.

Мінімальні і максимальні операції текстових редакторів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1685
Скачать документ

Реферат на тему:

Мінімальні і максимальні операції текстових редакторів

План

1. Мінімальний набір типових операцій.

2. Розширений набір операцій.

3. Операції зберігання

Розширений набір операцій

Контекстний пошук і заміна

Режим контекстного пошуку і заміни реалізується пошуком у документі
певного текстового елемента й заміною його іншим, що заданий
користувачем. Замінний і заданий текстові елементи можуть бути різної
довжини, містити в собі одне слово, групу слів, частину слова, числа й
інші знаки. Існує ряд додаткових умов для виконання операції пошуку і
заміни. Вкажемо деякі з них.

— Одноразова й глобальна заміна. Режим одноразової заміни припиняє пошук
після знаходження першого входження замінного елемента. Глобальна заміна
заміняє усі входження замінного елемента.

— Автоматична й ручна заміна. Режим ручної заміни вимагає підтвердження
від користувача на заміну після знаходження кожного входження замінного
елемента. Автоматичний режим такого підтвердження не вимагає.

— Чутливість і нечутливість до рядкових і прописних символів. При виборі
режиму, чутливого до рядкових і прописних символів, регістр, у якому
відображений замінний елемент, має важливе значення при його пошуку.
Інакше кажучи, якщо ви, наприклад, задали замінний елемент як IBM,
текстовий процесор не зверне уваги на слово IBM в тексті.

— Напрямок пошуку. Зазвичай команда пошуку і заміни реалізує пошук,
починаючи від позиції тексту, яку займає в цей час курсор, і до кінця
документа. У ряді текстових процесорів напрямок пошуку можна змінити на
зворотний. У деяких текстових процесорах (наприклад, Microsoft Word) за
допомогою спеціальних символів реалізується мова запитів, що дає
можливість здійснювати контекстний пошук за складними критеріями.

Режим перевірки правопису й синтаксису виконується спеціальними
програмами (Speller/Checker), що можуть бути автономними або вбудованими
в текстовий процесор. Ці програми суттєво розрізняються за своїми
можливостями. Найпотужніші з них перевіряють не тільки правопис, але й
відмінки, дієвідміни, пунктуацію і навіть стиль. Зазначений режим
використовують для контролю одного слова, сторінки або цілого документа.
Вказане слово зіставляється з його написанням у словнику й у випадку
будь-яких невідповідностей видається на екран для редагування. При цьому
користувачеві пропонується такий вибір:

— внести поправку;

— ігнорувати помилку;

— доповнити цим словом допоміжний словник.

Багато текстових редакторів пропонують додаткові послуги (наприклад,
варіанти написання слова), що полегшує виправлення помилок. Але
пам’ятайте, що можливості програми залежать від повноти словника. Тому
постійно поповнюйте допоміжний словник, вносячи в нього слова, відсутні
у вихідному словнику.

Крім перевірки помилок, пунктуації і видачі пропозицій щодо їх усунення,
цей режим забезпечує виявлення певних помилок стилю, зокрема,
неправильне використання великих і малих літер, повторення того самого
слова кілька разів поспіль, відсутність пробілу між словами, відсутність
других папок і т. ін. Усі зазначені помилки виявляються на основі
порівняння розробленого тексту з основними правилами, що зберігаються в
пам’яті. Зауважимо, що використовуваний у рамках текстового процесора
набір таких правил дуже обмежений.

Словник синонімів

Словник синонімів допоможе уникнути повторень і зробить грамотним ваш
стиль викладу. Його використання надзвичайно просте. Наведіть курсор на
потрібне слово і введіть команду перегляду словника синонімів. Текстовий
редактор видасть на екран кілька синонімів. Виберіть той, котрий вам
більше подобається, і він автоматично буде перенесений у документ.

Конфігурація загальних параметрів сторінки

Розрізняють логічну й фізичну сторінки. Фізична сторінка (у деяких
текстових редакторах замість цього терміна використовується термін
«розмір паперу») зазвичай має певний стандартний розмір, наприклад
210×297 мм, а логічна сторінка утворюється на полі фізичної з
урахуванням встановлених користувачем границь. Кількість даних на
логічній сторінці визначається, з одного боку, щільністю друку
(кількістю знаків на рядку), а з іншого боку — розрідженістю рядків
(інтервалом між рядками). Якщо ви збираєтеся працювати з подвійними
аркушами, конвертами або наклейками, вам треба встановити нові розміри
фізичної сторінки.

