.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Пролісок” (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 5375
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Пролісок”

Завдання

1. Виконати курсову роботу на тему: Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ
“Пролісок ”

2. Основні вихідні дані:

2.1.Варіант: прямий експорт

2.2.Об’єкт угоди: лікарські рослини

2.3.Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): DAF

2.4.Валюта ціни: долар США

2.5.Валюта платежу: долар США

2.6.Умови платежу.

2.6.1. Вид: готівка

2.6.2. Форма: акредитив

2.7.Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: запит, тверда
оферта 2.8.Конкурентні матеріали: ЗТК

3. Додаткові вихідні дані

3.1.Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури
країни контрагента

3.2.Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи_______

Дата отримання завдання_____________

Підпис студента:_________________

Завдання видав: старший викладач Ковальчук А.П.

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………………………………
………….і

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ

ОПЕРАЦІЙ……………………………………………………….
………………………………………………………………
……….t

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ
„ПРОЛІСОК”……………………………………………………..
…………..К

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТзОВ
„ПРОЛІСОК”……………………………………………………..
…1:

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним
партнером………………………………………………………
…U

4.2. Підготовка проекту
контракту………………………………………………………
…………………………….2(

4.3. Пророка базисних та валютно-фінансових умов
поставки………………………………………….21

4.4. Проведення переговорів та укладання
контракту………………………………………………………
.2(

ВИСНОВОК……………………………………………………….
………………………………………………………………
…..Т.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ:…………………………………………………….
………………….1\

ДОДАТКИ:

Додаток А: Проект контракту

ч

ВСТУП

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських суб’єктів.

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.[1]

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

5 Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть

бути:

1 .Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою

максимізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

і 5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні

виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки. [2]

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта. ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає
наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче
кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне
інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

І Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами

зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів,
підрядна кооперація та ін. Мета курсової роботи: оцінити ЗЕД ТзОВ
„Пролісок “. Завдання курсової роботи: оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ
„Пролісок”, встановити контакти з новим партнером, підготувати проект
контракту, провести переговори та укласти його.

6

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕО

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується
здійсненням комерційної операції.

Під зовнішньоекономічною комерційною операцією слід розуміти комплекс
дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання
торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного
характеру.

Об’єктами комерційних операцій є товари, послуги, науково-технічні
знання і досвід, технології тощо.

Міжнародні комерційні операції поділяються на основні, які здійснюються
між безпосередніми учасниками операції, та забезпечувальні (допоміжні),
пов’язані з переміщенням товару до покупця. Великий інтерес становлять
основні комерційні операції, кількість яких значно зростає з
поглибленням ринкових реформ в Україні.

До зовнішньоторгових операцій належать експортно-імпортні операції,
реекспортні та реімпортні операції, операції зустрічної торгівлі.

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для
передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Імпортні операції – це закупівля і ввезення іноземних товарів для
реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого
споживання підприємством-імпортером.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий
експорт та імпорт) або через посередника.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці,
промислові та торгові агенти, їхні функції полягають у пошуку іноземних
партнерів, підготовці документації і оформленні угод,
кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів,
післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезення за кордон
раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні
жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також
операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не
обов’язкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в
реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для
торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють
реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки
різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, яка здійснює
реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних
послуг, проведення страхових, кредитних та інших посередницьких
(забезпечувальних) операцій.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод
реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою – продає
його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність
території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних
економічних зон. Товари, які ввозять на територію таких зон, не
обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків. У
випадку продажу товарів

при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито, а у випадку
реекспорту – товари вивозяться без будь-яких митних формальностей.

Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як
реекспорт.

Реімпортна операція – це придбання і завезення з-за кордону раніше
експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки.
До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів,
повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні
склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин
товарами кордонів своєї країни – при вивезенні і при ввезенні.
Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до
реімпорту не належить.

Операції зустрічної торгівлі – це операції, при яких закупівля продукції
супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення
експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції
натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в
реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках
промислового співробітництва.

Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх
здійснення між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та
іноземним суб’єктом господарської діяльності оформляється єдиний
договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не
опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій
формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які
експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з
обов’язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які
обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних
потоків товарів відбувається, як правило, одночасно. Регулювання
бартерних операцій регламентується Указом Президента України “Про
регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності” № 85/95 від 27.01.1995 р.

