Реферат на тему:
Пристрої введення. Клавіатура.
План
1 Клавіатура.
1.1 Історія клавіатур ПК*
1.2. Як розрізняються клавіатури
1.3 Механізм клавіш
1.4 Тактильні параметри
1.5 Форм-фактор клавіш
1.6. Розкладка кирилиці
1.7 Ергономічні клавіатури
1.8 Додаткові клавіші
1.9 Інтерфейс клавіатури
1.10. Компактність клавіатури
І.11 Інші параметри клавіатур
1.12 Комбіновані клавіатури
Клавіатура
Пристроями введення називаються пристрої, за допомогою яких можна ввести
інформацію в комп’ютер. Їхнє головне призначення — реалізовувати вплив
на машину. Сучасні пристрої введення дуже різноманітні (існує безліч
технологій від дотикових до голосових). Хоча вони працюють за різними
принципами, але призначаються для реалізації одного завдання — дозволити
користувачеві зв’язатися зі своїм комп’ютером.
Головним пристроєм введення у більшості комп’ютерних систем є
клавіатура. Клавіатури в тому чи іншому вигляді, швидше за все. гак і
залишаться головним пристроєм введення, навіть незважаючи на розвиток
технологій розпізнавання мовлення
Історія клавіатур ПК
Першим типом клавіатур стала клавіатура для перших IBM PC і PC XT. Ця
розробка залишалася стандартом IBM до випуску моделі PC AT Вона мала
ЯЗ клавіші. Два ряди функціональних клавіш розташовувалися вертикально,
ліворуч від головної алфавітно-цифрової клавіатури. Клавіші керування
курсором були об’єднані з окремими цифровими клавішами Клавіша введення
була малою. Не була передбачена ніяка індикація положення клавіш
заголовного регістра, блокування службової/цифрової клавіатури й
блокування перегляду.
Головна критика прийшлася на розташування периферійних клавіш.
Функціональна клавіатура, розташована під ліву руку, не відповідала
ключам для перегляду екранних сторінок, як це було тоді прийнято.
Відсутність індикаторів породила велику кількість помилок при введенні
цифр або рухів курсора, а також прописні букви часто плуталися з
рядковими.
Клавіатура IBM PC AT
Після декількох років критики IBM розробила і представила нову
клавіатуру разом із новою моделлю комп’ютера. Це була AT. її клавіатура
була обладнана спеціальною клавішею, призначеною для
багатофункціонального використання. Клавіша введення стала більшою.
Також забезпечувалася необхідна індикація.
Але насправді зміни були більш суттєві. На відміну від клавіатури PC,
клавіатура AT була програмувальною. їй була виділена власна безліч
команд. Ці команди можуть надходити з центрального блока Один цей факт
робив нову клавіатуру несумісною з PC і XT Хоча і використовувалися ті
самі роз’єми, клавіатура PC/XT не могла працювати при її підключенні до
AT і, навпаки, — клавіатура AT не могла працювати, будучи підключеною до
PC або XT
Разом із виробництвом модернізованих AT IBM почала випускати новий тип
клавіатури, названий IBM поліпшеною клавіатурою. Але всі інші називають
її розширеною клавіатурою. Хоча ця клавіатура електрично цілком сумісна
зі своєю попередницею (залишаючись несумісною з PC і XT), розташування
клавіш на ній було знову змінене Удосконалення виявилося в збільшенні
кількості клавіш їхня загальна кількість досягла 101, що відповідає
стандарту США.
У міжнародних моделях додається ще одна клавіша Додаткових ключів було
кілька. Клавіші керування курсором були продубльовані, і вони були
виділені в окрему групу. З’явилися дві нові функціональні клавіші — F11
і F12 Усі функціональні клавіші перемістилися на верхній ряд клавіатури,
трохи відокремившись від алфавітно-цифрової зони Клавіша Caps Lock
зайняла стару позицію клавіші Ctrl.
