – основний стимул! Воно невимовно радіє, що
має можливість бігати і гратися. Але часто падає, перекидає безліч
предметів, розбиває чимало посуду, якщо такий трапляється на шляху.
З’являються, особливо у хлопчиків, промовисті “квітучі” синці, що є
невід’ємним атрибутом такого рухливого способу життя. Потреба в русі до
кінця третього року життя дитини сягає своєї кульмінації, тому через
півроку-рік вам стане легше наздоганяти маля, скажімо, на прогулянці й
слідкувати, чи все гаразд. Така висока енергійність та інтенсивність
руху пояснюється тим, що ваш малюк нарешті навчився вільно, з великою
вправністю та впевненістю повертатися в усі боки, крокувати сходами,
залізати на лавку чи крісло, підніматися на драбинку. А це все разом
узяте, як правило, вас просто жахає! Дарма. Дозвольте маляті
досліджувати світ і тішитися своїми новими здобутками! Хоча зайвої уваги
такі спроби, звичайно, потребують.
Далі вдосконалюється дрібна рухова активність. Малюк вправно бере ручкою
іграшку, із задоволенням її тягне, штовхає, складає кубики. “Руйнівник”
поволі перетворюється на “творця”.
Гра – не забавка!
Гра стає не лише розвагою, але й стимулом до нових досягнень. Трирічний
малюк усе ще грається наодинці, спостерігаючи за своїми однолітками, які
знаходяться поруч. А ось з дорослими ігри сприймаються, і малюк охоче
залучає вас до компанії. Але не в кімнаті чи приміщенні. Цього простору
для трьох років недостатньо. Парк, ігрова площадка, скверик – ось де
цікаво забавлятися. Тут ще багато нового і невивченого, на відміну від
квартири.
А що це коїться довкола?
На третьому році життя дитина може розрізняти такі прості форми як коло,
овал, квадрат, прямокутник, трикутник, багатокутник, а також усі основні
кольори спектру: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій,
фіолетовий. Малюк здатний класифікувати предмети за певними суттєвими
ознаками, що їм притаманні (колір, форма, величина).
У маляти розвиваються уява та винахідливість. Хіба ж не оригінальна ідея
одягти каструлю на голову замість капелюха. І не варто применшувати
значення таких відкриттів для розвитку дитини. Це ми, дорослі, вже не
раз бачили подібне в інших малюків, але, справа в тому, що вашій дитині
бачити це ще не доводилось. А значить вона цілком може претендувати на
роль першовідкривача такого способу використання каструлі й безлічі
інших предметів.
Взагалі, застосування одних предметів замість інших – це досить значний
крок вперед. Маленькі діти ще не здатні відділити дію від предмета, але
на третьому році життя малята вже настільки оволоділи предметними діями,
що можуть абстрагуватися від реальної речі і використовувати її
замінники.
У малюка починає розвиватися уява, і він починає діяти не лише на основі
реальності, але й базуючись на виникаючих у нього власних фантазуваннях.
Перші прояви уяви можна віднести до 2,5-3 років. Саме в цьому віці
дитина починає діяти в змодельованій ситуації, з уявними предметами.
Виникає це, перш за все, у грі, й батькам треба підтримувати перші
паростки фантазії та уяви малюка, адже пізніше на їх основі буде
сформовано такий важливий механізм як творче мислення.
Дитя продовжує активно пізнавати світ, все частіше задає запитання: “Що
це таке?”, “Де?”, “Куди?”. І ваше завдання на цьому етапі – давати
відповіді на всі ці запитання. Але тут важливо зуміти перекласти
загальновідомі істини на мову дитинства, тобто розповісти так, щоб це
було доступно для розуміння малюка. Це перший крок до розвитку
пізнавальної активності. Кожне запитання – це перший крок до маленького
відкриття та подальшого пізнання світу, усвідомлення того, що світ можна
вивчати не лише діючи безпосередньо з предметами, а й через слово та з
допомогою думки.
В трирічному віці дитя вперше усвідомлює, що існує “я” і “не-я”. Воно
вже відділяє себе від дорослого, і вирізняє із оточуючого світу. І поява
у мові фраз “Це зробила Ната” – перший крок на цьому шляху. А крок
другий – це сказати про себе “я”. Дивлячись у дзеркало, малюк уже може
проголосити – “Це я”. До третього року життя в дитини виявляється чітке
усвідомлення себе, з’являються перші ознаки того, що маля усвідомлює
свою статеву приналежність – “хлопчик” чи “дівчинка”.
