UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалицько-Волинська держава (курсова робота)
АвторPetya
РозділАвторські роботи
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9214
Скачало1197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Галицько-Волинська держава”

 

ПЛАН

 

1. Найдавніші структурні об’єднання на території Галичини і Волині до

1199 р.

 

2. Об'єднання Волині і Галичини

 

3. Данило Галицький

 

4. Галицько - Волинське князівство в кінці XIII— на початку XIV ст.

Суспільно-політичний лад

 

5. Культурне життя Галицько-Волинської землі

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

1. Найдавніші структурні об’єднання

 

на території Галичини і Волині до 1199 р.

 

Наприкінці Х — в першій половині XI ст. адміністративним осередком

земель Волині і Підкарпаття був Володимир — місто, що його заснував і

назвав своїм ім'ям князь Володимир Святославич. Він передав управління

цим краєм Всеволодові, який був сином Володимира і Рогніди Рогволодівни.

Місто Володимир стало осередком єпископства і самим головним центром

розвитку культури у регіоні.

 

Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук в

руки. Окрему князівську династію на Волині започаткував внук Володимира

Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом

1136-1142 і 1146-1154 рр. Він, а пізніше його син Мстислав Ізяславич,

спиралися на свої волинські володіння, ведучи боротьбу за утвердження на

київському престолі. Боротьба за зміцнення Волинського князівства була

нелегкою, і воно в окремі періоди своєї історії перетворювалось у

своєрідну федерацію менших удільних князівств. Князі, які нерідко

намагалися вести самостійну політику, були в Луцьку, Пересопниці,

Дорогичині, а в окремі періоди - також у Бузьку, Червені та інших

містах. Після смерті в 1170 р. Мстислава Ізяславича Волинь була поділена

між його синами: Роман став князювати у Володимирі, Володимир у Бересті,

Святослав у Червені, Всеволод у Белзі. Лише наполегливою об'єднавчою

політикою Романа Мстиславича було забезпечено єдність Волинської землі.

 

Трохи по-іншому склалась доля Прикарпаття. Тут вже в 1084 р. утворилися

три князівства, в яких панували брати Ростиславичі, правнуки Ярослава

Мудрого. Найстарший брат Рюрик Ростиславич володарював у Перемишльському

князівстві, куди входили землі над Сяном і Верхнім Дністром приблизно до

р. Стрий. Василькові Ростиславичу належало Теребовельське князівство, що

включало Поділля, Буковину, східну частину Українських Карпат. На північ

від Теребовельського князівства лежало Звенигородське. Воно припало

третьому братові, Володареві, який після смерті Рюрика став князем і у

Перемишлі. 1099 року він, спільно з Васильком теребовельським, переміг

військо угорського короля в битві під Перемишлем і це на деякий час

припинило напади Угорського королівства на Підкарпаття.

 

Син Володаря Володимир (якого літопис називає Володимирком) об'єднав

Перемишльську, Теребовельську, Звенигородську землі у складі одного

князівства. У 1144 р. він зробив своїм столичним містом Галич над

Дністром. Лише у Звенигородському князівстві деякий час правив його

племінник Іван Ростиславич (Іван Берладник). У 1145 р. відбулося

повстання містичів Галича, які „ввели у місто" Звенигородського князя.

Проте внаслідок кровопролитної боротьби Володимиркові вдалося не тільки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