До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
запропонованих покупцем, належать: комерційна компенсація; зустрічні
закупки; авансовані закупки; угоди типу “оффсет”; угоди типу “світч”.
При здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра
вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в
грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової
ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виторгу за
свої поставки.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову
вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає
як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій
формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному
контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів
партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, чаткова оплата початкової
поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в
розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що

експортер може передати свої зобов’язання із зустрічного імпорту третій
стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна
фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів,
що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які
вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні
списки товарів, які є невід’ємною частиною компенсаційної угоди.
Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об’єктів. В
цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові
кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини
продукції, виготовленої на споруджених об’єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони
означають зобов’язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю
третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер
виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов’язковою умовою
контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і
дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може
запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти
залишає у своїй країні, що йому вигідно.

Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В
контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати
підписання контракту підпише контракти з контрагентами з
країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену
суму.

При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів
партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє
на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.

Суть угоди типу “оффсет” полягає в тому, що експортуюча країна
погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної
поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу
дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з “джентльменськими угодами”
і не вимагають юридичного оформлення.

Змістом угоди типу “світч” є передача експортером своїх зобов’язань із
зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій
фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями
зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною
формою торгівлі.

В розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи
технологічного зв’язку між товарами. Для продажу чи обміну надходять
готові товари.

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового
співробітництва (співробітництво ца компенсаційній основі, виробнича
кооперація) пов’язані з виробничою сферою і передбачають особливий вид
зустрічних поставок.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку
іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та
інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від
зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

Від звичайної компенсаційної угоди операції такого типу відрізняються
великими обсягами. Крім того, їм, як правило, передує підписання
міждержавних угод про співробітництво.

Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з
обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.

Найтриваліші стійкі зв’язки між торговими партнерами, при яких торгівля
виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче
кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування,
договірна спеціалізація, спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій
(виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог
(обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може передавати
підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.

Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин
і етапів виробничих програм, здійснення, за необхідності, перерозподілу
капітальних вкладень.

Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного
економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому
партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту
та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як
тимчасове договірне об’єднання юридичне самостійних фірм.

Суть операцій на давальницькій сировині полягає в підписанні контракту
між контрагентами про перероблення сировини з оплатою за перероблення
частиною виготовленої продукції. Така ситуація виникає тоді, коли якась
країна має сировину, але не має переробних заводів.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок; ° вибір форми
і методів роботи на ринку; ° вибір контрагентів; ° аналіз і розрахунок
цін; ° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами; ° підготовка і
проведення переговорів; укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка

до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ „ПРОЛІСОК ”

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р.

ТзОВ „Пролісок” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у
визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ТзОВ „Пролісок” здійснює такі види ЗЕД:

1. Експортує лікарські рослини.

2. Імпортує сировину і матеріали.

3. Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”

товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами. Називаючи цей вид товариства “товариством з
обмеженою відповідальністю”, законодавець не має на увазі обмеження
відповідальності товариства як суб’єкта господарського права (юридичної
особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад,
лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження
відповідальності учасників товариства які несуть її ризик у межах своїх
вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з
обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не
повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також
у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд,
розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним
заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати,
діючої на момент створення товариства.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з
обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загаданих для
всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір
часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними
вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з
учасників зобов’язаний внести не менше ЗО відсотків зазначеного в
установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими
банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад
не пізніше одного року після реєстрації товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти
учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком
учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими
документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються
переважним правом придбання частки учасника, який її відступив,
пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому,
погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний
перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який
відступив її повністю або частково. Частку учасника товариства (після
повного внесення

ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року
зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам. Будь-який з
учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини
майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу
учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або
частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників,
що складаються з учасників або призначених ними представників. До
компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та
представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства;

7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення його організаційної структури;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових
вкладів;

9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10) виключення учасника з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
зазначену в статуті товариства;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. Статутом
товариства до компетенції зборів учасників можуть бути

віднесені й інші питання.

