UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛицарство (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7678
Скачало724
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лицарство

 

План

 

1 Перші лицарі.

 

2 Лицарські бої.

 

3 Лицарські ордени.

 

Перші лицарі

 

Лицарі завжди викликали до себе невичерпний інтерес. Відомості про них

дуже суперечливі. Одні вважають їх безкорисливими захисниками

пригноблених, галантними слугами прекрасних дам, вірними васалами. В

інших про них склалася абсолютно протилежна думка. Лицарі, на їхній

погляд, були жорстокими грабіжниками, безрозсудними неуками й

ґвалтівниками. Ці суперечливі погляди були наслідком того, що лицарі за

часів середньовіччя були єдиною силою, здатною діяти. Усі королі

вимагали допомоги своїх відданих васалів. їм потрібно було втихомирювати

своїх сусідів і непокірних підлеглих, тримати в покорі селян і церкву.

Сама церква прагнула протистояти іновірцям, королям, селянам і

городянам. Сюзерени хотіли захиститися від сусідів, короля й селян. А

селяни мріяли жити в мирі з лицарями сусідніх князівств. Тільки

городянам не було потреби використовувати лицарську відвагу, хоча вони й

намагалися використовувати їхній військовий досвід.

 

Відомо, що професійний воїн — це і є лицар. Інакше лицарів ще називають

рейтерами, шевальє. Але на всіх мовах ці слова означають «вершник», який

має при собі шолом, панцир, спис, щит і меч.

 

Спорядження лицарів коштувало дуже дорого. Наприкінці X ст.

розраховувалися не грішми, а худобою І тоді, щоб придбати комплект

зброї, необхідно було «заплатити» 45 корів або 15 коней. Таку кількість

худоби могли мати тільки багатії. У селян на ціле село ледве набиралася

така кількість корів і коней.

 

Одержати зброю — не найголовніше. Основним було вміння нею

користуватися, для цього потрібно було постійно тренуватися, починаючи з

дитинства. Тому хлопчиків із родин лицарів з юного віку намагалися

прилучити до лицарства їм купували обладунки, спеціально пристосовані

для їхнього віку. Отже, лицарями могли стати тільки люди багаті, які

мали вдосталь вільного часу. Навіть великі сюзерени мали можливість

тримати при дворі пише декількох лицарів Виникана проблема: як

забезпечити захист володінь. Було зрозуміло, що будь-який селянин,

навіть маючи 45 корів, ніколи не проміняє їх на лицарські обладунки.

Король знайшов вихід із такого положення. Він зобов'язав дрібних

сюзеренів забезпечувати всім необхідним великих, а ті, у свою чергу,

повинні були певну кількість днів на рік служити королеві, ніби

відпрацьовуючи повинності Подібні відносини існували в Європі за часів

феодалізму. До XI—XII ст.. важкоозброєні вершники почали називатися

лицарями. Стати лицарем ставало чимраз важче. Ним міг бути тільки

потомствений лицар, родовитість якого була підтверджена гербами й

грамотами. Нікому не хотілося ділитися своїми привілеями, адже вони

давали можливість безбідно існувати, насолоджуючись повною свободою.

Заприсягнувшись на вірність своєму сеньйорові, лицар ставав власником

селян, мав право судити їх, збирати для своїх потреб податки, міг

полювати у володіннях сеньйора, мав «право першої ночі»... У лицаря

обов'язок був лише один: один місяць на рік відслужити своєму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