Таке розташування функціональної клавіатури пропонувалося користувачами
відразу ж після появи перших AT Воно відповідало позиціям ключів на
екрані. Але найбільш завзяті прихильники такого планування клавіатури
незабаром переконалися в тому, що старий варіант є зручнішим, особливо
коли необхідно набрати комбінацію функціональних ключів із Ctrl або Alt
Раніше можна було це зробити одною рукою, зараз необхідні дві.
Однак нове розташування ключів виявилося незручним при роботі Менша
клавіша введення в новій конструкції частіше пропускалася при швидкій
роботі. От і виходило, що нова клавіатура більше підходила для
дилетантів, ніж Для професійних друкарок А критикували стару клавіатуру,
швидше за все, Професіонали, хоча були й такі, що просили розташувати
букви за абеткою
Клавіатура IBM PS/2
Модель IBM PS/2 використовувала універсальну поліпшену клавіатуру IBM
або клавіатуру зменшених розмірів, спеціально розроблену для дрібної
моделі.
Єдина відмінність удосконалених клавіатур PS/2 і ХТ/АТ — це роз’єм
кабелю. PS/2 використовує простий мініатюрний DIN-роз’єм замість
стандартного DIN-роз’єму клавіатури PC/XT/AT. Цей кабель можна легко
замінити для коректного підключення до вашої комп’ютерної системи.
Клавіатура IBM-сумісних комп’ютерів
Виробники сумісних PC ішли в ногу з IBM і адаптували свою клавіатуру д0
розширених стандартів. Деякі виробники, зважаючи на критику щодо
розташування клавіш на клавіатурі IBM, спробували внести свої зміни в
цей пристрій. Одне істотне поліпшення було зроблене рядом виробників
сумісних комп’ютерів — вони встановили у днище клавіатури перемикач
сумісності.
Два положення цього перемикача дозволяють вибрати електричні параметри
з’єднання при підключенні до PC/XT або AT Отже, така клавіатура може
використовуватися у двох типах систем.
Як розрізняються клавіатури
Розглянемо основні параметри сучасних клавіатур.
Механізм клавіш. Визначає насамперед вартість клавіатури, а також
тактильність (дотикальне відчуття).
Для механічних клавіатур можливий вибір із кліком або без нього. Клік
означає чітке відчуття натискання клавіші (супроводжуване звуком), що
багатьом подобається.
Тактильні параметри: твердість клавіш і довжина ходу. Тверда клавіатура
не дає можливості швидко й легко набирати текст. Занадто м’яка, навпаки,
наставить зайвих символів при випадковому легкому дотику.
Форм-фактор визначальних клавіш (обидві Shift, Backspace і Enter). Коли
ш клавіші мають зручні форму й розташування, то робота полегшується.
Розкладка кирилиці. Є 2 розкладки кирилиці, одна з яких зручніша.
Ергономічність клавіатури. Так звані ергономічні клавіатури менше
стомлюють користувача, хоча займають більше місця і коштують дорожче.
Наявність підставки для рук. Підставка знижує стомлюваність і поліпшує
зовнішній вигляд.
Групи додаткових клавіш. Це можуть бути інтернетні, мультимедійні й інші
групи клавіш. Прискорюють роботу, дозволяючи менше переключатися на мишу
і назад. Розташування клавіш вимикання має бути таким, щоб випадково їх
не зачепити.
Інтерфейс. Пов’язаний з розвитком системних плат. Якщо зупинятися на
USB, то далі можна вибирати, чи буде клавіатура служити USB хабом.
Інші параметри. Як приклад можна навести виконання напису, забарвлення
службових клавіш, дотикальні зачіпки й ін.
Механізм клавіш
Існує З основні типи механізму клавіш: мембранний, напівмеханічний і
механічний (із кл.іком або без нього). Цей параметр значною мірою
визначає ціну . моделі. Мембранні клавіатури зазвичай дешевші, ніж
механічні, у кілька разів.
Мембранні клавіатури
Назва утворилася від того, що при натисканні клавіші замикаються дві
мембрани Повернення клавіші здійснюється гумовим куполом (із «шахтою» у
центрі) Мембрани зазвичай виглядають як диски на пластиковій плівці,
виконаній друкованим способом Для відокремлення мембран використовується
проміжна плівка з отворами Через те що мембрани знаходяться на
внутрішньому бот плівок, то конструкція добре захищена, наприклад від
пролитої кави
У більш захищеній реалізації все виглядає як єдиний гумовий килимок і)
виступаючими куполами, розташованими під клавішами.
