.

Чотиристоронні поздовжньо-фрезерні верстати (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 2151
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Чотиристоронні поздовжньо-фрезерні верстати

Для надання деталям правильної форми на сучасних деревообробних
підприємствах застосовують чотиристоронні поздовжньо-фрезерні верстати,
на яких дошки, бруски або планки обробляють одночасно з усіх чотирьох
сторін. На цих верстатах встановлюють по чотири і більше шпинделів, на
яких можна закріплювати ножові головки, фрези або пили. Залежно від
профілю різального інструменту, що закріплений на шпинделях, деталі
можна виготовляти плоскі і профільні.

Останні моделі верстатів мають додатковий поворотний шпиндель, на якому
кріплять пилку для розкрою обробленої деталі я горизонтальному або
вертикальному положенні. В окремих верстатах шпинделі приводяться в дію
від електродвигуна через пасову передачу, а в деяких ножові головки
насаджуються безпосередньо на вал електродвигуна; при цьому частота
обертання вала електродвигуна приблизно 6000 об/хв. В усіх моделях
чотиристоронніх верстатів подача механічна, в більшості вальцьова
(С16-4А, С26-2), або вальцьово-гусенична (С10-2, С16-5П). Кращими є
моделі верстатів, що мають безступеневий привод подачі (С10-2; С16-4А,
С16-5П). Це дає можливість краще використовувати найбільш вигідні режими
обробки.

Усі моделі чотиристоронніх верстатів мають багато спільного за
конструкцією (вони відрізняються одна від одної розмірами, порядком
розміщення робочих органів і потужністю електродвигунів).

Верстат С16-5П складається з чавунної станини, зібраної з окремих
секцій, які скріплені між собою болтами. На станині закріп-лено стальні
столи, на столах — напрямні лінійки. Верстат має п’ять шпинделів, які
розміщені по ходу матеріалу в такій послідовності: перший (передній)
нижній горизонтальний створює базову площину; два вертикальні, зсунуті
по ходу матеріалу, фрезерують кромки; верхній горизонтальний фрезерує за
товщиною; п’ятий універсальний (він може бути встановлений знизу або
зверху оброблюваної заготовки, горизонтально або вертикально; на нього
можна насаджувати ножові головки або пилки). Усі шпинделі верстата
С16-5П одночасно є й валами електродвигунів, що розраховані на роботу
від струму підвищеної частоти Електродвигун п’ятого додаткового шпинделя
може працювати як на промисловому струмі (якщо на ньому закріплено
пилковий лиск), так і на струмі підвищеної частоти.

Оскільки електродвигуни шпинделів закріплено на супортах, це дає
можливість переміщувати їх при настроюванні в горизонтальному і
вертикальному (для вертикальних шпинделів) напрямках. Крім того, лівий
вертикальний шпиндель можна встановлювати під кутом до оброблюваної
заготовки, що потрібно для вибирання глибоких профілів.

Рис. 1. Схеми організації робочих місць біля верстатів:

а — фугувального, б — рейсмусового, в — чотиристороннього, г —
двостороннього кін-цевирівнювального і двостороннього рамного
шипорізного, д — торцювального одностороннього з кареткою
(заштрихованими кружками помічені основні робітники,
напів-заштрихованими — допоміжні)

Подача заготовок здійснюється вальцьово-гусеничним механізмом і
безступеневим варіатором, що дає змогу змінювати швидкість подачі в
межах 7—43 м/хв. Гусениця механізму подачі змонтована в передньому
столі. її положення відносно нижнього горизонтального шпинделя можна
змінювати відповідно до товщини стружки, яку треба зняти з нижньої
площини заготовки. Кнопкова система керування верстатом забезпечує
чіткість і безпечність роботи на ньому.

Настроювання та експлуатація верстатів. У чотиристоронніх верстатах
настроюють спочатку різальні вузли, а потім притискні елементи і
подавальні пристрої.

При налагоджуванні необхідно: кромку переднього стола і нижні вальці
встановити нижче від заднього стола на товщину шару деревини, що
знімається; встановити верхні вальці відносно нижніх на товщину
оброблюваної заготовки або на 1—3 мм менше (для кращого притискування);
ножі передньої головки встановити на рівні заднього стола; верхні ролики
і напрямні притискні пристрої відрегулювати відповідно до товщини і
ширини оброблюваної заготовки (перші із запасом на притиск 1—3 мм, а
другі — 15— 20 мм); напрямну упорну лінійку встановити на відстані 2—3
мм від вертикальної ножової головки під кутом 90° до осі нижніх валиків;
напрямну бічну лінійку, яка розміщена після вертикальної ножової
головки, встановити в площині, що є дотичною до різальної поверхні
вертикальної ножової головки; нарешті, остаточно перевірити ножові
головки й обмежувачі товщини.

Технічна характеристика чотиристоронніх стругальних верстатів

Показник С10-2 С16-5П С26-2

Розміри заготовок, мм:

ширина 15—100 20—160 50—260

товщина 6—50 8—30 12—120

найменша довжина 200 400 300

Швидкість подачі, м/хв 3—30 5,5—42 7,5—42

Кількість шпинделів 5 4—5 4

Діаметр ножових головок, мм 125 180 180

Частота обертання ножових головок за хвилину

6000 6000 5000

Потужність електродвигунів, кВт:

горизонтальної нижньої головки 3,2 4,5 5,5

лівої вертикальної головки 3,2 4,5 6,5

правої вертикальної головки 2,2 2,8 5,5

горизонтальної верхньої головки 4 7 7,5

Продовження таблиці

п’ятої головки 4 6 5,5

механізму подачі 1,5 2,3 3

Розміри верстата, мм:

довжина 3100 3200 2700

ширина 1250 1700 1400

висота 1500 1520 1520

Маса верстата, кг 3800 3700 3300

Найкраще настроювати верстати по еталонній деталі. Еталонна деталь являє
собою копію деталі, що виготовлена щодо точності на один клас вище, ніж
сама деталь. Виготовляють еталон з твердолистяної породи або краще з
лігнофоля. Розміри еталона слід періодично контролювати.

На чотиристоронніх стругальних верстатах працюють два робітники —
основний і підсобний. Основний робітник подає заготовки у верстат, а
підсобний робітник приймає і складає їх. Схеми організації робочих місць
біля верстатів показані на Рис. 1.

Продуктивність верстатів визначають за формулою, шт. в зміну,

,

де kД= 0,8…0,9; kМ= 0,8…0,9; kK =0,88…0,92.

Список використаної літератури.

1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по
деревообработке.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.

2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М. : Высш. шк.,
1988.— 288 с.

3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987.— 144 с.

4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство
мебели.— М. : Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.

5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М. :
Лесн. пром-сть, 1987.— 243 с.

6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация
производства и контроль качества.— М. : Лесн. пром-сть, 1985.—• 375 с.

7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М. :
Лесн. пром-сть, 1982.— 324 с.

8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища
шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.

9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М. : Лесн.
пром-сть, 1984.— 265 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020