Аналогічно до того, як здійснюється тверде й м’яке переведення каретки
на новий рядок, текстовий процесор здійснює м’який і твердий перехід на
нову сторінку. М’який перехід здійснюється автоматично після заповнення
останнього рядка на сторінці. Однак користувач може почати нову
сторінку, не чекаючи її остаточного заповнення, подавши команду твердого
переходу.

Існує також команда заборони розриву сторінок, яка використовується,
коли ви хочете, щоб певна частина документа (наприклад, таблиця)
знаходилася на одній сторінці. У цьому випадку ви повинні поставити
команду заборони розриву сторінок перед потрібною таблицею, щоб
запобігти її розриву.

При розриванні абзацу багато текстових процесорів забезпечують контроль
за так званими висячими рядками. Висячим рядком називається перший рядок
або заголовок нового абзацу, що опинився на останньому рядку сторінки
(Window), або останній рядок абзацу, що опинився на початку нової
сторінки (Orphan). Розміщення абзацу при його розриві може регулюватися
по-різному. Наприклад, не менше двох рядків — наприкінці сторінки і не
менше трьох рядків — на початку.

Для введення нумерації сторінок у створюваному вами документі текстовий
процесор запропонує спеціальне меню, у якому ви зможете вказати всі
потрібні умови нумерації: місце розташування на аркуші номера сторінки,
відмова від нумерації першої сторінки, використання колонтитулів і т.
ін. Номери сторінок проставляються в колонтитулі.

Колонтитули являють собою один або кілька рядків, що поміщаються на
початку або в кінці кожної сторінки документа. Вони зазвичай містять
номери сторінок, назви розділів і параграфів, назву й адресу фірми тощо.
Колонтитули можуть розрізнятися для парних і непарних сторінок, а також
для першої сторінки і наступних. Використання колонтитулів дозволяє
краще орієнтуватися в Документі, а також використовувати додаткові
можливості реклами.

Використання макросів

Макросом називають файл, у якому зберігається програма послідовності
дій, задана користувачем. Макрос має унікальне ім’я.

За допомогою макросів можна автоматизувати багато типових технологічних
етапів при роботі з документами, наприклад, макрос, що виконує
послідовність команд по створенню стилю для кожного абзацу документа.
Після виклику макросу записана в ньому послідовність дій або команд буде
точно відтворена. Макрос створюють двома способами:

— автоматично в спеціальному режимі текстового процесора шляхом запису
послідовності дій користувача;

— програмуванням послідовності команд, які підлягають виконанню. Макрос
може зберігатися в самому файлі документа (наприклад, Microsoft Word).
Він може також зберігатися в спеціальному стильовому файлі як елементі
загального оточення документа.

Автотекст

Ефективним інструментом для розробки як шаблонів, так і звичайних
документів є так званий автотекст (тезаурус). Автотекст створюється на
основі спеціального словника (глосарія), що включає часто вживані слова,
фрази й малюнки, які у разі необхідності вставляють у документ.
Будь-який із зазначених елементів автотексту можна зберегти під певним
ім’ям разом з його стилем.

Злиття документів

У потужних текстових процесорах є можливість злиття документів. Для
виконання цієї процедури необхідно мати:

— головний документ, що містить постійну інформацію;

— документ-джерело для зберігання змінної інформації.

Головним документом може бути стандартна форма довідки або запрошення,
стандартний лист, написи на конверті, тобто форма будь-якого
стандартного тексту і т. д.

Документ-джерело повинен являти собою базу даних (або таблицю), що І
складається з однотипних записів. У документі-джерелі містяться дані,
якими буде заповнюватися головний документ.

Вставка таблиць

У різних текстових редакторах є різні можливості створення таблиць (в
основному малювання).

Microsoft Word має вбудовані засоби створення і зміни таблиць. Таблиця
дозволяє вводити текст рядами й колонками. Організація цифр у стовпчики
полегшує їх сприйняття. В комірках таблиці може розміщатися текст,
графіка, посилання на дані інших документів.