Плюсами мембранного типу клавіш є захищеність, низький шум і низька
ціна.
Мінус цього типу – недовговічність
Напівмеханічні клавіатури
V цих клавіатурах використовуються більш довговічні й такі, шо не
протираються. металеві контакти Усе це розміщається на друкованій платі
Клавіша повертається гумовим куполом
Механічні клавіатури
V механічних клавіатурах клавіша повертається пружиною Мінуси такого
механізму відсутність герметичності й висока ціна Наприклад, очищення
віл пролитої кави займе чимало часу Правда, є моделі із захистом але
вони ще дорожчі Плюсом є довговічність і надійність. особливо коли
контакти позолочені.
Довговічність, тобто кількість натискань, при якій забезпечується
надійний контакт, для мембранних клавіатур складає 10 40 млн, у
механічних (напівмеханічних) — 50 млн і навіть 100 млн для позолочених
контактів Однак для звичайного користувача 20 млн при звичайній роботі
вистачить на 10 років і більше За цей час змінюється мінімум два
покоління клавіатур.
Тактильні параметри
До тактильних параметрів належать твердість клавіш і довжина ходу
Твердість клавіші визначається силою натискання на клавішу Тверда
клавіатура не дає можливості швидко й легко набирати текст Занадто м яка
навпаки наставить зайвих символів при випадковому легкому дотику.
Середньою довжиною ходу клавіші вважається Ч 5 мм Дія гич хто швидко
набирає текст, кращим є короткий хід.
Обидва параметри визначаються за бажанням користувача и осмислено
вибираються тільки після накопичення особистого досвіду На перший раз
досить пробитися по клавіатурі в магазині.
Ще один тактильний параметр клік Клавіатури бувають із кліком або без
нього У буквальному перекладі click клацання Точний переклад тактиль ніш
(тобто дотикальний) бар’єр, що з’являється на середині натискання і до
чається з клацанням (звідкіля й назва) Реалізується дугоподібною тонкою
платиною під клавішею, яка «ривком» прогинається
Клік дозволяє точно відчувати, що клавіша натиснута, і не пропускати
букви при швидкому наборі Клік подобається багатьом користувачам.
Зазвичай клік зустрічається в механічних клавіатурах тому що часто
змінює їхню вартість але іноді зустрічається и у клавіатур інших типів
Форм-фактор клавіш.
Форм-фактором клавіш клавіатури називається форма й розташування клавіш.
Різні клавіатури мають різні форм-фактори. Вони визначаються такими
клавішами: Backspace, Enter, лівий і правий Shift. Backspace активно
використовується для видалення символів при редагуванні тексту, а також
для повернення ? до попередньої Web-сторінки в браузері. Enter — одна з
клавіш, що натискаються найчастіше. Наприклад, використовується для
натискання екранної кнопки ОК або як підтвердження введення. Обидві
клавіші Shift використовуються для набору текстів як перемикачі
регістра.
Клавіша Enter може мати такі форми: пряму, L-подібну і Г-подібну (треба
уявити дзеркальне відображення букв L і Г по вертикалі, щоб одержати
справжню форму клавіші Enter). L-подібна форма є найбільш зручною, тому
що велику клавішу Enter можна натискати, не дивлячись на неї.
Розкладка кирилиці
Розкладка (тобто розташування букв на клавішах) кирилиці буває двох
типів: Windows — розпізнається за розташуванням букви Е в лівому
верхньому куті й машинописна — розпізнається за розташуванням букви Е в
правому нижньому куті.
