UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВисотні геодезичні мережі (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2747
Скачало404
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Висотні геодезичні мережі

 

Призначення і класифікація висотних геодезичних мереж

 

Висотні геодезичні мережі України поділяються на державні та знімальні.

 

Висотні державні геодезичні мережі (ДГМ)

 

Висотні державні геодезичні мережі (ДГМ)України встановлюють єдину

геодезичну системи висот на території держави. Вони служать висотною

основою топографічних знімань усіх масштабів, а також для вирішення

різноманітних інженерних, наукових завдань та завдань оборони країни.

 

Висотні ДГМ України діляться на нівелірні мережі І, ІІ, ІІІ і ІV класів.

Висоти пунктів нівелірних мереж в Україні визначаються в Балтійській

системі висот 1977 року, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського

футштока. Закріплений нуль Кронштадтського футштока на бронзовій плиті,

що знаходиться в одному з биків моста, розташованого в Кронштадті (район

Санкт-Петербурга) на Фінській затоці.

 

Лінії нівелювання І і ІІ класів є головною висотною основою України.

Вони були прокладені за спеціально розробленими програмами і схемами і

призначені для розв’язання таких наукових завдань: вивчення фігури

Землі, геодинамічних явищ, сучасних вертикальних рухів земної поверхні

та ін.

 

Вимірювання на цих лініях проводяться декількома послідовними циклами

через відповідні проміжки часу (15–35 років). Нівелювання І класу

прокладається окремими лініями з найвищою точністю, яка досягається

завдяки використанню найбільш сучасних приладів та методів спостережень

з якомога повнішим виключенням систематичних помилок. На території

України лінії нівелювання І класу прокладено переважно вздовж

автомобільних доріг або залізниць. Їх загальна довжина становить 11975

км. Довжина найдовшої лінії 1302 км [4].

 

З двох або більше нівелірних ліній можуть утворюватися замкнені

полігони. На території України утворено 19 полігонів І класу. Довжина

найбільшого полігону 2235 км.

 

Нівелірні мережі ІІ класу створюються всередині полігонів І класу

окремими лініями або ж системами з вузловими пунктами. Згідно з

“Основними положеннями створення Державної геодезичної мережі України”,

[4] довжини полігонів ІІ класу не повинні перевищувати 400 км.

 

Лінії нівелювання ІІІ класу прокладаються всередині полігонів ІІ класу

так, щоб утворювались полігони з периметром 60–150 км. Для забезпечення

топографічних знімань у масштабі 1:5000 і більшому лінії нівелювання ІІІ

класу створюються у вигляді полігонів з периметром до 60 км, які

утворюються окремими лініями або системами з вузловими пунктами.

 

Нівелювання ІV класу виконується для згущення нівелірних мереж ІІІ

класу. Нівелірні мережі ІV класу можуть утворювати полігони периметром

до 50 км у вигляді окремих ліній або систем з вузловими пунктами.

 

Важливою характеристикою кожної нівелірної мережі є її точність.

Найбільш зручно точність результатів нівелювання характеризувати

величинами середньої квадратичної випадкової помилки ? і середньої

квадратичної систематичної помилки ? на 1 км нівелювання. Контролювати

якість прокладання нівелірних мереж дуже зручно шляхом порівняння

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