З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна
одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю
голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх
часток у статутному фонді). Збори учасників товариства з обмеженою
відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не
передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними,
якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у
сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребують
одностайності, — всі учасники. У товаристві з обмеженою відповідальністю
створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий
(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого
органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за
винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її
повноваженнями цьому визначено ст. 62 Закону України “Про господарські
товариства” та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами
учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб, її
діяльність регламентовано ст. 63 Закону України “Про господарські
товариства” –

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТзОВ „ПРОЛІСОК ”

Оцінку ефективності ТзОВ „Пролісок” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2002 – 2003 pp. Основні показники експортно-імпортних операцій
ТзОВ „Пролісок” наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ „Пролісок”

протягом 2002 – 2003рр.

Звітний період

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства 2002р.
2003р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. 13888,2 11899,81

2 Акцизні збори, тис.грн. 29,76031 29,74955

3 Мито і митні збори, тис.грн. 64,48147 69,41599

4 Транспортні витрати, тис.грн. 942,4131 1090,816

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. 496,0072 495,8254

6 Складські витрати, тис.грн. 248,003 99,16553

7 Експедиторські витрати, тис.грн. 238,0837 158,6646

8 Страхові витрати, тис.грн. 59,52063 39,66644

9 Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. 49,60013 99,16553

10 Виробнича собівартість продукції, тис.грн. 44640,65 39666,03

11 Позавиробничі витрати, тис.грн. 4960,072 4958,255

12 Ціна імпорту, тис.грн. 9,9205 10,41206

13 Кількість імпорту, тис.грн. 2182,432 1983,302

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис.грн. 1,014448 1,014125

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
50700,16 52708,73

Оцінку ефективності ТзОВ „Пролісок ” здійснюємо в такій послідовності:
1. Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

CH = CT + СЭР + Сскл + СЕКСПЕД + ССТР + Сщ (1), Де

Ст- транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн. СЗР –
вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. Сскл – складські витрати,
тис.грн. СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн. ССТР – страхові
витрати, тис.грн. Сщ – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН2ооз= 1090,816+495,8254+99,16553+158,6646+39,66644+99,16553 = 1983,304

(тис.грн.)

СН2оо2= 942,4131+496,0072+248,003+238,0837+59,52063+49,60013 = 2033,628

(тис.грн.)

2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

Сзт Імп = CK + CH + CA + CM (2), Де

Ск – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. Сн – накладні
витрати, тис.грн. СА – акцизні збори, тис.грн. CM – мито і митні збори,
тис.грн.

Сзт Імп2003 = 11899,81+1983,304+29,74955+69,41599 = 13982,28 (тис.грн.)
С3тімп2оо2 = 13888,2+2033,628+29,76031+64,48147 = 16016,07 (тис.грн.)

3. Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

:к ВРвкс г = (3),

KKB Де

ВРвкс к – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

Ккв – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

52708,73

ВРЕксг20оз = =51974,6 (тис.грн.)

1,014125

50700,16

ВРЕКсг2оо2 =—————– = 49978,06 (тис.грн.)

1,014448

4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІмп = ЦІмп х NIMH (4), Де

ЦІмп – середня ціна імпорту, тис.грн. – кількість імпорту, т.

ВРІмп2ооз = 10,41206×1983,302 = 20650,25 (тис.грн.) ВРІмп 2002 =
9,9205×2182,432 = 21650,81 (тис.грн.)

5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

Сзт ЕКС = СВИР + Спв (5), Де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн. Спв – позавиробничі витрати,
тис.грн.

СзтЕкс2ооз = 39666,03+4958,255 = 44624,29 (тис.грн.) С3ТЕКС2002 =
44640,65+4960,072 – 49600,72 (тис.грн.)

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

= ВРІмп – Сзт Імп (6),

де,

ВРшп – виручка від імпорту, тис.грн.

Сзт Імп – витрати на імпорт, тис.грн.

2003 = 20650,25 – 13982,28 = 6667,975 (тис.грн.) 2002 = 21650,81 –
16016,07 = 5634,741 (тис.грн.)

