UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗорієнтованість та зумовленість художньої літератури (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2204
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зорієнтованість та зумовленість художньої літератури

 

Світогляд письменника і його творчість. „Тенденційне" і „чисте"

мистецтво. Роль методології у виникненні та оцінці літературного твору.

Філософія творчості. Художній твір як факт і фактор національної

культури. Національний образ світу.

 

Художня творчість прямо залежить від світогляду письменника (у цьому

плані простежується незаперечний зв'язок між світоглядом та ідеологією

як суспільним світоглядом). Під світоглядом розуміють систему

найзагальніших поглядів на світ взагалі та місце людини в ньому. У

літературних творах відбиваються історичні виміри світогляду: характерні

для певного часу переконання, принципи пізнання, ідеали і норми, синтез

інтелектуального та емоційного настрою епохи. З іншого боку, творчість

може залежати від ірраціонального, підсвідомого, стихійного начала

письменника. Слідом за німецьким філософом Фрідріхом Ніцше,

світоглядний, раціональний тип творчості називають аполонійським, а

ірраціональний – діонісійським (від імені давньогрецьких богів Аполона

та Діоніса).

 

У літературознавчих працях часто дискутують з приводу „тенденційного"

(заангажованого) і „чистого" (незаангажованого) мистецтва. Під

тенденційністю (з латинської – прагну, прямую) розуміють відверте

прагнення привести читачів до певних висновків, свідоме, заздалегідь

розкрите ставлення до чого-небудь. Тобто, ідеться про виразну ідейну

спрямованість художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему

створених для цього образів. Натомість під „чистим" мистецтвом розуміють

творчість за принципами теорії „мистецтва для мистецтва", висунутими ще

у XIX ст. Тут ідеться про мистецтво, звільнене від будь-яких суспільних

зобов'язань, митець же постає автором лише естетичного продукту.

 

Однак, й естетична, й ідеологічна функції є іманентними (власне

притаманними, питомими) функціями мистецького твору. Якщо „тенденційний"

поет, за Іваном Франком, „виходить від якоїсь чи то соціальної, чи то

політичної, чи загалом теоретичної тези, котру йому хочеться висловити,

розширити між людьми"39 і робить це відкрито та свідомо, то „чистий"

письменник, в силу природи мистецького твору, змушений теж у художній

формі обґрунтовувати власну „теоретичну тезу" (хоча б тезу „мистецтва

для мистецтва"), але робить це або приховано, або несвідомо. З іншого

боку, „за будь-яких прагнень митець не може сепаруватися від суспільства

вже тому, що користується словом"40.

 

Отож, тенденційним, так чи інакше, є будь-який письменник, просто не

кожен здатен або 1) усвідомити, які саме ідеї він обстоює у художній

формі, або, 2) якщо розбирається в теоретичних засновках власної

творчості, не хоче, з тих чи інших причин, відверто про них заявити,

ховаючись за порожні у своїй суті тези про „чисте" мистецтво, абсолютну

„незалежність" митця від суспільства, про наскрізь індивідуальний

художній світ тощо.

 

Інший момент, котрий варто уточнити, стосується естетичної

„неповноцінності" „тенденційного" мистецтва, літератури зокрема.

Справді, в історії української літератури траплялись приклади такої

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