Машинописна розкладка, відповідно до назви, повторює клавіші друкарської
машинки. Windows-розкладка з’явилася в ОС Windows. У порівнянні з
машинописною в неї були внесені невеликі, але дуже ефективні
удосконалення. Наприклад, дуже рідко використовувана буква Е була
перенесена в далекий кут, а на її місце помістили клавішу з часто
використовуваними крапкою й комою. У машинописній розкладці вони
винесені на верхній ряд і вводяться через верхній регістр. Дивним є те,
що зручнішу розкладку розробила закордонна компанія.
Деякі виробники наносять тільки кириличну розкладку, деякі наносять
обидві, надаючи користувачеві можливість вибору.
У кирилиці зустрічається 2 кольори (букви знаходяться в правому нижньому
кутку клавіш): червоний (у більшості виробників) і темний. У другому
випадку кирилиця плутається з латиницею навіть тоді, коли остання
нанесена світлим подвійним контуром.
Ергономічні клавіатури
Свого часу компанія Microsoft витратила майже два роки на розробку
клавіатури нового типу, призначену для ОС Windows 95. Ця клавіатура була
названа Natural Keyboard. У буквальному перекладі — природна клавіатура,
у літературному — ергономічна. Зрештою ця назва стала загальною.
Характерні риси Natural Keyboard:
— Розгорнуті в боки вертикальні ряди клавіш, що відносяться до зони
кожної руки. При цьому користувач позбавлений від напруження й потреби
тримати кисті рук паралельно одна до одної.
— Профіль алфавітної частини клавіатури являє собою опуклу дугу.
Користувач позбавлений від напруження й потреби тримати кисті рук
паралельно до площини столу.
– Є підставка для відпочинку рук.
Недоліком таких клавіатур є їхня громіздкість.
Natural Keyboard стала прикладом для наслідування. Часто виробники
називають свої клавіатури ергономічними, якщо є хоча б одне з трьох
нововведень оригінальної мікрософтівської клавіатури.
Надалі з’явилися «розламані» клавіатури, що дозволяють регулювати кут
розвороту двох половинок. Кожна половина має свої ніжки, так що можна ще
регулювати нахил, у різних напрямках. Таку клавіатуру неможливо покласти
на коліна.
Підставка для рук
Підставка для рук призначена саме для відпочинку рук, а не робочого
їхнього положення: відповідно до правил, кисті повинні бути напівзігнуті
й нависати над клавішами. Натомість для тих, хто при роботі спирається
зап’ястями на стіл, ця підставка буде істотним полегшенням, особливо у
випадку високих клавіатур. Підставка також поліпшує зовнішній вигляд,
особливо “коли виконана іншим кольором.
Підставки бувають такими, що відокремлюються, і «литими». Підставка, що
відокремлюється, — більш гнучке рішення, що дозволяє безболісно
відчепити її у випадку браку місця на столі. Добре, коли підставка має
кріплення, яке дозволяє деякий поворот по лінії кріплення, щоб при
нахилі клавіатури за допомогою ніжок підставка не спрацьовувалася.
Підставка забезпечує найкраще положення рук, коли передпліччя трохи
нахилені вниз.
Додаткові клавіші
Протягом довгого часу клавіатури мали стандартні 101 клавішу і,
здавалося, навіки набули закінченого вигляду. Однак розвиток ОС Windows
вплинув на клавіатури. Почали з’являтися цілими групами нові клавіші й
кнопки (останні мають менший розмір і дозволяють заощадити місце, коли
їх додається багато).
Зауважимо, що, крім розглянутих нижче кнопок із певним призначенням, ще
можуть бути програмувальні кнопки, функції яких задаються користувачем.
Windows-клавіші
Ця група з’явилася першою (після виходу Windows 95). У групі 3 клавіші,
що розміщаються між Alt і Ctrl. Windows Logo Key розміщені з обох боків,
a Windows Application Key — тільки з одного. Таким чином, усього стало
104 клавіші. Windows-клавіші незабаром стали стандартними. У назвах
таких клавіатур указують Win, Win95, 104 клавіші.
Клавіші сну
Windows 98 навчилася керувати живленням компонентів комп’ютера за
розкладом або настанням подій (натискання клавіші, рух миші), припиняти
роботу комп’ютера або переводити його в режим сну, а також будити (для
цього системна плата повинна підтримувати режим ACPI). Усе це додало
групу з трьох кнопок, які називаються клавіші сну:
— Power off— вимкнути комп’ютер (а також увімкнути його).
