UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЄ. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3509
Скачало553
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Є. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму

 

Євген Маланюк — одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX

ст., на жаль, дуже мало знана в Україні. Це зумовлене тривалим

зависанням «залізного заслону», крізь який за умов політичного

протистояння ледь проникала духовна енергія української еміграції.

Відомий у її колах як поет і есеїст, Є. Маланюк свою творчість

присвячував Батьківщині, і повернення його розпочалося лише за два

десятиліття по його смерті (16 лютого 1968 р. у Нью-Йорку).

 

Духовно поет ніколи не залишав рідної землі, не зраджував її під тиском

соціальних чинників, уник фізичного й морального знищення, яке стало

долею більшості українських митців. З вихідця українського степового

Півдня, значною мірою зрусифікованого, несподівано сформувався поет з

дуже виразною, глибокою та несхитною українською національною

свідомістю, якою наскрізь пройнята його поезія; літературна критика,

есеїстика й публіцистика. Сам поет прихід у літературу представників

політичної еміграції вважав наслідком трагічної поразки в боротьбі за

українську державність протягом 1917—1920-x pp.: «Всі вони пішли в

літературу тільки тому, що серед безвихідності то був, може, єдиний

вихід для ведення перерваної війни вже не військовою зброєю, лише зброєю

мистецтва й культури, а зброєю поезії— в першу чергу... А надмір енергії

владно кликав до національної творчості в сфері хоч би лише духовної,

нематеріальної чи майбутньої, України».

 

Ріс Євген Маланюк у домі, де панував, з одного боку, дух старовинного

козацько-чумацького побуту та свідомого, як писав поет,

«україноцентризму» («дідова хата»), а з іншого — дух знов-таки

національно свідомого українського сільського інтелігента, «не

спокушеного ані далеким Петербургом, ані близькою Одесою» («батькова

хата»). Завдяки домашній бібліотеці батька, який був народним учителем,

повіреним у містечковому суді, режисером місцевого самодіяльного театру,

співав на свята в церковному хорі, писав статті в різні часописи,

зокрема в повітову єлисаветградську газету «Голос Юга», Євген змалку

ознайомився з багатьма історичними працями, львівськими виданнями, у

тому числі комплектом найпопулярнішого свого часу українського журналу

«Зоря», з Шевченковим «Кобзарем», творами І. Карпенка-Kapoгo, М.

Коцюбинського та багатьох інших українських письменників. Екзальтованій

матері, доньці поміщика, яка була носієм уже іншої традиції («якихось

степових... дворянських гнізд з... сентиментальними романами й

романсами... слідами спогадів про... декабристів і байронічних

лермонтівських поручників»), завдячував чутливим серцем й поетичною

натурою. Єлисаветградське ж училище ввело юного Євгена передусім у світ

російської культури та літератури модного тоді символізму.

 

Найбільше ж для гартування мужнього й стійкого характеру та твердих

національних переконань Євгена Маланюка дала його служба в українській

армії, безпосередня участь у боротьбі за незалежну українську державу,

особистий приклад героїчних і самовідданих Євгена Мішковського та Василя

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