Реферат
на тему:
Валютні біржі за кордоном
HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\09.html
” \l “123#123”
Іноземна валюта – це не нова ідея. Обмін різних грошей був однією з
функцій грошей з моменту появи перших монет. Початком операцій з
іноземною валютою можна вважати обмін грошей у Ломбардії в 1550-х роках.
Однак купівля іноземної валюти до 1880 року, коли виник Золотий
стандарт, була в абсолютно іншій формі, не схожій на сьогоднішню.
У ряді країн існують валютні біржі (частіше це відділи на фондових
біржах), на яких здійснюється торгівля валютою у великих масштабах на
основі попиту, що складається на них, і пропозиції. Курс, що
встановлюється на цих біржах, називається офіційним валютним курсом. Він
є обов’язковим і лежить в основі розрахунків банків з клієнтами. У
роботі цих бірж часто беруть участь представники держави. Валютні біржі
набули поширення в країнах Західної Європи. В Італії функціонує декілька
валютних бірж. На кожній з них (в Мілані, Римі, Генуї, Венеції) курси
встановлюються маклерами біржі з участю представників держави і діють на
даній біржі для розрахунку з банківськими клієнтами. Дозволено також як
розрахунковий курс використати курс, отриманий як арифметичне середнє
курсів, що котируються на всіх біржах. У Німеччині, наприклад, діють
чотири валютні біржі – у Франкфурті-на-Майні, Гамбурзі, Дюссельдорфі і
Мюнхені. На цих біржах офіційними маклерами щодня встановлюються курси
14 валют. Ці курси обов’язкові і використовуються для розрахунків банків
з клієнтами. Франкфуртська валютна біржа відіграє координуючу роль.
У Франції функціонує одна валютна біржа в Парижі, на якій працюють
державні маклери. У Вені курси встановлюються біржовим маклером спільно
з центральним банком Австрії. У Скандинавських країнах представники
комерційних банків і центрального банку встановлюють курс вітчизняної
валюти до англійського фунта стерлінгів, на основі якого розраховують
курси до інших валют з урахуванням діючих ринкових курсів.
У деяких розвинених капіталістичних країнах спеціальні валютні біржі
відсутні. Це має місце там, де знаходяться найбільші банки, які
економічно гарантують обмін валют. Так, у США торгівля валютою
здійснюється виключно на міжбанківському ринку, де формується середній
курс, який є основою встановлення курсів продавця і покупця для
банківських клієнтів. Як правило, банки не стягують особливих комісійних
і отримують прибуток за рахунок різниці в курсах продавця і покупця.
Найбільшим світовим центром з торгівлі валютою є Нью-Йорк. Інші
фінансові центри США знаходяться в Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско і
Новому Орлеані. Торгівля валютою на міжбанківському ринку у Нью-Йорку
здійснюється за допомогою посередництва незалежних приватних торговців
валютою, які або можуть бути посередниками, або можуть проводити торги
за власний рахунок.
Спеціалізованої валютної біржі немає і у Великобританії. Однак банки
цієї країни щодня підтримують взаємозв’язок і повідомляють один одному
котирування. При цьому вирішальна роль належить 10 банкам. На валютні
курси, що складаються між ними, орієнтуються й інші учасники ринку. Про
встановлений курс долара до фунта стерлінгів у кризові періоди
оголошується щодня у засобах масової інформації. Розмір їх курсів
залежить від відносин банку з клієнтом і від величини обороту. Немає
валютної біржі і у Швейцарії. Тут курс валют встановлюється шляхом
щоденного опитування головних торговців валютою. Фактичний курс може
відхилятися, якщо обсяг угоди перевищує певну величину.
Незалежно від наявності фондової біржі у кожній країні операції з
валютою завжди проходять при посередництві банків.
Зарубіжна (іноземна) валютна біржа – це всесвітня мережа покупців і
продавців валюти, які діють у фінансових центрах. Щодня в усьому світі
укладаються валютні угоди приблизно на 500 млрд. американських доларів.
Однак реальний (у фізичному розумінні) обмін валют відбувається дуже
рідко. Телефони, телекси і комп’ютери допомагають у миттєвій передачі
інформації і швидкому, документальному фіксуванні та врегулюванню угод.
Трьома головними центрами торгівлі іноземною валютою є Лондон, Нью-Йорк
і Токіо. Найбільші за обсягом операції відбуваються опівдні
(лондонському), коли робочий день у Європі і Америці співпадає.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