Може, поговоримо?
До трьох років дитина засвоює до півтори тисячі слів. У її словнику
зустрічаються майже всі частини мови. Все менше вона вживає багатозначні
слова. Значення слів стають стійкими, тобто якщо раніше слово “бум”
могло означати і барабан, і чашку, яка падає, і брязкальце, то тепер
кожен предмет має свою власну назву.
Надзвичайно зростає мовна активність малюка. Він легко запам’ятовує та
намагається повторювати невеликі казки та віршики, розуміє мову
дорослих, прислухається до того, що говорять навколишні люди і повторює
нові слова, які чує, граматично правильно будує речення, змінює слова,
які вживає у реченні (відмінок, рід тощо).
Особливо галасливими у спілкуванні стають хлопчики. Всі свої рухи, жести
вони супроводжують безліччю вигуків і криків. Сильна стать вперше
проявляє свою хвалькуватість.
У спілкуванні маля сприймає і подає себе як третю особу, усвідомлюючи,
що воно відрізняється від інших: “Дай йому кицю”, “Бери його гуляти”
тощо. Це стається тому, що найчастіше батьки та й родичі звертаються до
малюка не на “ти”, а на ім’я: “Таня піде їсти” тощо.
У спілкуванні в трирічному віці з’являються перші нотки впертості. До
речі, психологи цей період так і називають “перша стадія впертості”.
Друга така стадія настане у віці 12-13 років. Хоч у малят ця поведінка
зумовлена лише природною необхідністю випробувати себе та зміцнити
відчуття волі. Взагалі, для цього віку прояви впертості – досить
серйозне питання. Воно досить часто засмучує батьків, а то навіть
виводить із себе. А це вже помилка. Тоді малюк проявлятиме негативні
реакції до найбуденніших справ – приймання їжі, засинання чи навички до
охайності. Він чимдуж стане перевіряти, наскільки здатний чинити опір
вашому “ні”. А насправді, дитя вас просто дуже любить. Тож, змініть свою
реакцію і пригорніть його до себе – цей період просто потрібно терпляче
пережити.
Вік запитань продовжується. Щодня оточуюче викликає в малюка справжній
шквал “Чому?”, “Для чого?”, “Навіщо” тощо. Ви повинні втамувати
інформаційний голод, інакше згодом цю прогалину заповнять інші джерела,
причому не завжди такі, які ви схвалюєте.
Пам’ять
До другого півріччя третього року життя дитина вже добре знає свої
іграшки і може відрізнити їх від іграшок інших дітей. За малюнками дитя
впізнає книжку і здатне розказати, про що вона. Іноді дитина може майже
дослівно передати зміст коротеньких дитячих казок, дотримуючись навіть
тих самих інтонацій, що і батьки, розказує віршики, які вивчає дуже
легко.
Але запам’ятовування дітей у цьому віці носить мимовільний характер,
тобто малюк не може “на замовлення” батьків запам’ятати більше двох
слів, якщо йому запропонувати вивчити 5-7 слів. Зате дитя дуже легко
“схоплює” той матеріал, який неодноразово повторюється, найшвидше
засвоює тексти, що викликають емоційні переживання.
Увага дитини до трирічного віку вже достатньо розвинена, але ще не
досить стійка. Навіть дуже захоплюючою грою маля звичайно займається не
більше 10-15 хвилин. А часто буває так, що дитя не може зосередитися
навіть на 4-5 хвилин, тому увагу маленької дитини треба розвивати, але
не перевтомлюючи її одним і тим же заняттям, а урізноманітнюючи
діяльність, вводячи нові ігрові моменти.
Малюку в цьому віці все ще складно розподіляти увагу між кількома
предметами одночасно. Тому, даючи йому різні завдання, постарайтеся, щоб
вони не вимагали уваги відразу до кількох складних предметів і дій. Якщо
ви читаєте книжку з картинками, то краще спочатку роздивитися
ілюстрації, а потім читати, тому що бути уважним одночасно і до змісту,
і до яскравих малюнків дитині ще складно.
Можна підсумувати, що саме третій рік життя вашого маляти є
найскладнішим у розумінні необхідності найтерплячішого, найуважнішого
догляду. Але ви для себе повинні усвідомити, що хочете виростити сина чи
доньку, які згодом стануть особистостями, не закомплексованими різними
запереченнями та обмеженнями, а дітьми із власними судженнями, думками і
рішеннями. Такі діти й ставши дорослими ніколи не боятимуться труднощів
і колись вам скажуть свої слова подяки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
