UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧитаючи Монтеня (пошукова робота)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2382
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

Читаючи Монтеня

 

План

 

1. Про смерть

 

2. Людина в природі чи природа в людині

 

3. Чистота суспільних відносин, або великий розум

 

4. Головне — людина

 

5. Скептицизм — за І проти

 

6. Про місце людини у світобудові

 

7. Про Бога, віру й безсмертя душі

 

8. Про закони

 

Мішель Монтень (1533—1592 pp.) — відомий французький філософ епохи

Відродження. Філософські праці Монтеня спираються на сучасну йому

філософську літературу й античну спадщину. Монтень увійшов в історію як

засновник скептицизму, як продовжувач античного скептицизму Піррона, за

словами якого всі скептики є «шукачами». Саме тому на надгробному камені

Монтеня вибитий напис: «Він догмати Христа з'єднав зі скептицизмом

Піррона». У філософії Монтеня основним є надання людині права на сумнів

Під сумнів ставляться догмати релігії, саме християнське поняття Бога,

Філософ відкидає релігійне вчення про безсмертя душі й підходить до

розуміння свідомості як властивості матерії. На відміну від агностиків,

Монтень не заперечує пізнаванності світу. Головним принципом його моралі

е переконання в тому, що людина не повинна пасивно очікувати свого

щастя, обіцяного їй на небесах, вона вправі прагнути щастя в земному

житті.

 

Найвідомішою роботою Монтеня є «Досліди». У них Монтень продовжує

культурні традиції, пов'язані зі стоїцизмом й епікурейством, із якими

він познайомився, читаючи твори римського філософа Сенеки й історика

Плутарха. Стоїки вчили зневажати страждання, біль і смерть, адже всі ці

почуття не можуть переважати над людською мудрістю Вищою за всі людські

якості для Сенеки виявляється «чеснота», що може бути лише наслідком

постійного й неослабного зусилля волі, і цим вона відрізняється від

звичайної, природної доброти. Там, де людині не потрібно докладати

зусиль, вступати в боротьбу з пристрастями, там немає «чесноти». Тільки

людський розум може перемогти страх смерті й підкорити собі пристрасті.

Така інтерпретація ролі розуму, людської волі, життєвої активності

спрямована проти підкорення долі, провидінню, фатальній необхідності,

 

Про смерть

 

«Філософствувати — означає вчитися вмирати» — так називається один з

найцікавіших розділів «Дослідів». Одним з найголовніших благодіянь

чесноти за Монтенем є «презирство до смерті; воно надає нашому життю

спокою і безтурботності, воно дозволяє смакувати її чисті й мирні

радості; коли ж цього немає — отруєними виявляються також усі інші

насолоди». Людські біди, страждання, убогість — це ті злигодні, яких

зазнає будь-яке людське життя, але в боягузів є своя зброя, що руйнує

всі негаразди — смерть. Смерть — це той ворог, від якого не втечеш, не

сховаєшся. Чи є вихід, що дозволяє втекти від злигоднів, а не кидатися в

обійми смерті? «.. треба навчитися зустрічати її (смерть) грудьми І

вступати з нею в єдиноборство. І щоб відняти в неї головний козир,

оберімо шлях, прямо протилежний до звичайного. Позбавмо її загадковості,

придивімося до неї, привчімося до неї, думаючи про неї частіше, ніж про

будь-що інше. Будемо усюди й завжди викликати в собі її образ, і при

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