UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛітературна комунікація і витлумачення (інтерпретація) художнього твору (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3378
Скачало424
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Літературна комунікація і витлумачення (інтерпретація) художнього твору

 

Текст і твір. Підтекст. Аналіз і синтез. Інтерпретація. Аналіз та

інтерпретація літературного твору у середній школі.

 

Об'єктом вивчення літератури в школі є художній твір. У цьому зв'язку

слід розрізняти текст і твір. Значення цих термінів унаочнюється в

структурі літературно-художнього комунікативного акту: автор –

авторський твір – художній текст – читач (реципієнт) – читацький твір.

Вперше художній твір – як ідеально-образна дійсність – з'являється

(конституюється) у свідомості автора (письменника). Для того, щоб

ознайомити зі своїм твором (назвемо його авторським твором) інших,

письменник (адресант) змушений, використовуючи знаки певної мови,

записати його. Такий матеріалізований, закодований у словесній формі

авторський твір (у рукописному або надрукованому вигляді) прийнято

називати текстом (від латинського – тканина, зв'язок).

 

Текст, таким чином, виконує роль своєрідного повідомлення, котре

адресант (письменник) робить доступним для сприймання. У зв'язку з цим

адресатом, отримувачем текстуальної інформації, виступає читач

(реципієнт). Саме у свідомості читача на основі друкованого чи

рукописного тексту (внаслідок процесу читання) повинен витворитися

власний (назвемо його читацький) твір. Поява читацького твору залежить

від двох речей: по-перше, від якості самого тексту (а отже, від

майстерності письменника), по-друге, від обсягу внутрішнього світу

читача, від уміння реципієнта спілкуватися з художнім текстом,

розбудовувати на його основі (в уяві) власний літературний твір (такого

типу навички формуються на уроках літератури).

 

Таким чином, художній текст – це знакова система, покликана, з одного

боку, матеріалізувати авторський твір, а з іншого, сприяти постанню в

уяві реципієнта читацького твору.

 

Окремо слід сказати про підтекст. Іноді художній твір, в тій чи іншій

мірі, поєднує два макрорівні: текстуальний (або актуальний) та

підтекстовий (або потенційний). Власне, підтекст (чи затекст) виражає

прихований, неявний смисл висловлювання (у цьому зв'язку говорять ще про

імпліцитний смисл), на відміну від тексту, що демонструє відкритий,

експліцитний смисл. Підтекст виникає завдяки конотації – здатності

мовних одиниць виражати, крім основного значення, ще й додаткові

(семантичні, стилістичні, емоційно-експресивні), внаслідок деформації

прямого змісту словесних значень під впливом контексту і позамовних

факторів – відтворюваної ситуації, позиції мовця, його комунікативної

мети82. Типовий зразок прихованого смислу знаходимо у жанрі байки. Про

твори з виразним домінування підтексту часто говорять, що вони написані

„езопівською мовою", тобто мовою давньогрецького байкаря Езопа. Іншими

прикладами творів із потужним імпліцитним рівнем можуть бути артефакти

українських письменників колоніального періоду: „Оргія" Лесі Українки,

„Невеличка драма" В. Підмогильного, „За ширмою" Б. Антоненка-Давидовича,

„На границі епох" П. Скунця тощо.

 

Для пізнання літературного твору на уроках літератури використовуються

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