7.Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС ~ ВРЕКс г – Сзт ЕКС (7), де

ВРвкс г – виручка від експорту за готівку, тис.грн. Сзт ЕКС – витрати на
експорт, тис.грн.

ПЕКС 2003 = 51974,6 – 44624,29 = 7350,316 (тис.грн.) ПЕКС2002 = 49978,06
– 49600,72 = 377,3406 (тис.грн.)

8.Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = Сзт ЕКС + Сзт Імп (8), Де

Сзт ЕКС – витрати на експорт, тис.грн. Сзт Імп – витрати на імпорт,
тис.грн.

ВЕкс-Імп2ооз = 44624,29+13982,28 = 58606,56 (тис.грн.) ВЕКС-ІМП 2002 =
49600,72+16016,07 = 65616,79 (тис.грн.)

9. Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базове
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + Пщп (9), Де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн. – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКс-Імп20оз = 7350,316+6667,975 = 14018,29 (тис.грн.) ПЕКС-ІМП2002 =
377,3406+5634,741 = 6012,082 (тис.грн.)

10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП ЕЗЕД = ——————- х 100 (10),

ВЕКС-ІМП де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн. ВЕКС-ІМП
– експортно-імпортні витрати, тис.грн.

14018,29

ЕЗЕД 2003 =——————– х 100 = 24%

58606,56

6012,082

ЕЗЕД 2002 =——————-х 100 – 9 %

65616,79

Отримані результати зводимо в табл 2.

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому
періоді склала 261%.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
8006,209 грн. і 133%, а витрати експортно-імпортні знизились на 7010,23
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 6972,975
грн. і 1847% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1033,233
грн. та 18%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 4976,43 грн. та 89 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2033,79 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за
готівку збільшилась на 1996,543 грн. і 3%, а також витрат на експорт,
які зменшились на 4976,43 грн., що в порівнянні з базовим роком склало
89%.

Прибуток від імпорту зріс на 1033,233 грн. та 18%. Це зумовлено тим, що
виручка від імпорту знизилась на 1000,56 грн. та 5%. і зниженням витрат
на імпорт на 2033,79 грн. та 13% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 4976,43 грн., що в порівнянні з базовим
роком складає 89%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на 4974,62
грн. та 12% виробничої собі вартості і зниження позавиробничих витрат на
1,81684 грн. та 1% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2033,79 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 87%.

Таблиця 2 Показники для аналізу ефективності ЗЕД ТзОВ „ Пролісок ”

Вел^ гчина Від> ..илення

Показники Індекс Одиниця виміру Аналізована Базова Абсолютне Відносне

%

1 2 3 4 5 6 7

Ефективнісь ЗЕД ЕЗЕД % 24 9 15 261

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис.грн. 14018,29
6012,082 8006,209 233,1687

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис.грн. 58606,56 65616,79 -7010,23
89,31641

Прибуток від експорту ПЕКС тис.грн. 7350,316 377,3406 6972,975 1947,926

Прибуток від імпорту ПІмп тис.грн. 6667,975 5634,741 1033,233 118,3368

Витрати на експорт Сзт ЕКС тис.грн. 44624,29 49600,72 -4976,43 89,96702

Витрати на імпорт Сзтімп тис.грн. 13982,28 16016,07 -2033,79 87,30154

Виручка від експорту за готівку ВРвкс г тис.грн. 51974,6 49978,06
1996,543 103,9948

Виручка від імпорту ВРІмп тис.грн. 20650,25 21650,81 -1000,56 95,37865

Коефіцієнт кредитного впливу KKB част. од. 1,014125 1,014448 -0,00032
99,96809

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРнкс к
тис.грн. 52708,73 50700,16 2008,566 103,9617

Виробнича собівартість СВИР тис.грн. 39666,03 44640,65 -4974,62 88,85631

Позавиробничі витрати СПБ тис.грн. 4958,255 4960,072 -1,81684 99,96337

Середня ціна імпорту ЦІМП тис.грн. 10,41206 9,9205 0,491559 104,955

Кількість імпорту NIMH т. 1983,302 2182,432 -199,13 90,87577

Контрактна вартість сировини Ск тис.грн. 11899,81 13888,2 -1988,39
85,68285

Накладні витрати Сн тис.грн. 1983,304 2033,628 -50,3239 97,52541

Акцизні збори CA тис.грн. 29,74955 29,76031 -0,01077 99,96382

Мито і митні збори CM тис.грн. 69,41599 64,48147 4,934518 107,6526

Транспортні витрати за базисом постачання CT тис.грн. 1090,816 942,4131
148,4033 115,7472

