.

Програма провідник. Робочий стіл. Добування файлів з архіву.(контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 2308
Скачать документ

Контрольна робота

Програма провідник. Робочий стіл. Добування файлів з архіву.

Програма провідник.

Робочий стіл.

Добування файлів з архіву.

1. Програма провідник.

Переміщення папок і файлів можна здійснювати різним шляхом. Найбільш
популярним способом є використання для цього програми “Провідник”, яка
вмонтована в операційну систему Windows.

Вікно програми (мал.) поділене на дві основні частини: ліворуч
відображається дерево папок, праворуч – вміст відкритої (поточної)
папки. Поруч з ім’ям кожного об’єкту (диску, папки, файлу) стоїть
позначка, що указує на тип об’єкту.

можна виводити й приховувати структуру папок. Для відкриття папки слід
один раз натиснути по позначці папки в лівій частині або двічі в правій.
Подвійне натискання по позначці папки в лівій частині відкриває папку й
показує її структуру.

Мал. Вікно Проводник

– позначка дисководу;

– позначка диску вінчестера;

– позначка CD-ROM дисководу;

– позначка папки;

– позначка відкритої папки (поточної папки);

– папка містить укладені папки (підкаталоги), що можуть бути
показані;

– папка містить укладені папки і вони показані.

містять імена папок, які були відкриті у поточному сеансі. Для переходу
до будь-якої з них, слід вибрати у переліку її ім’я. Для виведення
панелі інструментів і рядку стану слід увімкнути відповідні режими в
меню Вид.

Вміст відкритої папки можна подати в 5-х станах: Крупные значки, Мелкие
значки, Список, Таблица, Как Web-станица. Для переходу поміж

станами використовуються прихований перелік на панелі інструментів

або пункти меню Вид. Для сортування файлів по имени, по типу, по
размеру, по дате необхідно в контекстному меню або меню Вид вибрати
пункт Упорядочить значки, а після цього тип сортування.

Для запуску програми слід виконати подвійне натискання на імені файлу,
що містить програму. Якщо двічі натиснути ім’я будь-якого іншого файлу,
то завантажиться програма, яка обробляє цей файл, а в її вікні – цей
файл.

Виділення файлів і папок

Для виділення одного файлу достатньо натиснути мишею на його імені.

Для виділення блоку файлів необхідно натиснути в одному куті блоку й

розсунути виділення до протилежного кута.

Для виділення декількох файлів підряд – виділити ім’я першого файлу,

потім натиснути клавішу Shift і виділити останній файл із групи.

Для виділення декількох файлів, розташованих окремо – натиснути Ctrl

і натискати по іменам потрібних файлів.

Для виділення усіх файлів у папці вибрати команду Выделить все з

меню Правка.

Копіювання файлів і папок

1 спосіб:

виділити файли і папки;

натиснути кнопку ;

відкрити папку, в яку необхідно скопіювати файли;

натиснути кнопку .

Переміщення файлів виконується так само, але замість кнопки

використовується кнопка

2 спосіб:

виділити файли й папки;

у лівій частині вікна показати папку, в яку необхідно скопіювати файли;

пересунути виділення з правої частини вікна на ім’я потрібної папки.

, то буде виконана операція копіювання. Для виконання переміщення слід
виконувати цю операцію при натиснутій клавіші Shift. Якщо поруч із
покажчиком миші знаку + не буде, то файли й папки будуть переміщені, а
для копіювання необхідно пересувати їх при натиснутій клавіші Ctrl.

Для перейменування файлу або папки слід натиснути два рази на його імені
з великим інтервалом. У рамці з курсором, що з’явилася, можна
відредагувати ім’я й натиснути Enter.

Для створення папки необхідно в меню Файл або в контекстному меню
вибрати пункт Создать, а після цього пункт Папка. У рамці, що з’явилася,
увести ім’я папки й натиснути Enter.

. Щоб створити ярлик для будь-якого іншого файлу необхідно пересувати
його при натиснутих клавішах Shift та Ctrl.

Для вилучення файлів і папок їх потрібно виділити й натиснути клавішу

Delete або кнопку

Для скасування останньої операції необхідно натиснути на кнопці
або вибрати відповідний пункт у меню Правка або контекстному меню.
Кожний об’єкт (файл, папка, диск та ін.) має набір параметрів. Для їх
перегляду

та зміни слід виділити цей об’єкт і натиснути кнопку або у
контекстному меню об’єкта вибрати пункт Свойства.

2. Робочий стіл

Після завантаження ОС Windows на екрані з’являється зображення, яке
називають робочим столом. На робочому столі розташовані об’єкти та
елементи керування Windows. Об’єкт — це найзагальніше поняття системи
Windows. Під ним розуміють все, чим можна оперувати. На робочий стіл
виносяться папки, документи, програми, з якими найчастіше ведеться
робота. Ці об’єкти мають свої імена та маленькі графічні позначення, які
називають значками (піктограмами). Особливим видом значків є ярлики.
Вони служать для відображення посилань на інші об’єкти (які зберігаються
в зовсім іншому місці), доступ до яких можна зробити виконавши подвійне
клацання лівоюклавішею на відповідному ярликові. Графічний інтерфейс у
Windows розрахований на роботу з ручним маніпулятором миша, хоча у
багатьох випадках можна використовувати комбінації клавіш.