Можна створити порожню таблицю і потім заповнити її даними або
перетворити наявний текст у таблицю.

При редагуванні таблиць можна виконувати такі дії: переміщення у
таблиці, виділення всієї таблиці й окремих її елементів, вставка й
видалення рядків, стовпців і комірок, форматування тексту в комірках,
зміна розмірів таблиці, об’єднання комірок і розбивка таблиці.

Робота з графікою в текстових редакторах

Багато текстових процесорів мають вбудовані засоби створення й обробки
графічних зображень у вигляді окремих графічних об’єктів або у вигляді
малюнків, що включають один або кілька об’єктів.

Крім того, вони дозволяють імпортувати в документ малюнки, підготовлені
іншими програмами. При імпортуванні малюнка може виконуватися
вбудовування в документ (зберігання малюнка в документі) без зв’язку з
вихідним файлом, або зв’язування з вихідним файлом.

Вбудовані малюнки можна обробляти засобами самого текстового процесора,
а зв’язані малюнки — за допомогою зовнішнього графічного редактора.

Операції зберігання

Операція зберігання записує відредагований документ, що знаходиться в
оперативній пам’яті, на диск для постійного зберігання. Тип збереженого
документа зазвичай присвоюється текстовим процесором автоматично.
Наприклад, у текстовому процесорі Word 6.0 документу присвоюється тип
DOC, а в текстовому процесорі Lexicon — тип ТХТ. Більшість текстових
процесорів використовують такі три операції зі зберігання даних: ‘

— Зберегти й продовжити редагування. Ця операція виконується періодично,
вона гарантує збереження більш свіжої копії проектованого документа на
випадок можливої його втрати.

— Зберегти й вийти. Ми використовуємо цю операцію для зберігання
відредагованого документа й виходу в операційну систему.

— Вийти без збереження. Ця операція дозволяє вийти в операційну систему
без збереження документа, з яким працювали.

У текстових процесорах, що мають багатовіконний режим роботи,
передбачаються одна операція виходу й окремі операції зберігання й
згортання вікон. Якщо при виході у вікні, що закривається, залишається
незбережений змінений документ, то текстовий процесор додатково запитує,
чи слід зберегти документ.

Текстові процесори за допомогою резервних файлів забезпечують захист
створених документів від можливої втрати. Для цього спеціальною командою
збереження забезпечується режим, коли одночасно зберігаються два файли
того самого документа — поточний і резервний. Після внесення змін у
документ попередня його версія автоматично зберігається як резервний
файл, йому привласнюється тип ВАК, а відредагована версія розглядається
як поточний файл. Тип поточного файла визначає сам користувач або він
привласнюється за умовчанням (наприклад, ТХТ, або DOC). Таким чином,
зберігається тільки остання, змінена версія документа, більш ранні
версії втрачаються. Хоча зміст поточного й резервного файлів не
однаковий, можливість використання останнього (у випадку ушкодження або
втрати поточного файла) видається дуже цінною. Треба сказати, що
автоматичне зберігання резервних файлів може виявитися недостатнім для
забезпечення захисту важливих документів і програм. У цьому випадку
створюються додаткові копії, що зберігаються окремо від основних.

Важливим фактором захисту створюваних документів є функція
автозберігання, що може виконуватися як звичайна операція зберігання або
як спеціальна операція зберігання поточного стану текстового процесора в
спеціальному файлі. В останньому випадку при аварійному припиненні
роботи цей стан може бути відновлений, включаючи вміст усіх вікон,
положення курсорів У вікнах і т. ін.

Останнім часом комп’ютерні технології розвиваються дуже інтенсивно, і Це
сприяє бурхливому розвитку програмного забезпечення. Кожні півроку
виходять продукти з безліччю нововведень. Текстові редактори також не
стоять на місці. З кожним разом усе більше функцій містять у собі ці
програми, Але їх розвиток поставлений таким чином, що з кожною новою
версією програма зберігає попередній набір можливостей і користувач може
використовувати як старі, так і нові функції (останні введені лише для
полегшення роботи з програмою).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020