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис.грн. 495,8254 496,0072 -0,1818
99,96335

Складські витрати Сскл тис.грн. 99,16553 248,003 -148,837 39,98562

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис.грн. 158,6646 238,0837 -79,4191
66,64237

Страхові витрати CCTP тис.грн. 39,66644 59,52063 -19,8542 66,64318

Інші витрати Си тис.грн. 99,16553 49,60013 49,56541 199,93

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ

4.1. ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ З ІНОЗЕМНИМ ПАРТНЕРОМ

Способом вставлення контакту з іноземним контрагентом є запит і тверда
оферта. В даному випадку ініціатива встановлення контакту надходить від
покупця. Його звертання до продавця з проханням надіслати оферту
надсилається у вигляді запиту.

Продавець відсилає покупцю тверду оферти. Тверда оферта – це письмова
пропозиція на продаж визначеної партії товару, що надана оферентом
одному можливому покупцю, з указівкою терміну, протягом якого продавець
є зв’язаним своєю пропозицією і не може зробити аналогічну пропозицію
іншому покупцеві.

Якщо покупець згодний з усіма умовами оферти, він посилає продавцю
письмове підтвердження що містить беззастережний акцепт, тобто свою
згоду прийняти без змін усі умови твердої оферти продавця.

Встановлення контакту з німецьким контрагентом здійснюємо в такій
послідовності рис 1.

Рис 1. Встановлення контракту з німецькою фірмою „Херба”.

ТзОВ “Пролісок” вул. Карпатська 68 м. Хуст, Україна 18.04.2004 Запит
Шановне панство! 3 довідника торговельних фірм України ми дізнались, що
Ваша фірма є одним з провідних експортерів лікарських рослин. Наше
підприємство зацікавлене в придбанні цієї продукції, тому ми просимо
вислати Вашу ділову пропозицію на поставку 10000 кг. лікарських рослин.
Сподіваємось що між нами виникне тривала та плідна співпраця.

Директор фірми “Херба” Дітмар Штрунц

Фірма “Херба” Гановер, вул. Десталь Німеччина Оферта м. Хуст 22.04.2004

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пролісок” пропонує Вам придбати
на умовах, перерахованих нижче, наступний товар. Найменування товару:
лікарські рослини Кількість: 10000кг. Ціна: 8,5 дол. США за кг. Загальна
сума: 85000 Умови поставка: Поставка до кордону (DAF) Умови оплати:
безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на 60 днів на
користь ТзОВ “Пролісок” протягом 15 днів з дати отримання нашого
повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням АКБ
“Аваль”, м. Хуст. Платіж здійснюється проти надання наступних
документів: – рахунку-фактури; – відвантажувальної специфікації; –
транспортної накладної. Строк поставки: червень ц.р. Дія оферти: оферта
тверда, строк дії оферти – за 5 днів з дати відправлення.

Директор ТзОВ “Пролісок” Сідун О.І.

Рис 2. Запит та тверда оферта для встановлення контакту з Іноземним

контрагентом.

4.2 ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ.

На основі телефонних переговорів між ТзОВ “Пролісок ” та німецькою
фірмою “Херба” було узгоджено, що проект контракту буде готувати
продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

1. Предмет контракту.

2. Ціна та сума контракту.

3. Строки поставки.

4. Санкції.

5. Оплата.

6. Упаковка та маркування.

7. Страхування.

8. Експортна ліцензія.

9. Форс-мажор.

10. Арбітраж та керівний закон. 11.Інші умови.

12.Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ

КОНТРАКТУ

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є: «Поставка до
кордону» (DAF).

«Поставка до кордону» означає, що обов’язки продавця вважаються
виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт у
зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на « митний кордон»
країни, зазначений в договорі Термін «кордон» можна використовувати для
будь – якого кордону, включаючи країни експорту. Тому надзвичайно
важливо, щоб розглядуваний кордон був точно визначений шляхом зазначення
у терміні пункту і місця. Ці умови призначені для застосування головним
чином при перевезенні товару залізницею або автомобільним транспортом,
але вони можуть застосовуватися незалежно від способу перевезення.