— Sleep — перевести в режим сну (Standby), наприклад, коли вам треба на
якийсь час відлучитися.
— Wake Up — розбудити.
Клавіатури з такими клавішами називаються Win 98 На середній клавіц,
іноді зображений місяць, на крайній справа – будильник Найкраще розміщен
ня таких клавіш – де-небудь подалі від інших, наприклад, над сірими
клавіща ми, особливо, якщо клавіші сну утоплені
Клавіші й кнопки для Інтернету
Бурхливий розвиток Інтернету призвів до появи відповідних кнопок Зазви
чай вони виконують такі функції підключитися до Мережі (через модем),
вийти на заданий сайт кількість таких кнопок може бути до двох
десятків), доставити пошту і т. д. Кнопки зазвичай розташовують у самому
верху, над функціональними клавішами.
Мультимедійні кнопки
Ці кнопки дозволяють управляти мультимедійними програвачами у тому
числі.
— Збільшити й зменшити гучність
— Вимкнути звук
— Перейти на наступну/попередню доріжку
— Почати програвання
— Зробити паузу
— Зупинити програвання
— Висунути компакт-диск
Іноді таких кнопок менше, ніж перелічених функцій і годі кнопки
програмуються на поточні функції
Клавіші Fn і Turbo
На деяких клавіатурах є клавіша під назвою Fn. яка додає
функціональності для чого використовується в комбінації з іншими
клавішами Розмішена вона зазвичай у правому верхньому куті
Клавіша Turbo служить для зміни швидкості повторного посилання сигналу
натискання. Розміщується вона по-різному Найгірший варіант перед Shift
де вона «плутається під руками»
Інтерфейс клавіатури
Клавіатури бувають проводові й безпроводові (wireless, cordless т.д. )
Останні, як видно з назви, не вимагають кабельного підключення (точніше,
можуть працювати і так і так). Вони використовуються рідко, тому що
мають дуже високу ціну. Для роботи їм потрібні батарейки, до того ж
їхній розмір більший через розміщення в них блока приймача
Коли говорять про інтерфейс, мають на увазі проводові клавіатури
Використовуються такі інтерфейси:
— AT, він же DIN Використовується для системних плат із живленням AT
Являє собою товстий круглий роз’єм — 5-контактний DfN Найчастіше на
таких клавіатурах пишуть AT, рідше DIN, а іноді взагалі нічого не пишуть
(що й означає М, тому що PS/2 завжди пишеться)
PS/2 Використовується для системних плат із живленням ЛТХ Являє собою
тонкий круглий роз’єм – 6-контактний mini DIN Такий самий
використовується для PS/2 миші і, щоб їх не переплутати, у специфікації
РС’99 для цих текерів передбачене різноколірне забарвлення: фіолетове
для клавіатури і зелене – для миші.
__ USB. Може використовуватися з усіма більш-менш новими системними
платами, тому що в останніх є USB-порти й підтримка в BIOS. Роз’єм —
плоскої, прямокутної форми.
Сьогодні інтерфейси AT і PS/2 однаково представлені, тобто та сама
моделі поступна з обома інтерфейсами. Через те що порти AT і PS/2 цілком
сумісні, то існують перехідники в обох напрямках, що дозволяють
підключати клавіатуру по порту іншого типу. Слід вибирати не твердий
короткий перехідник, а з гнучким кабелем.
USB-інтерфейс є більш сучасним і надає більше можливостей, тим більше,
що відповідно до специфікації РС’2001 не повинні підтримуватися порти,
які працюють через шину ISA: COM, LPT, PS/2. Усіх їх замінять USB. До
того ж USB-порт має більшу пропускну здатність, ніж зазначені порти
старих типів, і дозволяє чіпляти шлейфом інші пристрої, наприклад,
підключити до клавіатури мишу.
