UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнський поетичний авангард кінця ХХ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14682
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Український поетичний авангард кінця ХХ ст.

 

На думку критика В. Моринця, у сучасній українській поезії

простежуються три стильові течії: традиційна, модерна й авангардна.

Традиційній і модерній течіям приділяється багато уваги, а от питання

про літературний авангард й ідейно-естетичну своєрідність авангардної

поезії 80—90-х pp. XX ст. виявляються недостатньо висвітленими. Хоча на

сьогодні майже ніхто не заперечує необхідності знати особливості

розвитку сучасного літературного процесу, розмаїття стильових течій в

українській поезії, здійснення цього важливого завдання все ж таки

наштовхується на безліч складних проблем. Крім того, існує

неоднозначність й упередженість в оцінці естетичних пошуків наймолодшої

генерації поетів і їх ролі в літературному процесі.

 

Зародився авангард у роки Першої світової війни, набувши бурхливого

розвитку в різних видах мистецтва, і відтоді активно заявляє про себе.

 

Авангардизм у літературі — це явище, що виникає періодично як реакція на

певні процеси в суспільстві та в самій літературі. Це течія модернізму,

його складова частина. У західноєвропейській літературі авангард після

20-х pp. активізувався в 60-ті pp.; у 80—90-ті pp. — у російській і

українській літературах. Авангардизм виявився в певні періоди творчості

Б. Брехта, П. Неруди, Д. Бурлюка, В. Маяковського, Й. Бехера, М.

Семенка, Гео Шкурупія, В. Поліщука. У 20-ті pp. в Харкові існувала

літературно-мистецька група «Авангард», очолювана В. Поліщуком.

 

Передумовою зародження літературного авангарду є кризові періоди

розвитку мистецтва, яке застоюється, костеніє, тобто певний напрям або

стиль вичерпують свої художньо-виражальні засоби й заважають розвитку

літературного процесу в цілому, тому виникає нагальна потреба

зруйнування попередніх естетичних систем, розчищення місця для

зародження нових художніх явищ. Поетичний авангард ставить перед собою

завдання — різке відмежування від старих, віджилих традицій і докорінне

оновлення поетики на всіх рівнях: проблемно-тематичному,

мовно-стильовому, жанровому, формальному. На цьому наголошують майже всі

дослідники авангардизму (А. Погрібний, Л. Таран, В. Пахаренко, В.

Моринець, Н. Білоцерківець та ін.). Наприклад, В. Моринець у статті

«Сучасна українська лірика: модель жанру» пише: «Програмний постулат

авангарду — це агресивність щодо традиції, поза якою він насправді

позбувається всякого смислу». Суголосну думку в статті «Нарис

української поетики» висловлює й В. Пахаренко: «Це мистецтво протесту і

руйнування». Отже, авангардизму в літературі належить санаційна

(очищувальна) роль.

 

В українській поезії XX ст. можна вирізнити три хвилі розвитку

поетичного авангарду.

 

Перша хвиля — це так званий історичний авангардизм 1910—1930-х pp.,

представниками якого були Валерій Поліщук, Михайло Семенко, ранній

Микола Бажан. Він був покликаний до життя гострою необхідністю очистити

українську поезію від застарілих тенденцій — консервативності,

хуторянства, народницьких ідей, що в першій третині XX ст. гальмували

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