А. ТзОВ „ПРОЛІСОК” зобов’язана А.1. Поставка товару відповідно до
договору.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому
електронне повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором. А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів або інший документ, необхідний для
надання товару у розпорядження покупця.

Виконати всі митні формальності, потрібні для вивезення товару в
зазначене місце поставки на кордоні, а в окремому випадку – для їхнього
попереднього перевезення через іншу країну. А.З. Договір перевезення і
страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару
до зазначеного місця поставки на кордоні (включаючи його транзит через
одну або кілька третіх країн, якщо це потрібно).

Якщо, певний пункт у зазначеному місці поставки на кордоні не
передбачений або якщо він не визначений практикою, то продавець може
обрати пункт у зазначеному місці поставки, який найбільш відповідає його
цілям.

б) Договір страхування. Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар у розпорядження покупця в зазначеному місці поставки на
кордоні в дату або строк, передбачений у договорі купівлі-продажу. А.5.
Перехід ризиків.

Згідно з пунктом Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до
того часу, поки він не буде поставлений відповідно до пункту А.4. А.6.
Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

• нести всі витрати по товару до того моменту, коли він поставлений
відповідно до пункту А.4, а також на додаток до витрат, викликаних

пунктом А.За, витрати по розвантажувальним операціям (включаючи збори за
користування ліхтерами і перевіз у межах порту), якщо необхідно або
прийнято розвантажувати товар після прибуття в зазначене місце поставки
на кордоні з метою надання його в розпорядження покупця; • сплатити
витрати» пов’язані з митними формальностями, потрібними для вивозу, а
також усі мита, податки та інші офіційні збори, виплачувані при вивозі,
а в потрібному випадку – для їхнього перевезення через треті країни
перед поставкою відповідно до пункту А.4. А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про відправлення товару в зазначене місце на
кордоні, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того,
щоб дати можливість покупцю вжити заходів, які звичайно потрібні для
прийняття товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За рахунок продавця надати покупцю звичайний документ або інше Свідоцтво
поставки товару в зазначене місце на кордоні. На прохання покупця надати
останньому на його ризик і за його рахунок наскрізний транспортний
документ, звичайно одержуваний в країні відправлення, що охоплює на
звичайних умовах перевезення товару від пункту відправлення в цій країні
до зазначеного покупцем місця остаточного призначення в країні імпорту.

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути
замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ. А.9. Перевірка, упаковка,
маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для того, щоб
поставити товар у відповідності з пунктом А.4.

Забезпечити за свій рахунок упакування (за виключенням випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти товар, що є
предметом договору, без упаковки), звичайне для поставки товару на
кордон і для подальшого перевезення тією мірою, в якій обставини
(наприклад, вид перевезення, призначення) були відомі продавцю до
укладання договору купівлі-продажу. Упаковка повинна мати відповідне
маркування. АЛО. Інші зобов’язання.

На прохання покупця посприяти йому вповні на його ризик і за його
рахунок в одержанні будь-яких документів або еквівалентних електронних
повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні
відправлення або передані в цю країну й(або) в країні походження товару,
що можуть бути потрібними покупцю для ввозу товару, а в окремому випадку
– для перевезення через треті країни. Упаковка повинна мати відповідне
маркування.

Б. Фірма “ХЕРБА”, зобов’язана Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу. Б.2. Ліцензії,
дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності в
зазначеному пункті поставки на кордоні або в будь-якому іншому місці для
ввозу товару, а в окремому випадку для їх подальшого перевезення. Б.З.
Договір перевезення. Немає зобов’язань. Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару, як тільки він буде наданий в його
розпорядження згідно з пунктом А.4. Б.5. Перехід ризиків

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар
поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4. Якщо покупець
не може надати повідомлення відповідно до пункту Б. 7, то він повинен
нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи з погодженої
дати або закінчення обумовленого строку поставки, але за умови, що товар
був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений
або іншим “чином позначений як товар, що є предметом даного договору.
Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по договору з моменту, коли він наданий у
розпорядження покупця згідно з пунктом А.4. Якщо покупець не зможе
прийняти поставку товару після того, як він наданий в його розпорядження
згідно з пунктом А.4, або надати повідомлення відповідно до пункту Б.7,
то він повинен нести всі викликані цим додаткові витрати, але за умови,
що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно
відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного
договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару, а в
окремому випадку – для його подальшого перевезення. Б.7. Повідомлення
продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначати час у межах застереженого
строку і (або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити
продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ і(абб) інше свідоцтво доставки у
відповідності з пунктом А.8. Б.9. Перевірка товару.