Компактність клавіатури
Клавіатура займає багато місця на столі. Тому становлять інтерес
будь-які рішення, що зменшують розмір клавіатури, але не за рахунок
зручності роботи. Друга проблема — величезна відстань, яку приходиться
долати правій руці при русі до миші й назад.
Наприклад, цифровий блок потрібний тільки для табличних розрахунків і,
можливо, для деяких ігор. Більшості ж користувачів досить цифр у
верхньому ряді клавіш. Тому для наближення миші було б природно
пожертвувати цим блоком. Однак це рішення є збитковим, тому що в Windows
є кілька комбінацій, що використовують сірі клавіші. Багато програм
також використовують клавіші цифрового блока. Зараз з’явилися клавіатури
з цифровим блоком, що підключається окремо, який можна відсунути, поки
він не потрібний. Такі блоки є, але вони і відповідні розширювані
клавіатури дуже дорогі.
Для стандартних клавіатур компактність досягається або вузькою
облямівкою, або зменшенням відстані між рядами клавіш. Таке досягнення
компактності цілком прийнятне. Набагато гірше, коли клавіші зменшені або
частина з них викинута.
Інші параметри клавіатур
Кількість одночасно натиснутих клавіш. На жаль, кількість одночасно
натиснутих клавіш клавіатури не вказується виробником. Більш того,
зазвичай це навіть не кількість, а таблиця, тобто кількість символів у
комбінації залежить від комбінації. Далі це все змінюється від моделі до
моделі навіть в одного виробника. Ніяких даних у Мережі на цю тему не
зустрічається.
Виконання зачіпок для вихідного положення пальців. Зачіпкою називається
горбик, що наноситься на клавіші І і F. На ці клавіші повертаються
вказівні пальці у сліпому методі. Оскільки пальці повертаються з різних
місць, то потрібен якийсь засіб розпізнати ці клавіші на дотик. Є різне
виконання зачіпок: випуклі смужки, пухирці, впадинки, канавки. На дотик
найкраще сприймаються смужки.
Низьке випромінювання. Однією з вимог до периферії є її низьке
випромінювання. Це забезпечує, по-перше, охорону здоров’я. По-друге,
наприклад, радіо. приймач не буде тріскотіти й сичати поблизу периферії.
Повинна бути відповідність до американського стандарту FCC, яка
відбивається в документації, а також наноситься на задню стінку
клавіатури. Практично усі виробники виготовляють тільки такі клавіатури.
Металеве дно. Насамперед таке дно забезпечує міцність і твердість
клавіатури, а також зменшує випромінювання. Особливо потрібно для тих,
хто любить тримати клавіатуру на колінах.
Темне забарвлення службових клавіш. Такі клавіші можуть бути або
забарвлені в темніший колір, або не відрізнятися від алфавітних. У
першому випадку клавіатура ошатніша (адже при сліпому методі забарвлення
не має значення). Вибір визначається смаком користувача.
Виконання написів. Напис символів може бути виконаний фарбою, а може
бути випалений лазером. У першому випадку він зовсім гладкий, у другому
— трохи шорсткий. Лазерний вважається таким, що не стирається. Практична
довговічність фарби також висока, хоча на дешевих клавіатурах при
інтенсивній роботі написи на деяких клавішах стираються протягом
декількох місяців
Комбіновані клавіатури
Зустрічаються також різні комбіновані клавіатури.
Мультимедійна. У клавіатуру вбудовується звуковий динамік. Якість звуку
при цьому невисока.
З трекболом. Цей пристрій покликаний замінити мишу. Кулька розташована
праворуч від основного блока. Така клавіатура є ідеальною з погляду
ергономіки, бо виключає довгі рухи правої руки за мишею. Крім того, стає
непотрібною миша. Недоліками є більш швидке забруднення кульки порівняно
з мишею і менша зручність позиціонування курсору миші.
Із сенсорним екраном (Touch pad). На клавіатурі розміщений невеликий
екран. Курсор миші рухається за пальцем при його переміщенні по екрану.
Екран може бути навіть цифровим планшетом, але для точного переміщення 1
курсору він трохи грубуватий. Однак у порівнянні з трекболом він менше
забруднюється.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
