.

АПК Карпатського економічного району (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
393 7919
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Розміщення продуктивних сил”

на тему:

“АПК Карпатського району”

План

Вступ

Розділ І. Місце АПК України в народногосподарському комплексі. Галузева
структура АПК

Розділ 2. Загальні відомості про Карпатський економічний район

Розділ 3. Природно-ресурсні передумови для розвитку АПК

в Карпатському економічному районі

Розділ 4. Огляд розміщення та розвитку основних галузей АПК Карпатського
району

Розділ 5. Проблеми АПК Карпатського економічного району

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Тема даної курсової роботи: “Агропромисловий комплекс Карпатського
району”.

Актуальність обраної теми випливає з того, що АПК один з найбільших і
найважливіших секторів економіки України. Від рівня його розвитку,
стабільності функціонування, особливо сільського господарства, залежить
стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і
зовнішнього ринків, рівень життя населення. Це ж саме відноситься до
Карпатського економічного району. Слід зазначити, що сумарний
природно-ресурсний потенціал Карпатського району становить 9,7%
потенціалу ресурсів України, що говорить про велику перспективу для
розвитку АПК на території району.

Також Карпатський економічний район межує з багатьма іншими країнами, а
це відкриває широкі можливості для розвитку таких розвинених галузей АПК
даного району як харчової промисловості, лікеро-горілчаної та ін.

В даній роботі ставлю перед собою мету дослідити такі питання як місце
АПК в народногосподарському комплексу України, чинники, які впливають на
розміщення галузей АПК Карпатського економічного району, огляд основних
галузей АПК Карпатського району, їх проблеми і перспективи розвитку.

На мою думку, розкриття саме цих питань дає змогу якнайкраще розкрити
тему курсової роботи.

Під час розкриття теми були використані таблиці, картосхеми, які
допомагають відобразити динаміку процесів розвитку АПК Карпатського
економічного району протягом тривалого часу.

Розділ І. Місце АПК України в народногосподарському комплексі. Галузева
структура АПК

Агропромисловий комплекс (АПК) – один з найбільших і найважливіших
секторів економіки України. Від рівня його розвитку, стабільності
функціонування, особливо сільського господарства, залежить стан
економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і
зовнішнього ринків, рівень життя населення.

АПК України дає 95% продовольчих ресурсів, за рахунок його продукції
формується понад 2/3 фонду споживання. Продукція АПК в експортному
потенціалі країни становить 26,5%, в тому числі сільського господарства
– 14%, харчової і переробної промисловості – 12,5%. На сільське
господарство припадає близько 20% загального обсягу валового продукту
держави. В Білорусі та Казахстані, наприклад, цей показник становить
відповідно 13% і майже 7%.

Високою є частка України в загальноєвропейському поділі праці. Займаючи
19,4% площі сільськогосподарських угідь, у тому числі 27,3% ріллі, вона
у 2003 р. виробляла 13,2% зерна, 20,6% цукрових буряків, 23,5%
соняшнику, 6,5% м’яса, 11,6% молока.

У світовому масштабі Україна виділяється виробництвом цукрових буряків,
соняшнику, картоплі. Незважаючи на аграрну кризу і значний спад
сільськогосподарського виробництва, Україна за рівнем виробництва
продукції надушу населення не поступалася як країнам Європи, так і
світу. За даними Інституту аграрної економіки УААН, у 2003 р.
виробництво зерна на душу населення в Україні становило 490,5 кг, у
світі -365,2 кг, цукрових буряків – відповідно 442,0 кг і 44,3 кг.

Роль АПК у забезпеченні національної і продовольчої безпеки суспільства
є визначальною.

Розв’язання продовольчої проблеми є основним пріоритетом аграрної
політики держави.

До агропромислового комплексу входять:

галузі, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства і
АПК;

власне сільське господарство (рослинництво, тваринництво);

галузі промисловості, що переробляють сільськогосподарську сировину;

виробнича й соціальна інфраструктура (заготівля, зберігання,
транспортування і реалізація продукції, підготовка кадрів тощо).

