UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожньо-літературний твір (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось22149
Скачало915
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Художньо-літературний твір

 

Художній твір як цілісність.

 

Змістоформа літературного твору

 

Цілісність художнього твору. Мікро-, макро- та мегаобрази. Зміст

(когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична

єдність. Рівні художнього твору.

 

Художній твір як конкретна форма буття художньої літератури має

системний характер. Значною мірою ідейно-естетичну системність визначає

(детермінує) ейдологічна (образна) структура твору, відношення

взаємозв'язку і взаємодії між різними типами образів.

 

За масштабами і місцем у творі як ідейно-естетичній (художній) системі

розрізняють три типи словесних образів: 1) мікрообраз – це найменша

елементарна художня величина як вихідна одиниця виміру образного

художнього мислення, в якій художньо зображено маленьку частинку буття.

Він може виражатися й одним словом-реченням або реченням, абзацом, а то

й надфразовою єдністю; 2) макрообраз, що становить ієрархічно вищу

цілісну словесно-художню величину, у структуру якої можуть входити тісно

пов'язані між собою однорідні мікрообрази; 3) мегаобраз – це система

наявних в одному художньому творі макрообразів (із їхніми складовими

компонентами – мікрообразами) та окремих мікрообразів, які виступають як

окремі художні деталі і мають власні функції у творі.

 

Добре таку ейдологічну структуру видно на прикладі малярських творів.

Так, наприклад, картина Т. Шевченка „Катерина" буде мегаобразом, постаті

Катерини, москаля та селянина – макрообразами, а деталі їх одягу, окремі

частини статури, сокира, ложка чи колоски – мікрообразами67.

 

Питання змісту і форми є загальнонауковими, філософськими, а не лише

літературознавчими. Кожен предмет чи явище мають свої зміст і форму. Під

змістом розуміють сутність предметів і явищ, їх якісну визначеність, їх

характерні особливості. Змістом літературного твору називають ідейно

осмислену тему, або єдність ідеї і теми. Можна дати й таке визначення

змісту: зміст – це значення твору, котре випливає з його форми.

 

Під формою розуміють спосіб існування предмета, спосіб виразу і прояву

змісту, його внутрішню організацію, те, що пов'язує елементи змісту

воєдино і без чого неможливе його існування.

 

Зміст і форму розглядають у їх діалектичній єдності. Говорять про

формозмістову єдність літературного твору. На думку німецького філософа

Г.-В.-Ф. Гегеля, „зміст є не що інше, як перехід форми у зміст, а форма

є не що інше, як перехід змісту в форму". Звідси, будь-який зміст –

формований, а форма – змістовна. На рівні тексту говорять про

взаємозалежність когезійного та когерентного пластів тексту (когезія –

зв'язаність тексту на рівні форми, когеренція – зв'язаність тексту на

рівні змісту).

 

Враховуючи вчення українського вченого Олександра Потебні, виділяють ще

внутрішню (художні образи) та зовнішню форму (засоби зображення і

вираження) літературного твору. Художній образ є формою щодо

естетично-ідейного змісту твору і в той же час стає змістом стосовно

зовнішньої словесної форми.

 

До формальних чинників літературного артефакту (засобів розкриття

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