Нести, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Нести всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10, і
відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнав продавець при наданні
допомоги у відповідності з цим пунктом.

За необхідності, на прохання продавця, надати йому на ризик і за рахунок
покупця дозвіл валютного контролю, перепустки, інші документи чи їх
засвідчені копії, або адресу остаточного місця призначення товару в
країні імпорту з метою одержання наскрізного документа на перевезення
або будь-якого іншого документа, передбаченого у пункті А. 8.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде долар
США.

Форма розрахунку – акредитивна.

Розрахунок між контрагентами здійснюємо в такій послідовності рис 3.

Після укладання контракту (1) ТзОВ “Пролісок” готує товар до
відвантаження, про що повідомляє фірму “Херба” (2). Отримавши таке
повідомлення покупець направляє своєму банку доручення на відкриття
акредитиву (3). Імпортер, який дає доручення на відкриття акредитиву
називається наказодавцем, банк який відкриває акредитив називається банк
-емітент. Акредитив направляється експортеру через той банк, який його
обслуговує (4) , в завдання якого входить повідомлення про відкриття
акредитиву експортера. Отримавши від емітента акредитив авізуючий банк
перевіряє його достовірність і передає експортеру (5). Отримавши
транспортні документи від перевізника (7) експортер передає їх разом з
іншими в свій банк (8). Після перевірки банк експортера відсилає
документи банку емітенту для оплати (9). Після перевірки документів
емітент переказує суму платежу банку експортера (10). Дебатуючий рахунок
імпортера (11), авізуючий банк зараховує виручку експортеру (12).
Імпортер отримавши від банку документи (13) стає власником товару.

4.4 ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “Херба” нами був складений
попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих
розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками
ТзОВ’ТІролісок” в особі директора Сідун О.І. та представником фірми
“Херба” в особі генерального директора Д. Штрунца, в місті Хуст.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували довідкові та
інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
німецькій мові. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.
Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та німецькій мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Сідун Т.І. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

висновок

ТзОВ „Пролісок” являється суб’єктом ЗЕД. Підприємство імпортує сировину
з закордону і реалізує частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД ТзОВ „Пролісок” показала, що в аналізованому
році ефективність ЗЕД фірми в порівнянні з базовим роком зросла. Згідно
проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому періоді
склала 261%.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
8006,209 грн. і 133%, а витрати експортно-імпортні знизились на 7010,23
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 6972,975
грн. і 1847% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1033,233
грн. та 18%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 4976,43 грн. та 89 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2033,79 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за
готівку збільшилась на 1996,543 грн. і 3%, а також витрат на експорт,
які зменшились на 4976,43 грн., що в порівнянні з базовим роком склало
89%.

Прибуток від імпорту зріс на 1033,233 грн. та 18%. Це зумовлено тим, що
виручка від імпорту знизилась на 1000,56 грн. та 5%. і зниженням витрат
на імпорт на 2033,79 грн. та 13% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 4976,43 грн., що в порівнянні з базовим
роком складає 89%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на 4974,62
грн. та 12% виробничої собі вартості і зниження позавиробничих витрат на
1,81684 грн. та 1% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2033,79 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 87%.

В поточному році, ТзОВ „Пролісок ” уклав угоду з німецькою фірмою
„Херба” на поставку своєї продукції.

Встановлення контакту з контрагентом здійснювалось з допомогою запиту та
твердої оферти. Для розрахунків між сторонами було використано
акредитивну форму розрахунку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І.

Кредісова. – K., 1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

З.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства:”

Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. -М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.
Підручник. – Житомир: 1111 «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.:

КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник

Верховної Ради України. – 1991. – №29.

