UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБогдан-Ігор Антонич - поет гармонії (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2968
Скачало480
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Богдан-Ігор Антонич - поет гармонії

 

30-ті pp. XX ст., на які припадає творче життя самобутнього

талановитого поета Богдана-Ігора Антонича, були періодом великого

пожвавлення в західноукраїнській літературі. Настрій новаторських шукань

у сфері мистецтва слова стимулювали мистецькі експерименти львівських

художників, зокрема членів АНУМ — Асоціації незалежних українських

митців, до якої належав і сам Антонич. Антонич був одним з нечисленних,

а у своєму стилі навіть єдиним в українській літературі цього періоду

творцем власної цілісної концепції світу. Одна з координат його

поетичного світу — це спроба віднайти втрачену в цивілізації гармонійну

єдність людини та космосу природи, а також споконвічна, невмолима туга

людини за повнотою існування, туга, яка з давніх-давен знаходила вияв у

міфологічній свідомості наших предків і наснажувала всю поезію Антонича.

 

«Закоханий в життя», він поспішав пережити цю велику любов і співчуття

до всього живого, до всього, що живе й бореться за своє існування. Життя

Антонича обірвалося в 1937 p., коли йому було тільки 28 років. Однак ще

до своєї передчасної смерті він досягнув вражаючої мистецької зрілості,

здобув добру славу й високий літературний авторитет. Тільки шість років

пролягли між його першою й останньою збірками, але за цей час він

написав п'ять книг поезій (не беручи до уваги «Велику гармонію», зібрану

й опубліковану посмертно).

 

У вступній статті до першого видання творів Антонича Дмитро Павличко

написав такі гіркі та справедливі слова: «Так мало тепер знають про

нього, що хочеться починати майже неймовірним твердженням: Антонич був

поетом і жив колись у Львові...» Він народився 5 жовтня І909 р. на

Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго

до народження дитини змінив прізвище на «Антонич». Дитячі роки

майбутнього поета пройшли в селі Новиця Горлицького повіту. Гірська

природа, звичаї селян, усе те, що оточувало його з дитинства, сприяло

розвитку чутливої художньої натури. Навчався Антонич у польській

гімназії в м. Сяноку. В одному з віршів подано точний портрет

Антонича-гімназіста:

 

Під абажуром з бібули зеленої полумінь маяв

 

в лафтовій лампі малій, буцім хотів би втекти.

 

Хлопець, похилений в захваті, німо над книжкою Мая

 

мріяв про безкрай землі, про невідкриті світи.

 

(«Зелена елегія»)

 

Саме до цього часу належать і перші вірші.

 

У 1928 р. Богдан-Ігор Антонич стає студентом Львівського університету,

який був на той час польським навчальним закладом. Студенти слов'янської

філології створили поза університетом гурток україністів, і Антонич

швидко опанував українську літературну мову. Тут він познайомився з

Романом Савицьким, Ярославом Рудницьким, Романом Завадовичем, тут уперше

читав свої вірші «на людях». Університет він закінчив уже досить відомим

літератором. У 1931 р. Антонич почав друкуватися в періодиці. Саме тоді

в бібліотеці журналу «Дажбог» з'явилася його перша збірка віршів

«Привітання життя».

 

Закінчивши студії в університеті з дипломом магістра філософії в 1933

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