.

Ринок та його інфраструктура (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
13 11364
Скачать документ

Реферат на тему:

Ринок та його інфраструктура

Сутність ринку та його функції

Структура ринку, види ринків

Інфраструктура ринку та її елементи

Поняття попиту, пропозиції, ціни, кон”юнктури і рівноваги

1. Сутність ринку та його функції

З давніх часів ринок визначали як місце (ринкову площу), де здійснюється
купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово «ринок»
асоціюється з базаром — місцем обміну вироблених благ. Це правильно лише
частково. Ринок — поняття більш широке і містке. Це і магазини,
універмаги, універсами, різні палатки, де продаються продукти
харчування, одяг, взуття, товари щоденного вжитку. Є ринки, на яких
продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Це фондові
біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент)
за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у
конкретні відносини. Два учасники або більше беруть на себе юридичні
зобов’язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та
інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та
потенційних товарів утворюють ринки.

Ринок – це система економічних відносин у процесі виробництва, обміну,
розподілу і споживання товарів і послуг.

Ринок – це сфера обігу, де відбуваються процеси купівлі-продажу товарів
і послуг.

Ринок сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для
кого виробляти.

Функції ринку:

ринок зв”язує всі сфери суспільного відтворення, тобто виробництво,
обмін і споживання;

ринок об”єднує усі економічні відносини в єдину економічну систему
країни;

ринок урівноважує попит і пропозицію;

ринок урівноважує ціни;

ринок здійснює контроль споживача над виробництвом;

ринок здійснює стимулюючий вплив на економіку, тому що стимулює
виробників до впровадження нових технологій.

2. Структура ринку, види ринків

Критерії, які характеризують структуру ринку:

характер конкуренції;

об’єкти купівлі-продажу;

суб’єкти ринку;

характер продажу;

рівень насиченості товарною масою;

ступінь задоволення попиту;

відповідність законодавству;

транспортно-географічний фактор та ін.

З точки зору об’єкта купівлі-продажу прийнято розрізняти:

споживчий ринок, або ринок товарів та послуг, які споживаються
населенням;

ринок засобів виробництва;

ринок землі;

ринок нерухомості (житла, будівль, споруд);

ринок робочої сили (ринок праці);

ринок послуг;

валютний ринок;

фондовий ринок (ринок цінних паперів);

страховий ринок; ринок інформації; ринок інтелектуальної власності;
ринок творів мистецтва, духовних благ; ринок окремих товарних груп.

З точки зору суб’єкта розрізняються ринки: покупців, продавців,
проміжних продавців, ринок державних установ.

За характером продажу ринок буває: оптовий (гуртовий) і роздрібний.

За рівнем насичення товарною масою і ступенем задоволення попиту: ринок
рівноважний, дефіцитний, надлишковий.

З точки зору відповідності функціонування ринку діючому законодавству
розрізняють: легальний і нелегальний (тіньовий) ринки.

З точки зору транспортно-географічного фактора: місцевий, регіональний,
національний і світовий ринки.

3. Інфраструктура ринку та її елементи

Ринкова інфраструктура — це система підприємств і організацій, які
забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
До таких установ належать біржі, банки, дилерські та брокерські контори,
служби зайнятості, інформаційно-комерційні, оптові й
постачальницько-збутові організації, пункти прокату і лізингу.

Кожен сегмент ринку має конкретну ринкову установу.

Предмети споживання можна придбати у різноманітних магазинах
(продовольчих, непродовольчих, спортивних,итуристичних, меблевих,
господарських тощо).

Засоби виробництва (сировина, знаряддя праці) продаються на товарних
біржах.

Акції, облігації, національна та іноземна валюти також мають свої
ринкові установи — фондову і валютну біржі, банки.

Приміщення, житлові будинки, земля реалізуються через ріелтерські фірми,
земельні аукціони.

Науково-технічні розробки, інформація продаються як безпосередньо
виробниками, так й інформаційно-комерційними організаціями.