Мал. Структура робочого столу

Деякі з папок робочого столу є стандартними (наприклад, Мій Комп’ютер,
Мережні підключення, Кошик тощо). Вміст усіх папок відображається в
окремих вікнах, які володіють однаковими елементами керування.

Папка Мій Комп’ютер містить значки для доступу до всіх дисків комп’ютера
та стандартні папки Панель управління та Принтери. У папці Панель
управління містяться програми для реєстрації і настройки апаратних
компонент комп’ютера та для встановлення (інсталяції) програмного
забезпечення (системного та прикладного). У папці Принтери знаходиться
програма для встановлення нових принтерів, які підключаються до ПК, та
зберігаються програми (драйвери) керування роботою встановлених
принтерів.

Папка Мережні підключення забезпечує доступ до мережевих ресурсів
мережі, до якої підключений комп’ютер. У папку Кошик заносять вилучені
об’єкти (папки, файли), які можна відновити на попередньому місці,
відкривши вікно цієї папки. Після очищення Корзини відновлення знищених
об’єктів не можливе.

Кожний об’єкт системи Windows має певний набір властивостей, які можна
переглянути або встановити їх окремі параметри, виконавши команду
Свойства із контекстного меню.

Елементи робочого столу зображаються поверх фонового малюнка, який
належить до властивостей робочого столу і який можна вибрати на свій
смак. У нижній частині робочого столу розташовують Панель задач, де
відображаються назви запущених програм та назви відкритих папок. На ній
знаходиться кнопка Пуск для відкриття головного меню операційної
системи, справа міститься індикатор клавіатури за допомогою якого можна
змінити мову для клавіатури – розкладку символів, регулятор гучності для
навушників чи звукових колонок, системний таймер та значки інших
програм, що працюють у фоновому режимі.

Головне меню Windows складається з таких розділів: Програми (для

запуску програм, які зареєстровані в системі, розділ складається з
окремих програмних груп (папок)). Мої документи (для швидкого повернення
до документів, з якими попередньо велася робота), Настройка (для
відкриття папок Панель Управлення, Принтери і Панель задач), Справка
(виклик довідкової системи), Поиск (для пошуку в системі або мережі
потрібних комп’ютерів, папок, файлів), Выполнить (для відкриття
діалогового вікна, якемістить командний рядок для виконання команд),
Завершение работы (для завершення роботи, перезавантаження комп’ютера,
входження в систему під іншим іменем, завантаження системи в режимі
емуляції MS DOS).

Завершуючи черговий сеанс роботи із Windows, слід виконати команду
Завершение работы із головного меню системи.

3. Добування файлів з архіву

З метою забезпечення надійного збереження інформації створюються
резервні копії даних. Процес створення резервних копій даних називається
архівацією.

Збереження великих об’ємів інформації потребує не тільки містких носіїв
інформації (магнітних та оптичних дисків, магнітних стрічок тощо), а й
значних матеріальних витрат. До певної міри зменшити вимоги до місткості
носіїв допомагають спеціальні програми, які дозволяють стискати
інформацію. Такі програми називають архіваторами.

До основних можливостей сучасних архіваторів належать:

занесення цілих груп файлів та каталогів до архіву;

поновлення та перевірка цілісності архівів;

перегляд вмісту архівів;

вилучення з них файлів;

захист інформації від несанкціонованого доступу;

створення багатотомних архівів та архівів, які автоматично
розкриваються,

тощо.

Сучасні архіватори дозволяють заощадити до 90% дискового простору.

Файлом, який мітиться в архіві, можна скористатися лише після того, як
його буде відновлено у початковому вигляді, тобто розархівовано.

Розархівацію виконують ті самі програми, що й архівацію. Серед
користувачів персональних комп’ютерів набули архіватори Winzip та
Winrar. За їх допомогою, можна легко виконати упаковку та розпаковку
інформацію. Цьому сприяє зручний інтерфейс програми.

Для того, щоб почати розпаковку файлу потрібно двічі клацнути на файлі,
який ми хочемо розпаковувати (переважно це є файли з розширенням гаг,
zip, arj та інші). Відкриється програма-архіватор, за допомогою якої ми
будемо розархівовути певний архів

Після натискування на кнопку Extract to появиться діалогове вікно в
якому ми можемо задати шлях розархівування файлів та каталогів, які
знаходяться в архіві.

Кнопка Extract створить каталог із іменем таким самим, як ім’я архіву,
куди запише всю розархівовану інформацію.

Крім архівів такого типу ще існують саморозпаковуючі архіви (розширення
ехе). При їх відкритті появляється вікно, де програма розархіватор питає
куди їй розпаковувати даний архів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020