В сучасних умовах функціонують такі форми організації агропромислового
виробництва – державні сільськогосподарські підприємства,
кооперативно-орендні (на основі приватної власності), товариства з
обмеженою відповідальністю, що широко використовують оренду земельних і
майнових паїв інших колишніх членів реорганізованих КСП. селянські
(фермерські) господарства, в тому числі і такі, що використовують
земельні і майнові паї колишніх членів реорганізованих КСП, приватні
сільськогосподарські підприємства (ПСП).

У процесі здійснення аграрної реформи на засадах приватної власності
вдосконалюються існуючі форми господарювання та виникають нові.

У структурі аграрного сектора України домінують галузі рослинництво й
тваринництво. Валова продукція сільського господарства в 2003 р. у
становила 25360 млн грн. За останні роки частка тваринницької продукції
у ній знизилася до 43,5%.

Розділ 2. Загальні відомості

про Карпатський економічний район

Площа – 56,6 тис. км2.

Населення – 6412,0 тис. осіб (на 01.01/2001 р.).

Склад – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області.

Місце району в економіці України. Карпатський економічний район об’єднує
південно-західні області України І межує на півночі з Поліським, на
сході – з Подільським економічними районами. На заході й півдні його
межі збігаються з державним кордоном України (рис 26). Прикордонне
положення, наявність важливих залізничних і безрейкових шляхів
сполучення сприяють налагодженню тісних економічних зв’язків зі східними
та південними районами України, а також з Молдовою, Румунією, Угорщиною,
Словаччиною, Польщею, Білоруссю. Це, у свою чергу, дає змогу розвивати
на території району галузі, які б виробляли експортну продукцію чи
забезпечували її транзит.

Зручне економіко-географічне положення істотно впливає на формування
галузевої структури господарського комплексу Карпатського економічного
району. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно
розвивати металомістке машинобудування Це зумовлено ще й тим, що власних
запасів сировини район не має. Проте близькість до європейських країн,
прикордонне положення сприятливо вливають на формування кооперативних
зв’язків на рівні як підприємств, так І цілих галузей. Особливо це
стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних
стосунків з країнами Західної Європи сприяє досить розвинена мережа
транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є
частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислове
розвинені регіони цих частин світу між собою.

Площа економічного району становить 9,4 % території країни. За
адміністративно-територіальним поділом (на 01.01.2002 р.) у його складі
58 адміністративних районів, 165 міських населених пунктів та 3596 сіл.

Рівень економічного розвитку оцінюється як середній. Розмір
національного доходу на душу населення перевищує
середньореспубліканський лише у Львівській області. Промисловий комплекс
регіону виробляє майже 12% промислової продукції України, в тому числі
продукції машинобудування і металообробки 10,9%, електроенергетики –
7,1%, хімічної та нафтохімічної – 13%, лісової, деревообробної та
целюлозно-паперової промисловості – 32.7%. За випуском автобусів,
автонавантажувачів, алмазних інструментів, сірки, калійних добрив район
виступає монополістом. Проте останнім часом поглиблюються тенденції до
соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих
зв’язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації,
поглиблення диспропорцій у рівнях життя в містах і селах, рівнинній і
гірській частинах, деградації природи Карпат, занедбання
історико-культурних цінностей.

Розділ 3. Природно-ресурсні передумови для розвитку АПК

в Карпатському економічному районі

Територія району відзначається різноманітністю природних умов і
ресурсів. Рельєф, горбистий на Подільській височині й низовинний на
Малому Поліссі та Верхньосанській рівнині, на південь змінюється на
височинний у Передкарпатті та гірський у південній і центральній
частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської низовини
Абсолютні висоти сильнорозчленованої Подільської височини сягають
350-470 м, а в передгір’ях – 500-550 м. Українські Карпати простягаються
з північного заходу на південний схід на 280 км. Ширина їх пасма –
близько 100 км, площа -понад 24000 км2. Тут знаходиться найвища гора в
Україні Говерла (2061 м). Поверхня Закарпатської рівнини слабо нахилена
у бік Тиси. На фоні одноманітної поверхні піднімаються острівні гори,
серед яких найбільшим є Берегівське горбогір’я.