Ю.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від

06.09.2001р., №201.

11.Закон України “Про власність”.

12.3акон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

13.Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

14.3акон України “Про господарські товариства”.

Додаток А КОНТРАКТ № 57

м. Хуст „14″ червня 2004р.

Фірма ТзОВ “ПРОЛІСОК” названа у подальшому «Продавець», в особі
директора Сідун Олександри Іванівни з однієї сторони, і фірма “Херба”
названа у подальшому «Покупець», в особі генерального директора Дітмара
Штрунца з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки: DAF кордон
лікарські рослини (Grataegus ucrainica Pojark) (в подальшому названі
«Товари»), що перераховані в Додатку № 1 до цього Контракту, який
складає його невід’ємну частину, на суму 85000 дол. США на умовах,
вказаних в Контракті.

2. ЦІНИ ТА СУМА КОНТРАКТУ

2.1 .Загальна сума Контракту складає 85000 дол. США

2.2. Ціни за Товари вказані в Додатку № 1 та розуміються: DAF – кордон
м. Рава-Руська, включаючи вартість експортної упаковки, тари та
маркування.

2.3. Ціни тверді та не підлягають перегляду.

3. СТРОКИ ПОСТАВКИ

3.1. Вказані в п. 1 цього Контракту Товари будуть поставлені протягом З
(трьох) місяців після отримання Продавцем повної суми цього Контракту.

3.2. До зазначеного строку Товари мають бути виготовлені, випробувані,
упаковані, замарковані та поставлені.

3.3. Дострокова поставка допускається.

3.4. Датою поставки вважається дата накладної.

3.5. Продавець повинен повідомити Покупцю по факсу протягом 24 годин з
моменту відвантаження наступні дані:

– дату відвантаження;

– номер накладної;

– найменування Товарів;

– номер контракту;

– кількість місць

4. САНКЦІЇ

4.1. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються. Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1%за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без

будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

4.2. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка. Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом ЗО (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

4.3. Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за не поставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

5. ОПЛАТА

5.1. Для оплати Продавцю поставки Товарів, Покупець відкриває акредитив
доларах США на загальну суму Товарів по цьому Контракту, який
оплачується по поданню. Отримання Продавцем акредитиву не пізніше ніж за
60 (шістдесят) днів після підписання цього Контракту. З цього Контракту
такий акредитив має знаходитися у повній відповідності з вимогами,
викладеними в Додатку №2. Оплата за поставлені Товари повинна
провадитись в повному обсязі на рахунок Продавця в наступну адресу: м.
Хуст, вул. Шевченка, 13 ,з зазначенням номера рахунку – фактури
Продавця, як підстави для оплати.

5.2. Продавець має право зводити баланс між будь – якою сумою, що
належить Покупцю та будь – якою сумою, що належить Продавцю від Покупця.

6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

6.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати, при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під час
транспортування з урахуванням перевалок, а також збереження товарів від
атмосферного впливу

6.2. Усі мішки повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача:

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт №

Продавець

Наряд №

Транс №

Мішок №

Вага брутто, кг.

Вага нетто, кг.

6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

7. СТРАХУВАННЯ

Товар по цьому Контракту від заводу Продавця до кордону застрахований
Продавцем за свій рахунок.

8. ЕКСПОРТНА ЛІЦЕНЗІЯ

Отримання експортних ліцензій, якщо такі потрібні, є обов’язком
Продавця. Всі витрати, пов’язані з їх отриманням, також несе Продавець.

9. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і

з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11.ІНШІ УМОВИ

11.1. Всі збори, податки та митні витрати на території країни Продавця
оплачуються Продавцем, на території країни Покупця – Покупцем.

11.2. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

11.3. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.4. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та німецькою мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН Продавець: Покупець:

Україна, 90400, Німеччина,54278

Закарпатська обл., м. Гановер,

м. Хуст вул. Десталь 34

вул. Карпатська 68 тел./факс+440563374652

тел./факс+38(03142)688-85-01 РР№649887623503781 в

РР№3 57841268945217 Національному банку

в АКБ „Аваль” Німеччини, МФО 733409 МФО № 58796

За Продавця За Покупця

(Сідун О.І.) (Д. Штрунц)

м. п. м. п.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020