Підприємствам ринкової інфраструктури належить провідне місце в
економіці розвинених країн. Це сприяє зростанню ділової активності
населення, створює додаткові робочі місця, прискорює рух капіталу.

Товарна біржа — це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює
оптові торговельні операції за стандартами, зразками у спеціальному
місці, де ціни на товари складаються в умовах вільної конкуренції.

Отже, товарну біржу слід розглядати як ринок ринків. Великі біржі, на
яких концентруються попит і пропозиція товарів світової торгівлі, дають
можливість визначити місткість ринку і умови конкуренції, обмінятися
інформацією. Біржова ціна як результат вільної конкуренції визначає
напрями для інших ринків.

У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному
функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати
корпоративного прибуткового податку. Головні статті їхнього доходу такі:
засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, що утворюють
біржу; доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям;
виручка від інших надходжень.

Фондова біржа — це організаційна форма ринку, на якому здійснюється
торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов’язаннями
державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов’язаними з рухом
кредитних ресурсів і валютних цінностей.

На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондова біржа
забезпечує рух капіталу, адже цінні папери —не що інше, як різні форми
його еквівалента. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню
ефективності економіки. Це є одним із завдань фондової біржі.

Як вторинний ринок цінних паперів фондова біржа сприяє здійсненню
переходу фондових цінностей від одного суб’єкта до іншого. На первинному
ринку цінності емітуються, тобто випускаються в обіг і розповсюджуються
серед інвесторів.

4. Поняття попиту, пропозиції, ціни, кон”юнктури і рівноваги

Стан ринкової економіки, рівень її розвитку та основні проблеми ринкової
організації виробництва досліджуються через механізм попиту і
пропозиції.

Попит (D) — це та кількість продукту, яку споживач готовий та може
придбати за встановленими цінами протягом певного періоду.

Розрізняють види попиту:

індивідуальний – це попит окремого споживача,

ринковий – це попит, який визначається як сума всіх індивідуальних
попитів.

Існує співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який
представлено попит. Воно може бути відображено графічно.

Р

D

Q

Q – кількість товарів

P – ціна товарів

D – крива попиту

Крива попиту D має від”ємний нахил та показує обернену залежність між
ціною товару Р і кількістю товару Q, на який представлено попит.

Закон попиту стверджує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на
нього зменшується, а зниження цін сприяє збільшенню кількості товару,
яку бажає придбати споживач.

Пропозиція (S) – це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають
виготовляти і продавати на ринку за певного рівня цін.

Розрізняють види пропозиції:

індивідуальна – це пропозиція окремого виробника чи продавця,

ринкова – це пропозиція, яка визначається як сума всіх індивідуальних
пропозицій.

Пропозиція визначає взаємозв”язок між ринковою ціною і кількістю товару,
що продається.

Р

S

Q

Q – кількість товарів

P – ціна товарів

S – крива пропозиції

Крива пропозиції S має додатній нахил та показує пряму залежність між
ціною товару Р і кількістю товару Q, що пропонується.

Закон пропозиції стверджує, що із зростанням цін на товар збільшується
його кількість, запропонована до продажу, і навпаки.

Кон”юнктура – це співвідношення між попитом і пропозицією.

Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Р

D S

QE Q

Е – точка ринкової рівноваги

Точка рівноваги врівноважує і ціну, і обсяг продажу. Завдяки цьому
встановиться рівноважна ціна, яка однаково задовільняє і покупців, і
продавців.

Якщо ціна буде нижче, ніж РЕ, то надлишок попиту буде піднімати її
догори до рівня рівноважної. При цьому виникає дефіцит товару.

Якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна РЕ, то пропозиція перевищує попит.
Внаслідок цього виникає надлишок товару, а ціна при цьому буде
знижуватися до рівноважної.

Рівноважна ціна та рівноважний обсяг виробництва встановлюються тоді,
коли кількість товару, яку виробляють і продають, дорівнюють тій
кількості товару, яку покупці можуть і бажають купити.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020