Територія району розташована в атлантико-континентальній кліматичній
області і характеризується теплим помірно-вологим кліматом. Кількість
сонячної радіації зростає від 95 ккал/см2 у рівнинній частині до 105
ккал/см2 на Закарпатті. Середні температури січня коливаються по
території залежно від рельєфу від мінус 3 до мінус 6 °С, а липня -від 14
до 21 °С. суми активних температур-від 1600 °С (Мармарощина) до 3200 °С
(Закарпаття). Опадів найбільше випадає в Карпатах (на найвищих хребтах
1600-2000 мм), зменшення їх спостерігається паралельно хребтам до
650-700 мм на Поділлі та Закарпатті.

Територія Карпатського економічного району добре забезпечена водними
ресурсами. Найбільші ріки -Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса. Водні
ресурси місцевого формування становлять 15,7 км3. їх об’єми з розрахунку
на одного жителя коливаються від 747 до 6390 м3. Експлуатаційні запаси
підземних вод сягають 763,9 млн м3. У межах району є значні запаси
мінеральних вод. зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони добре
вивчені, але використовуються ще недостатньо

Дуже різноманітний грунтовий покрив Карпатського економічного району.
Гірські ділянки вкриті переважно бурими гірсько-лісовими грунтами в
поєднанні з дерново-буроземнпми. гірсько-лучними га лучними. Оглеєні їх
різновиди широко представлені в Придунайській низовині. Потужність
гумусового шару таких грунтів до 36 см, а вміст гумусу 5-7%. У
Подільській частині переважають чорноземи опідзолені й світло-,
темно-сірі та сірі опідзолені грунти.

У Передкарпатській частині Чернівецької, Львівської та
Івано-Франківської областей переважають дерново-підзолисті грунти й
оглеєні їх форми у комплексі з буроземпо-підзолистимп та лучними
грунтами по зонах річок У Закарпатській низовині домінують дернові
опідзолені суглинкові грунти та оглеєні їх види з незначними домішками
лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з
дерново-буроземними, грунтами. У Чернівецькій області, у долині р. Прут,
поширені лучно-чорноземні та лучні грун ги, а на Прут-Дністровському
межиріччі – чорноземи опідзолені, світло-сірі та сірі опідзолені грунти.
Найстрокатіший ґрунтовий покрив у центральних і північних районах
Львівської області. У перших переважають світло- й темно-сірі опідзолені
грунти у поєднанні з дерновими, торфо-болотними, лучними, чорноземними
грунтами, у других типовими є дернові, світло-сірі, лучні та
лучно-чорноземні зі значними домішками карбонатних грунтів. На Малому
Поліссі переважають дернові глеюваті, темно-сірі й сірі лісові грунти.

Карпатський економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами –
покрита лісом площа становить 60°/о Ліси дають сировину для галузей
економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче й
природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина.
Видовий склад лісу змінювався за рахунок скорочення площ під буком та
ялицею і розширення площ під смерекою, на яку тепер припадає 16% запасу
деревини. Ліси району багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин.
Карпати є третім районом України за збором лікарських рослин.

Сумарний ПРП Карпатського району становить 9,7% потенціалу ресурсів
України. У компонентній структурі ПРП найбільше значення мають земельні
– 30,7% (у Чернівецькій області 50,0%), водні – 26,45% та рекреаційні
ресурси – 21,3%. Район значно виділяється в Україні лісовими ресурсами,
на які припадає у структурі ПРП 14,7% проти 4,2% по Україні. Разом з тим
особливості рельєфу зумовили зменшення компонентної частки земельних та
зростання рекреаційних ресурсів.

Отже, Карпатський економічний район має всі умови для успішного розвитку
різноманітних галузей АПК.

Розділ 4. Огляд розміщення та розвитку основних галузей АПК
Карпатського району

Сільське господарство Карпатського економічного району спеціалізується
на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м’ясо-молочному
і м’ясо-вовняному тваринництві. В Закарпатті розвинене виноградарство, в
усіх областях – садівництво. У 2003 р. тут вироблено 64,6%
сільськогосподарської продукції від обсягів виробництва в 2001 р.

Найбільшого спаду зазнала галузь у Чернівецькій області, де обсяги
виробництва порівняно з базовими скоротилися майже вдвічі. Найменше
кризові явища торкнулися сільськогосподарського виробниива на
Закарпатті. Тут обсяги його скоротилися на 25% проти 1990 р. Всього в
2003 р. в районі вироблено сільськогосподарської продукції на суму 2831
млн грн. у цінах 1996 р. (у 1990 р. – 4583 млн грн.).

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 5661 тис. га, в
тому числі ріллі 1762 тис. га, сіножатей і пасовищ – 761 тис. га.
Посівні площі сільськогосподарських культур становлять 1714 тис. га
(проти попередніх років скоротилися на 19 тис. га).

Під зерновими зайнято 679 тис. га ( найбільше у Львівській області

– 325 тис.га, найменше в Закарпатській – 68 тис. га). Площі посівів
зернових дещо зросли. Валовий збір зерна в 2003 р. становив 1366 тис.т,
у тому числі у Львівській – 573, Чернівецькій – 336, Івано-Франківській
– 267, Закарпатській – 190 тис.т. Серед зернових найбільше значення
мають озима пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують також жито, овес,
гречку, із зернобобових – сою, горох, вику та ін.

Під технічні культури відведено 95 тис.га (найбільше у Львівській
області – 43 тис. га, найменше в Закарпатській – 3 тис. га). Останнім
часом площі посівів їх скоротилися на 12 тис. га. Провідна культура в
Подільській частині району – цукрові буряки, валовий збір яких у 2003 р.
становив 1048 тис.т. Збитковість виробництва, великі витрати на
вирощування цукрових буряків, відсутність ринків збуту і належної
інфраструктури для забезпечення повного технічного ланцюга від
виробництва до доведення готової продукції до споживача на фоні майже
повного самоусунення держави від розв’язання проблем розвитку
бурякоцукропромислового підкомплексу призвели до того, що лише за
минулий рік виробництво цукросировини зменшилося майже вдвоє. У
Передкарпатській частині широко вирощують льон-довгунець, на Закарпатті
– тютюн. З олійних переважають посіви соняшнику. Його валовий збір у
2003 р. становив 3,7 тис. т проти 8,9 тис. т у 2002 р., в тому числі в
Чернівецькій області -відповідно 2,6 проти 6,1, у Закарпатській -1,1
проти 2,8 тис. т.

Значні площі (243 тис. га) відведено під картоплю (валовий збір її-2020
тис. т), овочі (464 тис. т). Вирощують картоплю переважно у домашніх та
власних підсобних господарствах.

Важливими галузями сільськогосподарського виробництва у районі стали
садівництво, виноградарство. Розміщення садів визначається насамперед
природними чинниками. Площа їх у структурі сільськогосподарських угідь
становить більше 3% в Закарпатській і Чернівецькій областях, а у
Львівській та Івано-Франківській – 2 – 3%. У гірських масивах площі
садів незначні (до 1%). У насадженнях переважають яблуня, слива,
черешня.

На Закарпатті розміщені великі плантації винограду, хоча в другій
половині 80-х років їх площі значно скоротилися у результаті
непродуманих урядових рішень того часу. Тут культивують високоякісні
європейські сорти для переробки на вина, соки та споживання у свіжому
вигляді.

Кормові культури в 2003 р. займали 698 тис. га, що на 38 тис. га менше,
ніж у попередньому році.

На розміщення тваринництва впливають природні умови, що формують сукупно
ресурси кормовиробництва. Провідними галузями тут є молочно-м’ясне
скотарство, свинарство, птахівництво, у гірській частині району
розвинуте вівчарство м’ясо-вовнового напрямку. В Карпатах широкого
розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового
рибництва одні з найвищих серед регіонів України.

У територіальній організації сільськогосподарського виробництва чітко
виділяються три зони: поліська – льонарство, хмелярство, картопля-рсво,
молочно-м’ясне скотарство; лісостепова – зернове господарство,
буряківництво, м’ясне і молочне скотарство, свинарство, птахівництво;
карпатська з підзонами передкарпатською (зернове господарство,
льонарство, картоплярство, молочно-м’ясне скотарство, садівництво,
овочівництво), гірською (м’ясо-молочне скотарство, льонарство),
закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м’ясне
скотарство, птахівництво).

Передгірні та гірські райони Українських Карпат охоплюють частину
Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та Закарпатську
область. У гірських районах розводять велику рогату худобу, займаються
вівчарством, є невеликі посіви зернових (жита, вівса, ячменю) і
технічних (льону-довгунця) культур, картоплі.

У передгірних районах висівають жито, пшеницю, кукурудзу, картоплю,
льон-довгунець, грави, а в тваринництві переважає розведення великої
рогатої худоби У Закарпатті розвивається багатогалузеве сільське
господарство: висівають озиму пшеницю, кукурудзу, тютюн; поширене
садівництво й виноградарство; розвивається продуктивне тваринництво.

Навколо великих міст і промислових центрів формуються приміські
овочево-молочні зони.

Розміщення найважливіших галузей рослинництва. Частка рослинницьких
галузей у вартості всієї продукції сільського господарства становить
56,5%.

Харчова промисловість – одна з провідних у районі, орієнтується
переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м’ясного
виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та
потужною сировинною базою. У 2003 р. у районі вироблено 28 тис. т мяса.
М’ясні консерви й вироби випускають НП «Бистриця» (Івано-Франківськ),
м’ясокомбінат у Стрию, м’ясопереробні підприємства у Львові
(«Прикарпаття»), Самборі («Самбірчанка»), Береговому, Мукачеві, Рахові,
Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі ,
Сокалі, Стрию.

Молочна промисловість дає в середньому за рік 51 тис. т продукції з
незбираного молока, 5,6 тис. т вершкового масла, 5,2 тис. т жирних
сирів. Вона об’єднує молочно-консервну, сироробну, маслоробну галузі,
виробництво продукції з незбираного молока з тяжінням здебільшого до
районів споживання. Найбільші такі підприємства є у Львові (молочні
завод і комбінат, жировий комбінат), у Дрогобичі, Яворові. Миколаєві,
Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську. Городку,
Мостиській, Самборі, Слобідці. Львові. Діють завод сухого молока у
Бродах, маслозаводи й сирозаводи в Заставній, Радехові, Рахові, Вижниці,
Раві-Руській, Золочеві, Сокирянах, Хотині, Виноградові, Тячеві,
Городенці, Галичі, Коломиї, Косові, Снятині, Жидачеві, Стрию, Самборі та
інших містах.

Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у
забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном
і крупами. В районі в 2003 р. було вироблено 284 тис. т борошна,
випечено 217 тис. т хліба та хлібобулочних виробів. Борошно продукують
«Львівелеваторзернопром», «Харчопродукт» (Львів), завод продтоварів
(Стрий), комбінати хлібопродуктів (Рогатин, Галич), хлібопродуктові бази
(Калуш, Снятин, Снятинський район). Виробниками макаронних виробів є НП
«Бистриця» (Івано-Франківськ), макаронні фабрики у Львові та Стрию. З
цією галуззю тісно пов’язана хлібопекарська й кондитерська
промисловість, розміщення якої відзначається певною рівномірністю
орієнтації виключно на споживача. Найбільшими підприємствами є
«Львівхліб». КФ «Світоч». «Харчопродукт». СП «Коронекс» (Львів), НП
«Бистриця», кондитерська фабрика, «Хлібопром» (Івано-Франківськ),
хлі-бзавод, харчосмакова фабрика (Чернівці).

У лісостеповій зоні району розвинена цукрова промисловість, що зумовлено
тяжінням переробки сировини до сировинних баз. У 2003 р. було вироблено
113 тис. т цукру, в тому числі у Львівській області 49 тис. т,
Чернівецькій – 41 тис. т. Найбільші цукрові заводи в Городенці,
с.Бовилові Галицького, с.Павліві Радехівського, с.Моївка Чернівецького,
Неликівцях Кельменецького, містечку Ситківці Немирівського, Зарожанах
Хотинського районів, а також у с.Кострижівці (завод «Хрещатик»),
Сам-борі, Ходорові, Красному, Чернівцях.

Плодоовочевоконсервна промисловість зорієнтована на виробництво
продукції овочівництва і садівництва. Фрукти й овочі сушені, а також
консервовані в бляшаних та скляних банках випускають консервні заводи
(Берегове, Великий Березний, Виноградів, Тячів, Ужгород, Хуст, Мукачеве,
Заставна, Дрогобич, Городенка, Броди, Буськ, Кам’янка-Буська, Нестерів,
Золочів, Коломия), АТ «Мрія» (Коломия), «Едельвейс» (Тлумач), «Прут»
(Коломийський район), овочесушильний завод у Галичі. В 2003 р. було
вироблено 75 млн ум. банок консервів, з них 76% – у Львівській області.
Останнім часом обсяги виробництва цієї галузі різко знизилися внаслідок
падіння рівня життя населення та його купівельної спроможності, низької
рентабельності виробництва та існуючих традицій населення, котрі не
сприяють повноцінному розвитку галузі.

Соки фруктові, овочеві, напої з молочної сироватки та мінеральну воду
виробляють і коркують: завод безалкогольних напоїв (Львів, Галицький
район); консервні заводи в Кам’янці-Буській, Буську, Береговому,
Золочеві та Коломиї; заводи продтоварів у Бориславі. Радехові, Самборі,
ЗАТ «Галка» (Львів), «Карпати (Кам’янка-Буська); харчосмакові фабрики
(Снятин, Калуш); завод безалкогольних напоїв (Воловець); соко-екстрактні
й сокові заводи (Долинський район, Чернівці, Мукачеве, Тлумач); заводи
мінеральних вод (Свалява, Рогатин, Перегінське, Олесько); соковинний
завод (Ужгород).

Олійно промисловість представлена жировим комбінатом, ВО «Прикарпаття»
(Львів), ОМП (Чернівці), м’ясокомбінатом (Золочів), м’ясопереробним
заводом (Дрогобич), маргариновим заводом (Ужгород), олійно-жировим
комбінатом (Чернівці). У 2003 р. вироблено 6,5 тис. т олії, найбільше в
Чернівецькій області (5,2 тис. т., або 80%).

Спиртова її лікеро-горпчана промисловість виробляє спирт етиловий
(Рава-Руська, Лопатин, Вузлове, Бірки, Горішнє Залуччя, Яблунівка,
Струтин). спиртові напої (винзавод у Львові, коньячний завод в Ужгороді,
лікеро-горілчані заводи в Новоселиці, Львові, завод «Карпати» у
Кам’янці-Буській). пиво (ВО «Колос» у Львові, «Загір’я» у Калуші, заводи
у Сокирянах, Чернівцях, Радехові, Мукачевому, Буську, Сваляві).

Натуральні добавки для продуктів харчування і дріжджі виготовляють
дріжджовий завод (Чернівці), Об’єднання спиртової промисловості
(Івано-Франківськ), експериментальний завод (Кіцманський район); оцет,
приправи, соуси – ЗАТ «Жировий комбінат», «Харчопродукт» (Львів),
консервний завод (Берегове), харчосмакові фабрики (Калуш,
Івано-Франківськ, Самбір, Сокаль), харчовий комбінат (Кельменці); яєчні
продукти

– птахофабрика в Пустомитах.

Підприємства комбікормової промисловості розташовані в Іршаві,
Заставній, Черче, Рожнятові, Тлумачі, Бродах, Кам’янці-Буській,
Рава-Руській, Перемишлянах. Радехові. Солеварна промисловість розвинена
в Долині, Дрогобичі (солеварні заводи), Солотвині (солерудник).

Виробництвом тютюнових виробів І сировини для їх виготовлення займаються
Берегівський тютюново-ферментаційний завод, Заболотівсь-ка
тютюново-ферментаційна фабрика, ТОВ «Прикапаттютюн» (Снятинський район),
РТЖ «Рейнолдс Тобако-Львів» АТ (Львів).

Розділ 5. Проблеми АПК Карпатського економічного району

Нинішній стан АПК Карпатського економічного району свідчить про потребу
гарантування йому пріоритетного розвитку з визнанням сільського
господарства базовою галуззю економіки регіону, зупинення спаду і
забезпечення нарощування обсягів виробництва, відновлення внутрішнього й
зовнішніх ринків продовольства, проведення соціально-економічних
перетворень на селі.

На перспективу у рослинництві здійснюватиметься реструктуризація галузей
і сільськогосподарських угідь, адаптація структури посівних площ до
кон’юнктури ринку. Створюватимуться умови для нарощування виробництва
зерна, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочів та інших культур в
особистих господарствах громадян. Впроваджуватиметься система заходів
щодо охорони земель та підвищення родючості ґрунтів. Створюватиметься
інфраструктура закупівлі, переробки та реалізації плодоовочевої
продукції.

У тваринницьких галузях створюватимуться умови для відновлення
функціонування тваринницьких комплексів, птахофабрик і птахогосподарств,
селекційно-племінних центрів та господарств з метою повного забезпечення
потреб сільськогосподарських товаровиробників молодняком худоби та
птиці. Прискорюватиметься формування високопродуктивного поголів’я
молочної і м’ясної великої рогатої худоби. Вдосконалюватиметься
зооветеринарне й племінне обслуговування тваринництва і птахівництва в
господарствах різних форм власності. Для потреб тваринництва широкого
розвитку набуде товарне виробництво кормів.

Шляхом адресної кредитної підтримки, субсидій та забезпечення
повноцінними комбікормами підтримуватиметься розвиток спеціалізованих
підприємств з виробництва свинини, яловичини і продукції птахівництва.
Створюватимуться умови для запровадження ресурсозберігаючих технологій у
виробництві конкурентоспроможної тваринницької продукції.

У харчовій та переробній промисловості впроваджуватимуться у виробництво
прогресивні технології, які забезпечать комплексну переробку продукції
тваринництва, цукрових буряків, насіння соняшнику тощо. Передбачається
розширення виробництва імпортозамінної продукції та прискорене введення
потужностей з виробництва сучасних видів тари і упаковок

Здійснюватимуться заходи щодо підвищення конкурентоспроможності харчових
продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках за рахунок зниження
собівартості, поліпшення якості і зовнішнього оформлення.

Програма діяльності Уряду «Реформи заради добробуту» (2000-2004 рр.)
передбачає завершення реформування колективних сільськогосподарських
підприємств на засадах приватної власності, формування повноцінного
ринку землі та завершення земельної реформи, прискорення формування
необхідної інфраструктури аграрного ринку, яка забезпечить для всіх його
учасників рівні умови, організацію сільськогосподарських обслуговуючих
кооперативів та розширення мережі машинно-технологічних станцій,
розроблення і впровадження економічних інструментів державного впливу,
що відповідають вимогам функціонування аграрного виробництва в ринковому
середовищі.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Територія Карпатського економічного району відзначається різноманітністю
природних умов і ресурсів, що зумовлює розвиток різноманітних галузей
АПК.

Так, сільське господарство Карпатського економічного району
спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця,
м’ясо-молочному і м’ясо-вовняному тваринництві. Важливими галузями
сільськогосподарського виробництва у районі стали садівництво,
виноградарство. Розміщення садів визначається насамперед природними
чинниками. Площа їх у структурі сільськогосподарських угідь становить
більше 3% в Закарпатській і Чернівецькій областях, а у Львівській та
Івано-Франківській – 2 – 3%. У гірських масивах площі садів незначні (до
1%). У насадженнях переважають яблуня, слива, черешня.

На розміщення тваринництва впливають природні умови, що формують сукупно
ресурси кормовиробництва. Провідними галузями тут є молочно-м’ясне
скотарство, свинарство, птахівництво, у гірській частині району
розвинуте вівчарство м’ясо-вовнового напрямку. В Карпатах широкого
розвитку набуло бджільництво, а показники продуктивності ставкового
рибництва одні з найвищих серед регіонів України.

Харчова промисловість – одна з провідних у районі, орієнтується
переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м’ясного
виробництва характеризується концентрацією його в промислових вузлах та
потужною сировинною базою. Молочна промисловість дає в середньому за рік
51 тис. т продукції з незбираного молока, 5,6 тис. т вершкового масла,
5,2 тис. т жирних сирів. Вона об’єднує молочно-консервну, сироробну,
маслоробну галузі, виробництво продукції з незбираного молока з тяжінням
здебільшого до районів споживання. Борошномельно-круп’яна промисловість
відіграє провідну роль у забезпеченні населення та інших галузей
харчової промисловості борошном і крупами. Плодоовочевоконсервна
промисловість зорієнтована на виробництво продукції овочівництва і
садівництва. Фрукти й овочі сушені, а також консервовані в бляшаних та
скляних банках випускають консервні заводи (Берегове, Великий Березний,
Виноградів, Тячів, Ужгород, Хуст, Мукачеве, Заставна, Дрогобич,
Городенка, Броди, Буськ, Кам’янка-Буська, Нестерів, Золочів, Коломия),
АТ «Мрія» (Коломия), «Едельвейс» (Тлумач), «Прут» (Коломийський район),
овочесушильний завод у Галичі. Олійно промисловість представлена жировим
комбінатом, ВО «Прикарпаття» (Львів), ОМП (Чернівці), м’ясокомбінатом
(Золочів), м’ясопереробним заводом (Дрогобич), маргариновим заводом
(Ужгород), олійно-жировим комбінатом (Чернівці). Спиртова її
лікеро-горпчана промисловість виробляє спирт етиловий (Рава-Руська,
Лопатин, Вузлове, Бірки, Горішнє Залуччя, Яблунівка, Струтин). спиртові
напої (винзавод у Львові, коньячний завод в Ужгороді, лікеро-горілчані
заводи в Новоселиці, Львові, завод «Карпати» у Кам’янці-Буській). пиво
(ВО «Колос» у Львові, «Загір’я» у Калуші, заводи у Сокирянах, Чернівцях,
Радехові, Мукачевому, Буську, Сваляві).

Нинішній стан АПК Карпатського економічного району свідчить про потребу
гарантування йому пріоритетного розвитку з визнанням сільського
господарства базовою галуззю економіки регіону, зупинення спаду і
забезпечення нарощування обсягів виробництва, відновлення внутрішнього й
зовнішніх ринків продовольства, проведення соціально-економічних
перетворень на селі.

Дана робота розкрила особливості розміщення продуктивних сил
агропромислового комплексу Карпатського економічного району, допомогла
зрозуміти основні напрямки розвитку АПК краю та його проблеми. Також
написання роботи сприяло загальному розумінню головних принципів
розміщення продуктивних сил на прикладі конкретного комплексу. І на
перспективу питання, яке досліджувалося в роботі, залишається актуальним
для поглибленого вивчення та вдосконалення.

Список використаної літератури

Агропромислове виробництво України (1995-2002). – К.: ІАЕ УААН, 2003. –
256 с.

Алымов А.Н. Производительные силы: проблемы развития и размещения. – М.,
1981. – 185 с.

Анализ и прогнозирование развития экономики региона / Н. Д. Прокопенко,
Ф.Е. Поклонский; Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. – К.: Наук.думка,1991.

Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макросистема. Опорный конспект лекций. –
К.: Четверта хвиля, 1997. – 224 с.

Барышников А.С. Проблемы формирования и развития межотраслевых
комплексов и объединений. – Л., 1988.

Борщевский П.П., Чернюк А.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності
розвитку і розміщення харчової промисловості. – К.: Наук. Думка, 1994. –
160 с.

Заставний Ф.Д. Географія України. – К., 2002.

Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред.
В.В.Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: Либідь, 1996,
—С. 369—386.

Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. К.:

Шаблій О.І. Соціальна та економічна географія України та світу. – К.,
1999.

Додатки

Таблиця 1

Посівні площі і валові збори основних сільськогосподарських культур в
Карпатському економічному районі у 2003 р.

Картосхема 1

Площа та структура сільськогосподарських угідь України

в 2003 р.

Картосхема 2

Спеціалізація сільського господарства України

Картосхема 3

Харчова промисловість України

Карпатський район

Карпатський район

Карпатський район

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020